Всеволод Васильович Санаєв (рос. Всеволод Васильевич Санаев; 12 (25) лютого 1912, Тула, Російська імперія — 26 січня 1996, Москва, Росія) — російський радянський актор, кінозірка російського кіно. Знявся у 73 кінострічках. Зокрема, у «Мертвих душах» за твором Гоголя. Субстратна національність — ерзя.
| Санаєв Всеволод Васильович | |
|---|---|
| рос. Всеволод Васильевич Санаев | |
| | |
| Ім'я при народженні | рос. Всеволод Васильевич Санаев |
| Народився | 12 (25) лютого 1912 Тула, Російська імперія |
| Помер | 27 січня 1996 (83 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Національність | ерзя |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1937) |
| Заклад | Московський художній театр, Театр імені Моссовєта, Державний театр кіноактора, Всеросійський державний інститут кінематографії і СК СРСР |
| Роки діяльності | з 1938 |
| Діти | Санаєва Олена Всеволодівна |
| IMDb | nm0760815 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Санаєв Всеволод Васильович у Вікісховищі |
Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (1937), актор МХАТ. З 1943 — акадмеічного театра ім. Моссовєта. 1949—1950 — педагог ВДІК. Народний артист СРСР (1969).
З 1938 р. знімався у кіно.
Фільмографія Редагувати
- 1934: «Приватне життя Петра Виноградова» — червонофлотець
- 1938: «Волга-Волга» — бородань-лісоруб / учасник самодіяльності
- 1938: «Якщо завтра війна» — десантник (у титрах не вказаний)
- 1939: «Дівчина з характером» — Сурков, лейтенант міліції
- 1939: «Юність командирів» — Гришаєв, полковник
- 1940: «Кохана дівчина» — Василь Добряков
- 1941: «Перша кінна» — Кулик, начальник артилерії армії
- 1941: «Першодрукар Іван Федоров» — Петро Мстиславець, помічник Івана Федорова
- 1941: «Серця чотирьох» — червоноармієць Єремєєв
- 1944: «Іван Нікулін — російський матрос» — Альоха, машиніст
- 1946: «В горах Югославії» — червоноармієць Губанов
- 1947: «Алмази» — Сергій Нестеров
- 1948: «Молода гвардія» — комуніст
- 1948: «Сторінки життя» — диктор радіо
- 1949: «Падіння Берліна» — командир
- 1949: «У них є Батьківщина» — майор Всеволод Васильович Сорокін
- 1950: «У степу» — Тужиков, секретар райкому
- 1951: «Жуковський» — студент (епізод)
- 1951: «Незабутній 1919 рік» — Савінков
- 1951: «Пржевальський» — протоієрей
- 1951: «Сільський лікар» — Микола Петрович Коротков, секретар райкому
- 1951: «Тарас Шевченко» — епізод
- 1953: «Беззаконня» — двірник Єрмолай
- 1953: «Вихори ворожі» — епізод
- 1953: «Повернення Василя Бортнікова» — Кантауров, директор СТО
- 1954: «Вірні друзі» — відвідувач Неходи
- 1955: «Перший ешелон» — Олексій Єгорович Донцов, директор радгоспу
- 1956: «Полечко-поле» — директор МТС
- 1956: «Різні долі» — Володимир Сергійович Жуков, парторг цеху
- 1957: «Ластівка» — полковник Мельґунов
- 1957: «Розповіді про Леніна» — Микола Ємельянов, робітник з Розливу
- 1957: «Сторінки минулого» — Скворцов, агент поліції
- 1958: «Шляхами війни» — Іван Федорович Уваров, сержант, парторг
- 1958: «Черговий рейс» — епізод
- 1959: «Балада про солдата» — епізод
- 1959: «У степовій тиші» — Федір Вєтров
- 1959: «Неоплачений борг» — Олексій Окунчиков
- 1959: «Пісня про Кольцова» — батько Кольцова
- 1959: «Також люди» — солдат похилого віку
- 1960: «П'ять днів, п'ять ночей» — старшина Козлов
- 1960: «Тричі воскреслий» — Іван Олександрович Стародуб, начальник будівництва ГЕС
- 1961: «В дорозі» — старий, дядько Олі
- 1961: «Дорослі діти» — Василь Васильович, друг сім'ї
- 1963: «Зустріч на переправі» — голова колгоспу
- 1963: «Оптимістична трагедія» — Сиплий
- 1963: «Це сталося в міліції» — майор Микола Васильович Сазонов
- 1964: «Велика руда» — бригадир Мацуєв
- 1964: «Зелений вогник» — пенсіонер
- 1965: «Ваш син і брат» — батько, Єрмолай Воєводін
- 1965: «Перекличка» — Варенцов
- 1967: «За нами Москва» — Панфілов
- 1967: «З нудьги» — Гомозов
- 1969: «Головний свідок» — Дюдя
- 1969: «Дивні люди» — Матвій Іванович Рязанцев, голова колгоспу
- 1970: «Повернення «Святого Луки»» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції
- 1970: «Кремлівські куранти» — робочий
- 1970: «Вкрадений поїзд» — генерал Іван Васильович
- 1971: «Ні дня без пригод» — дід Данилюк
- 1972: «Визволення» — підполковник Лукін
- 1972: «Еоломея» — пілот Кун
- 1972: «Пічки-лавочки» — Степанов Сергій Федорович
- 1973: «Тут наш дім» — Олександр Євгенович Плужин, директор заводу
- 1973: «Чорний принц» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції
- 1975: «Там, за горизонтом» — Вікентій Кирилович
- 1976: «...та інші офіційні особи» — Астахов
- 1978: «Близька далина» — Андрій Захарович Погодін
- 1978: «Версія полковника Зоріна» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції
- 1978: «Любов моя, печаль моя» — батько Фархада
- 1980: «Непроханий друг» — Володимир Абдулайович Шлепянов
- 1980: «Тегеран-43» — господар готелю
- 1981: «Від зими до зими» — Павло Михайлович, міністр
- 1981: «З вечора до полудня» — Андрій Костянтинович Жарков, письменник
- 1982: «Надія і опора» — Кирило Львович Ротов
- 1982: «Приватне життя» — епізод
- 1983: «Білі Роси» — Федор (Федос) Филимонович Ходас
- 1983: «Таємниця «Чорних дроздів»» — Джордж Фортеск'ю
- 1984: «Мертві душі» — голова палати
- 1986: «В бездоріжжя» — Строгов
- 1987: «Апеляція» — Іван Степанович Миронов
- 1987: «Забута мелодія для флейти» — Ярослав Степанович, начальник Філімонова
- 1995: «Ширлі-мирлі» — меломан
та інші.
Грав в українських стрічках:
- «Шляхи і долі» (1955)
- «Час — московський» (1976, Назар Лукич Григоренко).
Озвучування Редагувати
- 1964: «До осені далеко» — Крускопс
Джерела Редагувати
Примітки Редагувати
- Санаев Всеволод Васильевич / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Filmportal.de — 2005.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Catalog of the German National Library
| Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |