www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смоленська шляхта привілейована категорія населення що виникла в період перебування Смоленщини у складі Великого князівс

Смоленська шляхта

Смоленська шляхта - привілейована категорія населення, що виникла в період перебування Смоленщини у складі Великого князівства Литовського. Після Деулинського перемир'я до складу смоленської шляхти увійшли також польська старшина, які отримала від короля землі на Смоленщині. Після взяття Смоленська московськими військами в 1654 році 600 шляхтичів перейшли на службу до царя Олексія Михайловича. Понад 400 шляхтичів було депортовано до Башкирії, решта залишилися у Смоленську. До кінця XVIII століття вони остаточно обрусіли і перетворилися на простих провінційних дворян.

Михайло Глінка – представник смоленської шляхти.

Історія Редагувати

Зберігаючи історичні традиції Великого князівства Смоленського, яке існувало до почачтку 15 ст., й шляхетські права й привілеї, надані литовськими князями і королями Польщі, смоленські шляхтичі послідовно боронили їх від зазіхань Москви після прилучення Смоленщини до складу Московської держави у 1514 р. Москва урочисто зобов'язалася «во всем оберегать и прав и вольностей их ни в чем не нарушить». Цим забезпечено було маєткові права шляхти, її становий устрій, зокрема шляхетське самоврядування, територіальну військ. організацію, свободу віровизнання (серед смолян., в масі православних, було й чимало католиків), мовно-освітні права, побутові особливості тощо.

Смоленська шляхта мала відбувати військову службу, як окремий кінний «полк Смоленський» (він складався винятково з шляхтичів Смоленщини — від командира до рядового солдата), на чолі якого був полковник (потім генерал-майор), якого за рекомендацією шляхти затверджував цар; він був і офіційним лідером місцевої знаті Ця військова організація існувала до 1764, коли російський уряд її скасував і поширив на Смоленщину звичайну імперську військово-адміністративну систему. У 17 ст. Смоленщиною відав московський «Приказ княжества Смоленского» (підлеглий Посольському приказові), а в 18 ст. російський Сенат, за допомогою адміністрації (з 1740-их pp.).

Частина місцевої шляхти., яка ще в 17 ст. була переселена на Схід, в Башкирію, зберігала свої права й навіть офіційно називалася «Смоленским шляхетством Уфимского уезда», що мало своїх представників також у Законодавчій Комісії 1767 р. Російський уряд, починаючи з Петра І, поступово обмежував права смоленського дворянства (що викликало з його боку петиції й протести), а в 1764 — 1765 скасував військову організацію Смоленської шляхти і перетворив Смоленщину на звичайну російську губернію, а місцеве шляхетство. — на російську дворянство.

Географічне сусідство, історичні зв'язки й традиції, окремий правний статус Смоленщини., а також спільні економічні й почасти культурні й політичні інтереси, з одного боку, й колоніальний наступ Москви — з другого, створювали й щораз більше зміцнювали зв'язки смоленської шляхти з українською та козазькою старшиною Гетьманщини. Гетьмани Іван Самойлович і Данило Апостол та вища старшина (Миклашевські, Лизогуби, Гамалії, Дунин-Борковські та ін.) ріднилися з визначнішими родами смолян. (Корсаки, Повало-Швайковські, Храповицькі, Енгельгардти, Рачинські, кн. Друцькі-Соколинські, Воєводські, Красно-Милашевичі, Потьомкіни, Пасеки, Ликошіни, Ридванські, Савицькі тощо). Родинні, а також економічні й культурні взаємини смоленської шляхти і шляхетства Гетьманщини сприяли обопільному переселенню, продажеві й обмінові маєтків, переведенню смоленських селян-кріпаків на Україну тощо. «Полк смоленської шляхти» брав участь у Чигиринських, Кримських і Азовських походах та інших подіях й акціях в Україні того часу. Смоленські шляхтичі. тим охочіше підтримувала ці стосунки, що протягом 18 ст., в умовах російського панування й колоніальної політики, відбувався швидкий процес збіднення й зубожіння шляхетської маси.

Ці зв'язки у 18 ст. набрали таких розмірів, що російський уряд вважав за потрібне «отводить малороссиян от свойства с смольянами» («секретнейший» указ цариці Анни Іванівни князю О. Шаховському 31. 1. 1734). Особливо рос. уряд непокоїли політ. зв'язки С. ш. й Гетьманщини. Автономістичний рух на Смоленщині, що діставав підтримку сусідньої Речі Посполитої, мав певний вплив і відгук на Гетьманщині, зокрема в 1730-их pp. (справа Ф. Красно-Милашевича й кн. О. Черкаського) і в сер. 18 ст. Недарма скасування автономії С. ш. в 1764 — 65 збіглося з ліквідацією гетьманату, а на чолі російської урядової комісії, яка запропонувала це скасування, було поставлено тоді вже колишнього гетьмана К. Розумовського. Ще в кінці 18 ст., за Павла І, російський уряд був дуже стурбований т. зв. «Смоленською змовою» 1798, в якій поряд з видатними представниками місцевого дворянства. брали участь також українські старшини (ген. Павло Білуха-Кохановський, капітан Федір Лукашевич, брат В. Лукашевича, та ін ).

Див. також Редагувати

Література Редагувати


Це незавершена стаття з історії Білорусі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Прерогатива Сигизмунда III к смоленской шляхте / Пер.: Б. Н. Флоря. // www.vostlit.info. — Текст воспроизведён по изданию: Прерогатива Сигизмунда III смоленской шляхте. К истории религиозной нетерпимости в Речи Посполитой первой половины XVII века // Славяне и их соседи. — Вып. 7. — М.: Наука, 1995.
  2. Фёдоров Б. Г. Родословная Соболевских // Культурное наследие земли Смоленской
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Smolenska shlyahta privilejovana kategoriya naselennya sho vinikla v period perebuvannya Smolenshini u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya Deulinskogo peremir ya do skladu smolenskoyi shlyahti uvijshli takozh polska starshina yaki otrimala vid korolya zemli na Smolenshini 1 Pislya vzyattya Smolenska moskovskimi vijskami v 1654 roci 600 shlyahtichiv 2 perejshli na sluzhbu do carya Oleksiya Mihajlovicha Ponad 400 shlyahtichiv bulo deportovano do Bashkiriyi reshta zalishilisya u Smolensku Do kincya XVIII stolittya voni ostatochno obrusili i peretvorilisya na prostih provincijnih dvoryan Mihajlo Glinka predstavnik smolenskoyi shlyahti Istoriya RedaguvatiZberigayuchi istorichni tradiciyi Velikogo knyazivstva Smolenskogo yake isnuvalo do pochachtku 15 st j shlyahetski prava j privileyi nadani litovskimi knyazyami i korolyami Polshi smolenski shlyahtichi poslidovno boronili yih vid zazihan Moskvi pislya priluchennya Smolenshini do skladu Moskovskoyi derzhavi u 1514 r Moskva urochisto zobov yazalasya vo vsem oberegat i prav i volnostej ih ni v chem ne narushit Cim zabezpecheno bulo mayetkovi prava shlyahti yiyi stanovij ustrij zokrema shlyahetske samovryaduvannya teritorialnu vijsk organizaciyu svobodu viroviznannya sered smolyan v masi pravoslavnih bulo j chimalo katolikiv movno osvitni prava pobutovi osoblivosti tosho Smolenska shlyahta mala vidbuvati vijskovu sluzhbu yak okremij kinnij polk Smolenskij vin skladavsya vinyatkovo z shlyahtichiv Smolenshini vid komandira do ryadovogo soldata na choli yakogo buv polkovnik potim general major yakogo za rekomendaciyeyu shlyahti zatverdzhuvav car vin buv i oficijnim liderom miscevoyi znati Cya vijskova organizaciya isnuvala do 1764 koli rosijskij uryad yiyi skasuvav i poshiriv na Smolenshinu zvichajnu impersku vijskovo administrativnu sistemu U 17 st Smolenshinoyu vidav moskovskij Prikaz knyazhestva Smolenskogo pidleglij Posolskomu prikazovi a v 18 st rosijskij Senat za dopomogoyu administraciyi z 1740 ih pp Chastina miscevoyi shlyahti yaka she v 17 st bula pereselena na Shid v Bashkiriyu zberigala svoyi prava j navit oficijno nazivalasya Smolenskim shlyahetstvom Ufimskogo uezda sho malo svoyih predstavnikiv takozh u Zakonodavchij Komisiyi 1767 r Rosijskij uryad pochinayuchi z Petra I postupovo obmezhuvav prava smolenskogo dvoryanstva sho viklikalo z jogo boku peticiyi j protesti a v 1764 1765 skasuvav vijskovu organizaciyu Smolenskoyi shlyahti i peretvoriv Smolenshinu na zvichajnu rosijsku guberniyu a misceve shlyahetstvo na rosijsku dvoryanstvo Geografichne susidstvo istorichni zv yazki j tradiciyi okremij pravnij status Smolenshini a takozh spilni ekonomichni j pochasti kulturni j politichni interesi z odnogo boku j kolonialnij nastup Moskvi z drugogo stvoryuvali j shoraz bilshe zmicnyuvali zv yazki smolenskoyi shlyahti z ukrayinskoyu ta kozazkoyu starshinoyu Getmanshini Getmani Ivan Samojlovich i Danilo Apostol ta visha starshina Miklashevski Lizogubi Gamaliyi Dunin Borkovski ta in ridnilisya z viznachnishimi rodami smolyan Korsaki Povalo Shvajkovski Hrapovicki Engelgardti Rachinski kn Drucki Sokolinski Voyevodski Krasno Milashevichi Potomkini Paseki Likoshini Ridvanski Savicki tosho Rodinni a takozh ekonomichni j kulturni vzayemini smolenskoyi shlyahti i shlyahetstva Getmanshini spriyali obopilnomu pereselennyu prodazhevi j obminovi mayetkiv perevedennyu smolenskih selyan kripakiv na Ukrayinu tosho Polk smolenskoyi shlyahti brav uchast u Chigirinskih Krimskih i Azovskih pohodah ta inshih podiyah j akciyah v Ukrayini togo chasu Smolenski shlyahtichi tim ohochishe pidtrimuvala ci stosunki sho protyagom 18 st v umovah rosijskogo panuvannya j kolonialnoyi politiki vidbuvavsya shvidkij proces zbidnennya j zubozhinnya shlyahetskoyi masi Ci zv yazki u 18 st nabrali takih rozmiriv sho rosijskij uryad vvazhav za potribne otvodit malorossiyan ot svojstva s smolyanami sekretnejshij ukaz carici Anni Ivanivni knyazyu O Shahovskomu 31 1 1734 Osoblivo ros uryad nepokoyili polit zv yazki S sh j Getmanshini Avtonomistichnij ruh na Smolenshini sho distavav pidtrimku susidnoyi Rechi Pospolitoyi mav pevnij vpliv i vidguk na Getmanshini zokrema v 1730 ih pp sprava F Krasno Milashevicha j kn O Cherkaskogo i v ser 18 st Nedarma skasuvannya avtonomiyi S sh v 1764 65 zbiglosya z likvidaciyeyu getmanatu a na choli rosijskoyi uryadovoyi komisiyi yaka zaproponuvala ce skasuvannya bulo postavleno todi vzhe kolishnogo getmana K Rozumovskogo She v kinci 18 st za Pavla I rosijskij uryad buv duzhe sturbovanij t zv Smolenskoyu zmovoyu 1798 v yakij poryad z vidatnimi predstavnikami miscevogo dvoryanstva brali uchast takozh ukrayinski starshini gen Pavlo Biluha Kohanovskij kapitan Fedir Lukashevich brat V Lukashevicha ta in Div takozh RedaguvatiSmolenske shlyahetstvoLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Prerogativa Sigizmunda III k smolenskoj shlyahte Per B N Florya www vostlit info Tekst vosproizvedyon po izdaniyu Prerogativa Sigizmunda III smolenskoj shlyahte K istorii religioznoj neterpimosti v Rechi Pospolitoj pervoj poloviny XVII veka Slavyane i ih sosedi Vyp 7 M Nauka 1995 Fyodorov B G Rodoslovnaya Sobolevskih Kulturnoe nasledie zemli Smolenskoj Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Smolenska shlyahta amp oldid 35863686