Середньодніпро́вська культу́ра — археологічна культура бронзової доби.
Датується радіовуглецевим методом 3000—1500 роками до н. е. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни. Вважається, що її носіями були прибулі з заходу племена культури шнурової кераміки. Виділена В. Городцовим на початку 20 сторіччя.
Головними знахідками середньодніпровської культури є
- просвердлені кам'яні сокири
- різноманітна кераміка, виготовлена з глини з домішкою дрібнозернистого піску, здебільшого з відбитками шнура.
- на місцях поселень та в могильниках знайдено кам'яні зернотертки та долота,
- вістря до стріл та прикраси, виконані з кременю і бронзи. Останні свідчать про зв'язки племен шнурової кераміки з племенами Північного Кавказу, Карпато-Дунайського басейну та Балтійського регіону.
Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.
Племена середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством.
Пам'ятки середньодніпровської культури Редагувати
Найкраще досліджені в Україні місця поселень Середньодніпровської культури — Ісківщина біля Канева, а також Пекарі та Княжа Гора.
Пам'ятки раннього етапу Редагувати
Долинка, Новоселки, Мокіївка, Гамарна, Яблонівка, Деренковець, Іванівка, Беркозівка, Зеленки, Липовець, Курти, Кагарлик, Забара, Гришенци, Шандра, Городище.
Пам'ятки середнього етапу Редагувати
- у Черкаській області: Трахтемирів, Канів-1, Канів-2, Канів-3, Канів-4, Канів-5,
- у Київській області: Кийлів, Новоукраїнка, Вишенки, Софіївка (частина села Проців), Гамарня, Підвисоке, Красне, Черняхів, Стрітівка, Стасева, Гороховатка, Софіївка, Красний Хутір, Євминка,
- у Чернігівській області: Борзна, Золотинки,
- у Сумській області: Волинцеве, Річки, Мис Очкинський.
Пам'ятки пізнього етапу Редагувати
Домантове, Пекарі, Канів, Трахтемирів, Зарубинці, Козинці, Бортничи, Селище-5, Старосілля, Завалівка, Євминка, Погорелівка, Мар'янівка, Новоселки, Коритне, Шуляки, Дубрівка, Мокіївка, Медвин, Хирівка, Деренковець, Будківка, Нетеребки, Іванівка, Ємчиха, Зеленки, Гамарня, Гамарня-Яблунівка, Потік, Моства.
Джерела та література Редагувати
- І. Т. Черняков, С. Д. Лисенко. Середньодніпровська культура [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 545. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Артеменко И. И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы. — Москва: Наука, 1967.
- Бондарь Н. Н. Поселения среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. — Киев: Вища школа, 1974.
- Археология Украинской СССР. Том 1 (російською). Київ: Наукова думка. 1985. с. 363.