Свен I Вилобородий Св ен I Вилоборо дий 17 квітня 963 3 лютого 1014 король Англії Норвегії та Данії дан Svend Tveskæg но

Estrid Svendsdatter^d, Gyda Svendsdatter^d, Świętosława^d, Gunhilda Sveynsdottir^d, daughter Sveynsdottir^d, Thyra Sveynsdottir^d, Гаральд II і Канут Великий

Медіафайли у Вікісховищі

Король Данії Редагувати

Свен Вилобородий і Палнатокі.

Відповідно до деяких джерел, таких, наприклад, як «Сага про йомсвікінгів», Свен був незаконнонародженим сином Гаральда І Синьозубого, виховувався легендарним йомсвікінгом і ярлом Йомсборга Палнатокі. Народився, ймовірно, до прийняття Данією християнства близько 965 року та при хрещенні отримав ім'я Оттон на честь імператора Священної Римської імперії Оттона I Великого. За деякими свідченнями, попри це, він залишався язичником й домігся влади в результаті боротьби зі своїм батьком.

Згідно з Адамом Бременським, Свен був переможений шведським королем Еріком VI Переможним, який управляв Данією упродовж деякого часу у 994—995 роках. Однак з цього приводу немає сталої думки. Відомо також, що по смерті Еріка він узяв за дружину його вдову, відому під іменами Ґунхільда, Сігрід і Святослава. Відносно особи цієї напівлегендарної жінки основні джерела мають розбіжності: відповідно до ісландських саг вона була дочкою шведського вікінга і дружиною Еріка VI, а після його смерті — Свена I; Саксон Граматик підтверджує лише те, що Свен взяв за дружину вдову Еріка; Адам Бременський пише, що вона була польською принцесою; а Тітмар Мерзебурзький згадує, що дружиною Свена та матір'ю Кнуда Великого була дочка Мешка I, сестра польського короля Болеслава I Хороброго. Можливо, це пояснює факт участі польських військ у поході Кнуда Великого до Англії у 1015 році.

Боротьба за Норвегію Редагувати

Фактичним правителем Норвегії до 995 року був Гакон I, що став регентом ще за Гаральда I. Однак після повернення до Норвегії Олафа Трюггвасона Гакона вбили, і Данія до 1000 року втратила контроль над Норвегією. Того року у битві під Сволдером об'єднаний дансько-шведський флот разом з кораблями Ейріка, сина вбитого Гакона, здобув перемогу над флотом Олафа, корабель якого потонув разом з ним. Норвегія повернулась під данський контроль, а регентом став Ейрік.

Завоювання Англії Редагувати

Король Свен пливе по Темзі.

Можливо, саме Свен стояв за серією нападів на Англію у 1003—1005, 1006—1007 та 1009—1012 роках, що була наслідком різанини данів у день св. Брайса 13 листопада 1002 року. Принаймні, він здійснив 1013 року масштабне вторгнення до Англії. Упродовж кампанії він швидко захопив велику кількість міст і поселень, окрім Лондона, біля стін якого дани зазнали тяжких втрат. Все ж, вони цілком оточили місто, й після того як англійський король Етельред II втік наприкінці 1013 року до Нормандії, Лондон капітулював і Вітенагемот проголосив Свена королем. Однак усього через п'ять тижнів він помер. Первинно був похований у Йорку, потім останки було переховано у соборі в Роскілле в Данії.

Прізвисько Свена I зумовлене формою вусів, а не власне бороди.

Родина й діти Редагувати

Свен I Вилобородий був одружений двічі

Від першої дружини Гунхільди (або дочки польського князя Мешка І, або Бурислава Вендського; померла 1013 року) народились:

Гаральд (994—1018). Король Данії та Норвегії з 1014 року.
Кнуд I Великий (995—1035). Король Данії з 1018, Англії з 1016, Норвегії з 1028. Чоловік Емми Нормандської, вдови Етельреда II Англійського (померла у 1052 році).
Святослава (англ. Santslava).

У другому шлюбі із Сігрід Гордою народилась