Сенефський замок (фр. Château de Seneffe) — палац, розташований в бельгійському місті Сенеф, на території провінції Ено, в приміщенні якого розташований Музей ювелірного мистецтва Валлонії (фр. Centre de l'orfèvrerie de la communauté française).
| Сенефський замок | |
|---|---|
|
| |
| 50°31′31″ пн. ш. 4°16′12″ сх. д. / 50.52533000002777186° пн. ш. 4.270250000028° сх. д.Координати: 50°31′31″ пн. ш. 4°16′12″ сх. д. / 50.52533000002777186° пн. ш. 4.270250000028° сх. д. | |
| Країна | Бельгія |
| Розташування | Сенефd |
| Тип | шато |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Архітектор | Laurent-Benoît Dewezd |
| Дата заснування | 1760-ті |
| Сенефський замок Сенефський замок (Бельгія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Сенефський замок був спроектований в 1758 для великого валлонського торговця Жозефа Депестра, інтенданта розташованих на території нинішньої Бельгії австрійських військ (тоді — Австрійські Нідерланди), який отримав аристократичні титули синьйора Сенефа і графа Турне. Споруджений у період з 1763 по 1768 у неокласичному стилі, за зразком палаців середини XVIII століття у Франції. Замок був споруджений архітектором Лораном-Бенуа Девезом. Після смерті Ж. Депестра в 1774 році декоративними роботами в палаці та розбивкою парку займалася його вдова і старший син Жозеф II Депестр.
Після Французької революції та окупації Австрійських Нідерландів французькими військами палац було конфісковано (1799).
У 1837 повернений родині Депестр (синові Жозефа II, Оноре).
У 1888 його придбав у Оноре барон Жоффіне. Останнім його приватним власником був бельгійський банкір єврейського походження Франц Філіпсон, що купив палац у 1909. Перед початком Другої світової війни сім'я Філіпсон виїхала до США, а під час окупації Бельгії німецькими військами замок був конфіскований та використовувався як резиденція німецького військового коменданта в Бельгії генерала Олександра фон Фалькенхаузена. Після звільнення Бельгії використовувався американськими військами.
У 1952 викуплений у Філіпсона; тут було відкрито «Колеж Сакре-Кер» (1952—1963). Потім палац протягом 7 років не використовувався, після чого перейшов у власність бельгійського держави (1970).
У 1978-1995 проведена всеосяжна реставрація приміщень, оновлення інтер'єрів і парковий дизайн.
Архітектура Редагувати
Сенефський замок з парком є чудовим зразком аристократичної резиденції середини XVIII століття. Його було виконано за проектом, схожим з тим, за яким створювався палац Малий Тріанон у Парижі. У той же час у побудові коллоннад, зведених архітектором Девезом, що навчався в Італії, відчувається також вплив англійської неокласичного стилю, прийнятого в той час.
Палацовий комплекс складається з основної будівлі, оточеної з обох сторін галереями з коллоннадами (завдовжки 70 метрів) і монументальним павільйоном. Від міста Сенеф до палацу веде алея, висаджена деревами. У XIX столітті був розбитий палацовий парк в англійському стилі.
У 2000 розпочаті роботи по відновленню первісного вигляду, який замок мав у XVIII столітті.
У розташованому в палаці музеї ювелірного мистецтва можна побачити велику колекцію старовинних срібних виробів, більша частина яких відноситься до XVIII століття.
Література Редагувати
- Xavier Duquenne, Le Château de Seneffe, Brussels, 1978.
- Véronique Bücken, Le Château de Seneffe — Centre de l'orfèvrerie de la communauté française, series: Musea Nostra Brussels, 2003 edition.