www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сема Про мовознавство див сема мовознавство араб سماع слухання також а суфійський ритуал що є різновидом зікра 1 Включає

Сема

Про мовознавство див. сема (мовознавство).

Сема (араб. سماع‎ - слухання), також Семаа - суфійський ритуал, що є різновидом зікра. Включає в себе спів, гру на музичних інструментах, танець, декламацію віршів і молитов, носіння облачень, що мають символічне значення, та ін. Особливо популярний як форма богослужіння в суфійському тарикаті Чишті на Індійському субконтиненті.

Кружляючі дервіші в Стамбулі

У 2005 році ЮНЕСКО оголосила «Мевлевійський ритуал сема» шедевром усної та нематеріальної культурної спадщини.

Походження ред.

Виникнення ритуалу «сема» переказ приписує натхненнику суфійського ордену Мевлеві, поету і містику Румі. Згідно з легендою, ця унікальна форма зікра виникла завдяки тому, що Румі одного разу почув на міському ринку ритмічні удари молотків золотобитів. У низці ударів, які здійснювали підмайстри при обробці золота, йому почувся зікр «ля мулу ха ільля» («Немає Бога, крім Аллаха»), від чого він впав в екстаз, простяг обидві руки і став обертатися по колу . Так з'явилася церемонія «сема» і мевлевійський орден дервішів. Ритуал «сема» сягає корінням у перську та турецьку культури і асоціюється зі східними традиціями.

Символічність ред.

Сема уособлює містичну мандрівку на шляху духовного сходження до досконалості. Звернувшись до істини, адепт наповнюється любов'ю, залишає своє его і досягає духовної досконалості. Він повертається з духовних мандрів зрілим і перетвореним, щоб дарувати любов і служіння всьому світу. Румі уподібнив ритуал «сема» паломництву до Мекки, оскільки обидва звичаї призначені для того, щоб їх прихильники наблизилися до Бога.

Елементи церемонії ред.

Головну роль в ритуалі «сема» відіграє спів, але важливе значення має і музика, особливо у вступах і для аккомпанування. При цьому, однак, використовуються лише музичні інструменти, що мають символічне сакральне значення. Найпоширеніші бубни, бубонці і флейти. Сема часто включає релігійні піснеспіви під назвою «Кавлі» і «бейт». Також часто у церемонії звучать поетичні твори, які в поєднанні з іншими елементами надають особливий вплив на учасників, попри те, що самі по собі ці твори можуть не мати духовної сили. Для звернення до Бога в даному ритуалі використовуються будь-які вірші, навіть любовна лірика. Однак слухачі повинні очистити свої помисли, інакше в танці вони можуть сповнитися пожадливістю, а не любов'ю до Бога. Крім того, свідомість людей, спожитих мирською, а не божественною, любов'ю, може бути затуманене еротичної поезією. Сури Корану ніколи не використовуються в церемонії «сема», не стільки через загальну популярність, скільки через те, що священний текст Корану ніколи не призначався для медитацій і не може бути використаний як основна тема для фантазій і імпровізацій.

Призначення ред.

Сема являє собою спосіб споглядання Бога шляхом зосередження на музиці і танцях. Ця церемонія розкриває тайники людських сердець, не стільки викликаючи емоції, скільки вказуючи шлях до Бога. Усі сумніви людини зникають, і її серце і душа можуть безпосередньо спілкуватися з Богом. Основна мета ритуалу «сема» полягає в досягненні екстатичного трансу під назвою «ваджд». Зовні цей стан проявляється в різних непередбачуваних рухах, порушення, всіляких танцях. Інший стан, якого прагнуть досягти учасники ритуалу «сема», називається «Хамр», що означає «духовне сп'яніння». Кінцева мета церемонії полягає в знятті завіси над таємницями світобудови і досягнення духовного знання за допомогою ваджда. Іноді досвід ваджда настільки сильно впливає на людину, що викликає непритомність, а в крайній формі - навіть смерть.

Етикет ред.

Етикет проведення ритуалу «сема» вимагає від учасників зберігати тишу, спокій і самоконтроль аж до настання ваджда, що дозволяє досягти більш високих медитативних ступенів. Учасники повинні уникати руху і криків до тих пір, коли вони вже не можуть стримуватися, і в цій точці стає можливим наступ ваджда. Вкрай важливе значення має щирість трансового переживання ваджда, яке не повинно бути награним з якої-небудь причини. Крім того, учасники повинні дотримуватися належної поведінки протягом всієї церемонії, в іншому випадку її позитивний ефект не буде досягнутий.

Розбіжності ред.

Серед мусульман є як прихильники, так і противники церемонії «сема», а також використання музики взагалі. Абу Хамід Аль-Газалі був рішучим прихильником використання музики і вважав, що ваджд пробуджує палку любов до Бога. Аль-Газалі написав розділ під назвою «Про музику і танці як допоміжні засоби для релігійного життя», в якій він підкреслив, наскільки музика і танець можуть бути благотворними для мусульман, якщо вони досягли чистоти душі перед використанням цих коштів. Противники вважають музику негожим нововведенням біда, характерним для безбожництва. Вони уподібнюють фізичні відчуття людей в стані «ваджд» станом алкогольного сп'яніння, а тому не схвалюють його.

Особливості практики ред.

Через культурні відмінності між різними мусульманськими громадами ставлення до участі в музичних уявленнях в одних громадах терпиме, в інших - негоже. Медитація і суфійські практики в ісламі прийнятні в тій мірі, в якій вони відповідають нормам шаріата. Брати участь в церемонії «сема» можуть представники будь-яких соціальних верств, хоча серед суфіїв і ісламських богословів існують розбіжності щодо того, чи здатні неофіти досягти тих же позитивних результатів, що і просунуті адепти. Також суперечки ведуться з приводу того, наскільки здатні юні адепти подолати власне бажання, щоб почитати Бога з чистим серцем.

Див. також ред.

Танець дервішів як він є ред.

Примітки ред.

  1. ↑ During, J., and R. Sellheim. "Sama" Encyclopedia of Islam, Second Edition. Ed. P. Bearman, T. Bianquis, C. E. Bosworth, E. Van Donzel and W. P. Heinrichs. Brill Online, 2010.
  2. culture/intangible-heritage/39eur_uk.htm The Mevlevi Sema Ceremony UNESCO.
  3. ↑ Lewisohn, Leonard. "The Sacred Meditation of Islam: Sama 'in the Persian Sufi Tradition." British Journal of Ethnomeditation 6 (1997): 1-33. JSTOR.
  4. Langlois, Tony. "Untitled." Ethnomeditation Forum 13.2 (2004): 309-11. JSTOR
  5. Rashow, Khalil J. "Jazn-A Jama'iya (Feast of The Assembly)." Encyclopedia Iranica
  6. ↑ Gribetz, Arthur. "The Sama 'Controversy: Sufi vs. Legalist." Studia Islamica 74 (1991): 43-62.JSTOR.
  7. Langlois, Tony. "Untitled." Ethnomeditation Forum 13.2 (2004): 309-11. JSTOR.
  8. During, J., and R. Sellheim. "Sama '" Encyclopedia of Islam, Second Edition. Ed. P. Bearman, T. Bianquis, C. E. Bosworth, E. Van Donzel, and W. P. Heinrichs. Brill Online, 2010
  9. Ghazzālī, and Claud Field. The Alchemy of Happiness. Armonk, N.Y.: M.E. Sharpe, 1991.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pro movoznavstvo div sema movoznavstvo Sema arab سماع sluhannya takozh Semaa sufijskij ritual sho ye riznovidom zikra 1 Vklyuchaye v sebe spiv gru na muzichnih instrumentah tanec deklamaciyu virshiv i molitov nosinnya oblachen sho mayut simvolichne znachennya ta in Osoblivo populyarnij yak forma bogosluzhinnya v sufijskomu tarikati Chishti na Indijskomu subkontinenti Kruzhlyayuchi dervishi v StambuliU 2005 roci YuNESKO ogolosila Mevlevijskij ritual sema shedevrom usnoyi ta nematerialnoyi kulturnoyi spadshini 2 Zmist 1 Pohodzhennya 2 Simvolichnist 3 Elementi ceremoniyi 4 Priznachennya 5 Etiket 6 Rozbizhnosti 7 Osoblivosti praktiki 8 Div takozh 9 Tanec dervishiv yak vin ye 10 Primitki 11 PosilannyaPohodzhennya red Viniknennya ritualu sema perekaz pripisuye nathnenniku sufijskogo ordenu Mevlevi poetu i mistiku Rumi Zgidno z legendoyu cya unikalna forma zikra vinikla zavdyaki tomu sho Rumi odnogo razu pochuv na miskomu rinku ritmichni udari molotkiv zolotobitiv U nizci udariv yaki zdijsnyuvali pidmajstri pri obrobci zolota jomu pochuvsya zikr lya mulu ha illya Nemaye Boga krim Allaha vid chogo vin vpav v ekstaz prostyag obidvi ruki i stav obertatisya po kolu Tak z yavilasya ceremoniya sema i mevlevijskij orden dervishiv Ritual sema syagaye korinnyam u persku ta turecku kulturi i asociyuyetsya zi shidnimi tradiciyami 3 Simvolichnist red Sema uosoblyuye mistichnu mandrivku na shlyahu duhovnogo shodzhennya do doskonalosti Zvernuvshis do istini adept napovnyuyetsya lyubov yu zalishaye svoye ego i dosyagaye duhovnoyi doskonalosti Vin povertayetsya z duhovnih mandriv zrilim i peretvorenim shob daruvati lyubov i sluzhinnya vsomu svitu Rumi upodibniv ritual sema palomnictvu do Mekki oskilki obidva zvichayi priznacheni dlya togo shob yih prihilniki nablizilisya do Boga Elementi ceremoniyi red Golovnu rol v rituali sema vidigraye spiv ale vazhlive znachennya maye i muzika osoblivo u vstupah i dlya akkompanuvannya 4 Pri comu odnak vikoristovuyutsya lishe muzichni instrumenti sho mayut simvolichne sakralne znachennya Najposhirenishi bubni bubonci i flejti 3 Sema chasto vklyuchaye religijni pisnespivi pid nazvoyu Kavli i bejt 5 Takozh chasto u ceremoniyi zvuchat poetichni tvori yaki v poyednanni z inshimi elementami nadayut osoblivij vpliv na uchasnikiv popri te sho sami po sobi ci tvori mozhut ne mati duhovnoyi sili Dlya zvernennya do Boga v danomu rituali vikoristovuyutsya bud yaki virshi navit lyubovna lirika Odnak sluhachi povinni ochistiti svoyi pomisli inakshe v tanci voni mozhut spovnitisya pozhadlivistyu a ne lyubov yu do Boga Krim togo svidomist lyudej spozhitih mirskoyu a ne bozhestvennoyu lyubov yu mozhe buti zatumanene erotichnoyi poeziyeyu 3 Suri Koranu nikoli ne vikoristovuyutsya v ceremoniyi sema ne stilki cherez zagalnu populyarnist skilki cherez te sho svyashennij tekst Koranu nikoli ne priznachavsya dlya meditacij i ne mozhe buti vikoristanij yak osnovna tema dlya fantazij i improvizacij 3 Priznachennya red Sema yavlyaye soboyu sposib spoglyadannya Boga shlyahom zoseredzhennya na muzici i tancyah Cya ceremoniya rozkrivaye tajniki lyudskih serdec ne stilki viklikayuchi emociyi skilki vkazuyuchi shlyah do Boga 1 Usi sumnivi lyudini znikayut i yiyi serce i dusha mozhut bezposeredno spilkuvatisya z Bogom 6 Osnovna meta ritualu sema polyagaye v dosyagnenni ekstatichnogo transu pid nazvoyu vadzhd 7 Zovni cej stan proyavlyayetsya v riznih neperedbachuvanih ruhah porushennya vsilyakih tancyah 1 Inshij stan yakogo pragnut dosyagti uchasniki ritualu sema nazivayetsya Hamr sho oznachaye duhovne sp yaninnya Kinceva meta ceremoniyi polyagaye v znyatti zavisi nad tayemnicyami svitobudovi i dosyagnennya duhovnogo znannya za dopomogoyu vadzhda 8 Inodi dosvid vadzhda nastilki silno vplivaye na lyudinu sho viklikaye nepritomnist a v krajnij formi navit smert Etiket red Etiket provedennya ritualu sema vimagaye vid uchasnikiv zberigati tishu spokij i samokontrol azh do nastannya vadzhda 3 sho dozvolyaye dosyagti bilsh visokih meditativnih stupeniv Uchasniki povinni unikati ruhu i krikiv do tih pir koli voni vzhe ne mozhut strimuvatisya i v cij tochci staye mozhlivim nastup vadzhda Vkraj vazhlive znachennya maye shirist transovogo perezhivannya vadzhda yake ne povinno buti nagranim z yakoyi nebud prichini Krim togo uchasniki povinni dotrimuvatisya nalezhnoyi povedinki protyagom vsiyeyi ceremoniyi v inshomu vipadku yiyi pozitivnij efekt ne bude dosyagnutij Rozbizhnosti red Sered musulman ye yak prihilniki tak i protivniki ceremoniyi sema a takozh vikoristannya muziki vzagali 3 Abu Hamid Al Gazali buv rishuchim prihilnikom vikoristannya muziki i vvazhav sho vadzhd probudzhuye palku lyubov do Boga 6 Al Gazali napisav rozdil pid nazvoyu Pro muziku i tanci yak dopomizhni zasobi dlya religijnogo zhittya v yakij vin pidkresliv naskilki muzika i tanec mozhut buti blagotvornimi dlya musulman yaksho voni dosyagli chistoti dushi pered vikoristannyam cih koshtiv 9 Protivniki vvazhayut muziku negozhim novovvedennyam bida harakternim dlya bezbozhnictva Voni upodibnyuyut fizichni vidchuttya lyudej v stani vadzhd stanom alkogolnogo sp yaninnya a tomu ne shvalyuyut jogo 6 Osoblivosti praktiki red Cherez kulturni vidminnosti mizh riznimi musulmanskimi gromadami stavlennya do uchasti v muzichnih uyavlennyah v odnih gromadah terpime v inshih negozhe Meditaciya i sufijski praktiki v islami prijnyatni v tij miri v yakij voni vidpovidayut normam shariata Brati uchast v ceremoniyi sema mozhut predstavniki bud yakih socialnih verstv hocha sered sufiyiv i islamskih bogosloviv isnuyut rozbizhnosti shodo togo chi zdatni neofiti dosyagti tih zhe pozitivnih rezultativ sho i prosunuti adepti Takozh superechki vedutsya z privodu togo naskilki zdatni yuni adepti podolati vlasne bazhannya shob pochitati Boga z chistim sercem Div takozh red Kavvali Nashid Zikr Religijnij dosvidTanec dervishiv yak vin ye red nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki red a b v During J and R Sellheim Sama Encyclopedia of Islam Second Edition Ed P Bearman T Bianquis C E Bosworth E Van Donzel and W P Heinrichs Brill Online 2010 culture intangible heritage 39eur uk htm The Mevlevi Sema Ceremony UNESCO a b v g d e Lewisohn Leonard The Sacred Meditation of Islam Sama in the Persian Sufi Tradition British Journal of Ethnomeditation 6 1997 1 33 JSTOR Langlois Tony Untitled Ethnomeditation Forum 13 2 2004 309 11 JSTOR Rashow Khalil J Jazn A Jama iya Feast of The Assembly Encyclopedia Iranica a b v Gribetz Arthur The Sama Controversy Sufi vs Legalist Studia Islamica 74 1991 43 62 JSTOR Langlois Tony Untitled Ethnomeditation Forum 13 2 2004 309 11 JSTOR During J and R Sellheim Sama Encyclopedia of Islam Second Edition Ed P Bearman T Bianquis C E Bosworth E Van Donzel and W P Heinrichs Brill Online 2010 Ghazzali and Claud Field The Alchemy of Happiness Armonk N Y M E Sharpe 1991 Posilannya red Semaa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 375 Mevlijska ceremoniya Sema Kartinki ceremoniyi Sema Vnutrishnya muzika ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sema amp oldid 39450028