Собіслав I

Собіслав (Собеслав) I Олдржих (*Soběslav I бл. 1075  —14 лютого 1140) — князь Богемії у 1125—1140 роках.

Собіслав I
чеськ. Soběslav I.
Народився	бл. 1075 Прага
Помер	14 лютого 1140 Гостіннє
Поховання	Базиліка святих Петра і Павла
Національність	чех
Титул	король
Посада	Князь Богемії^d
Термін	1125—1140 роки
Попередник	Владислав I
Наступник	Владислав II
Конфесія	католицтво
Рід	Пржемисловичі
Батько	Вратислав ІІ
Мати	Святослава Сватава
Брати, сестри	Бржетіслав II, Боривой II, Владислав І, Болеслав Вратиславович, Юдіт Богемська, Юдита Вратиславівна і Vratislav^d
У шлюбі з	Аделаїда Адлета
Діти	4 сина та 1 донька
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Боротьба за владу

Походив з династії Пржемисловичів. Був сином короля Богемії Вратислава II та його дружини королеви Святослави, що походила з роду Святославовичів й була донькою Добронеги Володимирівни та онукою Київського князя Володимира Великого.

Наймолодший з синів короля Вратислава II, Собіслав довгий час не брав участь у політичній боротьбі. Вперше згадується у 1107 році, коли разом з братом Боривоєм вимушений був тікати до Польщі.

Лише після загибелі Святополка Оломоуцького в 1109 році частина шляхти висунула Собіслава як претендента на княжий трон. Собі на допомогу він покликав Болеслава III Кривоустого, короля Польщі, який вдерся з військом до Чехії і розбив іншого претендента, старшого брата Владислава I на річці Трутіне. Втім незабаром Болеслав і Владислав уклали мир, і Собіслав був змушений відмовитися від прав на трон.

У 1111 році Собіслав помирився з братом і повернувся до Чехії, де отримав у спадок Жатецьку волость. Втім у 1113 році підбурювачі повідомили Собіслава, що Владислав I став готувати проти брата змову. Тому Собіслав знову втік до Польщі.

У 1115 році за посередництва Болеслава Кривоустого між Владиславом I і Собіслава був укладений новий світ. Останній знову повернувся на батьківщину, де отримав у спадок Брненське і Зноємське князівства в Моравії, а також Кралов Градец. У 1123 році Собіслав з невідоми причин знову посварився з Владислав I, який позбавив його всіх володінь. Цього разу Собіслав втік до Угорщини до родичів дружини.

Княжіння

У 1125 році Владислав I тяжко захворів. Своїм наступником він хотів бачити двоюрідного брата князя Отто II Оломоуцького, молодшого брата князя Святополка, але за наполяганням матері поміняв рішення: він дозволив повернутися до Чехії Собіславу, помирився з ним і оголосив спадкоємцем чеського трону.

Після смерті Владислава I того ж року шляхта обрали князем Собіслава. Він відрізнявся розумом і щедрістю, користувався любов'ю простого народу. Втім частина знаті підтримувала моравського князя Оту Чорного. Останній вирушив за допомогою до Німеччини до нещодавно обраного імператору Лотаря II. Той розцінив, що настав зручний момент для втручання в чеські справи. Імператор викликав до себе Собіслава I і оголосив, що дасть йому право на володіння Чехією лише за умови, якщо той визнає себе васалом імператора. Собіслав I відповів відмовою.

Після повернення додому він вигнав Оту ІІ Чорного з Моравії і став збирати військо для захисту від загрози з боку Німеччини. Напочатку 1126 року імператорська військо, яке складалося, переважно з саксонських і тюрінзькому лицарів, перетнуло Рудні гори, але біля села Хлумец 18 лютого було несподівано атаковано військом князя Собіслава I і вщент розбито. Серед інших лицарів в битві загинув Ота ІІ Чорний.

Лотаря II із залишками армії було оточено, де останній змушений підписати мир, погодившись надалі не вимагати від чеських князів нічого понад те, що було обумовлено між імператором Генріхом V і князем Владиславом I. Пізніше Собіслав I підтримував Лотаря II в боротьбі проти Гогенштауфенів, які повстали проти імператора. Богемський князь схилив на бік Лотаря II свого родича Леопольда III Австрійського. Ймовірно за це отримав титул герцога.

Зміцнивши свою владу всередині Богемії та налагодивши стосунки із сусідами, Собіслав I вирішив припинити інтриги своїх моравських родичів. У 1128 році він полонив князя Конрада II Зноємського, а в 1129 році — Вратислава Брненського (втім, через рік той був відпущений і отримав свій феод назад). Заточив до фортеці, а пізніше осліпив сина колишнього князя Богемії Бржетислава Бржетиславича.

У 1130 році Собіслав I прибрав до рук Оломоуцьке князівство після смерті бездітного князя Бржетіслава. 1131 році втрутився у справи Угорщини, де точилася боротьба за трон.

Бажаючи змінити закон Бржетіслава I, та запровадити спадкування за принципом первородства, 1138 року Собіслав I скликав сейм, який затвердив спадкоємцем його старшого сина Владислава. Княжич отримав у спадок Оломоуц. Це викликало невдоволення інших Пржемисловічів.

Після смерті Лотаря II у 1138 році Собіслав I, побоюючись надмірного могутності претендента Генріха Вельфа, герйога Саксонії, підтримав ставленика Гогенштауфенов Конрада III. В нагороду за підтримку імператор дарував Собіславові I спадкову посаду державного чашника. З цього моменту за підтримки богемського князя в державі з'являються німецькі колонії.

Як тільки Собіслав I захворів наприкінці 1139 року магнати таємно зібралася в Вишеграді і вирішила проігнорувати постанову сейму. Собіслав I помер 14 лютого 1140 року, а вже через три дні знать обрала князем його небожа Владислава.

Родина

Дружина — Аделаїда, донька князя Нітранського Алмоша Арпада і Предслави (доньки Великого князя Київського Святополка II).

Діти:

• Владислав ІІ (д/н-1165), князь Оломоуцький
• Марія (1124/1125-після 1172), дружина: 1) Леопольда V, маркграфа Австрійського; 2) Германа III, маркграфа Баденського
• Собіслав (1128—1180), князь Богемії у 1173—1178 роках
• Олдрих (1134—1177), Оломоуцький князь
• Вацлав (бл. 1137—1192), князь Богемії у 1189—1192 роках.

Родовід

Собіслав І веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.

Болеслав II, князь Богемії

Олдржих, князь Богемії

Емма Мельник

Бржетіслав I, князь Богемії

Křesina

Божена

Невідома

Вратислав ІІ , король Богемії

Бертольд фон Швайнфурт

Генрих фон Швайнфурт

Еліка фон Вальбе

Юдит фон Швейнфурт

Otto II of Henneberg

Гербера фон Хенненберг

Невідома

Собіслав І, князь Богемії

Болеслав I , князь Польщі

Мешко II, князь Польщі

Емільда Лужицька

Казимир I, князь Польщі

Еццо Пфальцграф Лотарингії

Річеза Лотаринзька

Матильда Лотаринзька

Святослава Сватава, українська княжна

Святослав Хоробрий, Великий князь Київський

Володимир Великий, Великий князь Київський

Малуша

Добронега Володимирівна, українська княжна

Анна Порфірогенета

Джерела

• ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.
• Petr Sommer; Třeštík, Dušan; Žemlička, Josef, et al: Přemyslovci. Budování českého státu. Nakladatelství Lidové noviny, Praha 2009, ISBN 978-80-7106-352-0, besonders S. 198—200.