Декларація Бальфура — офіційний лист, датований 2 листопада 1917 року, від міністра закордонних справ Великої Британії Артура Бальфура до лорда Волтера Ротшильда, представника британської єврейської громади, для передачі Сіоністській федерації Великої Британії.
Зміст Редагувати
Текст листа має такий вигляд:
У лютому 1918 про свою згоду з «Декларацією» заявила Французька республіка, 9 травня 1918 — Італія, 31 серпня 1918 її схвалив президент США Вудро Вільсон, а потім, 30 червня 1922, конгрес США.
За словами Ллойд Джорджа, «... декларація Бальфура не є простим актом милосердя. Слід зрозуміти, що мова йде про угоду в обмін ... на підтримку євреями усього світу справи союзників».
Серед можливих цілей видання декларації називалися такі:
- Спонукання американської єврейської громади чинити тиск на уряд США з метою домогтися від нього вступу у війну на боці Антанти.
- Спроба чинити тиск на російських євреїв, з метою запобігти поширенню серед них більшовизму і тим самим попередити вихід Росії з війни.
- Отримання Великою Британією морального права на контроль над Палестиною після війни. Згідно з англо-французькою домовленістю, що передувала декларації, в центральній Палестині передбачалося створити зону під міжнародним, а не британським контролем.
Наслідки Редагувати
У лютому 1918 р. про свою згоду з «Декларацією» заявила Франція, 9 травня 1918 — Італія, 31 серпня 1918 її схвалив президент США Вільсон, а потім, 30 червня 1922 р., конгрес США [1].
24 квітня 1920р. на конференції в Сан-Ремо «Декларація Бальфура» була затверджена союзниками як основа повоєнного врегулювання в Палестині, а 24 липня 1922 включена в текст мандата Великої Британії на Палестину, затвердженого «Лігою Націй». У 1945 році, коли замість «Ліги Націй» була створена Організація Об'єднаних Націй, в її статут вводиться стаття про збереження в силі всіх мандатів «Ліги Націй» [3]. Цей принцип був підтверджений і Гаазьким міжнародним судом. Таким чином, «Декларація Бальфура» продовжила свою дію і після утворення ООН.
Цікаві факти Редагувати
- «Декларація Бальфура» була опублікована в тому ж номері газети «Таймс», де було опубліковано повідомлення про Жовтневий переворот.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- І. С. Покровська. Бальфура декларація 1917 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Примітки Редагувати
- Folk A. Izrael. Тегге deux fois promise. P., 1954, из статьи Абу Салах Абдеррахман. Истоки палестинской проблемы: декларация Бальфура и мандат Лиги наций на Палестину, 10.11.2004 [Архівовано 18.10.2010, у Archive.is]
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 21 липня 2020.