Сервій Корнелій Малугінен Косс (Servius Cornelius Maluginensis Cossus; ? — близько 453 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 485 року до н. е.
| Сервій Корнелій Малугінен Косс | |
|---|---|
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | близько 453 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політичний, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | консул |
| Термін | 485 рік до н. е. |
| Попередник | Спурій Кассій Вісцелін |
| Наступник | Луцій Емілій Мамерк |
| Рід | Корнелії |
| Батько | Публій Корнелій |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Луцій Корнелій Малугінен Урітін |
Життєпис Редагувати
Походив з патриціанського роду Корнеліїв, його гілки Малугіненів. Син Публія Корнелія. Напевне не був серед старовинних родів Риму. Перебрався пізніше, ймовірно з містечка або місцини Малуга (Малугін), за що отримав когномен Малугінен. Увійшов до патриціїв. За стійку підтримку знаті отримав додаткове прізвисько Косс, тобто «тверде каміння» чи «твердокаменний». Тим самим став засновником двох гілок роду Корнеліїв — Малугіненів і Коссів. За іншою версією Сервій належав до родини Корнеліїв Коссів, але згодом отримав агномен Малугінен, який з часом став когноменом.
У 485 році до н. е. його було обрано консулом разом з Квінтом Фабієм Вібуланом. На початку каденції підтримав роди Фабіїв й Валеріїв проти реформ Спурія Кассія Вісцеліна, якого зрештою було страчено. Після разом з колегою воював проти племен вольсків та еквів, а також міста-держави Вейї. За повідомленням Діонісія, Малугінен сплюндрував землі Вейї і повернувся зі здобиччю, а коли з посли останнього прибули до Риму, уклав з ними 1-річне перемир'я і відпустив полонених за викуп.
Невдовзі отримав важливу жрецьку посаду — фламіна Квіріна (покровителя колишньої царської династії та самого Риму). Помер близько 453 року до н. е. під час мору невідомої хвороби.
Родина Редагувати
- Луцій Корнелій Малугінен Урітін, консул 459 року до н. е.
Джерела Редагувати
- Тит Лівій, Ab urbe condita libri, Libro II, 41, 10. (лат.)
- T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C.–100 B.C. Case Western Reserve University Press, Cleveland, Ohio 1968, S. 21
- Annette Flobert, Tite-Live, Histoire Romaine, livres I à V: traduction nouvelle, Paris, Garnier-Flammarion, 1995, 643 p. (фр.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic