Сансан тхеван Когурьо У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сансан Сансан кор 산상 山上 Sansang Sansang пом 2

Після смерті вана Когукчхона його дружина, пані Ю, підтримала Сансана як претендента на престол, а згодом стала його дружиною. Такий факт свідчить про продовження традицій левірату в Когурьо, а також про значний вплив Ю при дворі.

Після сходження Сансана на престол Балджі, старший брат нового вана, очолив повстанські сили, що атакували столицю, отримавши військову підтримку від китайців. Сансан наказав своєму молодшому брату, Кесу, відбити напад, після чого Балджі вчинив самогубство.

Пізніше кордони Когурьо зазнали нападу з боку Династії Хань, в результаті якого Сансан був змушений визнати панування китайського правителя. 209 року ханський полководець Гонсунь переніс столицю Когурьо до Цзіаня, а 217 року надав притулок тисячам біженців з Ляодуня.

208 року ван зустрів жінку, яка народила йому сина та стала його наложницею. Попри спротив цариці Ю, 213 року Сансан проголосив хлопчика своїм спадкоємцем. Він і зайняв трон після смерті батька 227 року під іменем Тончхон.

Примітки ред.

Pae-yong Yi, 《Women in Korean History 한국 역사 속의 여성들》, Ewha Womans University Press, 2008. ISBN 8973007726, стор. 122—123
↑ Lee, Peter H; Ch'oe, Yongho; Kang, Hugh G.H. (2013). Introduction to Asian civilizations: Sources of Korean Tradition: Volume One: From Early Times Through the Sixteenth Century. Columbia University Press. с. 30–32. ISBN 9780231515313. Процитовано 7 травня 2020.
Snodgrass, Mary Ellen (2015). World Clothing and Fashion: An Encyclopedia of History, Culture, and Social Influence. Routledge. ISBN 131745166X. Процитовано 7 травня 2020.
Encyclopedia of Korean Folk Literature: Encyclopedia of Korean Folklore and Traditional Culture Vol.3. Seoul: Encyclopedia of Korean Folk Literature: Encyclopedia of Korean Folklore and Traditional Culture. 2014. с. 150–151. ISBN 9788928900848. Процитовано 7 травня 2020.
Horesh, Niv; Kavalski, Emillian; Kim, Hyunjin (2014). Asian Thought on China's Changing International Relations. Palgrave Macmillan. с. 175. Процитовано 7 травня 2020.
산상왕 (кор.). Doopedia. Процитовано 7 травня 2020.
Wontack Hong, 《Korea and Japan in East Asian history: a tripolar approach to East Asian history》, Kudara International, 2006. ISBN 9788985567039, стор. 78

[Yi-1] Pae-yong Yi, 《Women in Korean History 한국 역사 속의 여성들》, Ewha Womans University Press, 2008. ISBN 8973007726, стор. 122—123

[Columbia-2] Lee, Peter H; Ch'oe, Yongho; Kang, Hugh G.H. (2013). Introduction to Asian civilizations: Sources of Korean Tradition: Volume One: From Early Times Through the Sixteenth Century. Columbia University Press. с. 30–32. ISBN 9780231515313. Процитовано 7 травня 2020.

[3] Snodgrass, Mary Ellen (2015). World Clothing and Fashion: An Encyclopedia of History, Culture, and Social Influence. Routledge. ISBN 131745166X. Процитовано 7 травня 2020.

[Folkmusuem-4] Encyclopedia of Korean Folk Literature: Encyclopedia of Korean Folklore and Traditional Culture Vol.3. Seoul: Encyclopedia of Korean Folk Literature: Encyclopedia of Korean Folklore and Traditional Culture. 2014. с. 150–151. ISBN 9788928900848. Процитовано 7 травня 2020.

[5] Horesh, Niv; Kavalski, Emillian; Kim, Hyunjin (2014). Asian Thought on China's Changing International Relations. Palgrave Macmillan. с. 175. Процитовано 7 травня 2020.

[6] 산상왕 (кор.). Doopedia. Процитовано 7 травня 2020.

[7] Wontack Hong, 《Korea and Japan in East Asian history: a tripolar approach to East Asian history》, Kudara International, 2006. ISBN 9788985567039, стор. 78