Отець Северія́н Степан Бара́ник (ЧСВВ) (18 липня 1889, Угнів — після 26 червня 1941, Дрогобич) — священник та новомученик УГКЦ.
| Северіян | |
|---|---|
| | |
| Священномученик | |
| Блаженний Северіян Бараник | |
| У миру: | Степан |
| У чернецтві: | Северіян |
| Народився | 18 липня 1889, Угнів, Сокальський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія Угнів, Рава-Руський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер | після 26 червня 1941, Дрогобич, Українська РСР, СРСР Дрогобич, Українська РСР, СРСР |
| Шанується | в Католицькій Церкві |
| Беатифікований | 27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II |
| У лику | блаженний |
| День пам'яті | 27 червня |
| Патрон | Дрогобицької духовної семінарії УГКЦ |
Біографія ред.
Народився 18 липня 1889 року в місті Угнів Сокальского повіту (нині Сокальський р-н Львівської області, Україна).
24 вересня 1904 р. вступив до Чину Святого Василія Великого в Крехові й 16 травня 1907 р. склав свої перші чернечі обіти, а 21 вересня 1910 р. — схиму (вічні обіти). Філософсько-богословські студії проходив у монастирях Провінції. У зв'язку з російською окупацією Галичини довершував їх у Загребі, де 14 лютого 1914 року прийняв Святу Тайну Священства.
Після повернення на рідну землю працював катехитом Жовківського монастиря отців Василіян. У сані ієромонаха був провідником Товариства Апостольства молитви та Марійського товариства для молоді, ремісників, настоятелем сиротинця. Редагував дитячий журнал «Наш приятель».
26 листопада 1932 року його призначили ігуменом монастиря оо. Василіян та парохом церкви Святої Трійці в місті Дрогобичі. Був провідником товариства Доброї смерті, Марійської дружини для домогосподарок.
З початком радянської окупації Дрогобича більшовицька влада заборонила о. Баранику та о. Сеньківському покидати Святотроїцький монастир, мотивуючи це воєнним часом. Вірні радили отцям якнайшвидше полишити монастир, та вони, хоч і знали, що їм загрожує смерть, відмовилися, бо вважали, що НКВД може помститися усім мешканцям монастиря. 26 червня 1941 року о. Бараник був заарештований НКВД і ув'язнений до Дрогобицьких «Бриґідок». Із того часу ніхто його живим не бачив. Після відступу більшовиків люди впізнали на території в'язниці спотворене тортурами тіло ієромонаха Бараника, яке поховали у спільній могилі.
Прославлення ред.
27 червня 2001 р. ієромонах Северіан Бараник був беатифікований у місті Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ.
Вшанування пам'яті ред.
2007 року на подвір'ї церкви Святих Апостолів Петра і Павла на стіні будинку було встановлено величну мозаїку Блаженних мучеників Віталія, Северіяна та Якима.
В увічнення пам'яті про дрогобицьких Блаженних мучеників Віталія, Северіяна та Якима в Дрогобичі на вулиці Євгена Коновальця збудовано церкву Дрогобицьких священномучеників.
Див. також ред.
Джерела ред.
- о. Бриндак І. Бараник Север'ян // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 222. — ISBN 966-02-2681-0.
- Богдан Пристай. 300 великих дрогобичан. Дрогобич: ПП "Коло", 2018. - 388 с.
Посилання ред.
- Biographies of twenty five Greek-Catholic Servants of God (англ.)
- (англ.)
- Basilian Martyrs and Confessors (англ.)
| Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |