www.wikidata.uk-ua.nina.az

Три корейські держави наприкінці V століттяКорейська назваТранскрипція СамгукХангиль 삼국Ханчча 三國Період трьох держав кор

Три корейські держави

Три корейські держави
Три корейські держави
наприкінці V століття
Корейська назва
Транскрипція Самгук
Хангиль 삼국
Ханчча 三國

Період трьох держав (кор. 삼국 시대, 大韓民國, латиніз. samgug sidae) — назва періоду в історії Кореї з 57 року до н. е. до 668 року, коли на території Корейського півострова та Маньчжурії домінували три корейські ранньофеодальні держави: Когурьо, Сілла і Пекче. Крім них на півдні Корейського півострова існувала племінна конфедерація Кая та Пуйо. Внаслідок постійної боротьби між цими державами наприкінці VII століття за підтримки китайської династії Тан державі Сілла вдалося об'єднати корейські королівства в єдину державу.

Історія Кореї
Доісторична Корея
Кочосон, Чінгук
Ранні корейські королівства
Пуйо, Окчо, Тон'є, Самхан, Конфедерація Кая
Три королівства
Когурьо, Пекче, Сілла
Об'єднане Сілла, Пархе
Пізні три королівства
Корьо: Кіданьські війни, Монгольські вторгнення
Чосон: Імджинська війна
Корейська імперія
Генерал-резиденти
Під контролем Японії:
Генерал-губернатори, Тимчасовий уряд Республіки Корея
Розділена Корея:
Корейська війна, Північна, Південна Корея
Хронологія, Військова історія, Список монархів
Портал «Корея»
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Назва Редагувати

Слово «Самгук», що означає по-корейськи «Три держави», використовувалося в корейських назвах класичних текстів «Самгук Сагі» і «Самгук Юса».[джерело?]

Історія Редагувати

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Квітень 2019)

Заснування Редагувати

Згідно з Самгук сагі, найдавнішим письмовим документом з історії Кореї, що зберігся дотепер, державу Сілла було засновано в 57 році до н. е., Когурьо — в 37 році до н. е. (за позицією влади КНДР — у 227 році до н. е.) і Пекче — у 18 році до н. е. Втім, з оцінки розвитку соціальних інститутів і відносин з Китаєм першим сформувалося Когурьо, згодом Пекче і насамкінець Сілла.

Згідно з літописною традицією період трьох держав розпочався 57 до н. е., коли держава Саро (пізніша назва Сілла) у південно-східній частині півострова здобула автономію від китайської імперської династії Хань. Держава Когурьо, розташована на північ і південь від річки Ялуцзян (корейська назва — Амнокан), територію якої сьогодні поділяють Китай і КНДР, здобула незалежність від Китаю в 37 до н. е. У 18 до н. е. два сини правителя Когурьо, не бажаючи воювати за владу, втекли з держави й заснували державу Пекче на південному-заході півострова. Столицею Пекче спочатку був Хансон (теперішній Кванджу), а згодом — Унчхон (теперішній Конджу), і насамкінець — Собури (теперішній Пуйо). У I столітті н. е. від Пекче відділилась Кая.

Розвиток Редагувати

Когурьо, яке вело численні війни проти Китаю, було своєрідним щитом для інших корейських держав. Когурьо стало повноцінною державою під час правління Теджодевана (53—146). Пекче, яке було розташоване в басейні річки Хан, в часи правління Кої (234—286) поглинуло конфедерацію Махан і стало сильною державою. Географічно ізольоване Сілла стало повноцінною державою під правління Немуля (356—402) після приєднання інших членів племінного об'єднання Чінхан.

Падіння Ханьської династії на початку III століття позбавило три корейські держави від необхідності протистояти зовнішній загрозі. Культура у всіх трьох держав була спільною. Починаючи з I століття серед вищих кіл корейського суспільства почало поширюватися конфуціанство, яке пізніше було доповнене буддизмом.

Когурьо, найбільша з трьох держав, мала в різні періоди своєї історії дві різні столиці — Хвандо (нині Цзіань на китайському березі річки Ялуцзян) і Пхеньян. Когурьо, яке спочатку виникло на кордоні з Китаєм, поступово розширило свої володіння за рахунок Маньчжурії. Культурний вплив Китаю зберігався до кінця IV століття, коли 372 року як офіційну релігію було прийнято буддизм. Приблизно в той же час це сталося і в Пекче. Панування Пекче поширилося майже на половину південної частини півострова.

Держава Саро в першій половині IV століття повністю приєднало до себе Кая. У 503 вона змінила свою назву на Сілла. Столиця Сілли була в сучасному Чинджу. Буддизм став тут офіційною релігією в 528.

З розширенням території трьох корейських держав між ними почалася боротьба за домінування на всьому Корейському півострові, яку прагнули використовувати в своїх цілях феодальні правителі Китаю. Імператор Ян-ді в 612 спорядив величезну армію і відправив її у похід з метою завоювання Когурьо, але зазнав поразки.

Об'єднання Редагувати

Китайська династія Тан з 645 здійснила низку безуспішних походів проти Когурьо. Втім, внаслідок постійних війн Когурьо з Китаєм часів династій Суй і Тан перше було сильно ослаблене. Водночас між Пекче і Сіллою відбулося декілька війн. Сіллі вдалося посилити власні позиції під керівництвом генералів Кім Чхун Чху (який пізніше став королем Муйолем) і Кім Юсіна. За військової підтримки династії Тан державі Сілла вдалося в 660 році завоювати Пекче, а вже в 668 — Когурьо. Танська династія сподівалася закріпити за собою всі землі Когурьо і Пекче, але вона наштовхнулася на опір місцевого населення, підтримане її колишнім союзником — державою Сілла, яка почала домінувати на Корейському півострові.[джерело?] У результаті боротьби Сілли проти Китаю в 676 році танські війська були вигнані з Когурьо й Пекче, а державі Сілла вдалося до VIII століття об'єднати всю територію Корейського півострова.

Таким чином завершився період трьох корейських держав і почалася історія об'єднаної держави Сілла.

Держави Редагувати

Когурьо Редагувати

Настінний розпис гробниці Когурьо

Когурьо було дуже войовничою державою; воно було сильною імперією і однією з великих держав Східної Азії. Найбільшої могутності держава досягла в п'ятому столітті, під час правління Квангетхо та його сина Чансухо, зокрема під час їхньої кампанії в Маньчжурії. Протягом наступного століття Когурьо було панівною державою в Маньчжурії і на Корейському півострові. Когурьо зрештою окупувало Ляодунські рівнини в Маньчжурії і територію, де сьогодні розташований Сеул. Квангетхо вдалося на певний час частково об'єднати корейські держави.

Пекче Редагувати

Пекче було засноване як член племінної конфедерації Махан. Двоє синів засновника Когурьо, не бажаючи брати участь у конфлікті за спадщину, заснували власне королівство Пекче поблизу сучасного Сеула.

Пекче поглинуло та завоювало інших членів конфедерації Махан і у IV столітті, на піку своєї могутності, контролювало більшу частину заходу Корейського півострова. Буддизм безперешкодно почав проникати до Пекче з Когурьо в 384 році.

Пекче було великою морською державою; її позиції в мореплавстві зробили її «Фінікією Східної Азії» і сприяли поширенню буддизму в Східній Азії і континентальної культури в Японії[en]. Пекче відігравало фундаментальну роль у передачі культурних і матеріальних досягнень до стародавньої Японії, включно з китайською писемністю, китайською та корейською літературами, такими технологіями як чорна металургія і кераміка, архітектурними стилями, шовківництвом та буддизмом.

Пекче певний період часу було сильною військовою державою на Корейському півострові, особливо під час правління Кинчхого, проте королівство зазнало нищівної поразки від Квангетхо і занепало.

Сілла Редагувати

Позолочена бронзова статуя Майтреї, VII століття

Сілла була найменшою і найслабшою з трьох корейських держав, проте вона використовувала хитрі дипломатичні засоби для укладання опортуністичних договорів та союзів із сильнішими корейськими королівствами, а згодом — з Китаєм, що давало їй велику перевагу.

Мова Сілла серед мов трьох корейських держав є найближчою до сучасної корейської, вона стала предком середньокорейської мови.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Mark Cartwright. Three Kingdoms Period in Korea. Ancient History Encyclopedia. оригіналу за 14.04.2019. Процитовано 28.04.2019.  (англ.)
  2. A Brief History of Korea, (2005), p. 23-24.
  3. ↑ A Brief History of Korea, (2005), p. 24-26.
  4. A Brief History of Korea, (2005), p. 28-29, 42-43.
  5. ↑ A Brief History of Korea, (2005), p. 42-44.
  6. Yi, Ki-baek (1984). A New History of Korea (англ.). Harvard University Press. с. 23–24. ISBN 9780674615762. Процитовано 28 квітня 2019 2016. 
  7. Walker, Hugh Dyson (November 2012). East Asia: A New History (англ.). AuthorHouse. с. 104. ISBN 9781477265161. Процитовано 28 квітня 2019. 
  8. Roberts, John Morris; Westad, Odd Arne (2013). The History of the World (англ.). Oxford University Press. с. 443. ISBN 9780199936762. оригіналу за 3 December 2016. Процитовано 28 квітня 2019. 
  9. Gardner, Hall (27 листопада 2007). Averting Global War: Regional Challenges, Overextension, and Options for American Strategy (англ.). Palgrave Macmillan. с. 158–159. ISBN 9780230608733. оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 28 квітня 2019. 
  10. Laet, Sigfried J. de (1994). History of Humanity: From the seventh to the sixteenth century (англ.). UNESCO. с. 1133. ISBN 9789231028137. оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 28 квітня 2019. 
  11. ↑ Walker, Hugh Dyson (20 листопада 2012). East Asia: A New History (англ.). AuthorHouse. с. 6–7. ISBN 9781477265178. Процитовано 28 квітня 2019. 
  12. ↑ Korea's Three Kingdoms [ 2011-05-16 у Wayback Machine.]. Ancientworlds.net (2005-06-19). Retrieved on 2015-11-15.
  13. Kim, Jinwung (5 листопада 2012). A History of Korea: From "Land of the Morning Calm" to States in Conflict (англ.). Indiana University Press. с. 35. ISBN 978-0253000781. оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 28 квітня 2019. 
  14. . KBS World Radio. Korea Communications Commission. Архів оригіналу за 22.03.2018. Процитовано 28 квітня 2019. 
  15. Pratt, Chairman Department of East Asian Studies Keith; Pratt, Keith; Rutt, Richard (16 грудня 2013). Korea: A Historical and Cultural Dictionary (англ.). Routledge. с. 135. ISBN 9781136793936. оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 28 квітня 2019. 
  16. ↑ Yu, Chai-Shin (2012). The New History of Korean Civilization (англ.). iUniverse. с. 27. ISBN 9781462055593. оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 28 квітня 2019. 
  17. Kim, Jinwung (5 листопада 2012). A History of Korea: From "Land of the Morning Calm" to States in Conflict (англ.). Indiana University Press. с. 28. ISBN 978-0253000781. оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 28 квітня 2019. 
  18. Ebrey, Patricia Buckley; Walthall, Anne; Palais, James B. East Asia: A Cultural, Social, and Political History (англ.). Houghton Mifflin. с. 123. ISBN 9780618133840. Процитовано 28 квітня 2019. 
  19. Kitagawa, Joseph. The Religious Traditions of Asia: Religion, History, and Culture (англ.). Routledge. с. 348. ISBN 9781136875908. оригіналу за 3 December 2016. Процитовано 28 квітня 2019. 
  20. Ebrey, Patricia Buckley; Walthall, Anne; Palais, James B. (2013). East Asia: A Cultural, Social, and Political History, Volume I: To 1800 (англ.). Cengage Learning. с. 104. ISBN 978-1111808150. оригіналу за 3 December 2016. Процитовано 28 квітня 2019. 
  21. . baekje.chungnam.net
  22. Farris, William Wayne, Japan to 1600: A Social and Economic History [ 13 червня 2014 у Wayback Machine.]. Honolulu: University of Hawaii Press, 2009, pp 68–87, 97-99, 101—105, 109—110, 116, 120—122.
  23. A Brief History of Korea, (2005), p. 29-30.
  24. Kim, Jinwung (2012). A History of Korea: From "Land of the Morning Calm" to States in Conflict (англ.). Indiana University Press. с. 44–45. ISBN 978-0253000248. оригіналу за 4 December 2016. Процитовано 28 квітня 2019. 
  25. Wells, Kenneth M. (3 липня 2015). Korea: Outline of a Civilisation (англ.). BRILL. с. 18–19. ISBN 9789004300057. оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 28 квітня 2019. 
  26. Переверзєв, Д. І. (2011). Комплексна модель узаємодії позамовних і мовних чинників формування фонетичних особливостей корейської мови. Проблеми семантики слова, речення та тексту (27): 185. Процитовано 28.04.2019. 

Джерела Редагувати

  • A Brief History of Korea (англ.). Ewha Womans University Press. 1 січня 2005. ISBN 9788973006199. Процитовано 30 квітня 2019. 

Література Редагувати

  • Best, J.W. (2003). Buddhism and polity in early sixth-century Paekche. Korean Studies 26 (2): 165–215. JSTOR 23719761. doi:10.1353/ks.2004.0001. 
  • Lee, K. (1984) [1979]. A New History of Korea. Tr. by E.W. Wagner & E.J. Schulz. Seoul: Ilchogak. с. 518. ISBN 9780674615762. 
  • Na, H.L. (2003). . Korea Journal 43 (4): 10–29. Архів оригіналу за 14 червня 2011. 
  • Nelson, Sarah M. (1993). . Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 9780521407830. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 28 квітня 2019. 
  • Pearson, R; Lee, J.W.; Koh, W.Y.; Underhill, A. (1989). . Journal of Anthropological Archaeology 8 (1): 1–50. doi:10.1016/0278-4165(89)90005-6. Scopus: 2-s2.0-38249024295. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2019. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tri korejski derzhaviTri korejski derzhavinaprikinci V stolittyaKorejska nazvaTranskripciya SamgukHangil 삼국Hanchcha 三國Period troh derzhav kor 삼국 시대 大韓民國 latiniz samgug sidae nazva periodu v istoriyi Koreyi z 57 roku do n e do 668 roku koli na teritoriyi Korejskogo pivostrova ta Manchzhuriyi dominuvali tri korejski rannofeodalni derzhavi Koguro Silla i Pekche 1 Krim nih na pivdni Korejskogo pivostrova isnuvala pleminna konfederaciya Kaya 1 ta Pujo 2 Vnaslidok postijnoyi borotbi mizh cimi derzhavami naprikinci VII stolittya za pidtrimki kitajskoyi dinastiyi Tan derzhavi Silla vdalosya ob yednati korejski korolivstva v yedinu derzhavu 1 Istoriya KoreyiDoistorichna KoreyaKochoson ChingukRanni korejski korolivstvaPujo Okcho Ton ye Samhan Konfederaciya KayaTri korolivstvaKoguro Pekche SillaOb yednane Silla ParhePizni tri korolivstvaKoro Kidanski vijni Mongolski vtorgnennyaChoson Imdzhinska vijnaKorejska imperiyaGeneral rezidentiPid kontrolem Yaponiyi General gubernatori Timchasovij uryad Respubliki KoreyaRozdilena Koreya Korejska vijna Pivnichna Pivdenna KoreyaHronologiya Vijskova istoriya Spisok monarhivPortal Koreya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya 2 2 Rozvitok 2 3 Ob yednannya 3 Derzhavi 3 1 Koguro 3 2 Pekche 3 3 Silla 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaNazva RedaguvatiSlovo Samguk sho oznachaye po korejski Tri derzhavi vikoristovuvalosya v korejskih nazvah klasichnih tekstiv Samguk Sagi i Samguk Yusa dzherelo Istoriya RedaguvatiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Kviten 2019 Zasnuvannya Redaguvati Zgidno z Samguk sagi najdavnishim pismovim dokumentom z istoriyi Koreyi sho zberigsya doteper derzhavu Silla bulo zasnovano v 57 roci do n e Koguro v 37 roci do n e za poziciyeyu vladi KNDR u 227 roci do n e i Pekche u 18 roci do n e Vtim z ocinki rozvitku socialnih institutiv i vidnosin z Kitayem pershim sformuvalosya Koguro zgodom Pekche i nasamkinec Silla 3 Zgidno z litopisnoyu tradiciyeyu period troh derzhav rozpochavsya 57 do n e koli derzhava Saro piznisha nazva Silla u pivdenno shidnij chastini pivostrova zdobula avtonomiyu vid kitajskoyi imperskoyi dinastiyi Han Derzhava Koguro roztashovana na pivnich i pivden vid richki Yaluczyan korejska nazva Amnokan teritoriyu yakoyi sogodni podilyayut Kitaj i KNDR zdobula nezalezhnist vid Kitayu v 37 do n e U 18 do n e dva sini pravitelya Koguro ne bazhayuchi voyuvati za vladu vtekli z derzhavi j zasnuvali derzhavu Pekche na pivdennomu zahodi pivostrova Stoliceyu Pekche spochatku buv Hanson teperishnij Kvandzhu a zgodom Unchhon teperishnij Kondzhu i nasamkinec Soburi teperishnij Pujo U I stolitti n e vid Pekche viddililas Kaya Rozvitok Redaguvati Koguro yake velo chislenni vijni proti Kitayu bulo svoyeridnim shitom dlya inshih korejskih derzhav Koguro stalo povnocinnoyu derzhavoyu pid chas pravlinnya Tedzhodevana 53 146 Pekche yake bulo roztashovane v basejni richki Han v chasi pravlinnya Koyi 234 286 poglinulo konfederaciyu Mahan i stalo silnoyu derzhavoyu Geografichno izolovane Silla stalo povnocinnoyu derzhavoyu pid pravlinnya Nemulya 356 402 pislya priyednannya inshih chleniv pleminnogo ob yednannya Chinhan 3 Padinnya Hanskoyi dinastiyi na pochatku III stolittya pozbavilo tri korejski derzhavi vid neobhidnosti protistoyati zovnishnij zagrozi Kultura u vsih troh derzhav bula spilnoyu Pochinayuchi z I stolittya sered vishih kil korejskogo suspilstva pochalo poshiryuvatisya konfucianstvo yake piznishe bulo dopovnene buddizmom Koguro najbilsha z troh derzhav mala v rizni periodi svoyeyi istoriyi dvi rizni stolici Hvando nini Czian na kitajskomu berezi richki Yaluczyan i Phenyan Koguro yake spochatku viniklo na kordoni z Kitayem postupovo rozshirilo svoyi volodinnya za rahunok Manchzhuriyi Kulturnij vpliv Kitayu zberigavsya do kincya IV stolittya koli 372 roku yak oficijnu religiyu bulo prijnyato buddizm Priblizno v toj zhe chas ce stalosya i v Pekche Panuvannya Pekche poshirilosya majzhe na polovinu pivdennoyi chastini pivostrova Derzhava Saro v pershij polovini IV stolittya povnistyu priyednalo do sebe Kaya U 503 vona zminila svoyu nazvu na Silla Stolicya Silli bula v suchasnomu Chindzhu Buddizm stav tut oficijnoyu religiyeyu v 528 Z rozshirennyam teritoriyi troh korejskih derzhav mizh nimi pochalasya borotba za dominuvannya na vsomu Korejskomu pivostrovi yaku pragnuli vikoristovuvati v svoyih cilyah feodalni praviteli Kitayu Imperator Yan di v 612 sporyadiv velicheznu armiyu i vidpraviv yiyi u pohid z metoyu zavoyuvannya Koguro ale zaznav porazki Ob yednannya Redaguvati Kitajska dinastiya Tan z 645 zdijsnila nizku bezuspishnih pohodiv proti Koguro 4 Vtim vnaslidok postijnih vijn Koguro z Kitayem chasiv dinastij Suj i Tan pershe bulo silno oslablene Vodnochas mizh Pekche i Silloyu vidbulosya dekilka vijn Silli vdalosya posiliti vlasni poziciyi pid kerivnictvom generaliv Kim Chhun Chhu yakij piznishe stav korolem Mujolem i Kim Yusina Za vijskovoyi pidtrimki dinastiyi Tan derzhavi Silla vdalosya v 660 roci zavoyuvati Pekche a vzhe v 668 Koguro 5 Tanska dinastiya spodivalasya zakripiti za soboyu vsi zemli Koguro i Pekche ale vona nashtovhnulasya na opir miscevogo naselennya pidtrimane yiyi kolishnim soyuznikom derzhavoyu Silla yaka pochala dominuvati na Korejskomu pivostrovi dzherelo U rezultati borotbi Silli proti Kitayu v 676 roci tanski vijska buli vignani z Koguro j Pekche a derzhavi Silla vdalosya do VIII stolittya ob yednati vsyu teritoriyu Korejskogo pivostrova 5 Takim chinom zavershivsya period troh korejskih derzhav i pochalasya istoriya ob yednanoyi derzhavi Silla Derzhavi RedaguvatiKoguro Redaguvati Dokladnishe Koguro nbsp Nastinnij rozpis grobnici KoguroKoguro bulo duzhe vojovnichoyu derzhavoyu 6 7 vono bulo silnoyu imperiyeyu i odniyeyu z velikih derzhav Shidnoyi Aziyi 8 9 10 11 Najbilshoyi mogutnosti derzhava dosyagla v p yatomu stolitti pid chas pravlinnya Kvangetho ta jogo sina Chansuho zokrema pid chas yihnoyi kampaniyi v Manchzhuriyi Protyagom nastupnogo stolittya Koguro bulo panivnoyu derzhavoyu v Manchzhuriyi i na Korejskomu pivostrovi 12 Koguro zreshtoyu okupuvalo Lyaodunski rivnini v Manchzhuriyi i teritoriyu de sogodni roztashovanij Seul Kvangetho vdalosya na pevnij chas chastkovo ob yednati korejski derzhavi 13 14 Pekche Redaguvati Dokladnishe PekchePekche bulo zasnovane yak chlen pleminnoyi konfederaciyi Mahan Dvoye siniv zasnovnika Koguro ne bazhayuchi brati uchast u konflikti za spadshinu zasnuvali vlasne korolivstvo Pekche poblizu suchasnogo Seula 15 16 17 Pekche poglinulo ta zavoyuvalo inshih chleniv konfederaciyi Mahan i u IV stolitti na piku svoyeyi mogutnosti kontrolyuvalo bilshu chastinu zahodu Korejskogo pivostrova Buddizm bezpereshkodno pochav pronikati do Pekche z Koguro v 384 roci 12 Pekche bulo velikoyu morskoyu derzhavoyu 18 yiyi poziciyi v moreplavstvi zrobili yiyi Finikiyeyu Shidnoyi Aziyi i spriyali poshirennyu buddizmu v Shidnij Aziyi i kontinentalnoyi kulturi v Yaponiyi en 19 20 Pekche vidigravalo fundamentalnu rol u peredachi kulturnih i materialnih dosyagnen do starodavnoyi Yaponiyi vklyuchno z kitajskoyu pisemnistyu kitajskoyu ta korejskoyu literaturami takimi tehnologiyami yak chorna metalurgiya i keramika arhitekturnimi stilyami shovkivnictvom ta buddizmom 11 12 21 22 Pekche pevnij period chasu bulo silnoyu vijskovoyu derzhavoyu na Korejskomu pivostrovi osoblivo pid chas pravlinnya Kinchhogo 23 prote korolivstvo zaznalo nishivnoyi porazki vid Kvangetho i zanepalo 16 Silla Redaguvati nbsp Pozolochena bronzova statuya Majtreyi VII stolittyaDokladnishe SillaSilla bula najmenshoyu i najslabshoyu z troh korejskih derzhav prote vona vikoristovuvala hitri diplomatichni zasobi dlya ukladannya oportunistichnih dogovoriv ta soyuziv iz silnishimi korejskimi korolivstvami a zgodom z Kitayem sho davalo yij veliku perevagu 24 25 Mova Silla sered mov troh korejskih derzhav ye najblizhchoyu do suchasnoyi korejskoyi vona stala predkom serednokorejskoyi movi 26 Div takozh RedaguvatiSpisok monarhiv Koreyi Samguk Yusa Istoriya KoreyiPrimitki Redaguvati a b v Mark Cartwright Three Kingdoms Period in Korea Ancient History Encyclopedia Arhiv originalu za 14 04 2019 Procitovano 28 04 2019 angl A Brief History of Korea 2005 p 23 24 a b A Brief History of Korea 2005 p 24 26 A Brief History of Korea 2005 p 28 29 42 43 a b A Brief History of Korea 2005 p 42 44 Yi Ki baek 1984 A New History of Korea angl Harvard University Press s 23 24 ISBN 9780674615762 Procitovano 28 kvitnya 2019 2016 Walker Hugh Dyson November 2012 East Asia A New History angl AuthorHouse s 104 ISBN 9781477265161 Procitovano 28 kvitnya 2019 Roberts John Morris Westad Odd Arne 2013 The History of the World angl Oxford University Press s 443 ISBN 9780199936762 Arhiv originalu za 3 December 2016 Procitovano 28 kvitnya 2019 Gardner Hall 27 listopada 2007 Averting Global War Regional Challenges Overextension and Options for American Strategy angl Palgrave Macmillan s 158 159 ISBN 9780230608733 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2019 Laet Sigfried J de 1994 History of Humanity From the seventh to the sixteenth century angl UNESCO s 1133 ISBN 9789231028137 Arhiv originalu za 17 sichnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2019 a b Walker Hugh Dyson 20 listopada 2012 East Asia A New History angl AuthorHouse s 6 7 ISBN 9781477265178 Procitovano 28 kvitnya 2019 a b v Korea s Three Kingdoms Arhivovano 2011 05 16 u Wayback Machine Ancientworlds net 2005 06 19 Retrieved on 2015 11 15 Kim Jinwung 5 listopada 2012 A History of Korea From Land of the Morning Calm to States in Conflict angl Indiana University Press s 35 ISBN 978 0253000781 Arhiv originalu za 4 grudnya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2019 Kings and Queens of Korea KBS World Radio Korea Communications Commission Arhiv originalu za 22 03 2018 Procitovano 28 kvitnya 2019 Pratt Chairman Department of East Asian Studies Keith Pratt Keith Rutt Richard 16 grudnya 2013 Korea A Historical and Cultural Dictionary angl Routledge s 135 ISBN 9781136793936 Arhiv originalu za 17 sichnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2019 a b Yu Chai Shin 2012 The New History of Korean Civilization angl iUniverse s 27 ISBN 9781462055593 Arhiv originalu za 17 sichnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2019 Kim Jinwung 5 listopada 2012 A History of Korea From Land of the Morning Calm to States in Conflict angl Indiana University Press s 28 ISBN 978 0253000781 Arhiv originalu za 17 sichnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2019 Ebrey Patricia Buckley Walthall Anne Palais James B East Asia A Cultural Social and Political History angl Houghton Mifflin s 123 ISBN 9780618133840 Procitovano 28 kvitnya 2019 Kitagawa Joseph The Religious Traditions of Asia Religion History and Culture angl Routledge s 348 ISBN 9781136875908 Arhiv originalu za 3 December 2016 Procitovano 28 kvitnya 2019 Ebrey Patricia Buckley Walthall Anne Palais James B 2013 East Asia A Cultural Social and Political History Volume I To 1800 angl Cengage Learning s 104 ISBN 978 1111808150 Arhiv originalu za 3 December 2016 Procitovano 28 kvitnya 2019 Introduction Buddhism of Baekje into Japan baekje chungnam net Farris William Wayne Japan to 1600 A Social and Economic History Arhivovano 13 chervnya 2014 u Wayback Machine Honolulu University of Hawaii Press 2009 pp 68 87 97 99 101 105 109 110 116 120 122 A Brief History of Korea 2005 p 29 30 Kim Jinwung 2012 A History of Korea From Land of the Morning Calm to States in Conflict angl Indiana University Press s 44 45 ISBN 978 0253000248 Arhiv originalu za 4 December 2016 Procitovano 28 kvitnya 2019 Wells Kenneth M 3 lipnya 2015 Korea Outline of a Civilisation angl BRILL s 18 19 ISBN 9789004300057 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2019 Pereverzyev D I 2011 Kompleksna model uzayemodiyi pozamovnih i movnih chinnikiv formuvannya fonetichnih osoblivostej korejskoyi movi Problemi semantiki slova rechennya ta tekstu 27 185 Procitovano 28 04 2019 Dzherela RedaguvatiA Brief History of Korea angl Ewha Womans University Press 1 sichnya 2005 ISBN 9788973006199 Procitovano 30 kvitnya 2019 Literatura RedaguvatiBest J W 2003 Buddhism and polity in early sixth century Paekche Korean Studies 26 2 165 215 JSTOR 23719761 doi 10 1353 ks 2004 0001 Lee K 1984 1979 A New History of Korea Tr by E W Wagner amp E J Schulz Seoul Ilchogak s 518 ISBN 9780674615762 Na H L 2003 Ideology and religion in ancient Korea Korea Journal 43 4 10 29 Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Nelson Sarah M 1993 The archaeology of Korea Cambridge Cambridge University Press ISBN 9780521407830 Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 28 kvitnya 2019 Pearson R Lee J W Koh W Y Underhill A 1989 Social ranking in the Kingdom of Old Silla Korea Analysis of burials Journal of Anthropological Archaeology 8 1 1 50 doi 10 1016 0278 4165 89 90005 6 Scopus 2 s2 0 38249024295 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2019 Posilannya RedaguvatiThree Kingdoms Period in Korea Ancient History Encyclopedia Arhivovano 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tri korejski derzhavi amp oldid 35094950