www.wikidata.uk-ua.nina.az

Я психоаналіз Его лат ego я нім das Ich в теорії психоаналізу частина цілісної психічної структури людської особистості

Я (психоаналіз)

Его (лат. ego «я», нім. das Ich) в теорії психоаналізу — частина цілісної психічної структури людської особистості, яка усвідомлюється як власне «Я» і знаходиться в контакті з навколишнім світом за допомогою сприйняття. Его сприймає довкілля, реагує на вплив фізичного та соціального оточення за допомогою здійснення оцінки, планування, запам'ятовування та іншими шляхами.

Его в психоаналізі Фрейда Редагувати

«Его» — центральний комплекс свідомості, складник цілісної психічної структури (поряд з «несвідомим (Воно) Id» та «надсвідомим (Над-Я) Superego»), як середня ланка між несвідомим та надсвідомим (Id —Ego —Superego), є однією з трьох психологічних сутностей, запропонованих Зигмундом Фрейдом для опису динаміки людської психіки. Его, за Фрейдом, здійснює виконавчі функції, виступаючи посередником між зовнішнім та внутрішнім світом, а також між Ід (Воно) і Супер-Его (Над-Я). Его, наділене власними змістами, сприймає довкілля лише частково його осмислюючи, фільтруючи та усуваючи небажані імпульси від афективного Воно (Id), тобто несвідомого. «Tuj» забезпечує безперервність і послідовність поведінки, реалізуючи особисту точку відліку, завдяки чому події минулого (збережені у пам'яті) узгоджуються з подіями сьогодення та майбутнього (представленими передбаченням та уявою). Его не збігається ні з психікою, ні з тілом, хоча тілесні відчуття формують ядро раннього досвіду індивіда. Его, досягши певного розвитку, здатне змінюватися протягом усього життя, особливо під впливом погроз, хвороб і змін умов існування.

У міру розвитку індивіда відбувається диференціація Его і розвиток Супер-Его. Супер-Его включає заборони та контроль інстинктивних імпульсів через прийняття батьківських та соціальних стандартів. І, таким чином, виникає моральний конфлікт, необхідний для росту та дорослішання особистості. Его відіграє роль посередника між Супер-Его та Ід шляхом створення захисних механізмів.

Поступ, що проявляється в переході від негайної реакції до контрольованої поведінки, від дологічного до раціонального мислення відбувається повільно і здійснюється у вигляді багатьох послідовних стадій протягом дитинства. Навіть досягнувши фізичної зрілості, люди істотно різняться між собою у формах та ефективності діяльності Его. Це важлива якість була названа Фрейдом «силою Его». Людині з «сильним Его» властиві такі характеристики: вона об'єктивна у своїх оцінках навколишнього світу та себе; її діяльність організується на триваліший час, так що можливі планування та розпорядок; така людина здатна виконати ухвалені рішення і, не вагаючись, вибирати з наявних альтернатив; вона не підкоряється сліпо своїм устремлінням і може скеровувати їх в суспільно корисне русло; вона здатна протистояти безпосередньому тиску з боку фізичного та соціального оточення, обдумуючи та вибираючи власний курс. З іншого боку, індивід зі «слабким Его» більш схожий на дитину: його поведінка імпульсивно та визначається моментом; сприйняття дійсності й себе спотворено; він досягає меншого успіху в продуктивній роботі, оскільки його енергія витрачається на захист спотворених та нереалістичних уявлень про себе; він може потерпати через невротичні симптоми.

Драматичну долю Его, що перебуває у силовому полі Над-Я та Воно, відображено на прикладі постаті Іполита Варецького (в «Дівчина з ведмедиком» В. Домонтовича), Степана Радченка (в «Місто» В. Підмогильного) та ін.

З часів Фрейда, який розробив концепцію Его і його структуру, та Юнга, який досліджував Его, іншими вченими були розроблені декілька відмінних теорій Его. З погляду загальної психології, Его розглядається, як «джерело поведінки та сполучний центр особистості в її людському оточенні» (Metzger, Psychologie, 1941). Его в процесі розвитку людини виділяється з єдиної споконвічної свідомості, яка охоплює «зовнішній світ» та власну особистість в нероздільній єдності. Воно постійно супроводжується свідомістю «з-самим-собою-ідентичного-буття»; таким чином, якщо людина чітко пізнає свої тілесні й душевні зміни, то вона усвідомлює себе «у своїй основі» (тобто в глибині свого Его) завжди тією самою. До наочної сфери Его відносяться тіло і все, що може служити розширенню цієї сфери (що є предметом постійного прагнення): одяг, прикраси, а також майно, в яке Его може «вростати». Часто в Его вбачають творчу єдність; дійсність набуває сенс, лише коли вона співвіднесена з ним; особливо чітко це виражено у Фіхте: «Его вимагає, щоб воно обіймало собою всю реальність та досягало нескінченності». Фрідріх Ніцше, навпаки, щодо Его писав: «Его — це безліч особистісних (нім. personenarten) сил, з яких то одна, то інша виступає на передній план».

Его в психоаналізі Фрейда є найбільш раннім формулюванням Я в сучасній психології. Наприклад, у класичному юнгівському аналізі Я є центральним архетипом кількох архетипів, які є апріорними або схильностями відповідати на світ певним чином. Хоча класичний юнгівський психоаналіз базується на концепції Фрейда, він є кроком далі від сенсів Фрейда. Сучасні погляди на Я в психології складаються зі складних різноманітних «Я» сучасної ідентичності, — термін «Его (Я)» входить до багатьох напрямків психології, концепція Я розширена іншими вченими, значення варіюється між різними напрямками, але загалом воно відноситься до свідомої рефлексивної особистості індивіда.

Его в аналітичній психології К.Юнга Редагувати

Его наділене власними змістами, співвідносними з вимогами довкілля, проте не осмислюється як «реальні психічні чинники, котрі переважно лишаються прихованими» (К.Г. Юнг), різниться від Персони, Тіні, Аніми та Анімусу. К. Юнг зарахував до архетипів основні складові структури особистості, виділяючи такі елементи: Персону, Его, Тінь, Аніму (у чоловіків), Анімус (у жінок) і Самість. Его є центром свідомості, і тому відіграє основну роль у свідомому житті: створює відчуття усвідомленості та послідовності наших думок та дій, відповідальне за зв'язок свідомого і несвідомого. Бувши центральним комплексом свідомості, Его чинить спротив самості, завдяки якій воно існує, і водночас постійно наближається до неї.

Аналітична психологія Юнга містить поняття "его-комплексу".

Примітки Редагувати

  1. Філософський енциклопедичний словник. — М.: Инфра-М. — 1998.
  2. ↑ Его // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 312.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Freud, Sigmund (1923), Das Ich und das Es, Internationaler Psycho-analytischer Verlag, Leipzig, Vienna, and Zurich.
  • Ж. Лакан. Семинары; пер. с фр. А. Черноглазов ; ред. Ж. Миллер. — М. : Гнозис, 1998 . Кн. 2 : «Я» в теории Фрейда и в технике психоанализа (1954—1955). — М. : [б.и.], 1999. — 520 с.
  • Словник психологічних термінів (з глибинної психології) / пер. з рос. Г. В. Гладуш ; уклад. Б. Г. Херсонський, С. Г. Уварова ; ред. С. І. Рясенко ; Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді, Українська асоціація психоаналізу, Міжнародний ін-т глибинної психології. — К. : Держсоцслужба, 2006. — 260 с.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ego lat ego ya nim das Ich v teoriyi psihoanalizu chastina cilisnoyi psihichnoyi strukturi lyudskoyi osobistosti yaka usvidomlyuyetsya yak vlasne Ya i znahoditsya v kontakti z navkolishnim svitom za dopomogoyu sprijnyattya Ego sprijmaye dovkillya reaguye na vpliv fizichnogo ta socialnogo otochennya za dopomogoyu zdijsnennya ocinki planuvannya zapam yatovuvannya ta inshimi shlyahami 1 Zmist 1 Ego v psihoanalizi Frejda 2 Ego v analitichnij psihologiyi K Yunga 3 Primitki 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaEgo v psihoanalizi Frejda Redaguvati Ego centralnij kompleks svidomosti skladnik cilisnoyi psihichnoyi strukturi poryad z nesvidomim Vono Id ta nadsvidomim Nad Ya Superego yak serednya lanka mizh nesvidomim ta nadsvidomim Id Ego Superego ye odniyeyu z troh psihologichnih sutnostej zaproponovanih Zigmundom Frejdom dlya opisu dinamiki lyudskoyi psihiki Ego za Frejdom zdijsnyuye vikonavchi funkciyi vistupayuchi poserednikom mizh zovnishnim ta vnutrishnim svitom a takozh mizh Id Vono i Super Ego Nad Ya Ego nadilene vlasnimi zmistami sprijmaye dovkillya lishe chastkovo jogo osmislyuyuchi filtruyuchi ta usuvayuchi nebazhani impulsi vid afektivnogo Vono Id tobto nesvidomogo 2 Tuj zabezpechuye bezperervnist i poslidovnist povedinki realizuyuchi osobistu tochku vidliku zavdyaki chomu podiyi minulogo zberezheni u pam yati uzgodzhuyutsya z podiyami sogodennya ta majbutnogo predstavlenimi peredbachennyam ta uyavoyu Ego ne zbigayetsya ni z psihikoyu ni z tilom hocha tilesni vidchuttya formuyut yadro rannogo dosvidu individa Ego dosyagshi pevnogo rozvitku zdatne zminyuvatisya protyagom usogo zhittya osoblivo pid vplivom pogroz hvorob i zmin umov isnuvannya U miru rozvitku individa vidbuvayetsya diferenciaciya Ego i rozvitok Super Ego Super Ego vklyuchaye zaboroni ta kontrol instinktivnih impulsiv cherez prijnyattya batkivskih ta socialnih standartiv I takim chinom vinikaye moralnij konflikt neobhidnij dlya rostu ta doroslishannya osobistosti Ego vidigraye rol poserednika mizh Super Ego ta Id shlyahom stvorennya zahisnih mehanizmiv Postup sho proyavlyayetsya v perehodi vid negajnoyi reakciyi do kontrolovanoyi povedinki vid dologichnogo do racionalnogo mislennya vidbuvayetsya povilno i zdijsnyuyetsya u viglyadi bagatoh poslidovnih stadij protyagom ditinstva Navit dosyagnuvshi fizichnoyi zrilosti lyudi istotno riznyatsya mizh soboyu u formah ta efektivnosti diyalnosti Ego Ce vazhliva yakist bula nazvana Frejdom siloyu Ego Lyudini z silnim Ego vlastivi taki harakteristiki vona ob yektivna u svoyih ocinkah navkolishnogo svitu ta sebe yiyi diyalnist organizuyetsya na trivalishij chas tak sho mozhlivi planuvannya ta rozporyadok taka lyudina zdatna vikonati uhvaleni rishennya i ne vagayuchis vibirati z nayavnih alternativ vona ne pidkoryayetsya slipo svoyim ustremlinnyam i mozhe skerovuvati yih v suspilno korisne ruslo vona zdatna protistoyati bezposerednomu tisku z boku fizichnogo ta socialnogo otochennya obdumuyuchi ta vibirayuchi vlasnij kurs Z inshogo boku individ zi slabkim Ego bilsh shozhij na ditinu jogo povedinka impulsivno ta viznachayetsya momentom sprijnyattya dijsnosti j sebe spotvoreno vin dosyagaye menshogo uspihu v produktivnij roboti oskilki jogo energiya vitrachayetsya na zahist spotvorenih ta nerealistichnih uyavlen pro sebe vin mozhe poterpati cherez nevrotichni simptomi Dramatichnu dolyu Ego sho perebuvaye u silovomu poli Nad Ya ta Vono vidobrazheno na prikladi postati Ipolita Vareckogo v Divchina z vedmedikom V Domontovicha Stepana Radchenka v Misto V Pidmogilnogo ta in 2 Z chasiv Frejda yakij rozrobiv koncepciyu Ego i jogo strukturu ta Yunga yakij doslidzhuvav Ego inshimi vchenimi buli rozrobleni dekilka vidminnih teorij Ego Z poglyadu zagalnoyi psihologiyi Ego rozglyadayetsya yak dzherelo povedinki ta spoluchnij centr osobistosti v yiyi lyudskomu otochenni Metzger Psychologie 1941 Ego v procesi rozvitku lyudini vidilyayetsya z yedinoyi spokonvichnoyi svidomosti yaka ohoplyuye zovnishnij svit ta vlasnu osobistist v nerozdilnij yednosti Vono postijno suprovodzhuyetsya svidomistyu z samim soboyu identichnogo buttya takim chinom yaksho lyudina chitko piznaye svoyi tilesni j dushevni zmini to vona usvidomlyuye sebe u svoyij osnovi tobto v glibini svogo Ego zavzhdi tiyeyu samoyu Do naochnoyi sferi Ego vidnosyatsya tilo i vse sho mozhe sluzhiti rozshirennyu ciyeyi sferi sho ye predmetom postijnogo pragnennya odyag prikrasi a takozh majno v yake Ego mozhe vrostati Chasto v Ego vbachayut tvorchu yednist dijsnist nabuvaye sens lishe koli vona spivvidnesena z nim osoblivo chitko ce virazheno u Fihte Ego vimagaye shob vono obijmalo soboyu vsyu realnist ta dosyagalo neskinchennosti Fridrih Nicshe navpaki shodo Ego pisav Ego ce bezlich osobistisnih nim personenarten sil z yakih to odna to insha vistupaye na perednij plan Ego v psihoanalizi Frejda ye najbilsh rannim formulyuvannyam Ya v suchasnij psihologiyi Napriklad u klasichnomu yungivskomu analizi Ya ye centralnim arhetipom kilkoh arhetipiv yaki ye apriornimi abo shilnostyami vidpovidati na svit pevnim chinom Hocha klasichnij yungivskij psihoanaliz bazuyetsya na koncepciyi Frejda vin ye krokom dali vid sensiv Frejda Suchasni poglyadi na Ya v psihologiyi skladayutsya zi skladnih riznomanitnih Ya suchasnoyi identichnosti termin Ego Ya vhodit do bagatoh napryamkiv psihologiyi koncepciya Ya rozshirena inshimi vchenimi znachennya variyuyetsya mizh riznimi napryamkami ale zagalom vono vidnositsya do svidomoyi refleksivnoyi osobistosti individa Ego v analitichnij psihologiyi K Yunga RedaguvatiEgo nadilene vlasnimi zmistami spivvidnosnimi z vimogami dovkillya prote ne osmislyuyetsya yak realni psihichni chinniki kotri perevazhno lishayutsya prihovanimi K G Yung riznitsya vid Personi Tini Animi ta Animusu 2 K Yung zarahuvav do arhetipiv osnovni skladovi strukturi osobistosti vidilyayuchi taki elementi Personu Ego Tin Animu u cholovikiv Animus u zhinok i Samist Ego ye centrom svidomosti i tomu vidigraye osnovnu rol u svidomomu zhitti stvoryuye vidchuttya usvidomlenosti ta poslidovnosti nashih dumok ta dij vidpovidalne za zv yazok svidomogo i nesvidomogo Buvshi centralnim kompleksom svidomosti Ego chinit sprotiv samosti zavdyaki yakij vono isnuye i vodnochas postijno nablizhayetsya do neyi 2 Analitichna psihologiya Yunga mistit ponyattya ego kompleksu Dokladnishe SamistPrimitki Redaguvati Filosofskij enciklopedichnij slovnik M Infra M 1998 a b v g Ego Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 312 Div takozh RedaguvatiStrukturna model psihiki psihoanaliz Ya koncepciyaLiteratura RedaguvatiFreud Sigmund 1923 Das Ich und das Es Internationaler Psycho analytischer Verlag Leipzig Vienna and Zurich Zh Lakan Seminary per s fr A Chernoglazov red Zh Miller M Gnozis 1998 Kn 2 Ya v teorii Frejda i v tehnike psihoanaliza 1954 1955 M b i 1999 520 s Slovnik psihologichnih terminiv z glibinnoyi psihologiyi per z ros G V Gladush uklad B G Hersonskij S G Uvarova red S I Ryasenko Derzhavna socialna sluzhba dlya sim yi ditej ta molodi Ukrayinska asociaciya psihoanalizu Mizhnarodnij in t glibinnoyi psihologiyi K Derzhsocsluzhba 2006 260 s Posilannya Redaguvati https archive org stream literaturoznavchat2 page n595 mode 2up Ya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 595 596 https archive org stream literaturoznavchat1 page n311 mode 2up Ego Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 312 nbsp Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ya psihoanaliz amp oldid 40318786