www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сврліг серб кир Сврљиг місто та муніципалітет у Нишавському окрузі на півдні Сербії Згідно з переписом 2011 року у місті

Сврліг

Сврліг (серб. кир. Сврљиг) — місто та муніципалітет у Нишавському окрузі на півдні Сербії. Згідно з переписом 2011 року, у місті проживало 7 553 жителі, а в муніципалітеті — 14 249 осіб.

Муніципалітет
Сврліг
Сврљиг
Герб

Координати 43°25′ пн. ш. 22°07′ сх. д. / 43.417° пн. ш. 22.117° сх. д. / 43.417; 22.117Координати: 43°25′ пн. ш. 22°07′ сх. д. / 43.417° пн. ш. 22.117° сх. д. / 43.417; 22.117

Сврліг
Сврліг (Сербія)
 Сврліг у Вікісховищі

Географія ред.

Сврліг розташований на річці Сврлішські Тимок, 30 км на схід від Ніша, третього за величиною міста Сербії. До сусідніх сіл належать Црнолєвиця та Преконога.

Історія ред.

Антропологія ред.

Антропологічне дослідження Михайло Костича стверджує, що провінція Сврліг була населена переважно «старим» населенням, а частина походить від «колоністів другої половини 15 століття». За словами Петра Влаховича, Сврліг є частиною сербського етнографічного регіону Шопи.

Середньовіччя ред.

Сврліг — назва жупи (жупи) в середні віки. Вперше згадується в географічному переліку графств і міст у грамотах візантійського імператора Василія II 1019–20 років. Поселення та його околиці згадуються як частина Ніської єпархії. У 1183 році Сврліг та інші прилеглі укріплення були захоплені сербським великим князем Стефаном Неманею. Укріплення здебільшого відноситься до середньовічного сербського періоду. Він знаходився на дорозі, яка з'єднувала Ніш з дорогою на Константинополь. Євангеліє, написане в Сврлігу в сербській редакції старослов'янської мови 1279 року, збереглося фрагментарно. Після завоювання Бранічево сербським королем Стефаном Мілютіном у 1290-х роках Сврліг став прикордонним регіоном.  Сврліг був завойований і пограбований у 1413 році османським принцом Мусою Челебі. Тоді воно було частиною Сербської деспотовини Стефана Лазаревича.

Ранньомодерний період ред.

Османською мовою місто було відоме як Ісферлік та Ісфірліг. В адміністративному відношенні входило до Відинського санджаку.

Новий час ред.

Під час Топлицького повстання (1917) в регіоні діяли сербські партизанські загони.

У 1922 році було побудовано шосе Ніш–Сврліг–Княжевац–Заєчар. З 1929 по 1941 рік Сврліг входив до складу Моравської бановини Королівства Югославія. Під час Другої світової війни в регіоні діяли югославські партизани.

Демографія ред.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1948 32 282 —
1953 32 939 +2.0%
1961 30 260 −8.1%
1971 26 505 −12.4%
1981 24 242 −8.5%
1991 20 740 −14.4%
2002 17 284 −16.7%
2011 14 249 −17.6%

Згідно з результатами перепису 2011 року, муніципалітет Сврліг мав 14 249 мешканців.

Етнічні групи ред.

Етнічний склад муніципалітету:

Етнічна група Населення %
серби 13 843 97,15%
цигани 157 1,10%
угорці 9 0,06%
македонці 8 0,06%
болгари 6 0,04%
хорвати 6 0,04%
інші 220 1,54%
Всього 14 249

Економіка ред.

У наступній таблиці наведено попередній огляд загальної кількості зайнятих за основним видом діяльності (станом на 2017 рік):

діяльність Всього
Сільське, лісове та рибне господарство 8
Переробна промисловість 1,105
Розподіл електроенергії, газу та води 20
Розподіл води та поводження з водними відходами 36
Будівництво 109
Опт і роздріб, ремонт 344
Рух, зберігання та зв'язок 88
Готелі та ресторани 73
ЗМІ та телекомунікації 35
Фінанси та страхування 10
Майновий фонд і статут -
Професійна, наукова, інноваційна та технічна діяльність 54
Адміністративні та інші послуги 12
Адміністрація та соціальне забезпечення 128
Освіта 172
Охорона здоров'я та соціальна робота 113
Мистецтво, дозвілля та відпочинок 4
Інші послуги 28
Всього

Список літератури ред.

  1. ↑ Jasna Bjeladinović-Jergić (2001). Зборник Етнографског музеја у Београду: 1901-2001. Етнографски музеј. с. 183. ISBN 9788678910081. 
  2. ↑ Geografsko društvo (1969). Glasnik. 49–52. с. 103. 
  3. Синиша Мишић (2010). Лексикон градова и тргова средњовековних српских земаља: према писаним изворима. Завод за уџбенике. с. 252. ISBN 978-86-17-16604-3. 
  4. Arheografski prilozi. Narodna biblioteka Srbije, Arheografsko odeljenje. 1999. с. 555. «Ово је писани споменик чије је друго издање приредио Никола Родић 1999. године 1 Фрагменти старог рукописног јеванђеља српске редакције старословенског језика писани су на пергаменту године 1279. у Сврљигу»  
  5. Hazim Šabanović (1969). Prilozi za orijentalnu filologiju: Revue de philologie orientale. 
  6. Gliša Elezović (1974). Turski spomenice. с. 169. 
  7. Божица Младеновић (1 вересня 2007). Топлички устанак 1917.: збирка докумената. Istorijski institut. с. 64–. GGKEY:X5X73Z78UTZ. 
  8. Srboljub Đ Stamenković (2001). Географска енциклопедија насеља Србије: М-Р. Универзитет у Београду. Географски факултет. ISBN 978-86-82657-15-6. 
  9. Petar Višnjić (1985). Operacije za oslobođenje istočne Srbije: jun-oktobar 1944. Izd. Istorijski arhiv "Timočka krajina". 
  10. ETHNICITY Data by municipalities and cities. stat.gov.rs. Statistical Office of Serbia. Процитовано 16 лютого 2018. 
  11. ОПШТИНЕ И РЕГИОНИ У РЕПУБЛИЦИ СРБИЈИ, 2018.. stat.gov.rs (серб.). Statistical Office of the Republic of Serbia. Процитовано 16 березня 2019. 

Зовнішні посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Svrlig serb kir Svrљig misto ta municipalitet u Nishavskomu okruzi na pivdni Serbiyi Zgidno z perepisom 2011 roku u misti prozhivalo 7 553 zhiteli a v municipaliteti 14 249 osib Municipalitet Svrlig Svrљig GerbKoordinati 43 25 pn sh 22 07 sh d 43 417 pn sh 22 117 sh d 43 417 22 117 Koordinati 43 25 pn sh 22 07 sh d 43 417 pn sh 22 117 sh d 43 417 22 117 Krayina SerbiyaSerbiyaRajon Nishavskij okrugPersha zgadka 1019Visota centru 379 mNaselennya 7705 osib Chasovij poyas UTC 1 Opstina Svrljig Telefonnij kod 018Poshtovij indeks 18360Avtomobilnij kod NIGeoNames 785164 785163Oficijnij sajt svrljig rsSvrligSvrlig Serbiya Svrlig u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Antropologiya 2 2 Serednovichchya 2 3 Rannomodernij period 2 4 Novij chas 3 Demografiya 3 1 Etnichni grupi 4 Ekonomika 5 Spisok literaturi 6 Zovnishni posilannyaGeografiya red Svrlig roztashovanij na richci Svrlishski Timok 30 km na shid vid Nisha tretogo za velichinoyu mista Serbiyi Do susidnih sil nalezhat Crnolyevicya ta Prekonoga Istoriya red Antropologiya red Antropologichne doslidzhennya Mihajlo Kosticha stverdzhuye sho provinciya Svrlig bula naselena perevazhno starim naselennyam a chastina pohodit vid kolonistiv drugoyi polovini 15 stolittya 1 Za slovami Petra Vlahovicha Svrlig ye chastinoyu serbskogo etnografichnogo regionu Shopi 1 Serednovichchya red Svrlig nazva zhupi zhupi v seredni viki Vpershe zgaduyetsya v geografichnomu pereliku grafstv i mist u gramotah vizantijskogo imperatora Vasiliya II 1019 20 rokiv 2 Poselennya ta jogo okolici zgaduyutsya yak chastina Niskoyi yeparhiyi U 1183 roci Svrlig ta inshi prilegli ukriplennya buli zahopleni serbskim velikim knyazem Stefanom Nemaneyu Ukriplennya zdebilshogo vidnositsya do serednovichnogo serbskogo periodu 2 Vin znahodivsya na dorozi yaka z yednuvala Nish z dorogoyu na Konstantinopol 3 Yevangeliye napisane v Svrligu v serbskij redakciyi staroslov yanskoyi movi 1279 roku zbereglosya fragmentarno 4 Pislya zavoyuvannya Branichevo serbskim korolem Stefanom Milyutinom u 1290 h rokah Svrlig stav prikordonnim regionom Svrlig buv zavojovanij i pograbovanij u 1413 roci osmanskim princom Musoyu Chelebi 2 Todi vono bulo chastinoyu Serbskoyi despotovini Stefana Lazarevicha 2 Rannomodernij period red Osmanskoyu movoyu misto bulo vidome yak Isferlik ta Isfirlig 5 V administrativnomu vidnoshenni vhodilo do Vidinskogo sandzhaku 6 Novij chas red Pid chas Toplickogo povstannya 1917 v regioni diyali serbski partizanski zagoni 7 U 1922 roci bulo pobudovano shose Nish Svrlig Knyazhevac Zayechar 8 Z 1929 po 1941 rik Svrlig vhodiv do skladu Moravskoyi banovini Korolivstva Yugoslaviya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v regioni diyali yugoslavski partizani 9 Demografiya red Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1948 32 282 1953 32 939 2 0 1961 30 260 8 1 1971 26 505 12 4 1981 24 242 8 5 1991 20 740 14 4 2002 17 284 16 7 2011 14 249 17 6 Zgidno z rezultatami perepisu 2011 roku municipalitet Svrlig mav 14 249 meshkanciv Etnichni grupi red Etnichnij sklad municipalitetu 10 Etnichna grupa Naselennya serbi 13 843 97 15 cigani 157 1 10 ugorci 9 0 06 makedonci 8 0 06 bolgari 6 0 04 horvati 6 0 04 inshi 220 1 54 Vsogo 14 249Ekonomika red U nastupnij tablici navedeno poperednij oglyad zagalnoyi kilkosti zajnyatih za osnovnim vidom diyalnosti stanom na 2017 rik 11 diyalnist VsogoSilske lisove ta ribne gospodarstvo 8Pererobna promislovist 1 105Rozpodil elektroenergiyi gazu ta vodi 20Rozpodil vodi ta povodzhennya z vodnimi vidhodami 36Budivnictvo 109Opt i rozdrib remont 344Ruh zberigannya ta zv yazok 88Goteli ta restorani 73ZMI ta telekomunikaciyi 35Finansi ta strahuvannya 10Majnovij fond i statut Profesijna naukova innovacijna ta tehnichna diyalnist 54Administrativni ta inshi poslugi 12Administraciya ta socialne zabezpechennya 128Osvita 172Ohorona zdorov ya ta socialna robota 113Mistectvo dozvillya ta vidpochinok 4Inshi poslugi 28VsogoSpisok literaturi red a b Jasna Bjeladinovic Jergic 2001 Zbornik Etnografskog muzeјa u Beogradu 1901 2001 Etnografski muzeј s 183 ISBN 9788678910081 a b v g Geografsko drustvo 1969 Glasnik 49 52 s 103 Sinisha Mishiћ 2010 Leksikon gradova i trgova sredњovekovnih srpskih zemaљa prema pisanim izvorima Zavod za uџbenike s 252 ISBN 978 86 17 16604 3 Arheografski prilozi Narodna biblioteka Srbije Arheografsko odeljenje 1999 s 555 Ovo јe pisani spomenik chiјe јe drugo izdaњe priredio Nikola Rodiћ 1999 godine 1 Fragmenti starog rukopisnog јevanђeљa srpske redakciјe staroslovenskog јezika pisani su na pergamentu godine 1279 u Svrљigu Hazim Sabanovic 1969 Prilozi za orijentalnu filologiju Revue de philologie orientale Glisa Elezovic 1974 Turski spomenice s 169 Bozhica Mladenoviћ 1 veresnya 2007 Toplichki ustanak 1917 zbirka dokumenata Istorijski institut s 64 GGKEY X5X73Z78UTZ Srboljub Đ Stamenkovic 2001 Geografska enciklopediјa naseљa Srbiјe M R Univerzitet u Beogradu Geografski fakultet ISBN 978 86 82657 15 6 Petar Visnjic 1985 Operacije za oslobođenje istocne Srbije jun oktobar 1944 Izd Istorijski arhiv Timocka krajina ETHNICITY Data by municipalities and cities stat gov rs Statistical Office of Serbia Procitovano 16 lyutogo 2018 OPShTINE I REGIONI U REPUBLICI SRBIЈI 2018 stat gov rs serb Statistical Office of the Republic of Serbia Procitovano 16 bereznya 2019 Zovnishni posilannya red Oficijnij sajt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svrlig amp oldid 40628462