Енгельгардти

Енгельгардти (нім. Engelhardt; рос. Энгельгардт) — німецький балтійський шляхетський рід. Піддані Речі Посполитої. Дворянський рід у Московському царстві і Російській імперії. З 1854 року — російська гілка роду отримала титул баронів. Також — Енгельгарти (нім. Engelhart).

Герб Енгельгардтів («Балтійський гербовник», 1882)

Герб баронів Енгельгардтів («Балтійський гербовник», 1882)

Опис

Енгельгардти згадуються в XV столітті як васали Ризького єпископа в Лівонії.

Після взяття Смоленська московськими військами у 1654 році Енгельгардти прийняли московське підданство. На кінець 18 століття вважали себе «істинними синами Росії». Були зараховані до 6 частини дворянської генеалогічної книги Смоленської губернії, куди зараховувалися роди, які довели своє дворянське походження за сто років до Жалуваної грамоти дворянству 1785 року.

Генеалогічне дерево

• Андрій
  • Василь (1735—1794)
    • Петро (1748—?)
      • Петро (1783—1888)
        • Олександр (1836—1907) — генерал-лейтенант.
          • Борис (1877—1962) — депутат IV Думи, комендант Петрограда (1917).
      • Сергій (1795—1870) — могилівський губернатор.
    • Василь (1755—1828) — сенатор.
      • Андрій (1780—1834) — полковник.
      • Василь (1785—1837)
      • Павло (1798—1849) — пан Тараса Шевченка.
        • Василь (1828—1915)— астроном.

Примітки

Бібліографія

Монографії

• Elgenstierna, G. Den introducerade svenska adelns ättartavlor. Stockholm, 1926. Band 2.
• Тихонова, А. В. Род Энгельгардтов в истории России XVII—XX вв. Смоленск: СГПУ, 2001.

Довідники

• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 1-1: Livland. Görlitz, 1929. Band I, S. 31—51. [1] [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 2-1: Estland. Görlitz, 1930. Band I, S. 61—68, 4, 13—14. [2] [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.]; [3] [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 3-1: Kurland. Görlitz, 1930. Band I, S. 222—235. [4] [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Genealogisches Handbuch des Adels. Bd. 39, Freiherrliche Häuser B, Bd. IV, 1967, S. 154—227. (FA 14, 1986, S. 93–138; FA 24, 2008, S. 31–76)
  • Adelslexikon Band III, Band 61 der Gesamtreihe, S. 151. C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1975; Band XVII, 2008, S. 214.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енгельгардти

• Engelhardt // Baltisches biografisches Lexikon digital.
• Енгельгардти [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Енгельгардти [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.]