www.wikidata.uk-ua.nina.az

Саул Раскін івр שאול רסקין нар 15 серпня 1878 18780815 пом 1966 американський художник письменник лектор і викладач найб

Саул Раскін

Саул Раскін (івр. שאול רסקין‎;нар. 15 серпня 1878(18780815)—пом. 1966) — американський художник, письменник, лектор і викладач, найбільш відомий своїми зображеннями єврейських сюжетів.

Молодість й освіта ред.

Раскін народився у 1878 році в Ногайську в Російській імперії, нині Приморськ, Україна. Він вивчав літографію в Одесі, а потім багато подорожував Німеччиною, Францією, Італією та Швейцарією, відвідуючи художні школи та працюючи літографом. Раскін іммігрував до США, прибувши до Нью-Йорка у 1904 або 1905 році.

Кар'єра ред.

Преса на їдиш ред.

Раскін був російськомовним, але вільно опанував їдиш після знайомства з літературною спільнотою району Нижній Іст-Сайд у Нью-Йорку.

Сатиричний карикатурист ред.

Він працював карикатуристом і шаржистом для низки нью-йоркських видань на їдиш, включно з «Кабітцер» (на їдиш — людина, яка пропонує небажані погляди, поради чи критику) і, зокрема, «Дер гройзер кундес» (укр. Велика палка або укр. Великий жартівник), нью-йоркський сатиричний тижневик. Він також регулярно публікував карикатури в газетах на їдиш у Європі. Карикатури Раскіна іноді зображували відмінності між єврейським життям у Східній Європі та США як розповіді про «метаморфози». У карикатурі у «Дер гройзер кундес» 1909 року Раскін намалював кантора, людину, яку етномузиколог Марк Слобін, професор музики Весліанського університету вважав «представником прагнень групи» для американської єврейської аудиторії в Америці XX століття. Підпис Раскіна на їдиш говорив: «У Старому Світі він був кантором Зеліковітш; в Америці це італійський тенор Синьйор Зельконіні».

Критик ред.

Раскін був плідним критиком образотворчого мистецтва, літератури та театру. Він писав статті для різних нью-йоркських видань мовою їдиш, зокрема «Цайт-гейст» (укр. Дух часу), лібертаріанського соціалістичного періодичного видання «Фрайе арбайтер стім» (укр. Вільний голос праці), щомісячного соціалістичного журналу «Die Zukunft» або «Di Tsukunft» (укр. Майбутнє), для якого він написав сорок три статті, а також про літературно-філософську роботу Хаїма Житловського «Dos Naye Lebn» (укр. Нове життя), опубліковану між 1908 і 1914 роками. У 1907 році він написав статтю для тижневика «Zeitgeist», який видавався у 1905—1908 роках видавництвом The Forward, під назвою «Der proletariat un der kunst» (укр. Пролетаріат і мистецтво). Раскін був мистецьким і театральним критиком тижневика Абрахама Рейзена мовою їдиш «Дос нає ленд» (укр. Нова країна), «ілюстрованого тижневика літератури, мистецтва, критики та культури», запущеного у 1911 році. У випуску від 17 листопада 1911 року Раскін написав статтю під назвою «Виставка єврейських художників, Прокламація», в якій він запропонував проводити виставки єврейських художників і запропонував практичні способи їх організації. Наступного тижня «Дос нає ленд» опублікував листа до редактора від письменника, який виступав проти пропозиції Раскіна на тій підставі, що «хороші художники» відмовляться виставлятися, і припускав, що вдячність до мистецтва в єврейській громаді слід культивувати, спочатку демонструючи репродукції хорошого мистецтва у громадських місцях. Раскін писав про майбутнє єврейського мистецтва в іншій статті для «Дос нає ленд» у 1911 році, в якій він обговорював нездатність знайти спільну єврейську характеристику в роботах таких художників, як Марко Антокольський, Йозеф Ісраелс, Макс Ліберман і Каміль Піссарро. Раскін припустив, що замість дослідження різноманітних технік, форм і стилів, використовуваних єврейськими художниками, «єврейське мистецтво» може виникнути шляхом вивчення спільного предмету й тем у роботах його сучасників, зокрема в жанрових та історичних картинах. Статті Раскіна, які відстоювали те, що він вважав гуманітарною та демографічною цінністю мистецтва, що ґрунтується на народних темах, стали одними з перших статей про мистецтво мовою їдиш.

Освітньо-культурна робота ред.

Раскін працював над тим, щоб привернути увагу єврейської громадськості до єврейського мистецтва. Він вважав, що мистецтво не повинно бути виключною для багатих і що, співпрацюючи з художниками, можна культивувати інтерес публіки до мистецтва. Він проводив екскурсії музеєм та читав лекції про мистецтво для «Arbeter Ring». У 1910 році було сформовано Освітній комітет «Arbeter Ring» для нагляду за освітнім і культурним розвитком його членів. У 1914 році комітет організував десять екскурсій нью-йоркськими художніми музеями, більшість з яких проводив Раскін. «Шпацірунген» (укр. прогулянки), як їх називали, збирали від чотирьох до п'ятисот людей. Музеї брали участь, залишаючись відкритими в певний час і безкоштовно надаючи кімнати для лекцій. Під час екскурсій Раскін робив короткий історичний огляд експонатів, присвячених видатним художникам та їхнім роботам. Подібну освітню роботу Раскін проводив за межами Нью-Йорка.

У 1930-х роках Раскін працював артдиректором Асоціації молодих чоловіків і жінок на 92-й вулиці (92nd Street Y) у Нью-Йорку.

Візуальне мистецтво ред.

Раскін, ймовірно, був більше відомий як художник і карикатурист в американській єврейській громаді, ніж як критик. Він працював у різних ЗМІ та був відомий своїм реалістичним підходом й увагою до деталей. У своїх роботах він зосереджувався на сценах єврейського життя та традицій, особливо в Нижньому Іст-Сайді Нью-Йорка. Його перша виставка відбулася у 1922 році. Картини, ескізи та літографії Раскіна, що зображують єврейське життя в Ішува в Палестині, були добре відомі в США, вони з'являлися на багатьох виставках і в пресі. Вони отримали широку оцінку мистецтвознавців. Вестибюль театру на розі Другої авеню та Одинадцятої вулиці, на північному кінці «Їдиш-Бродвею» в Театральному районі на їдиш у Нижньому Іст-Сайді, прикрасили його картинами з Палестиною. Він здійснив ряд поїздок до Палестини, принаймні чотири між 1921 і 1937 роками, п'ять до 1947 року і пізніше до Ізраїлю. Він залишався в кібуці Рамат Йоханан під час перебування у підмандатній Палестині. У 1947 році Раскін опублікував «Землю Палестини», яка містила «понад 300 малюнків і картин, зроблених під час п'яти візитів художника до Палестини, разом із короткими есе про палестинське життя». Виготовляв плакати на підтримку сіоністського руху. На його плакаті «Stand Up and Be Counted» 1930-х років у центрі високий та рішучий американський єврей, який тримає шекель, оточений з одного боку зображеннями руйнування, а з іншого — зображеннями світлого майбутнього на єврейській батьківщині, обіцяного внеском до сіоністської організації.

Ілюстровання книг ред.

Раскін ілюстрував низку текстів на івриті, як-от «Піркей авот: Повчання батьків» (1940), «Великодня агада» (1941), «Тегелім. Книга Псалмів» (1942), «Сідур» (1945), «П'ять мегілотів: Пісня над піснями, Рут, Плач, Екклезіаст, Естер» (1949), «Кабала в слові та образі» (1952) та інші книги, зокрема «Арон Хакодеш: Єврейське життя та знання» (1955) і «Між Богом і людиною: Єврейська рапсодія у 100 малюнках» (1959). «Арон Хакодеш» («Священний ковчег») ілюструє життя хлопчика Мойшеле від його бар-міцви до одруження, навчання власних дітей, а в старості — онуків, що показує ідею передачі традиційної єврейської мудрості. На останніх сторінках йдеться про Ізраїль і землю обітовану. Книга містить ігри, жарти та фольклор із близько 150 ілюстраціями з описами на їдиш та англійською. Єврейська рапсодія містила розділи про «Великого пророка Мойсея», «Самсона, трагічного героя», «Йова, доброго чоловіка», «Голема», «весілля в місті», «хасидів, які з радістю служать Богу» разом із набором малюнків про Землю Ізраїльську до десятої річниці держави Ізраїль з останніми сторінками, які описують його досвід як художника. Раскін описав книгу як «Рапсодію в графічному мистецтві» та «Оду моєму народу, моєму чудовому народу „старому та молодому знову“». У 1960 році вийшла друком книга Раскіна «Нове обличчя Ізраїлю». У 1962 році, коли Раскіну було за вісімдесят, він опублікував «Особистий сюрреалізм», ілюстровану книгу, яка містила його думки про сюрреалізм, мрії та його життя на суміші івриту та англійської.

Політичні й особисті погляди ред.

З політичного погляду Раскін називав себе спочатку «міжнародним марксистом», потім «соціальним революціонером», пізніше «бундистом», а після Першої світової війни «єврейським націоналістом». Після Декларації Бальфура Раскін став палким сіоністом.

На своє 80-річчя Раскін сказав: «Я художник і я єврей, але перш за все я єврейський художник, тому що єврейство є джерелом, центральною суттю мого мистецтва, як і суттю мого буття».

Членство в товариствах художників ред.

Раскін був членом Американського акварельного товариства, Товариства американських гравіристів, Одюбонських митців і Нью-Йоркського акварельного клубу.

Особисте життя ред.

Раскін одружився з Рей Маліс. У них був принаймні один син, Юджин Раскін.

Дружина Раскіна Рей також писала для ряду видань, як-от багатотиражна щоденна націоналістично-сіоністська газета на їдиш «Дер тог» (укр. День) наприкінці 1910-х років і громадську «Froyen zhurnal» (укр. Домашній журнал єврейських жінок) на початку 1920-х років. У «Дер тог» її статті були спрямовані на навчання жінок основам громадянського права, але вона також торкалася таких тем, як оздоблення дому та краса. У «Froyen zshurnal» вона надала інструкції з громадянського права, які, як вона сподівалася, продемонструють, як управління пов'язане «з жінкою, її домашнім господарством, здоров'ям її та її сім'ї, вихованням дітей тощо». Вона також писала статті про федеральний уряд й органи влади штату, а також про створення та організацію жіночого клубу.

Раскін помер у Нью-Йорку у 1966 році.

Архіви ред.

Єшива-університет у Нью-Йорку зберігає колекцію листівок, газетних вирізок, листування та рекламних матеріалів, що охоплюють період 1960—1966 роки.

Опубліковані праці ред.

  • Raskin, Saul (1925). The Land of Israel in word and picture, 1921-1924 (Yiddish). Saul Raskin. 
  • Raskin, Saul (1940). Pirkei Avot: Sayings of the Fathers. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1941). Haggadah for Passover. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1942). Tehilim. The Book of Psalms. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1945). Siddur. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1947). Land of Palestine. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1949). Five Megiloth: Song of Songs, Ruth, Lamentations, Ecclesiastes, Esther. Hebrew Publishing Co. 
  • Raskin, Saul (1955). Aron Hakodesh: Jewish Life And Lore. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1957). Go Back and Tell: A Mystic Novel. Whittier Books, New York. 
  • Raskin, Saul (1959). Between God and Man: Hebrew Rhapsody in 100 Drawings. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1960). The New Face of Israel. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 
  • Raskin, Saul (1962). Personal surrealism. Saul Raskin/Academy Photo-offset, New York. 

Книги ілюстровані Раскіним ред.

Примітки ред.

  1. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
    d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
  2. http://www.askart.com/artist/Saul_Raskin/71240/Saul_Raskin.aspx
  3. Зведений список імен діячів мистецтва
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  4. Swartz A. Open Library — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. ↑ Mohrer, Fruma; Web, Marek (1997). Guide to the YIVO Archives. M.E. Sharpe - Yivo Institute for Jewish Research. с. 229. ISBN 978-0-7656-0130-8. 
  7. ↑ Falk, Peter (1985). Who Was Who in American Art. Sound View Press. ISBN 978-0-932087-00-3. 
  8. ↑ Lozowick, Louis (1947). 100 contemporary American Jewish painters and sculptors. Yidisher Kultur Farband (YKUF). с. 146. 
  9. Kobrin, Rebecca (2010). Jewish Bialystok and Its Diaspora. Indiana University Press. с. 300. ISBN 978-0-253-22176-6. 
  10. ↑ Shandler, Jeffrey (2009). Jews, God, and videotape: religion and media in America. NYU Press. с. 14–15. ISBN 978-0-8147-4068-2. 
  11. ↑ Cassedy, Steven (1998). Building the Future: Jewish Immigrant Intellectuals and the Making of Tsukunft. Holmes & Meier Publishers. с. 124. ISBN 978-0-8419-1372-1. 
  12. ↑ Rischin, Moses (1977). The promised city: New York's Jews, 1870-1914. Harvard University Press. с. 120. ISBN 978-0-674-71501-1. 
  13. Rischin, Moses (1977). The promised city: New York's Jews, 1870-1914. Harvard University Press. с. 306. ISBN 978-0-674-71501-1. 
  14. Michels, Tony (2005). A fire in their hearts: Yiddish socialists in New York. Harvard University Press. с. 150. ISBN 978-0-674-01913-3. 
  15. ↑ Kampf, Avram (1984). Jewish experience in the art of the twentieth century. Greenwood Press. с. 51–52,209. ISBN 978-0-89789-039-7. 
  16. ↑ RASKIN, SAUL. Encyclopedia Judaica. Macmillan Reference. 2006. ISBN 978-0-02-865928-2. 
  17. Rischin, Moses (1977). The promised city: New York's Jews, 1870-1914. Harvard University Press. с. 140. ISBN 978-0-674-71501-1. 
  18. ↑ Edward S. Shapiro, ред. (2008). Yiddish in America: Essays on Yiddish Culture in the Golden Land. Weinberg Judaic Studies Institute, University of Scranton Press. с. 28. ISBN 978-1-58966-137-0. 
  19. Michels, Tony (2005). A fire in their hearts: Yiddish socialists in New York. Harvard University Press. с. 180. ISBN 978-0-674-01913-3. 
  20. ↑ Michels, Tony (2005). A fire in their hearts: Yiddish socialists in New York. Harvard University Press. с. 202. ISBN 978-0-674-01913-3. 
  21. ↑ Raider, Mark A. (1998). The emergence of American Zionism. NYU Press. с. 116. ISBN 978-0-8147-7498-4. 
  22. The Journal of Jewish Studies (Oxford Centre for Postgraduate Hebrew Studies) 50: 132. 1999. 
  23. ↑ The Middle East Journal (Middle East Institute (Washington, D.C.)) 2: 237. 1948. 
  24. Man, Nadav (17 травня 2007). Jerusalem in the 1920s. Ynetnews (Ynet). Процитовано 3 травня 2011. 
  25. ↑ Helzel, Florence B.; Battat, Ileine (1989). Witnesses to history: the Jewish poster, 1770-1985. Judah L. Magnes Museum. с. 32. ISBN 978-0-943376-39-4. 
  26. AB Bookman's Weekly, Volume 83. AB Bookman Publications. 1989. с. 898. 
  27. Poster: [79-0-1-7] Stand Up and Be Counted by Saul Raskin (1930-1939). Works on Paper. Magnes Collection of Jewish Art and Life. 23 серпня 2007. 
  28. ↑ L'dor Vador: Legacy and Responsibility, From Generation to Generation. Williams College. 5 квітня 2011. Процитовано 6 травня 2011. 
  29. Clarke, Katherine (8 квітня 2011). Generations of Tradition, and Rare Books. The Arty Semite (blog). The Forward. Процитовано 6 травня 2011. 
  30. ↑ Raskin, Saul (1999). У Eugene Raskin (Introduction). Jewish Life: Paintings by Saul Raskin in Postcards. Robern Publishing. ISBN 978-1-893262-03-4. 
  31. ↑ Shapiro, Shelby Alan (2009). Words to the Wives: The Jewish Press, Immigrant Women and Identity Construction, 1895-1925. American Studies Dissertation. University of Maryland, College Park. Процитовано 5 травня 2011. 
  32. . Yeshiva University. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 29 квітня 2011. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Saul Raskin ivr שאול רסקין nar 15 serpnya 1878 18780815 pom 1966 amerikanskij hudozhnik pismennik lektor i vikladach najbilsh vidomij svoyimi zobrazhennyami yevrejskih syuzhetiv Saul RaskinNarodzhennya 15 serpnya 1878 1878 08 15 1 Primorsk Berdyanskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 2 Smert 1966 3 4 Nyu Jork Nyu Jork SShAKrayina SShADiyalnist hudozhnikNapryamok zhivopis Zmist 1 Molodist j osvita 2 Kar yera 2 1 Presa na yidish 2 1 1 Satirichnij karikaturist 2 1 2 Kritik 2 2 Osvitno kulturna robota 2 3 Vizualne mistectvo 2 4 Ilyustrovannya knig 3 Politichni j osobisti poglyadi 4 Chlenstvo v tovaristvah hudozhnikiv 5 Osobiste zhittya 6 Arhivi 7 Opublikovani praci 8 Knigi ilyustrovani Raskinim 9 Primitki 10 PosilannyaMolodist j osvita red Raskin narodivsya u 1878 roci v Nogajsku v Rosijskij imperiyi nini Primorsk Ukrayina 6 Vin vivchav litografiyu v Odesi a potim bagato podorozhuvav Nimechchinoyu Franciyeyu Italiyeyu ta Shvejcariyeyu vidviduyuchi hudozhni shkoli ta pracyuyuchi litografom 6 Raskin immigruvav do SShA pribuvshi do Nyu Jorka u 1904 abo 1905 roci 7 8 Kar yera red Presa na yidish red Raskin buv rosijskomovnim ale vilno opanuvav yidish pislya znajomstva z literaturnoyu spilnotoyu rajonu Nizhnij Ist Sajd u Nyu Jorku Satirichnij karikaturist red Vin pracyuvav karikaturistom i sharzhistom dlya nizki nyu jorkskih vidan na yidish vklyuchno z Kabitcer na yidish lyudina yaka proponuye nebazhani poglyadi poradi chi kritiku i zokrema Der grojzer kundes ukr Velika palka abo ukr Velikij zhartivnik nyu jorkskij satirichnij tizhnevik 7 Vin takozh regulyarno publikuvav karikaturi v gazetah na yidish u Yevropi 9 Karikaturi Raskina inodi zobrazhuvali vidminnosti mizh yevrejskim zhittyam u Shidnij Yevropi ta SShA yak rozpovidi pro metamorfozi 10 U karikaturi u Der grojzer kundes 1909 roku Raskin namalyuvav kantora lyudinu yaku etnomuzikolog Mark Slobin profesor muziki Veslianskogo universitetu vvazhav predstavnikom pragnen grupi dlya amerikanskoyi yevrejskoyi auditoriyi v Americi XX stolittya 10 Pidpis Raskina na yidish govoriv U Staromu Sviti vin buv kantorom Zelikovitsh v Americi ce italijskij tenor Sinjor Zelkonini 10 Kritik red Raskin buv plidnim kritikom obrazotvorchogo mistectva literaturi ta teatru 11 Vin pisav statti dlya riznih nyu jorkskih vidan movoyu yidish zokrema Cajt gejst ukr Duh chasu libertarianskogo socialistichnogo 12 periodichnogo vidannya Fraje arbajter stim ukr Vilnij golos praci shomisyachnogo socialistichnogo zhurnalu Die Zukunft abo Di Tsukunft ukr Majbutnye dlya yakogo vin napisav sorok tri statti 11 a takozh pro literaturno filosofsku robotu Hayima Zhitlovskogo Dos Naye Lebn ukr Nove zhittya opublikovanu mizh 1908 i 1914 rokami 6 12 U 1907 roci vin napisav stattyu dlya tizhnevika Zeitgeist yakij vidavavsya u 1905 1908 rokah vidavnictvom The Forward pid nazvoyu Der proletariat un der kunst ukr Proletariat i mistectvo 13 Raskin buv misteckim i teatralnim kritikom tizhnevika Abrahama Rejzena movoyu yidish Dos naye lend ukr Nova krayina ilyustrovanogo tizhnevika literaturi mistectva kritiki ta kulturi zapushenogo u 1911 roci 14 U vipusku vid 17 listopada 1911 roku Raskin napisav stattyu pid nazvoyu Vistavka yevrejskih hudozhnikiv Proklamaciya v yakij vin zaproponuvav provoditi vistavki yevrejskih hudozhnikiv i zaproponuvav praktichni sposobi yih organizaciyi 15 Nastupnogo tizhnya Dos naye lend opublikuvav lista do redaktora vid pismennika yakij vistupav proti propoziciyi Raskina na tij pidstavi sho horoshi hudozhniki vidmovlyatsya vistavlyatisya i pripuskav sho vdyachnist do mistectva v yevrejskij gromadi slid kultivuvati spochatku demonstruyuchi reprodukciyi horoshogo mistectva u gromadskih miscyah 15 Raskin pisav pro majbutnye yevrejskogo mistectva v inshij statti dlya Dos naye lend u 1911 roci v yakij vin obgovoryuvav nezdatnist znajti spilnu yevrejsku harakteristiku v robotah takih hudozhnikiv yak Marko Antokolskij Jozef Israels Maks Liberman i Kamil Pissarro 15 16 Raskin pripustiv sho zamist doslidzhennya riznomanitnih tehnik form i stiliv vikoristovuvanih yevrejskimi hudozhnikami yevrejske mistectvo mozhe viniknuti shlyahom vivchennya spilnogo predmetu j tem u robotah jogo suchasnikiv zokrema v zhanrovih ta istorichnih kartinah 16 Statti Raskina yaki vidstoyuvali te sho vin vvazhav gumanitarnoyu ta demografichnoyu cinnistyu mistectva sho gruntuyetsya na narodnih temah stali odnimi z pershih statej pro mistectvo movoyu yidish 17 Osvitno kulturna robota red Raskin pracyuvav nad tim shob privernuti uvagu yevrejskoyi gromadskosti do yevrejskogo mistectva Vin vvazhav sho mistectvo ne povinno buti viklyuchnoyu dlya bagatih i sho spivpracyuyuchi z hudozhnikami mozhna kultivuvati interes publiki do mistectva Vin provodiv ekskursiyi muzeyem ta chitav lekciyi pro mistectvo dlya Arbeter Ring 18 U 1910 roci bulo sformovano Osvitnij komitet Arbeter Ring dlya naglyadu za osvitnim i kulturnim rozvitkom jogo chleniv 19 U 1914 roci komitet organizuvav desyat ekskursij nyu jorkskimi hudozhnimi muzeyami bilshist z yakih provodiv Raskin 20 Shpacirungen ukr progulyanki yak yih nazivali zbirali vid chotiroh do p yatisot lyudej 20 Muzeyi brali uchast zalishayuchis vidkritimi v pevnij chas i bezkoshtovno nadayuchi kimnati dlya lekcij 20 Pid chas ekskursij Raskin robiv korotkij istorichnij oglyad eksponativ prisvyachenih vidatnim hudozhnikam ta yihnim robotam 20 Podibnu osvitnyu robotu Raskin provodiv za mezhami Nyu Jorka 20 U 1930 h rokah Raskin pracyuvav artdirektorom Asociaciyi molodih cholovikiv i zhinok na 92 j vulici 92nd Street Y u Nyu Jorku 18 Vizualne mistectvo red Raskin jmovirno buv bilshe vidomij yak hudozhnik i karikaturist v amerikanskij yevrejskij gromadi nizh yak kritik 11 Vin pracyuvav u riznih ZMI ta buv vidomij svoyim realistichnim pidhodom j uvagoyu do detalej 7 U svoyih robotah vin zoseredzhuvavsya na scenah yevrejskogo zhittya ta tradicij osoblivo v Nizhnomu Ist Sajdi Nyu Jorka 7 Jogo persha vistavka vidbulasya u 1922 roci 8 Kartini eskizi ta litografiyi Raskina sho zobrazhuyut yevrejske zhittya v Ishuva v Palestini buli dobre vidomi v SShA voni z yavlyalisya na bagatoh vistavkah i v presi 21 Voni otrimali shiroku ocinku mistectvoznavciv 21 Vestibyul teatru na rozi Drugoyi avenyu ta Odinadcyatoyi vulici na pivnichnomu kinci Yidish Brodveyu v Teatralnomu rajoni na yidish u Nizhnomu Ist Sajdi prikrasili jogo kartinami z Palestinoyu 22 Vin zdijsniv ryad poyizdok do Palestini prinajmni chotiri mizh 1921 i 1937 rokami p yat do 1947 roku 23 i piznishe do Izrayilyu Vin zalishavsya v kibuci Ramat Johanan pid chas perebuvannya u pidmandatnij Palestini 24 U 1947 roci Raskin opublikuvav Zemlyu Palestini yaka mistila ponad 300 malyunkiv i kartin zroblenih pid chas p yati vizitiv hudozhnika do Palestini razom iz korotkimi ese pro palestinske zhittya 23 Vigotovlyav plakati na pidtrimku sionistskogo ruhu Na jogo plakati Stand Up and Be Counted 1930 h rokiv u centri visokij ta rishuchij amerikanskij yevrej yakij trimaye shekel otochenij z odnogo boku zobrazhennyami rujnuvannya a z inshogo zobrazhennyami svitlogo majbutnogo na yevrejskij batkivshini obicyanogo vneskom do sionistskoyi organizaciyi 25 26 27 Ilyustrovannya knig red Raskin ilyustruvav nizku tekstiv na ivriti yak ot Pirkej avot Povchannya batkiv 1940 Velikodnya agada 1941 Tegelim Kniga Psalmiv 1942 Sidur 1945 P yat megilotiv Pisnya nad pisnyami Rut Plach Ekkleziast Ester 1949 Kabala v slovi ta obrazi 1952 ta inshi knigi zokrema Aron Hakodesh Yevrejske zhittya ta znannya 1955 i Mizh Bogom i lyudinoyu Yevrejska rapsodiya u 100 malyunkah 1959 Aron Hakodesh Svyashennij kovcheg ilyustruye zhittya hlopchika Mojshele vid jogo bar micvi do odruzhennya navchannya vlasnih ditej a v starosti onukiv sho pokazuye ideyu peredachi tradicijnoyi yevrejskoyi mudrosti 28 29 Na ostannih storinkah jdetsya pro Izrayil i zemlyu obitovanu 28 Kniga mistit igri zharti ta folklor iz blizko 150 ilyustraciyami z opisami na yidish ta anglijskoyu 28 Yevrejska rapsodiya mistila rozdili pro Velikogo proroka Mojseya Samsona tragichnogo geroya Jova dobrogo cholovika Golema vesillya v misti hasidiv yaki z radistyu sluzhat Bogu razom iz naborom malyunkiv pro Zemlyu Izrayilsku do desyatoyi richnici derzhavi Izrayil z ostannimi storinkami yaki opisuyut jogo dosvid yak hudozhnika Raskin opisav knigu yak Rapsodiyu v grafichnomu mistectvi ta Odu moyemu narodu moyemu chudovomu narodu staromu ta molodomu znovu U 1960 roci vijshla drukom kniga Raskina Nove oblichchya Izrayilyu U 1962 roci koli Raskinu bulo za visimdesyat vin opublikuvav Osobistij syurrealizm ilyustrovanu knigu yaka mistila jogo dumki pro syurrealizm mriyi ta jogo zhittya na sumishi ivritu ta anglijskoyi Politichni j osobisti poglyadi red Z politichnogo poglyadu Raskin nazivav sebe spochatku mizhnarodnim marksistom potim socialnim revolyucionerom piznishe bundistom a pislya Pershoyi svitovoyi vijni yevrejskim nacionalistom Pislya Deklaraciyi Balfura Raskin stav palkim sionistom 25 Na svoye 80 richchya Raskin skazav Ya hudozhnik i ya yevrej ale persh za vse ya yevrejskij hudozhnik tomu sho yevrejstvo ye dzherelom centralnoyu suttyu mogo mistectva yak i suttyu mogo buttya 30 Chlenstvo v tovaristvah hudozhnikiv red Raskin buv chlenom Amerikanskogo akvarelnogo tovaristva Tovaristva amerikanskih graviristiv Odyubonskih mitciv i Nyu Jorkskogo akvarelnogo klubu 7 Osobiste zhittya red Raskin odruzhivsya z Rej Malis 31 U nih buv prinajmni odin sin Yudzhin Raskin 30 Druzhina Raskina Rej takozh pisala dlya ryadu vidan yak ot bagatotirazhna shodenna nacionalistichno sionistska gazeta na yidish Der tog ukr Den naprikinci 1910 h rokiv i gromadsku Froyen zhurnal ukr Domashnij zhurnal yevrejskih zhinok na pochatku 1920 h rokiv 31 U Der tog yiyi statti buli spryamovani na navchannya zhinok osnovam gromadyanskogo prava ale vona takozh torkalasya takih tem yak ozdoblennya domu ta krasa 31 U Froyen zshurnal vona nadala instrukciyi z gromadyanskogo prava yaki yak vona spodivalasya prodemonstruyut yak upravlinnya pov yazane z zhinkoyu yiyi domashnim gospodarstvom zdorov yam yiyi ta yiyi sim yi vihovannyam ditej tosho 31 Vona takozh pisala statti pro federalnij uryad j organi vladi shtatu a takozh pro stvorennya ta organizaciyu zhinochogo klubu 31 Raskin pomer u Nyu Jorku u 1966 roci 6 Arhivi red Yeshiva universitet u Nyu Jorku zberigaye kolekciyu listivok gazetnih virizok listuvannya ta reklamnih materialiv sho ohoplyuyut period 1960 1966 roki 32 Opublikovani praci red Raskin Saul 1925 The Land of Israel in word and picture 1921 1924 Yiddish Saul Raskin Raskin Saul 1940 Pirkei Avot Sayings of the Fathers Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1941 Haggadah for Passover Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1942 Tehilim The Book of Psalms Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1945 Siddur Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1947 Land of Palestine Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1949 Five Megiloth Song of Songs Ruth Lamentations Ecclesiastes Esther Hebrew Publishing Co Raskin Saul 1955 Aron Hakodesh Jewish Life And Lore Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1957 Go Back and Tell A Mystic Novel Whittier Books New York Raskin Saul 1959 Between God and Man Hebrew Rhapsody in 100 Drawings Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1960 The New Face of Israel Saul Raskin Academy Photo offset New York Raskin Saul 1962 Personal surrealism Saul Raskin Academy Photo offset New York Knigi ilyustrovani Raskinim red Dantsis Mordekhai Heymland Homeland Yiddish Oriom Press Inc Baruch Vladeck red 1917 From Heart s Death a book of suffering and struggle Fun der iefenish fun harts a bukh fun lider un ampf Yiddish Miller amp Hillman New York Volume I Volume II Magidoff Jacob 1923 Der shpigel fun der Ist Sayd The Mirrors of the East Side Yiddish Published by the Author 1923 Primitki red Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 http www askart com artist Saul Raskin 71240 Saul Raskin aspx Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva d Track Q110250907d Track Q2494649 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v g Mohrer Fruma Web Marek 1997 Guide to the YIVO Archives M E Sharpe Yivo Institute for Jewish Research s 229 ISBN 978 0 7656 0130 8 a b v g d Falk Peter 1985 Who Was Who in American Art Sound View Press ISBN 978 0 932087 00 3 a b Lozowick Louis 1947 100 contemporary American Jewish painters and sculptors Yidisher Kultur Farband YKUF s 146 Kobrin Rebecca 2010 Jewish Bialystok and Its Diaspora Indiana University Press s 300 ISBN 978 0 253 22176 6 a b v Shandler Jeffrey 2009 Jews God and videotape religion and media in America NYU Press s 14 15 ISBN 978 0 8147 4068 2 a b v Cassedy Steven 1998 Building the Future Jewish Immigrant Intellectuals and the Making of Tsukunft Holmes amp Meier Publishers s 124 ISBN 978 0 8419 1372 1 a b Rischin Moses 1977 The promised city New York s Jews 1870 1914 Harvard University Press s 120 ISBN 978 0 674 71501 1 Rischin Moses 1977 The promised city New York s Jews 1870 1914 Harvard University Press s 306 ISBN 978 0 674 71501 1 Michels Tony 2005 A fire in their hearts Yiddish socialists in New York Harvard University Press s 150 ISBN 978 0 674 01913 3 a b v Kampf Avram 1984 Jewish experience in the art of the twentieth century Greenwood Press s 51 52 209 ISBN 978 0 89789 039 7 a b RASKIN SAUL Encyclopedia Judaica Macmillan Reference 2006 ISBN 978 0 02 865928 2 Rischin Moses 1977 The promised city New York s Jews 1870 1914 Harvard University Press s 140 ISBN 978 0 674 71501 1 a b Edward S Shapiro red 2008 Yiddish in America Essays on Yiddish Culture in the Golden Land Weinberg Judaic Studies Institute University of Scranton Press s 28 ISBN 978 1 58966 137 0 Michels Tony 2005 A fire in their hearts Yiddish socialists in New York Harvard University Press s 180 ISBN 978 0 674 01913 3 a b v g d Michels Tony 2005 A fire in their hearts Yiddish socialists in New York Harvard University Press s 202 ISBN 978 0 674 01913 3 a b Raider Mark A 1998 The emergence of American Zionism NYU Press s 116 ISBN 978 0 8147 7498 4 The Journal of Jewish Studies Oxford Centre for Postgraduate Hebrew Studies 50 132 1999 a b The Middle East Journal Middle East Institute Washington D C 2 237 1948 Man Nadav 17 travnya 2007 Jerusalem in the 1920s Ynetnews Ynet Procitovano 3 travnya 2011 a b Helzel Florence B Battat Ileine 1989 Witnesses to history the Jewish poster 1770 1985 Judah L Magnes Museum s 32 ISBN 978 0 943376 39 4 AB Bookman s Weekly Volume 83 AB Bookman Publications 1989 s 898 Poster 79 0 1 7 Stand Up and Be Counted by Saul Raskin 1930 1939 Works on Paper Magnes Collection of Jewish Art and Life 23 serpnya 2007 a b v L dor Vador Legacy and Responsibility From Generation to Generation Williams College 5 kvitnya 2011 Procitovano 6 travnya 2011 Clarke Katherine 8 kvitnya 2011 Generations of Tradition and Rare Books The Arty Semite blog The Forward Procitovano 6 travnya 2011 a b Raskin Saul 1999 U Eugene Raskin Introduction Jewish Life Paintings by Saul Raskin in Postcards Robern Publishing ISBN 978 1 893262 03 4 a b v g d Shapiro Shelby Alan 2009 Words to the Wives The Jewish Press Immigrant Women and Identity Construction 1895 1925 American Studies Dissertation University of Maryland College Park Procitovano 5 travnya 2011 Guide to the Saul Raskin Collection 1960 1966 Yeshiva University Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 29 kvitnya 2011 Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Saul Raskin amp oldid 40544404