Си́но-тибе́тські мо́ви (також уживають поняття кита́йсько-тибе́тські мо́ви) — велика мовна сім'я, поширена у Східній, Південно-Східній і Південній Азії. Налічує приблизно 300 мов. Загальна кількість мовців становить понад 1,2 млрд осіб. Таким чином, за кількістю носіїв ця мовна сім'я посідає друге місце у світі після індоєвропейської мовної сім'ї.
| Сино-тибетські мови Китайсько-тибетські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Східна Азія, Південно-Східна Азія, Південна Азія |
| Класифікація: | одна з основних мовних сімей |
| Групи: | мова кіранті (спірно) Тай-кадайські мови (спірно) Мови мяо-яо (спірно) |
| Кількість носіїв: | 1,2 млрд. (1996 рік) |
| ISO 639-2 and 639-5: | sit |
| Поширення сино-тибетських мов |
Сино-тибетську сім'ю вчені поділяють на дві групи, а саме: китайську (синітську), що нараховує кілька китайських мов (які традиційно називають діалектами), зокрема дунганську мову й мову бай, і тибето-бірманську групу (решта інших мов). Кількість носіїв китайських мов перевищує 1 млрд осіб.
Час розходження: середина 5 тисячоліття до н. е. Частка збігів: 18 %.
Посилання
- Сіно-тибетські мови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сино-тибетські мови на сайті Glottolog 3.0: Family: Sino-Tibetan [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |