www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сара Ашурбейлі Сара Балабек кизи Ашурбейлі азерб Sara Balabəy qızı Aşurbəyli 27 січня 1906 року Баку 17 липня 2001 року

Сара Ашурбейлі

Сара Балабек кизи Ашурбейлі (азерб. Sara Balabəy qızı Aşurbəyli; 27 січня 1906 року, Баку — 17 липня 2001 року, Баку) — радянський і азербайджанський історик, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії Академії наук Азербайджанської РСР, лауреат Державної премії Азербайджанської РСР, член Спілки художників Азербайджану.

Сара Ашурбейлі
азерб. Sara Aşurbəyli
Народилася 27 січня 1906(1906-01-27)
Баку, Російська імперія
Померла 17 липня 2001(2001-07-17) (95 років)
Баку, Азербайджан
Країна  Російська імперія
 Азербайджанська Демократична Республіка
 СРСР
 Азербайджан
Діяльність історик, мисткиня
Alma mater Бакинський державний університет
Галузь історія
Заклад Інститут історії НАН Азербайджануd
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди

Автограф
 Сара Ашурбейлі у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ашурбейлі.

Життєпис ред.

Будинок в Баку, в якому народилася і жила Сара Ашурбейлі та світлина Сари Ашурбейлі в дитинстві в циганському костюмі

Сара Ашурбейлі народилася 27 січня 1906 року в Баку в родині нафтопромисловця і мецената Балабека Ашурбекова і його дружини Ісмет-ханим. Належала до роду Ашурбекових, що походять з тюркського племені афшарів. Після встановлення радянської влади в Азербайджані сім'я Сари емігрувала до Туреччини. У Стамбулі Сара Ашурбейлі навчалася у французькому коледжі імені Жанни д'Арк. Під час Нової економічної політики в СРСР її родина повернулася до радянського Азербайджану. Тут її батька заарештували і вислали до Караганди. 25 березня 1937 року він був заарештований УНКВС по Карагандинській області та 13 серпня того ж року засуджений трійкою до вищої міри покарання за статтею 58-10 Кримінального кодексу РРФСР.

У 1941 році Сара Ашурбейлі закінчила Художнє училище імені А. Азімзаде і працювала в роки німецько-радянської війни художником-декоратором в Азербайджанському драматичному театрі. Її дипломна робота називалася «Натюрморт» (Х.м. 96x77). Це ранній твір зберігається в особистій колекції автора. В даному зібранні привертають увагу ще дві картини — «Палац шекинських ханів» і «Озеро Гьой-Гель». У Національному Музей історії Азербайджану зберігається чудова робота, виконана пензлем Сарою ханум — «Озеро Гьойгьоль», яке є одним з найбільших озер і найкрасивіших куточків природи Азербайджану. Скільки ж праці вклала авторка у цей дивовижний краєвид. На дзеркальній поверхні блакитного озера відбивається соковита гірська рослинність і небосхил по якому пливуть хмари. Даний твір під назвою «Гейгьоль» є найбільшим форматом, серед згаданих картин Сари ханум разм. 96х200 см. Дана картина була передана до музею в 1956 році.

У жовтні 1942 року заарештували чоловіка Сари Ашурбейлі — Бахрама Гусейн-заде. Його засудили до розстрілу за тим же обвинуваченням, що і Балабека Ашурбекова, але в 1943 році розстріл було замінено 10 роками позбавлення волі.

Сара Ашурбейлі закінчила історико-філологічне відділення факультету сходознавства Азербайджанського державного університету. Але довгий час через своє походження вона не могла влаштуватися на роботу за фахом. За цей час вона встигла попрацювати вчителькою в середній школі, художником-декоратором в театрі, викладачем іноземних мов у Азербайджанській консерваторії. В цей час вона написала кандидатську дисертацію, яку успішно захистила у Ленінградському інституті сходознавства в 1949 році. м У 1956 році за сприяння Самеда Вургуна, який був віце-президентом Академії наук, Сарі Ашурбейлі вдалося влаштуватися на роботу за фахом. Вона обійняла посаду завідувача відділу середніх віків Музею історії Азербайджану, де вона пропрацювала до 1958 року. Також Сара Ашурбейлі змогла в повній мірі реалізувати себе як історик.

У 1964 році Сара Ашурбейли захистила докторську дисертацію в Інституті історії Академії наук Грузії. Спочатку вона влаштувалася до Музею історії Азербайджану завідувачем відділу азербайджанській історії середніх віків, а потім працювала в Інституті сходознавства Академії наук Азербайджанської РСР головним науковим співробітником, вченим секретарем, старшим науковим співробітником, провідним науковим співробітником в Інституті історії. З 1993 року і до кінця життя Сара Ашурбейлі працювала старшим науковим співробітником інституту археології та етнографії Академії наук Азербайджану. Сара Ашурбейлі написала близько ста статей на історичну тематику для Азербайджанської енциклопедії.

Наукові праці ред.

  • «Сеяхат- наме» Эвлия Челеби как источник по изучению социально-экономической и политической истории городов Азербайджана в первой половине XVII века. — М.: «Восточная литература», 1960. — 12 с.
  • Очерки истории средневекового Баку (VIII — начало XIX в.). — Баку: Изд-во АН Азербайджанской СССР, 1964. — 333 с.
  • Государство Ширваншахов (VI—XVI вв.). — Баку: Элм, 1983. — 341 с.
  • Экономические и культурные связи Азербайджана с Индией в средние века. — Баку: Элм, 1990. — 149 с.
  • История города Баку. — Баку: Азернешр, 1992. — 408 с. — ISBN 5-552-00479-5.

Статті ред.

  • Из истории Баку. Материалы декабрьской (1944) сессии // Известия Азербайджанского филиала Академии наук СССР. — 1945. — № 1. — С. 76—77.
  • Об истории сураханского храма огнепоклонников // Памятники архитектуры Азербайджана. Сборник материалов. — М.-Б., 1946. — 43-54 с.
  • Баку XVI—XVIII вв. по описаниям путешественников // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. — 1947. — Вып. 1. — № 1. — С. 63—72.
  • Скульптура Азербайджана древнего периода и в период средневековья // Труды Музея истории Азербайджана. — Баку, 1956. — Т. I. — С. 61-109.
  • О названии города Баку // Доклады Академии наук Азербайджанской ССР. — 1958. — Т. XIV, вып. 9. — С. 735—740.
  • Абд-ар- Рашид Бакуви — азербайджанский учёный-географ начала XV в. // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. — 1958. — № 5.
  • Некоторые материалы по искусству Азербайджана XVI в. // Учёные записки Института востоковедения Академии наук Азербайджанской ССР. — Баку, 1959. — № 1.
  • О датировке возникновения города Баку // Доклады Академии наук Азербайджанской ССР. — 1961. — Т. XVII, № 3. — С. 252—258.
  • Топонимика Апшерона в связи с вопросом этногенеза азербайджанцев // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. История, философия и право. — 1967. — № 2. — С. 54-67.
  • О датировке и назначении Гыз-галасы в крепости Баку // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. История, философия и право. — 1974. — № 3. — С. 39-40.

Переклади ред.

  • В. Ф. Минорский. «История Ширвана и Дербенда.» Кембридж, 1958 год — редакторка російського перекладу з англійської
  • Абд ар Рашид Бакуви. «Тальхисад асар ва аджаиб малик ал наххар», видання Париж, 1789 год — переклад з французької російською.
  • Маршалл фон Биберштейн. «Описание провинций, расположенных на левом берегу Каспийского моря между реками Терек и Кура.» Санкт Петербург 1789 — переклад з французької російською.

Критика ред.

Російський історик Віктор Шнірельман критикував Сару Ашурбейлі за її твердження про нібито проживання на території Азербайджану якихось тюрків ще в догунськую епоху. Незважаючи на загальноприйнятий у світовій науці дату масової тюркизації Азербайджану лише з XI—XIII століть, Ашурбейлі стверджувала про такі процеси вже в VI—VIII століттях. Вона писала про нібито поширення тюркської мови серед кавказьких албаців вже у ранньому середньовіччі.

Сара Ашурбейлі оголосила кам'яні статуї коней і баранів на середньовічних кладовищах Коро-Аракського межиріччя споконвічно тюркською традицією, протестуючи проти російських фахівців, які писали про зв'язки цих пам'яток з вірменською культурою.

Вірменський радянський історик Бабкен Аракелян у своїй рецензії (1967) до роботи Сари Ашурбейлі «Нарис історії середньовічної Баку (VIII—початок XIX ст.)» (Баку, 1964) писав, що авторка використала цінні відомості про архітектурні пам'ятки XI—XV століть у Баку і його околицях, цінні відомості з арабських джерел про видобуток нафти і солі в цьому регіоні, вдало охарактеризувала хід історичних доль Ширвана і Баку, повідомляла багато відомостей про розвиток ремесел та майстрів того періоду.

Тюрколог Ахмед Джафероглу, даючи рецензію (1971) до даної роботи, зазначав, що Сара Ашурбейлі, з 1946 року займалася вивченням історії Азербайджану, з широким колом наукових інтересів і прагнень підійшла до опису історії міста Баку, спираючись на існуючі ресурси та матеріали.

Нагороди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ AlKindi
    d:Track:Q101207543d:Track:Q104244355
  2. ↑ Ашурли Р. До 100-річчя з дня народження С. Б. Ашурбейли [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] // sara-ashurbeyli.info.
  3. . Меморіал. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 2 квітня 2019. 
  4. Инна Костина. Вторая профессия учёного-историка Сары ханум Ашурбейли Стр. 179—188 [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] / Görkəmli tarixçi-alim S.Aşurbəylinin anadan olmasının 110 illik yubileyinə həsr olunmuş Azərbaycan tarixinin öyrənilməsində muzeylərin rolu" VI Respublika elmi konfransının materialları. Bakı, 2016.
  5. . Меморіал. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 2 квітня 2019. 
  6. Ханджанбекова Ф. Негромкий подвиг Сары Ашурбейли : [ 12 травня 2016] // Азербайджанские известия. — 2009. — 7 березня.
  7. Шнирельман, 2003, с. 168.
  8. Шнирельман, 2003, с. 214-215.
  9. Аракелян Б. Ашурбейли С. Б. Очерк истории средневекового Баку (VIII-начало XIX вв.). — Баку.: Изд-во АН АзССР. − 1964. — 336 с // Историко-филологический журнал / АН Армянской ССР. — 1967. — № 2-3. — С. 328—332.
  10. Caferoğlu A. S. B. Aşurbeyli, Oçerk İstorii Srednevekovogo Bakı (VIII-naçalo XIX vv.) (тур.) // Tahlil ve Tenkitler. — 1971. — C. 16. — S. 173—175

Література ред.

  • В. А. Шнирельман. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье. — Москва: Академкнига, 2003. (рос.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sara Balabek kizi Ashurbejli azerb Sara Balabey qizi Asurbeyli 27 sichnya 1906 roku Baku 17 lipnya 2001 roku Baku radyanskij i azerbajdzhanskij istorik doktor istorichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR laureat Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanskoyi RSR chlen Spilki hudozhnikiv Azerbajdzhanu 2 Sara Ashurbejliazerb Sara AsurbeyliNarodilasya 27 sichnya 1906 1906 01 27 1 Baku Rosijska imperiyaPomerla 17 lipnya 2001 2001 07 17 1 95 rokiv Baku AzerbajdzhanKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSR AzerbajdzhanDiyalnist istorik mistkinyaAlma mater Bakinskij derzhavnij universitetGaluz istoriyaZaklad Institut istoriyi NAN AzerbajdzhanudNaukovij stupin doktor istorichnih naukNagorodiAvtograf Sara Ashurbejli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ashurbejli Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukovi praci 2 1 Statti 2 2 Perekladi 3 Kritika 4 Nagorodi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis red nbsp nbsp Budinok v Baku v yakomu narodilasya i zhila Sara Ashurbejli ta svitlina Sari Ashurbejli v ditinstvi v ciganskomu kostyumiSara Ashurbejli narodilasya 27 sichnya 1906 roku v Baku v rodini naftopromislovcya i mecenata Balabeka Ashurbekova i jogo druzhini Ismet hanim Nalezhala do rodu Ashurbekovih sho pohodyat z tyurkskogo plemeni afshariv Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani sim ya Sari emigruvala do Turechchini U Stambuli Sara Ashurbejli navchalasya u francuzkomu koledzhi imeni Zhanni d Ark Pid chas Novoyi ekonomichnoyi politiki v SRSR yiyi rodina povernulasya do radyanskogo Azerbajdzhanu Tut yiyi batka zaareshtuvali i vislali do Karagandi 25 bereznya 1937 roku vin buv zaareshtovanij UNKVS po Karagandinskij oblasti ta 13 serpnya togo zh roku zasudzhenij trijkoyu do vishoyi miri pokarannya za statteyu 58 10 Kriminalnogo kodeksu RRFSR 3 U 1941 roci Sara Ashurbejli zakinchila Hudozhnye uchilishe imeni A Azimzade i pracyuvala v roki nimecko radyanskoyi vijni hudozhnikom dekoratorom v Azerbajdzhanskomu dramatichnomu teatri 2 Yiyi diplomna robota nazivalasya Natyurmort H m 96x77 Ce rannij tvir zberigayetsya v osobistij kolekciyi avtora V danomu zibranni privertayut uvagu she dvi kartini Palac shekinskih haniv i Ozero Goj Gel U Nacionalnomu Muzej istoriyi Azerbajdzhanu zberigayetsya chudova robota vikonana penzlem Saroyu hanum Ozero Gojgol yake ye odnim z najbilshih ozer i najkrasivishih kutochkiv prirodi Azerbajdzhanu 4 Skilki zh praci vklala avtorka u cej divovizhnij krayevid Na dzerkalnij poverhni blakitnogo ozera vidbivayetsya sokovita girska roslinnist i neboshil po yakomu plivut hmari Danij tvir pid nazvoyu Gejgol ye najbilshim formatom sered zgadanih kartin Sari hanum razm 96h200 sm Dana kartina bula peredana do muzeyu v 1956 roci U zhovtni 1942 roku zaareshtuvali cholovika Sari Ashurbejli Bahrama Gusejn zade Jogo zasudili do rozstrilu za tim zhe obvinuvachennyam sho i Balabeka Ashurbekova ale v 1943 roci rozstril bulo zamineno 10 rokami pozbavlennya voli 5 Sara Ashurbejli zakinchila istoriko filologichne viddilennya fakultetu shodoznavstva Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu Ale dovgij chas cherez svoye pohodzhennya vona ne mogla vlashtuvatisya na robotu za fahom Za cej chas vona vstigla popracyuvati vchitelkoyu v serednij shkoli hudozhnikom dekoratorom v teatri vikladachem inozemnih mov u Azerbajdzhanskij konservatoriyi V cej chas vona napisala kandidatsku disertaciyu yaku uspishno zahistila u Leningradskomu instituti shodoznavstva v 1949 roci m U 1956 roci za spriyannya Sameda Vurguna yakij buv vice prezidentom Akademiyi nauk Sari Ashurbejli vdalosya vlashtuvatisya na robotu za fahom Vona obijnyala posadu zaviduvacha viddilu serednih vikiv Muzeyu istoriyi Azerbajdzhanu de vona propracyuvala do 1958 roku 6 Takozh Sara Ashurbejli zmogla v povnij miri realizuvati sebe yak istorik U 1964 roci Sara Ashurbejli zahistila doktorsku disertaciyu v Instituti istoriyi Akademiyi nauk Gruziyi Spochatku vona vlashtuvalasya do Muzeyu istoriyi Azerbajdzhanu zaviduvachem viddilu azerbajdzhanskij istoriyi serednih vikiv a potim pracyuvala v Instituti shodoznavstva Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR golovnim naukovim spivrobitnikom vchenim sekretarem starshim naukovim spivrobitnikom providnim naukovim spivrobitnikom v Instituti istoriyi Z 1993 roku i do kincya zhittya Sara Ashurbejli pracyuvala starshim naukovim spivrobitnikom institutu arheologiyi ta etnografiyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanu Sara Ashurbejli napisala blizko sta statej na istorichnu tematiku dlya Azerbajdzhanskoyi enciklopediyi Naukovi praci red Seyahat name Evliya Chelebi kak istochnik po izucheniyu socialno ekonomicheskoj i politicheskoj istorii gorodov Azerbajdzhana v pervoj polovine XVII veka M Vostochnaya literatura 1960 12 s Ocherki istorii srednevekovogo Baku VIII nachalo XIX v Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSSR 1964 333 s Gosudarstvo Shirvanshahov VI XVI vv Baku Elm 1983 341 s Ekonomicheskie i kulturnye svyazi Azerbajdzhana s Indiej v srednie veka Baku Elm 1990 149 s Istoriya goroda Baku Baku Azerneshr 1992 408 s ISBN 5 552 00479 5 Statti red Iz istorii Baku Materialy dekabrskoj 1944 sessii Izvestiya Azerbajdzhanskogo filiala Akademii nauk SSSR 1945 1 S 76 77 Ob istorii surahanskogo hrama ognepoklonnikov Pamyatniki arhitektury Azerbajdzhana Sbornik materialov M B 1946 43 54 s Baku XVI XVIII vv po opisaniyam puteshestvennikov Izvestiya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1947 Vyp 1 1 S 63 72 Skulptura Azerbajdzhana drevnego perioda i v period srednevekovya Trudy Muzeya istorii Azerbajdzhana Baku 1956 T I S 61 109 O nazvanii goroda Baku Doklady Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1958 T XIV vyp 9 S 735 740 Abd ar Rashid Bakuvi azerbajdzhanskij uchyonyj geograf nachala XV v Izvestiya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1958 5 Nekotorye materialy po iskusstvu Azerbajdzhana XVI v Uchyonye zapiski Instituta vostokovedeniya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR Baku 1959 1 O datirovke vozniknoveniya goroda Baku Doklady Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1961 T XVII 3 S 252 258 Toponimika Apsherona v svyazi s voprosom etnogeneza azerbajdzhancev Izvestiya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR Istoriya filosofiya i pravo 1967 2 S 54 67 O datirovke i naznachenii Gyz galasy v kreposti Baku Izvestiya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR Istoriya filosofiya i pravo 1974 3 S 39 40 Perekladi red V F Minorskij Istoriya Shirvana i Derbenda Kembridzh 1958 god redaktorka rosijskogo perekladu z anglijskoyi Abd ar Rashid Bakuvi Talhisad asar va adzhaib malik al nahhar vidannya Parizh 1789 god pereklad z francuzkoyi rosijskoyu Marshall fon Bibershtejn Opisanie provincij raspolozhennyh na levom beregu Kaspijskogo morya mezhdu rekami Terek i Kura Sankt Peterburg 1789 pereklad z francuzkoyi rosijskoyu Kritika red Rosijskij istorik Viktor Shnirelman kritikuvav Saru Ashurbejli za yiyi tverdzhennya pro nibito prozhivannya na teritoriyi Azerbajdzhanu yakihos tyurkiv she v dogunskuyu epohu Nezvazhayuchi na zagalnoprijnyatij u svitovij nauci datu masovoyi tyurkizaciyi Azerbajdzhanu lishe z XI XIII stolit Ashurbejli stverdzhuvala pro taki procesi vzhe v VI VIII stolittyah Vona pisala pro nibito poshirennya tyurkskoyi movi sered kavkazkih albaciv vzhe u rannomu serednovichchi 7 Sara Ashurbejli ogolosila kam yani statuyi konej i baraniv na serednovichnih kladovishah Koro Arakskogo mezhirichchya spokonvichno tyurkskoyu tradiciyeyu protestuyuchi proti rosijskih fahivciv yaki pisali pro zv yazki cih pam yatok z virmenskoyu kulturoyu 8 Virmenskij radyanskij istorik Babken Arakelyan u svoyij recenziyi 1967 do roboti Sari Ashurbejli Naris istoriyi serednovichnoyi Baku VIII pochatok XIX st Baku 1964 pisav sho avtorka vikoristala cinni vidomosti pro arhitekturni pam yatki XI XV stolit u Baku i jogo okolicyah cinni vidomosti z arabskih dzherel pro vidobutok nafti i soli v comu regioni vdalo oharakterizuvala hid istorichnih dol Shirvana i Baku povidomlyala bagato vidomostej pro rozvitok remesel ta majstriv togo periodu 9 Tyurkolog Ahmed Dzhaferoglu dayuchi recenziyu 1971 do danoyi roboti zaznachav sho Sara Ashurbejli z 1946 roku zajmalasya vivchennyam istoriyi Azerbajdzhanu z shirokim kolom naukovih interesiv i pragnen pidijshla do opisu istoriyi mista Baku spirayuchis na isnuyuchi resursi ta materiali 10 Nagorodi red Laureat derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanu Orden Slava Premiya imeni Abbaskuli Bakihanova Nacionalna premiya imeni Gadzhi Tagiyeva Orden Druzhbi narodiv Zvannya Zasluzhenij diyach nauki Zhinka roku 1998 Div takozh red Ashurbekovi Nabat AshurbejliPrimitki red a b AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 a b Ashurli R Do 100 richchya z dnya narodzhennya S B Ashurbejli Arhivovano 23 grudnya 2017 u Wayback Machine sara ashurbeyli info Spiski zhertv Memorial Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 2 kvitnya 2019 Inna Kostina Vtoraya professiya uchyonogo istorika Sary hanum Ashurbejli Str 179 188 Arhivovano 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine Gorkemli tarixci alim S Asurbeylinin anadan olmasinin 110 illik yubileyine hesr olunmus Azerbaycan tarixinin oyrenilmesinde muzeylerin rolu VI Respublika elmi konfransinin materiallari Baki 2016 Spiski zhertv Memorial Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 2 kvitnya 2019 Handzhanbekova F Negromkij podvig Sary Ashurbejli arh 12 travnya 2016 Azerbajdzhanskie izvestiya 2009 7 bereznya Shnirelman 2003 s 168 Shnirelman 2003 s 214 215 Arakelyan B Ashurbejli S B Ocherk istorii srednevekovogo Baku VIII nachalo XIX vv Baku Izd vo AN AzSSR 1964 336 s Istoriko filologicheskij zhurnal AN Armyanskoj SSR 1967 2 3 S 328 332 Caferoglu A S B Asurbeyli Ocerk Istorii Srednevekovogo Baki VIII nacalo XIX vv tur Tahlil ve Tenkitler 1971 C 16 S 173 175Literatura red V A Shnirelman Vojny pamyati mify identichnost i politika v Zakavkaze Moskva Akademkniga 2003 ros Posilannya red Naukova sesiya prisvyachena 100 richchyu z dnya narodzhennya zasluzhenogo diyacha nauki Sari Ashurbejli nedostupne posilannya z travnya 2019 Neguchnij podvig Sari Ashurbejli nedostupne posilannya z travnya 2019 Prisvyachuyetsya Sari Ashurbejli 105 rokiv Arhivovano 7 travnya 2010 u Wayback Machine MEMORIALNIJ SAJT Arhivovano 22 zhovtnya 2019 u Wayback Machine prezentaciya knig Sari hanum Ashurbejli nedostupne posilannya z chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sara Ashurbejli amp oldid 37724686