Свято-Троїцький храм (Велика Мартинівка) (рос. Свято-Троицкий храм) — церква в селі Велика Мартинівка, Ростовської області. Відноситься до Волгодонської і Сальської єпархій. У первісному, дерев'яному вигляді збудована у 1799 році. У 1896 році збудована заново, на цей раз з каменю. Єдина церква в Росії, закладена на честь коронації імператора Миколи II. Церква є пам'яткою архітектури XIX століття. Свято-Троїцький храм виконаний у псевдоруському стилі.
| Свято-Троїцький храм | |
|---|---|
| | |
| 47°16′32″ пн. ш. 41°40′17″ сх. д. / 47.2756556° пн. ш. 41.6714944° сх. д.Координати: 47°16′32″ пн. ш. 41°40′17″ сх. д. / 47.2756556° пн. ш. 41.6714944° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Розташування | Велика Мартинівка |
| Конфесія | Православ'я |
| Тип | православний храм |
| Стиль | псевдоросійський стиль |
| Архітектор | Мельников Аврам Іванович |
| Дата заснування | 1904 |
| Свято-Троїцький храм Свято-Троїцький храм (Росія) | |
У храмі є частинки мощей Матрони Московської, Павла Таганрозького і великомученика Тимофія. Церкву відвідують в основному місцеві жителі, а не приїжджі, що пояснюється низьким рівнем розвитку інфраструктури села.
Історія ред.
Перший Свято-Троїцький храм у Великій Мартинівці побудований ще в 1799 році з дерева. Гроші на будівництво пожертвував генерал-майор Дмитро Мартинович Мартинов. При церкві була каплиця в пам'ять смерті Олександра II.
У 1895 році Мартинівське церковно-приходське опікунство ухвалило рішення про початок будівництва нової церкви на місці Свято-Троїцького храму.
Місце будівництва храму було освячено 26 травня 1896 року, у день коронації Миколи II. Перший камінь був закладений на наступний день.
Коштів на проведення будівельних робіт у прочан не вистачало, тому на парафіяльних зборах в 1900 році було вирішено звернутися за підтримкою до керівництва єпархії і з проханням на відкриття збору пожертвувань. У тому ж році розпочато будівництво за проектом архітектора А. В. Мельникова, який був розроблений кількома десятиліттями раніше. Основні будівельні роботи були закінчені в 1904 році. За словами місцевих жителів, у храмі з церковним хором виступав Федір Шаляпін.
У храмі є три вівтарі: головний ― в ім'я Святої Трійці, правий ― в ім'я мучениці цариці Олександри, лівий ― в ім'я святителя Миколая Мирлікійського.
У 1930 році церква була закрита, і у її будинку спочатку розміщувалося зерносховище, а потім ― майстерня машинно-тракторної станції і господарський склад. Розписи були замазані штукатуркою, іконостас зруйнований, дзвони скинуті. У 1945 році храм повернуто вірянам, але лише частково: на 4/5 його площі як і раніше розміщувалося зерносховище, що створювало великі незручності для парафіян, однак незважаючи на заяви Ростовського Єпархіального Управління з вимогами про звільнення церкви від сторонніх організацій, владою жодних заходів до цього прийнято не було.
У 1963 році церква повторно закрита на підставі того, «що у зв'язку з розпадом православного релігійного товариства протягом року не працювала».
У 1991 році приміщення церкви звільнено від складу і в ньому почалися богослужіння. У 1994 році розпочалися реставраційні роботи. У 2002 році була освячена архієпископом Ростовським і Новочеркаським Пантелеймоном. У 2004 році була відновлена дзвіниця.
Посилання ред.
- Свято-Троїцький храм [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Sobory.ru
- Архітектура культових будівель [ 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Храм Святої Трійці, сл. Велика Мартинівка [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ . www.donnews.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ (ru-RU). holytrinityimp.cerkov.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ Елена Александровна Пугачёва, Алексей Сергеевич Злыгостев. . rostov-region.ru. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- (рос.). sobory.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 23 січня 2017.