Євге́нія Соломо́нівна Гі́нзбург (рос. Евгения Соломоновна Гинзбург; 20 грудня 1904, Москва — 25 травня 1977, Москва) — журналістка, мемуаристка, кандидат історичних наук. Мати письменника Василя Аксьонова.
| Євгенія Гінзбург | |
|---|---|
| Евгения Гинзбург | |
| Народилася | 20 грудня 1904 Москва |
| Померла | 25 травня 1977[…] (72 роки) Москва |
| Поховання | Кузьмінське кладовище |
| Громадянство | Російська імперія → СРСР |
| Місце проживання | Карл Маркс урамы, 55 (Казан)d |
| Діяльність | журналіст, мемуарист |
| Alma mater | Татарський державний гуманітарно-педагогічний університетd і Казанський державний університет |
| Мова творів | російська |
| Партія | КПРС |
| Діти | Аксьонов Василь Павлович |
| | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія Редагувати
Євгенія Гінзбург народилася в Москві, у єврейській родині уродженця Гродно, фармацевта Соломона Абрамовича (Натановича) Гінзбурга (1876–1938) і його дружини Ревекки Марківни (1881–1949), уродженки Вільно.
З 1920 по 1922 рік Євгенія Гінзбург навчалася в Казанському університеті, на факультеті суспільних наук, після чого перевелася на 3-й курс суспільного відділення Казанського Східного педагогічного інституту, який закінчила в червні 1924 року (спеціальність історія, надалі захистилася як кандидат історичних наук). Член ВКП(б) з 1932 року, працівник освіти в Казані, співробітник обласної газети «Червона Татарія» (рос. Красная Татария).
Була репресована в 1937 році, засуджена до тюремного ув'язнення Воєнною колегією Верховного суду за статтею 58, пункт 8, 11, звинувачена за участь в троцькістській терористичній організації. Вирок: 10 років тюремного ув'язнення з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. У серпні того ж року як «батько і мати ворога народу» були заарештовані її батьки. Провела 10 років у тюрмах (у тому числі в Бутирках і Ярославському політізоляторі) і колимських таборах (Ельген, Таскан), 8 років у «безстроковому» засланні.
У засланні в Магадані Євгенія Гінзбург вийшла заміж за ув'язненого доктора Антона Яковича Вальтера. Пара удочерила дівчинку, повну сироту Антоніну Хінчинську (згодом актриса Антоніна Павлівна Аксьонова).
Домігшись часткової реабілітації, Гінзбург майже 10 років провела у Львові, де жила за адресою вулиця Шевченка, 8, разом з третім чоловіком Антоном Вальтером. Після його смерті в 1966 році знову переїхала до Москви, на вулицю 1-а Аеропортівська, працювала в журналістиці. У Львові Гінзбург створила і альтернативний варіант «Крутого маршруту», що відрізнявся куди більш різкою і послідовною антисталінською риторикою. За деякими відомостями, він називався «Під покровом Люциферового крила». Але в 1965 році, побоюючись нового арешту й заслання у зв'язку з посиленим переслідуваннями українських націоналістів, Гінзбург знищила цей рукопис і всі його чернетки.
Похована в Москві на Кузьмінському кладовищі.
Мати письменника Василя Аксьонова, дружина голови Казанського міськради Павла Аксьонова. Старший син Олексій — від першого шлюбу з доктором Дмитром Федоровим, викладачем Першого ленінградського медінституту, загинув під час блокади Ленінграда, де його з батьком застала війна. Сестра — Наталія Соломоновна Гінзбург, соціолог, співробітник лабораторії економічної соціології в Ленінградському фінансово-економічному інституті.
Творчість Редагувати
Автор книги спогадів «Крутий маршрут» (1967, друга частина — 1975–1977), одного з перших літературних творів, що розповідають про сталінські репресії в СРСР. Перша публікація відбулася в Мілані (видавництво «Мандадорі», 1967 рік), куди вона була вивезена у вигляді аудіозапису. Вивезення і подальша публікація були зроблені без відома автора. У СРСР «Крутий маршрут» уперше виданий у 1988 році, до цього поширювався у самвидаві.
У 1989 році Галина Волчек поставила в театрі «Современник» п'єсу «Крутий маршрут» в інсценуванні О. Гетьмана. У ролі Євгенії Семенівни — головної героїні п'єси і спогадів — була Марина Нейолова.
У 2009 році на основі книги «Крутий маршрут» було відзнято фільм У вихорі (англ. Within the Whirlwind).
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118539418 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- Filmportal.de — 2005.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Гинзбург Соломон Абрамович (Натанович) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]: С. А. Гінзбург був заарештований 20 серпня 1937 року і засуджений 17 жовтня 1937 року як «батько ворога народу».
- Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2014.
- Гинзбург Ревекка Марковна [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]: Р. М. Гінзбург була заарештована 21 серпня 1937 і засуджена 17 жовтня того ж року як «мати ворога народу».
- . // sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 2012-2-27.
- А. Аксёнова О матери, Сахаров Центер Архив [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] проверено 2013-05-12
- Интервью с Антониной Аксеновой [ 12 грудня 2015 у Wayback Machine.], katussja.livejournal 1 апр, 2010, проверено 2013-05-12
- МИ ПАМ'ЯТАЄМО. Крутий маршрут Євгенії Гінзбург [ 7 вересня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 8 червня 2014.
- Within the Whirlwind: Stalin's Great Terror and a big question mark. By Bernd Reinhardt. 13 June 2011 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання Редагувати
- Ґінзбурґ Євгенія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (рос.)
- «Лядский садик моего детства…» (В. П. Аксенов. Казанский период жизни) // Эхо веков. Научно-документальный журнал, № 2, 2006 [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Лесняк Б. Н. . Воспоминания о ГУЛАГе и их авторы. Музей и общественный центр им. Андрея Сахарова. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 16 травня 2012.