www.wikidata.uk-ua.nina.az

Салоніки вілаєт Вілаєт Салоніки осман ولايت سلانيك вілаєт Османської імперії що розташовувався у балканській частині Утв

Салоніки (вілаєт)

Вілаєт Салоніки (осман. ولايت سلانيك‎) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався у балканській частині. Утворений 1867 року замість еялету Салоніки з площею 33,500 км². Припинив своє існування в результаті Першої Балканської війни.

Салоніки
Дата створення / заснування 1864
Країна  Османська імперія
Столиця Салоніки
Розташовується на водоймі Егейське море
Керівник виконавчої влади Governor of the Salonica Vilayetd
Кількість населення 1 347 915 осіб
Спільний кордон із Князівство Болгарія, Східна Румелія, Едірне, Монастир, Sanjak of Serfiğed, Вілаєт Косово, Егейське море
Замінений на Королівство Греція
На заміну Салоніки
Час/дата припинення існування 1912
 Салоніки у Вікісховищі

Координати: 40°39′00″ пн. ш. 22°54′00″ сх. д. / 40.65000000002777369445539080° пн. ш. 22.90000000002777724716906960° сх. д. / 40.65000000002777369445539080; 22.90000000002777724716906960

Історія Редагувати

У 1867 році в рамках реформи Танзімату еялет Салоніки було перетворено на вілаєт Салоніки. Адміністративним центром залишилося місто Салоніки. Доволі швидко перетворилося на важливу провінції на Балканах. Цьому сприяло вигідне розташування на узбережжі Егейського моря та значна кількість мусульман, які сприяла зміцненню султанської влади. У 1869—1874 роках випускалася газета «Селанік» болгарською, турецькою, грецькою та латинською мовами.

Після поразки у війні з Російською імперією у 1877—1878 роках важливість вілаєту ще збільшилася з огляду на утворення Болгарського князівство, де фактично панували росіяни. Тому відбувається зміцнення меж вілаєту Салоніки, де споруджуються фортеці та зміцнюються оборонні лінії. У 1881 році з вілаєту Архіпелаг передано острів Тасос до складу вілаєту Салоніки.

У 1893 році в Салоніках було створено Внутрішню македонсько-одринська революційну організацію, завдання якої було повалення османської влади та утворення Великої Болгарії. У 1903 році вона організувало Ілінденське повстання, що охопило деякі кази (райони) у заході вілаєту.

У 1908 році вілаєт Салоніки разом з Монастирським вілаєтом став одним з центрів руху молодотурків. У 1908 році в Салоніках та великих містах вілаєту почалися виступи та повстання, що підтримали Молодотурецьку революцію, яка вибухнула в Македонії.

У 1912 році територія вілаєту Салоніки стало місцем битв часів Першої балканської війни. Протягом того ж року вілаєт захоплено болгарськими та грецькими військами. За Лондонським договором 1913 року османська імперія відмовилася від цим володінь. Вілаєт припинив своє існування. Втім за його землі точилася боротьба у Другій Балканській війні.

Структура Редагувати

Вілаєт складався з 4 санджаків:

Валі Редагувати

  • Мехмед Акіф Паша (1867—1869)
  • Мехмед Сабрі Паша (1869—1871)
  • Кекімбаші Ісмаїл Паша (1871—1872)
  • Гуршид Паша (1872)
  • Кучук Омар Февзі Паша (1872—1873)
  • Мехмед Акіф Паша (1873)
  • Ахмед Мідхат Сефік Паша (1873—1874)
  • Кучук Омар Февзі Паша (1874—1875)
  • Байдар Мехмед Репет Паша (1875—1876)
  • Мустафа Есреф Паша (1876—1877)
  • Черкез Нусрет Паша (1877)
  • Ібрагім Халіл Паша (1877—1878)
  • Халіл Ріфат Паша (1878—1880)
  • Абаддін Паша (1880)
  • Лафалі Ібрагім Дервіш Паша (1880—1882)
  • Ізмаїл Хаккі Паша (1882—1885)
  • Хасан Хаккі Паша (1885—1886)
  • Абдулла Галіб Паша (1886—1891)
  • Мустафа Зіхні Паша (1891—1895)
  • Гасан Фехмі Паша (1895)
  • Гусейн Різа Паша Рамазаноглу (1896—1899)
  • Хаджи-Хасан Рефік Паша (1899—1901)
  • Бірен Махмуд Тевфік-бег (1901—1902)
  • Хасан Фехмі Паша (1902—1904)
  • Мехмед Шериф Рауф Паша (1904—1908)
  • Алі Даніс-бег (1908—1909)
  • Ібрагім Хайрулла-бей Пірізаде (1909—1912)
  • Кадрі Гусейн Касим-бей (1912)
  • Алі Ферид Паша (1912)

Населення Редагувати

На 1911 рік у вілаєті мешкало 1 347 915 осіб, втім ці цифри не зовсім точні. З них 446 050 були болгарами, 333,4 тис. — турками, 168,5 тис. — греками, 98 590 — помаками, 55 320 — жидами, 24 970 — арумунами, 22,2 тис. — циганами-мусульманами.

Економіка Редагувати

Був однією з однією з провінцій імперії, де розвивалася промисловість динамічними темпами. Розвитку економіки сприяло прокладання у 1888 році залізниці Салоніки — Стамбул, а у 1896 році Салоніки — Белград, що зв'язали міста вілаєту з Центральною Європою. У 1890-х роках французькі компанії реконструювали Салонікський порт, що розширило його можливості.

Впровадження сучасних технологій призвело до зменшення традиційних ремесел та засобів виготовлення продукції. Так, від 1870 до 1890 року кількість ручних ткацьких верстатів зменшилося з 2125 до 16 500. Водночас швидкими темпами споруджуються сучасні фабрики. Лише у 1878—1883 роках зведено 30 заводів і фабрик, зокрема лікеро-горілчаний і мильні заводи, меблеві, прядильні фабрики, млини. Водночас, не витримавши конкуренції, майже припиняється шовкове виробництво.

Завдяки звільненню від податків вілаєт до 1890-х років перетворюється на важливий центр текстильної промисловості, значних обсягів досягло виробництва вовняних і бавовняних тканин. Більшість продукції відправлялася до Янінського, Монастирського, Косовського, Шкодерського вілаєтів та Архіпелагу, князівств Сербія та Болгарія. При цьому зароджується робітничий рух (1904 року відбувся перший страйк у Салоніках), невдовзі працівники фабрик (переважно болгари та греки) об'єднуються у профспілки, які у 1910 році об'єдналися у Федерацію соціалістичних робітників (поєднала 14 профспілок).

Значною галуззю також залишалося землеробство, яким займалися переважно турки і арумуни. Вілаєт стає значним постачальником тютюну (як на внутрішній ринок, так й до європейських країн).

Джерела Редагувати

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Macedonia». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
  • Birken, Andreas. Die Provinzen des Osmanischen Reiches. Т. 13. Reichert, 1976. ISBN 9783920153568. с. 50, 52.
  • Vakalopoulos, Kostandinos A. Modern History of Macedonia (1830—1912), Thessaloniki, 1988, p. 75.
  • Gilles Veinstein (dir.), Salonique 1850—1918, Autrement, 1992
  • İnalcik, Halil. Rūmeli. // The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume VIII: Ned–Sam. Leiden and New York, BRILL, 1995. ISBN 90-04-09834-8. с. 607—611, esp. 610—611.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салоніки (вілаєт)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vilayet Saloniki osman ولايت سلانيك vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya u balkanskij chastini Utvorenij 1867 roku zamist eyaletu Saloniki z plosheyu 33 500 km Pripiniv svoye isnuvannya v rezultati Pershoyi Balkanskoyi vijni SalonikiData stvorennya zasnuvannya1864Krayina Osmanska imperiyaStolicyaSalonikiRoztashovuyetsya na vodojmiEgejske moreKerivnik vikonavchoyi vladiGovernor of the Salonica VilayetdKilkist naselennya1 347 915 osibSpilnij kordon izKnyazivstvo Bolgariya Shidna Rumeliya Edirne Monastir Sanjak of Serfiged Vilayet Kosovo Egejske moreZaminenij naKorolivstvo GreciyaNa zaminuSalonikiChas data pripinennya isnuvannya1912 Saloniki u VikishovishiKoordinati 40 39 00 pn sh 22 54 00 sh d 40 65000000002777369445539080 pn sh 22 90000000002777724716906960 sh d 40 65000000002777369445539080 22 90000000002777724716906960 Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 2 1 Vali 3 Naselennya 4 Ekonomika 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiU 1867 roci v ramkah reformi Tanzimatu eyalet Saloniki bulo peretvoreno na vilayet Saloniki Administrativnim centrom zalishilosya misto Saloniki Dovoli shvidko peretvorilosya na vazhlivu provinciyi na Balkanah Comu spriyalo vigidne roztashuvannya na uzberezhzhi Egejskogo morya ta znachna kilkist musulman yaki spriyala zmicnennyu sultanskoyi vladi U 1869 1874 rokah vipuskalasya gazeta Selanik bolgarskoyu tureckoyu greckoyu ta latinskoyu movami Pislya porazki u vijni z Rosijskoyu imperiyeyu u 1877 1878 rokah vazhlivist vilayetu she zbilshilasya z oglyadu na utvorennya Bolgarskogo knyazivstvo de faktichno panuvali rosiyani Tomu vidbuvayetsya zmicnennya mezh vilayetu Saloniki de sporudzhuyutsya forteci ta zmicnyuyutsya oboronni liniyi U 1881 roci z vilayetu Arhipelag peredano ostriv Tasos do skladu vilayetu Saloniki U 1893 roci v Salonikah bulo stvoreno Vnutrishnyu makedonsko odrinska revolyucijnu organizaciyu zavdannya yakoyi bulo povalennya osmanskoyi vladi ta utvorennya Velikoyi Bolgariyi U 1903 roci vona organizuvalo Ilindenske povstannya sho ohopilo deyaki kazi rajoni u zahodi vilayetu U 1908 roci vilayet Saloniki razom z Monastirskim vilayetom stav odnim z centriv ruhu molodoturkiv U 1908 roci v Salonikah ta velikih mistah vilayetu pochalisya vistupi ta povstannya sho pidtrimali Molodoturecku revolyuciyu yaka vibuhnula v Makedoniyi U 1912 roci teritoriya vilayetu Saloniki stalo miscem bitv chasiv Pershoyi balkanskoyi vijni Protyagom togo zh roku vilayet zahopleno bolgarskimi ta greckimi vijskami Za Londonskim dogovorom 1913 roku osmanska imperiya vidmovilasya vid cim volodin Vilayet pripiniv svoye isnuvannya Vtim za jogo zemli tochilasya borotba u Drugij Balkanskij vijni Struktura RedaguvatiVilayet skladavsya z 4 sandzhakiv sandzhak Saloniki mav 13 kazi Saloniki Kesendire Karaferye Vodina Yenidzhe i Vardar Langaza Kilkish Katrin Ajnaroz Dojran Usturumdzha Tikvesh Gevgeli sandzhak Siroz 7 kazi Siroz Zihne Demirhizar Razlik Kuma yi Bala Menlik Nevrekop sandzhak Drama 5 kazi Drama Kavala Sarishaban Pravishte Dovlen sandzhak Tasos bez kazi Vali Redaguvati Mehmed Akif Pasha 1867 1869 Mehmed Sabri Pasha 1869 1871 Kekimbashi Ismayil Pasha 1871 1872 Gurshid Pasha 1872 Kuchuk Omar Fevzi Pasha 1872 1873 Mehmed Akif Pasha 1873 Ahmed Midhat Sefik Pasha 1873 1874 Kuchuk Omar Fevzi Pasha 1874 1875 Bajdar Mehmed Repet Pasha 1875 1876 Mustafa Esref Pasha 1876 1877 Cherkez Nusret Pasha 1877 Ibragim Halil Pasha 1877 1878 Halil Rifat Pasha 1878 1880 Abaddin Pasha 1880 Lafali Ibragim Dervish Pasha 1880 1882 Izmayil Hakki Pasha 1882 1885 Hasan Hakki Pasha 1885 1886 Abdulla Galib Pasha 1886 1891 Mustafa Zihni Pasha 1891 1895 Gasan Fehmi Pasha 1895 Gusejn Riza Pasha Ramazanoglu 1896 1899 Hadzhi Hasan Refik Pasha 1899 1901 Biren Mahmud Tevfik beg 1901 1902 Hasan Fehmi Pasha 1902 1904 Mehmed Sherif Rauf Pasha 1904 1908 Ali Danis beg 1908 1909 Ibragim Hajrulla bej Pirizade 1909 1912 Kadri Gusejn Kasim bej 1912 Ali Ferid Pasha 1912 Naselennya RedaguvatiNa 1911 rik u vilayeti meshkalo 1 347 915 osib vtim ci cifri ne zovsim tochni Z nih 446 050 buli bolgarami 333 4 tis turkami 168 5 tis grekami 98 590 pomakami 55 320 zhidami 24 970 arumunami 22 2 tis ciganami musulmanami Ekonomika RedaguvatiBuv odniyeyu z odniyeyu z provincij imperiyi de rozvivalasya promislovist dinamichnimi tempami Rozvitku ekonomiki spriyalo prokladannya u 1888 roci zaliznici Saloniki Stambul a u 1896 roci Saloniki Belgrad sho zv yazali mista vilayetu z Centralnoyu Yevropoyu U 1890 h rokah francuzki kompaniyi rekonstruyuvali Salonikskij port sho rozshirilo jogo mozhlivosti Vprovadzhennya suchasnih tehnologij prizvelo do zmenshennya tradicijnih remesel ta zasobiv vigotovlennya produkciyi Tak vid 1870 do 1890 roku kilkist ruchnih tkackih verstativ zmenshilosya z 2125 do 16 500 Vodnochas shvidkimi tempami sporudzhuyutsya suchasni fabriki Lishe u 1878 1883 rokah zvedeno 30 zavodiv i fabrik zokrema likero gorilchanij i milni zavodi meblevi pryadilni fabriki mlini Vodnochas ne vitrimavshi konkurenciyi majzhe pripinyayetsya shovkove virobnictvo Zavdyaki zvilnennyu vid podatkiv vilayet do 1890 h rokiv peretvoryuyetsya na vazhlivij centr tekstilnoyi promislovosti znachnih obsyagiv dosyaglo virobnictva vovnyanih i bavovnyanih tkanin Bilshist produkciyi vidpravlyalasya do Yaninskogo Monastirskogo Kosovskogo Shkoderskogo vilayetiv ta Arhipelagu knyazivstv Serbiya ta Bolgariya Pri comu zarodzhuyetsya robitnichij ruh 1904 roku vidbuvsya pershij strajk u Salonikah nevdovzi pracivniki fabrik perevazhno bolgari ta greki ob yednuyutsya u profspilki yaki u 1910 roci ob yednalisya u Federaciyu socialistichnih robitnikiv poyednala 14 profspilok Znachnoyu galuzzyu takozh zalishalosya zemlerobstvo yakim zajmalisya perevazhno turki i arumuni Vilayet staye znachnim postachalnikom tyutyunu yak na vnutrishnij rinok tak j do yevropejskih krayin Dzherela RedaguvatiChisholm Hugh ed 1911 Macedonia Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press Birken Andreas Die Provinzen des Osmanischen Reiches T 13 Reichert 1976 ISBN 9783920153568 s 50 52 Vakalopoulos Kostandinos A Modern History of Macedonia 1830 1912 Thessaloniki 1988 p 75 Gilles Veinstein dir Salonique 1850 1918 Autrement 1992 Inalcik Halil Rumeli The Encyclopedia of Islam New Edition Volume VIII Ned Sam Leiden and New York BRILL 1995 ISBN 90 04 09834 8 s 607 611 esp 610 611 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saloniki vilayet Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Saloniki vilayet amp oldid 39973522