www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смерть Сталіна Смерть Йосипа Сталіна настала 5 березня 1953 року на 75 му згідно з офіційною версією тих років на 74 му

Смерть Сталіна

Смерть Йосипа Сталіна настала 5 березня 1953 року на 75-му (згідно з офіційною версією тих років, на 74-му) році життя внаслідок крововиливу в мозок, яке сталося, ймовірно, 1 березня на ґрунті гіпертонічної хвороби та атеросклерозу.

Сталін на траурній поштовій марці, присвяченій першим роковинам його смерті (КНР, 1954)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Смерть Сталіна (значення).

Хроніка подій Редагувати

1 березня Редагувати

Після від'їзду гостей вранці 1 березня, Йосип Сталін, який перебував на Близькій дачі, пішов, ймовірно, спати. Вдень охорона занепокоєна через порушення звичного розпорядку, оскільки Сталін не вийшов зі своїх кімнат і нікого не викликав. Однак вона побоялася турбувати вождя без його виклику. Після 18 години в кімнатах Сталіна запалилося світло, і охорона заспокоїлася на деякий час. Ближче до ночі знайшовся привід увійти до Сталіна — доставили пошту. Взявши пошту, один із охоронців виявив його на підлозі у малій їдальні у безпорадному стані. Охорона перенесла Сталіна на диван та доповіла про ситуацію безпосередньому керівництву — міністру держбезпеки Семену Ігнатьєву. За спогадами охоронців, Ігнатьєв відмовився приймати будь-які рішення та переадресував своїх підлеглих до Берії та Маленкова. Після цього на дачу приїхали Маленков, Берія, Хрущов і Булганін, які також спочатку не наважувалися увійти до кімнати до вождя. Далі Маленков і Берія все ж таки зважилися зайти в кімнату до Сталіна (Маленков при цьому зняв черевики, які рипіли). Наблизившись, вони почули похропування Сталіна, після чого залишили кімнату, лаяли охорону за паніку і поспішно поїхали.

2 березня Редагувати

Рано-вранці охоронці знову доповіли нагору, що з вождем щось негаразд. «Четвірка» (Маленков, Берія, Хрущов і Булганін) за участю кількох членів Президії ЦК, яких зібрали для підстрахування, наважилася відправити на дачу лікарів, які після прибуття діагностували параліч правої сторони тіла. О 10 годині 40 хвилин відбулося офіційне засідання Президії ЦК КПРС. На зустрічі протягом 20 хвилин розглядалося єдине питання: «Заключення лікарського консиліуму про крововиливу в мозок у товариша Сталіна Й. В. 2 березня і тяжкий стан у зв'язку з цим його здоров'я» .

3 березня Редагувати

Вранці 3 березня смерть Сталіна стала питанням часу, і в апараті другої особи в державі на той момент Георгія Маленкова було підготовано офіційне урядове повідомлення про важку хворобу радянського лідера і скликання Бюро Президії ЦК КПРС, на якому необхідно було попередньо розподілити повноваження керівництва партії та держави. Як вважає історик Юрій Жуков, у цей момент були підготовлені зміни у складі створеного в лютому 1951 року правлячого тріумвірату, в який разом з Маленковим та Лаврентієм Берія замість міністра оборони СРСР Миколи Булганіна повернувся авторитетний і найбільш популярний у народі, а й у партійно-господарському апараті В'ячеслав Молотов, якого Сталін вивів зі складу керівництва і з посади міністра закордонних справ у лютому 1949 року. Ініціатива включення Молотова до керівної трійки належала Маленкову, який прагнув таким чином посилити свої позиції боротьби проти могутнього Л. П. Берія, антагоністом якого був В'ячеслав Михайлович .

4 березня Редагувати

Було оголошено про хворобу Сталіна, опубліковані та передавалися по радіо бюлетені про стан його здоров'я; згадувалися такі ознаки важкого стану, як інсульт, втрата свідомості, параліч тіла, агональне дихання .

У той же день було скликано останнє екстрене засідання Бюро Президії ЦК КПРС, на якому цей партійний орган був скасований і злитий з Президією ЦК, до якої увійшли, поряд з членами скасованого бюро Сталіним, Маленковим, Берія, Климент Ворошилов, Микита Хрущов, Булганін, Лазар Каганович, Максим Сабуров і Михайло Первухін, а також ще Молотов та Анастас Мікоян . Чисельність президії скоротилася з 25 до 11 осіб. Спрощення зазнала і Рада міністрів СРСР, де замість президії та бюро президії залишили лише президію, скоротивши її склад до голови Ради міністрів та його перших заступників, якими стали не всі міністри, а лише деякі, які були одночасно членами Президії ЦК КПРС. Уряд очолив Маленков, його першими заступниками стали Берія, Молотов, Булганін та Каганович .

5 березня Редагувати

О 20:00 відбулося спільне засідання вищого керівництва країни — Пленуму ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та Президії Верховної Ради СРСР . На засіданні було затверджено прийняті напередодні рішення Бюро Президії ЦК: позбавивши Сталіна керівних посад голови уряду та секретаря ЦК, включивши його формально до складу нового складу Президії ЦК. Весь захід зайняв 40 хвилин .

О 21 годині 50 хвилин Сталін помер . Про смерть Сталіна було оголошено радіо 6 березня 1953 року о 6 годині ранку. Згідно з медичним висновком, смерть настала внаслідок крововиливу в мозок . Докладно про перебіг лікування Сталіна, його хворобу, результати розтину тіла та офіційний бюлетень розповідається в книзі академіка АМН СРСР Олександра М'ясникова . 6-9 березня радянський народ прощався зі Сталіним, по всій країні було оголошено жалобу. Труна з тілом покійного була встановлена в Будинку Союзів . Похорон відбувся 9 березня .

Причини смерті Редагувати

У присвяченому питанню нарисі дослідника Жореса Медведєва «Загадка смерті Сталіна», як зазначає Я. Г. Рокитянський, даються невідомі раніше відомості про здоров'я Сталіна в 1923—1940 роках, про перші симптоми серйозного захворювання в жовтні 1945 року, про погіршення, Про фатальний інсульт на початку березня 1953 року, який, як вважає Медведєв, був результатом зневажливого ставлення Сталіна до медицини. Той факт, що він, безпорадний, багато годин пролежав на підлозі у своїй кімнаті, а Берія, Маленков і Хрущов не поспішали з викликом лікарів, інтерпретується як змова . На думку ж історика О. Хлевнюка, обережна поведінка соратників Сталіна та його охорони 1 та 2 березня 1953 року була цілком природною. Вони не хотіли брати відповідальності та викликати на себе гнів вождя. Репресії, погрози та покарання тримали оточення Сталіна у постійній напрузі та страху протягом багатьох років. Наявні факти не вказують на насильницькі причини смерті: Сталін був старий і хворий. Його хронічні захворювання посилювалися способом життя та шкідливими звичками: курінням, вживанням алкоголю, відсутністю дієти, перевтоми. Сталін регулярно і довго лікувався починаючи з 1920-х років. Розтин померлого Сталіна виявило сильне ураження артерій мозку .

Реакція на смерть Сталіна Редагувати

Жалоба Редагувати

Зовнішні зображення
Вашингтонський ресторан «1203» запрошує на
безкоштовний борщ на честь смерті Сталіна. 9 березня 1953 року
Розпорядок дня класика радянської педагогіки
Василя Сухомлинського на 6 та 7 березня 1953 року (з рукописного щоденника)

На смерть Сталіна відгукнулися віршами радянські літератори : Олександр Твардовський, Микола Асєєв, Ольга Берггольц, Михайло Ісаковський, Лев Ошанін, Сергій Михалков та інші.

Представники світового комуністичного руху висловили свою скорботу з нагоди смерті Сталіна: так, видний діяч Комуністичної партії Великої Британії Раджані Палм Датт писав у журналі The Labour Monthly

Через усі бурі громового світанку, розпад старої ери та народження нового, він спрямовував корабель людських надій та устремлінь з непохитною стійкістю, мужністю, судженнями та впевненістю у собі.

Оригінальний текст (англ.)
Through all the storms of a thunderous dawn, of the dissolution of an old era and the birth of a new, he steered the ship of human hopes and aspirations with unflinching tenacity, courage, judgment and confidence.

Нурбей Гулія згадував, що поет Йосип Нонешвілі тоді писав, що «якби Сонце згасло, то ми б не так сумували — адже воно світило не тільки добрим, а й поганим людям, а Сталін, як відомо, світив тільки добрим» .

Ентузіазм Редагувати

Смерть Сталіна, однак, викликала приплив ентузіазму у в'язнів ГУЛАГу . За свідченням Лева Розгона:

Я вже не пам'ятаю, чи після цього бюлетеня, чи після іншого, загалом, після того, в якому було сказано: «дихання Чейн-Стокса» — ми кинулися в санчастину. Ми <…> зажадали від нашого головного лікаря Бориса Петровича, щоб він зібрав консиліум і — на підставі переданих у бюлетені відомостей — повідомив нам, на що ми можемо сподіватися… <…> Ми сиділи в коридорі лікарні й мовчали. Мене било тремтіння, і я не міг угамувати цей ідіотський, не залежний від мене стукіт зубів. Потім двері, з яких ми не зводили очей, відчинилися, звідти вийшов Борис Петрович. Він увесь сяяв, і нам стало зрозуміло ще до того, як він сказав: «Хлопці! Жодної надії!!» І на шию мені кинувся Потапов — стриманий і мовчазний Потапов, кадровий офіцер, розвідник, колишній капітан, який ще не забув своїх численних орденів…

Докладний опис інтересу магаданських засланців на звістку про те, що «десь там, у вже нереальній для нас Москві, випустив останнє подих кривавий Ідол століття», містить і книга Євгенії Гінзбург " Крутий маршрут " .

Едуард Хруцький зазначав: «Злодійський світ тріумфував. „Вусатий, — казали блатні, — надів дерев'яний бушлат. Чекай амністії!“» . Справді, за амністією 1953 року, ініціатором якої був Л. Берія, на волю випустили сотні тисяч засуджених за кримінальними статтями та незначну кількість за політичними статтями .

Альтернативні погляди Редагувати

Існують численні теорії змови, що передбачають неприродність смерті та причетність до неї оточення Сталіна. По одній із них (письменник Едвард Радзинський), Лаврентій Берія , Микита Хрущов та Георгій Маленков сприяли його смерті, не надавши допомоги . Деякі версії такого роду піддавалися викриттю: так, книга «Кремлівський вовк» такого собі Стюарта Кагана, в якій автор, видаючи себе за племінника Лазаря Кагановича, розповідав нібито зі слів свого дядька про те, як той організував змову проти Сталіна і вбив його спільно з Мікояном, Молотовим та Булганіним, — була відкликана нью-йоркським видавництвом William Morrow&Co, що не завадило їй пізніше вийти російською . Вперше версія насильницької смерті набула розголосу 1976 року в книзі Абдурахимана Авторханова «Загадка смерті Сталіна (Змова Берія)» . У автора практично немає сумнівів, що Сталіна було вбито верхівкою Політбюро . На думку одного з охоронців, що був свідком подій 1 березня 1953 року, у смерті Сталіна немає провини охорони, лікарів, не було ніякого отруєння .

У творах мистецтва Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Медицинское заключение о болезни и смерти И. В. Сталина. Комсомольская правда № 55 (8535). 6 марта 1953. 
  2. ↑ О. Хлевнюк. Сталин. Жизнь одного вождя. — М : АСТ, 2015.
  3. ↑ Ю. Н. Жуков (12 серпня 2010). Борьба за власть в партийно-государственных верхах СССР весной 1953 года. FEDY-DIARY.RU (рос.). Вопросы истории, 1996, № 5-6. Процитовано 16 листопада 2020. 
  4. Хрущёв С. Н. Никита Хрущёв. Реформатор. — Время, 2010. — 1082 с. — ISBN 978-5-9691-0533-1.
  5. Мясников А. Л. Я лечил Сталина // из секретных архивов СССР. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Эксмо, 2011. — 448 с. — ISBN 978-5-699-48731-8.
  6. (рос.). www.oldgazette.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 6 січня 2020. 
  7. Усатюк А. Ф., 1990, с. 223.
  8. Шохина Виктория (5 березня 2014). (рос.). Частный корреспондент. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 2021-20-21. 
  9. Rajani Palme Dutt : Biography [ 2010-03-15 у Wayback Machine.]
  10. Смерть Сталина | Mémoires européennes DU GOULAG (рос.). museum.gulagmemories.eu. Процитовано 6 січня 2020. 
  11. Разгон Л. Э. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-85676-025-4.
  12. Гинзбург Е. С. Крутой маршрут // хроника времен культа личности. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Астрель, 2011. — 878 с. — ISBN 978-5-17-051187-7.
  13. Эдуард Хруцкий: сына Сталина сажали дважды [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Экспресс газета
  14. Андрей Сидорчик (24 грудня 2013). Обычное лето 1953-го. Кого на самом деле амнистировал Берия. aif.ru. Процитовано 17 лютого 2021. 
  15. Радзинский Э. С. Сталин. — Собрание сочинений: В 7 тт. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Вагриус, 1998. — Т. 2. — 620 с.
  16. Kahan Stuart. The Wolf of the Kremlin // The First Biography of L. M. Kaganovich, the Soviet Union’s Architect of Fear. — New York : William Morrow & Co, 1987. — 331 с.
  17. Каган Стюарт. Кремлёвский волк / Общ. ред. и послесл. Кожокина Е. М. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Прогресс, 1991. — 303 с. — ISBN 5-01-003194-9.
  18. Авторханов А. Г. Загадка смерти Сталина (Заговор Берия). — 4-е изд. — Frankfurt/Main : Посев, 1981. — 316 с.
  19. «Загадка смерти Сталина (Заговор Берия)», главы из книги // Новый Мир : журнал. — 1991. — № 5 (20 жовтня). — С. 194—233.
  20. Майор, охранявший Сталина с 1935 года, рассказал о смерти генералиссимуса. Российская газета (рос.). Процитовано 21 лютого 2021. 

Література Редагувати

  • Усатюк А. Ф. Исповедь коммуниста // (Критика системы сталинизма). — Рига : Авотс, 1990. — 246 с. — ISBN 5-401-00548-2.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Smert Josipa Stalina nastala 5 bereznya 1953 roku na 75 mu zgidno z oficijnoyu versiyeyu tih rokiv na 74 mu roci zhittya vnaslidok krovovilivu v mozok yake stalosya jmovirno 1 bereznya na grunti gipertonichnoyi hvorobi ta aterosklerozu 1 Stalin na traurnij poshtovij marci prisvyachenij pershim rokovinam jogo smerti KNR 1954 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Smert Stalina znachennya Zmist 1 Hronika podij 1 1 1 bereznya 1 2 2 bereznya 1 3 3 bereznya 1 4 4 bereznya 1 5 5 bereznya 2 Prichini smerti 3 Reakciya na smert Stalina 3 1 Zhaloba 3 2 Entuziazm 4 Alternativni poglyadi 5 U tvorah mistectva 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaHronika podij Redaguvati1 bereznya Redaguvati Pislya vid yizdu gostej vranci 1 bereznya Josip Stalin yakij perebuvav na Blizkij dachi pishov jmovirno spati Vden ohorona zanepokoyena cherez porushennya zvichnogo rozporyadku oskilki Stalin ne vijshov zi svoyih kimnat i nikogo ne viklikav Odnak vona poboyalasya turbuvati vozhdya bez jogo vikliku Pislya 18 godini v kimnatah Stalina zapalilosya svitlo i ohorona zaspokoyilasya na deyakij chas Blizhche do nochi znajshovsya privid uvijti do Stalina dostavili poshtu Vzyavshi poshtu odin iz ohoronciv viyaviv jogo na pidlozi u malij yidalni u bezporadnomu stani Ohorona perenesla Stalina na divan ta dopovila pro situaciyu bezposerednomu kerivnictvu ministru derzhbezpeki Semenu Ignatyevu Za spogadami ohoronciv Ignatyev vidmovivsya prijmati bud yaki rishennya ta pereadresuvav svoyih pidleglih do Beriyi ta Malenkova Pislya cogo na dachu priyihali Malenkov Beriya Hrushov i Bulganin yaki takozh spochatku ne navazhuvalisya uvijti do kimnati do vozhdya Dali Malenkov i Beriya vse zh taki zvazhilisya zajti v kimnatu do Stalina Malenkov pri comu znyav chereviki yaki ripili Nablizivshis voni pochuli pohropuvannya Stalina pislya chogo zalishili kimnatu layali ohoronu za paniku i pospishno poyihali 2 2 bereznya Redaguvati Rano vranci ohoronci znovu dopovili nagoru sho z vozhdem shos negarazd Chetvirka Malenkov Beriya Hrushov i Bulganin za uchastyu kilkoh chleniv Prezidiyi CK yakih zibrali dlya pidstrahuvannya navazhilasya vidpraviti na dachu likariv yaki pislya pributtya diagnostuvali paralich pravoyi storoni tila O 10 godini 40 hvilin vidbulosya oficijne zasidannya Prezidiyi CK KPRS Na zustrichi protyagom 20 hvilin rozglyadalosya yedine pitannya Zaklyuchennya likarskogo konsiliumu pro krovovilivu v mozok u tovarisha Stalina J V 2 bereznya i tyazhkij stan u zv yazku z cim jogo zdorov ya 2 3 bereznya Redaguvati Vranci 3 bereznya smert Stalina stala pitannyam chasu i v aparati drugoyi osobi v derzhavi na toj moment Georgiya Malenkova bulo pidgotovano oficijne uryadove povidomlennya pro vazhku hvorobu radyanskogo lidera i sklikannya Byuro Prezidiyi CK KPRS na yakomu neobhidno bulo poperedno rozpodiliti povnovazhennya kerivnictva partiyi ta derzhavi Yak vvazhaye istorik Yurij Zhukov u cej moment buli pidgotovleni zmini u skladi stvorenogo v lyutomu 1951 roku pravlyachogo triumviratu v yakij razom z Malenkovim ta Lavrentiyem Beriya zamist ministra oboroni SRSR Mikoli Bulganina povernuvsya avtoritetnij i najbilsh populyarnij u narodi a j u partijno gospodarskomu aparati V yacheslav Molotov yakogo Stalin viviv zi skladu kerivnictva i z posadi ministra zakordonnih sprav u lyutomu 1949 roku Iniciativa vklyuchennya Molotova do kerivnoyi trijki nalezhala Malenkovu yakij pragnuv takim chinom posiliti svoyi poziciyi borotbi proti mogutnogo L P Beriya antagonistom yakogo buv V yacheslav Mihajlovich 3 4 bereznya Redaguvati Bulo ogolosheno pro hvorobu Stalina opublikovani ta peredavalisya po radio byuleteni pro stan jogo zdorov ya zgaduvalisya taki oznaki vazhkogo stanu yak insult vtrata svidomosti paralich tila agonalne dihannya U toj zhe den bulo sklikano ostannye ekstrene zasidannya Byuro Prezidiyi CK KPRS na yakomu cej partijnij organ buv skasovanij i zlitij z Prezidiyeyu CK do yakoyi uvijshli poryad z chlenami skasovanogo byuro Stalinim Malenkovim Beriya Kliment Voroshilov Mikita Hrushov Bulganin Lazar Kaganovich Maksim Saburov i Mihajlo Pervuhin a takozh she Molotov ta Anastas Mikoyan Chiselnist prezidiyi skorotilasya z 25 do 11 osib Sproshennya zaznala i Rada ministriv SRSR de zamist prezidiyi ta byuro prezidiyi zalishili lishe prezidiyu skorotivshi yiyi sklad do golovi Radi ministriv ta jogo pershih zastupnikiv yakimi stali ne vsi ministri a lishe deyaki yaki buli odnochasno chlenami Prezidiyi CK KPRS Uryad ocholiv Malenkov jogo pershimi zastupnikami stali Beriya Molotov Bulganin ta Kaganovich 3 5 bereznya Redaguvati O 20 00 vidbulosya spilne zasidannya vishogo kerivnictva krayini Plenumu CK KPRS Radi Ministriv SRSR ta Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 3 Na zasidanni bulo zatverdzheno prijnyati naperedodni rishennya Byuro Prezidiyi CK pozbavivshi Stalina kerivnih posad golovi uryadu ta sekretarya CK vklyuchivshi jogo formalno do skladu novogo skladu Prezidiyi CK Ves zahid zajnyav 40 hvilin 2 O 21 godini 50 hvilin Stalin pomer 4 Pro smert Stalina bulo ogolosheno radio 6 bereznya 1953 roku o 6 godini ranku Zgidno z medichnim visnovkom smert nastala vnaslidok krovovilivu v mozok Dokladno pro perebig likuvannya Stalina jogo hvorobu rezultati roztinu tila ta oficijnij byuleten rozpovidayetsya v knizi akademika AMN SRSR Oleksandra M yasnikova 5 6 9 bereznya radyanskij narod proshavsya zi Stalinim po vsij krayini bulo ogolosheno zhalobu Truna z tilom pokijnogo bula vstanovlena v Budinku Soyuziv Pohoron vidbuvsya 9 bereznya 6 7 Prichini smerti RedaguvatiU prisvyachenomu pitannyu narisi doslidnika Zhoresa Medvedyeva Zagadka smerti Stalina yak zaznachaye Ya G Rokityanskij dayutsya nevidomi ranishe vidomosti pro zdorov ya Stalina v 1923 1940 rokah pro pershi simptomi serjoznogo zahvoryuvannya v zhovtni 1945 roku pro pogirshennya Pro fatalnij insult na pochatku bereznya 1953 roku yakij yak vvazhaye Medvedyev buv rezultatom znevazhlivogo stavlennya Stalina do medicini Toj fakt sho vin bezporadnij bagato godin prolezhav na pidlozi u svoyij kimnati a Beriya Malenkov i Hrushov ne pospishali z viklikom likariv interpretuyetsya yak zmova Na dumku zh istorika O Hlevnyuka oberezhna povedinka soratnikiv Stalina ta jogo ohoroni 1 ta 2 bereznya 1953 roku bula cilkom prirodnoyu Voni ne hotili brati vidpovidalnosti ta viklikati na sebe gniv vozhdya Represiyi pogrozi ta pokarannya trimali otochennya Stalina u postijnij napruzi ta strahu protyagom bagatoh rokiv Nayavni fakti ne vkazuyut na nasilnicki prichini smerti Stalin buv starij i hvorij Jogo hronichni zahvoryuvannya posilyuvalisya sposobom zhittya ta shkidlivimi zvichkami kurinnyam vzhivannyam alkogolyu vidsutnistyu diyeti perevtomi Stalin regulyarno i dovgo likuvavsya pochinayuchi z 1920 h rokiv Roztin pomerlogo Stalina viyavilo silne urazhennya arterij mozku 2 Reakciya na smert Stalina RedaguvatiZhaloba Redaguvati nbsp Zovnishni zobrazhennya nbsp Vashingtonskij restoran 1203 zaproshuye na bezkoshtovnij borsh na chest smerti Stalina 9 bereznya 1953 roku nbsp Rozporyadok dnya klasika radyanskoyi pedagogiki Vasilya Suhomlinskogo na 6 ta 7 bereznya 1953 roku z rukopisnogo shodennika Na smert Stalina vidguknulisya virshami radyanski literatori Oleksandr Tvardovskij Mikola Asyeyev Olga Berggolc Mihajlo Isakovskij Lev Oshanin Sergij Mihalkov ta inshi 8 Predstavniki svitovogo komunistichnogo ruhu vislovili svoyu skorbotu z nagodi smerti Stalina tak vidnij diyach Komunistichnoyi partiyi Velikoyi Britaniyi Radzhani Palm Datt pisav u zhurnali The Labour Monthly Cherez usi buri gromovogo svitanku rozpad staroyi eri ta narodzhennya novogo vin spryamovuvav korabel lyudskih nadij ta ustremlin z nepohitnoyu stijkistyu muzhnistyu sudzhennyami ta vpevnenistyu u sobi Originalnij tekst angl Through all the storms of a thunderous dawn of the dissolution of an old era and the birth of a new he steered the ship of human hopes and aspirations with unflinching tenacity courage judgment and confidence 9 Nurbej Guliya zgaduvav sho poet Josip Noneshvili todi pisav sho yakbi Sonce zgaslo to mi b ne tak sumuvali adzhe vono svitilo ne tilki dobrim a j poganim lyudyam a Stalin yak vidomo svitiv tilki dobrim Entuziazm Redaguvati Smert Stalina odnak viklikala pripliv entuziazmu u v yazniv GULAGu 10 Za svidchennyam Leva Rozgona nbsp Ya vzhe ne pam yatayu chi pislya cogo byuletenya chi pislya inshogo zagalom pislya togo v yakomu bulo skazano dihannya Chejn Stoksa mi kinulisya v sanchastinu Mi lt gt zazhadali vid nashogo golovnogo likarya Borisa Petrovicha shob vin zibrav konsilium i na pidstavi peredanih u byuleteni vidomostej povidomiv nam na sho mi mozhemo spodivatisya lt gt Mi sidili v koridori likarni j movchali Mene bilo tremtinnya i ya ne mig ugamuvati cej idiotskij ne zalezhnij vid mene stukit zubiv Potim dveri z yakih mi ne zvodili ochej vidchinilisya zvidti vijshov Boris Petrovich Vin uves syayav i nam stalo zrozumilo she do togo yak vin skazav Hlopci Zhodnoyi nadiyi I na shiyu meni kinuvsya Potapov strimanij i movchaznij Potapov kadrovij oficer rozvidnik kolishnij kapitan yakij she ne zabuv svoyih chislennih ordeniv 11 nbsp Dokladnij opis interesu magadanskih zaslanciv na zvistku pro te sho des tam u vzhe nerealnij dlya nas Moskvi vipustiv ostannye podih krivavij Idol stolittya mistit i kniga Yevgeniyi Ginzburg Krutij marshrut 12 Eduard Hruckij zaznachav Zlodijskij svit triumfuvav Vusatij kazali blatni nadiv derev yanij bushlat Chekaj amnistiyi 13 Spravdi za amnistiyeyu 1953 roku iniciatorom yakoyi buv L Beriya na volyu vipustili sotni tisyach zasudzhenih za kriminalnimi stattyami ta neznachnu kilkist za politichnimi stattyami 14 Alternativni poglyadi RedaguvatiIsnuyut chislenni teoriyi zmovi sho peredbachayut neprirodnist smerti ta prichetnist do neyi otochennya Stalina Po odnij iz nih pismennik Edvard Radzinskij Lavrentij Beriya Mikita Hrushov ta Georgij Malenkov spriyali jogo smerti ne nadavshi dopomogi 15 Deyaki versiyi takogo rodu piddavalisya vikrittyu tak kniga Kremlivskij vovk takogo sobi Styuarta Kagana 16 v yakij avtor vidayuchi sebe za pleminnika Lazarya Kaganovicha rozpovidav nibito zi sliv svogo dyadka pro te yak toj organizuvav zmovu proti Stalina i vbiv jogo spilno z Mikoyanom Molotovim ta Bulganinim bula vidklikana nyu jorkskim vidavnictvom William Morrow amp Co sho ne zavadilo yij piznishe vijti rosijskoyu 17 Vpershe versiya nasilnickoyi smerti nabula rozgolosu 1976 roku v knizi Abdurahimana Avtorhanova Zagadka smerti Stalina Zmova Beriya 18 U avtora praktichno nemaye sumniviv sho Stalina bulo vbito verhivkoyu Politbyuro 19 Na dumku odnogo z ohoronciv sho buv svidkom podij 1 bereznya 1953 roku u smerti Stalina nemaye provini ohoroni likariv ne bulo niyakogo otruyennya 20 U tvorah mistectva RedaguvatiHudozhnij film Smert Stalina Velika Britaniya Franciya 2017 Hudozhnij film Hrustalov mashinu Div takozh RedaguvatiPohoron Stalina film Istoriya SRSR 1922 1953 Klement Gotvald 56 richnij prezident Chehoslovachchini ta poslidovnij stalinist povernuvsya dodomu z pohoronu Stalina i pomer za kilka dniv vid rozrivu aorti 14 bereznya Velike proshannya film 1953 Primitki Redaguvati Medicinskoe zaklyuchenie o bolezni i smerti I V Stalina Komsomolskaya pravda 55 8535 6 marta 1953 a b v g O Hlevnyuk Stalin Zhizn odnogo vozhdya M AST 2015 a b v Yu N Zhukov 12 serpnya 2010 Borba za vlast v partijno gosudarstvennyh verhah SSSR vesnoj 1953 goda FEDY DIARY RU ros Voprosy istorii 1996 5 6 Procitovano 16 listopada 2020 Hrushyov S N Nikita Hrushyov Reformator Vremya 2010 1082 s ISBN 978 5 9691 0533 1 Myasnikov A L Ya lechil Stalina iz sekretnyh arhivov SSSR 1 stanciya metro 1 Eksmo 2011 448 s ISBN 978 5 699 48731 8 Starye gazety Vechernyaya Moskva 7 marta 1953 g str 2 ros www oldgazette ru Arhiv originalu za 16 veresnya 2017 Procitovano 6 sichnya 2020 Usatyuk A F 1990 s 223 Shohina Viktoriya 5 bereznya 2014 Smert Stalina poeziya i pravda ros Chastnyj korrespondent Arhiv originalu za 8 veresnya 2019 Procitovano 2021 20 21 Rajani Palme Dutt Biography Arhivovano 2010 03 15 u Wayback Machine Smert Stalina Memoires europeennes DU GOULAG ros museum gulagmemories eu Procitovano 6 sichnya 2020 Razgon L E Zagolovok ISBN 978 5 85676 025 4 Ginzburg E S Krutoj marshrut hronika vremen kulta lichnosti 1 stanciya metro 1 Astrel 2011 878 s ISBN 978 5 17 051187 7 Eduard Hruckij syna Stalina sazhali dvazhdy Arhivovano 24 grudnya 2013 u Wayback Machine Ekspress gazeta Andrej Sidorchik 24 grudnya 2013 Obychnoe leto 1953 go Kogo na samom dele amnistiroval Beriya aif ru Procitovano 17 lyutogo 2021 Radzinskij E S Stalin Sobranie sochinenij V 7 tt 1 stanciya metro 1 Vagrius 1998 T 2 620 s Kahan Stuart The Wolf of the Kremlin The First Biography of L M Kaganovich the Soviet Union s Architect of Fear New York William Morrow amp Co 1987 331 s Kagan Styuart Kremlyovskij volk Obsh red i poslesl Kozhokina E M 1 stanciya metro 1 Progress 1991 303 s ISBN 5 01 003194 9 Avtorhanov A G Zagadka smerti Stalina Zagovor Beriya 4 e izd Frankfurt Main Posev 1981 316 s Zagadka smerti Stalina Zagovor Beriya glavy iz knigi Novyj Mir zhurnal 1991 5 20 zhovtnya S 194 233 Major ohranyavshij Stalina s 1935 goda rasskazal o smerti generalissimusa Rossijskaya gazeta ros Procitovano 21 lyutogo 2021 Literatura RedaguvatiUsatyuk A F Ispoved kommunista Kritika sistemy stalinizma Riga Avots 1990 246 s ISBN 5 401 00548 2 Posilannya Redaguvati05 03 53 Sajt prisvyachenij 5 9 bereznya 1953 roku dnyam smerti ta pohoronu Stalina Na nomu zibrani svidchennya suchasnikiv cih podij Hotiv poproshatisya z pokijnim ale pomer sam yak hovali Josipa Stalina Radio Sputnik 9 03 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Smert Stalina amp oldid 39688297