Вацлав (Венцеслав) II (Václav II бл. 1137 —1192) — князь Богемії у 1184, 1191-1192 роках.
| Вацлав II | |
|---|---|
| Народився | бл. 1137 Прага, Чеське князівство |
| Помер | 1192 Мейсен |
| Національність | чех |
| Титул | князь Богемії |
| Посада | Князь Богеміїd |
| Термін | 1184, 1191—1992 роки |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Пржемисловичі |
| Батько | Собіслав I |
| Мати | Аделаїда Арпад |
| Брати, сестри | Марія Богемська, Собіслав ІІ, Олдрих Оломоуцький і Владислав ІІ Оломоуцький |
|
Життєпис ред.
Походив з династії Пржемисловичів. Син Собіслава I, князя Богемії та Аделаїди Арпад. Молоді роки провів в Угорщині, Польщі, Німеччини. На батьківщину він повернувся лише в 1173 році, коли його старший брат Собіслав II став князем Чехії. Останній надав братові брненське князівство. Після смерті іншого брата, Олдржиха, в 1177 році Вацлав успадкував Оломоуцьке князівство.
Вацлав конфліктував зі зноємським князем Конрадом Отой, який представляв іншу гілку Пржемисловічей. У 1177 або 1178 року Конрад Ота Зноємський захопив Брно, а після повалення Собіслава II спробував захопити Оломоуц, але Вацлав відбив напад. Разом з тим Вацлав продовжував підтримувати поваленого брата, але після його розгрому в 1179 році був змушений втекти до Угорщини.
Після смерті Собіслава II Вацлав висунув свої претензії на чеський трон. Користуючись невдоволенням частини знаті політикою князя Бедржиха, в 1184 році, під час від'їзду князя до імператорського двору, Вацлав підняв заколот і домігся свого обрання князем. Втім йому навіть не вдалося взяти Праги, де оборонялася княгиня Єлизавета. На допомогу їй прийшов дівер, зальцбурзький архієпископ Адальберт III, і Леопольд V Австрійський, після чого бунтівники були змушені відступити.
Після смерті Бедржиха у 1189 році знать обрала князем Конрада Оту. Вацлав уклав з останнім угоду, об'єднавшись проти спільних ворогів — молодших братів Бедржиха. Після раптової смерті Конрада Оти поблизу Неаполя під час італійського походу імператора у 1191 році, богемська знать обрала новим князем Вацлава, проте з цим не змирився єдинокровний брат Бедржиха — Пржемисл Оттокар. 1192 року, пообіцявши імператору 6000 фунтів срібла, він домігся, щоб той призначив його князем Чехії, а його брата Владислава — маркграфом Моравії. При підтримці імператора Вацлава II було позбавлено влади, схоплено Альбертом I маркграфом Мейсена (чоловіка небоги Пржемисла Оттокара), запроторено до мейсенської в'язниці, де той невдовзі помер.
Родовід ред.
Вацлав II веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
| Олдржих, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Бржетіслав I, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Божена | ||||||||||||||||
| Вратислав ІІ , король Богемії | ||||||||||||||||
| Генрих фон Швайнфурт | ||||||||||||||||
| Юдит фон Швейнфурт Божена | ||||||||||||||||
| Гербера фон Хенненберг | ||||||||||||||||
| Собіслав I, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Мешко II, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Казимир I, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Річеза Лотаринзька | ||||||||||||||||
| Святослава Сватава, українська княжна | ||||||||||||||||
| Володимир Великий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Добронега Володимирівна, українська княжна | ||||||||||||||||
| Анна Порфірогенета | ||||||||||||||||
| Вацлав II, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Бела I, князь угорський | ||||||||||||||||
| Геза I, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Ричеза, польська принцеса | ||||||||||||||||
| Алмос, принц угорський | ||||||||||||||||
| Теодул Синаденос | ||||||||||||||||
| Софія | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
| Аделаїда, українсько-угорська княжна | ||||||||||||||||
| Ізяслав Ярославич, Король Русі | ||||||||||||||||
| Святополк Ізяславич, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Гертруда, польська принцеса | ||||||||||||||||
| Предслава, українська княжна | ||||||||||||||||
| Богемський князь | ||||||||||||||||
| Богемська принцеса | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
Джерела ред.
- Jörg K.Hoensch Histoire de la Bohême Éditions Payot Paris (1995) (ISBN 2228889229)
- ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.