www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сакаліба Сака ліба араб صقالبة Ṣaqāliba одн Ṣaqlabī назва слов ян у середньовічних арабських джерелах У широкому сенсі р

Сакаліба

Сака́ліба (араб. صقالبة‎, Ṣaqāliba; одн. Ṣaqlabī) — назва слов'ян у середньовічних арабських джерелах. У широкому сенсі — раби-європейці, або найманці-християни у мусульманських військах Північної Африки, Сицилії й Андалусії. Походить від грецької назви слов'ян — «склавіни». В іспанській арабській термін позначав рабів слов'янського походження, переважно кастрованих євнухів; згодом — усіх білих рабів-іноземців, а також європейських найманців і купців. Також — Ска́ліба, Саклабі́.

Работоргівля на Русі

Походження Редагувати

Істахрі називав Саклабі світлих тюрків, як і Гарнаті, Гардізі, слов'ян він називав — славійа, написавши, що вони жили на захід від Києва, руси — в Києві, а Арсанія — північніше Києва. З сакаліба араби асоціювали найчастіше світловолосих людей. Згодом терміном сакаліба іменувалися слов'янські невільники, що вивозяться в ісламські країни. Тому слід поділяти поняття слов'янин (славійа), Саклабі, та куманів та ін світловолосих тюрків, що називали схожими термінами.

Також так називали слов'янських рабів і найманців в середньовічному арабському світі, на Близькому Сході, Північній Африці, Сицилії і Андалусії. Прийнято вважати, що арабський термін запозичений з візантійських джерел: saqlab, siklab, saqlab і т. д. і це викривлений грецький термін Sklavinoi (склавіни). Це слово також часто використовується в цілому по відношенню до всіх рабів з Центральної та Східної Європи.

Перський хроніст Ібн аль-Факіх пише, що існує два типи saqaliba: ті, що зі смаглявою шкірою і темним волоссям, які живуть на березі моря, і ті що зі світлою шкірою і світлим волоссям, які живуть далеко від моря. Абу Зейд аль-Балх описав три основних центрів сакалібів — Куявія, Славія і Артанія.

Ібрагім ібн Якуб поставив народ «Saqalib» в гірських районах Центральної Балкан, на захід від болгар і на схід від «інших слов'ян» (боснійських, хорватських і сербських земель). Сакаліби мали репутацію «найсміливіших і жорстоких».

Розселення Редагувати

Існували кілька основних шляхів торгівлі слов'янськими рабами в мусульманському світі: через країни Центральної Азії (монголи, татари, хазари та ін); через Середземне море (Візантія) по Центральній і Західній Європи в Аль-Андалус і далі на північ Африки (Марокко, Єгипет). Волзький торговий шлях і в інших європейських маршрутах, відповідно до Ібрагім ібн Якуб, були обслуговуватися єврейськими купцями. Феофан згадує, що халіф Муавія Омейядов зупинив цілу армія з 5000 слов'янських найманців в Сирії в 660 р.

У Іберії, Марокко, Дамаск і Сицилії, їх роль можна порівняти з діяльністю мамлюків в Османській імперії. Деякі сакаліби стали правителями Taifas (князівства) в Іберії після розпаду халіфату Кордова.

Цілком можливо, що в деяких старих текстах сакаліба відноситься до інших народів Східної Європи. Зокрема, Ібн Фадлан називає правителя Волзької Болгарії як «Король Saqaliba». Це може бути або тому, що багато слов'яни, як раби і прості поселенці жили в їх володіннях в той час, або тому, що на момент написання, болгари управління слов'янських землях.

Слов'янське населення контактувало з мусульманським світом особливо інтенсивно в середньовічний період: європейські (зокрема італійські та провансальські), мусульманські та єврейські работорговці продавали слов'янських рабів до Криму, південну Європу і Візантію. Работоргівля в середньовічній Європі XII—XVI століть набула широкого поширення в містах по всьому Середземномор'ю. Слов'ян полонили і доставляли в Крим, Північне Причорномор'я і Приазов'ї монголи, татари, хазари та ін. кочові народи. Після підкорення Болгарії греками, чимало слов'ян потрапило і на невільницькі ринки Константинополя. Звичайно, те, що невільниками — вихідцями з Славії — торгували як самі слов'янські верхи і в додержавні, і до державного періоди, так само як і войовничі сусіди слов'ян, було відомо давно. Не менш популярним був і наймання слов'ян у війська різноманітних східних держав, особливо Візантії, що розселилися слов'ян в Малій Азії, де багато хто з них спочатку елінізовані, а потім перейшли в іслам. Пізніше до послуг слов'ян вдавалися і багато ісламські країни. Феофан Сповідник згадав у своїх літописах, що цілу слов'янську армію чисельністю більш ніж 5000 осіб розселили в Сирії арабські халіфи ще в 660-х рр.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Golden, P.B., Bosworth, C.E., Guichard, P. and Meouak, Mohamed. al- aḳāliba // P. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel, W.P. Heinrichs. Encyclopaedia of Islam. 8 (2nd ed.). Brill. 1995. p. 872.
  2. Lewis. Race and Slavery in the Middle East. Oxford University Press, .

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сакаліба

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Saka liba arab صقالبة Ṣaqaliba odn Ṣaqlabi nazva slov yan u serednovichnih arabskih dzherelah U shirokomu sensi rabi yevropejci abo najmanci hristiyani u musulmanskih vijskah Pivnichnoyi Afriki Siciliyi j Andalusiyi Pohodit vid greckoyi nazvi slov yan sklavini V ispanskij arabskij termin poznachav rabiv slov yanskogo pohodzhennya perevazhno kastrovanih yevnuhiv zgodom usih bilih rabiv inozemciv 1 a takozh yevropejskih najmanciv i kupciv 2 Takozh Ska liba Saklabi Rabotorgivlya na Rusi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Rozselennya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiIstahri nazivav Saklabi svitlih tyurkiv yak i Garnati Gardizi slov yan vin nazivav slavija napisavshi sho voni zhili na zahid vid Kiyeva rusi v Kiyevi a Arsaniya pivnichnishe Kiyeva Z sakaliba arabi asociyuvali najchastishe svitlovolosih lyudej Zgodom terminom sakaliba imenuvalisya slov yanski nevilniki sho vivozyatsya v islamski krayini Tomu slid podilyati ponyattya slov yanin slavija Saklabi ta kumaniv ta in svitlovolosih tyurkiv sho nazivali shozhimi terminami Takozh tak nazivali slov yanskih rabiv i najmanciv v serednovichnomu arabskomu sviti na Blizkomu Shodi Pivnichnij Africi Siciliyi i Andalusiyi Prijnyato vvazhati sho arabskij termin zapozichenij z vizantijskih dzherel saqlab siklab saqlab i t d i ce vikrivlenij greckij termin Sklavinoi sklavini Ce slovo takozh chasto vikoristovuyetsya v cilomu po vidnoshennyu do vsih rabiv z Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Perskij hronist Ibn al Fakih pishe sho isnuye dva tipi saqaliba ti sho zi smaglyavoyu shkiroyu i temnim volossyam yaki zhivut na berezi morya i ti sho zi svitloyu shkiroyu i svitlim volossyam yaki zhivut daleko vid morya Abu Zejd al Balh opisav tri osnovnih centriv sakalibiv Kuyaviya Slaviya i Artaniya Ibragim ibn Yakub postaviv narod Saqalib v girskih rajonah Centralnoyi Balkan na zahid vid bolgar i na shid vid inshih slov yan bosnijskih horvatskih i serbskih zemel Sakalibi mali reputaciyu najsmilivishih i zhorstokih Rozselennya RedaguvatiIsnuvali kilka osnovnih shlyahiv torgivli slov yanskimi rabami v musulmanskomu sviti cherez krayini Centralnoyi Aziyi mongoli tatari hazari ta in cherez Seredzemne more Vizantiya po Centralnij i Zahidnij Yevropi v Al Andalus i dali na pivnich Afriki Marokko Yegipet Volzkij torgovij shlyah i v inshih yevropejskih marshrutah vidpovidno do Ibragim ibn Yakub buli obslugovuvatisya yevrejskimi kupcyami Feofan zgaduye sho halif Muaviya Omejyadov zupiniv cilu armiya z 5000 slov yanskih najmanciv v Siriyi v 660 r U Iberiyi Marokko Damask i Siciliyi yih rol mozhna porivnyati z diyalnistyu mamlyukiv v Osmanskij imperiyi Deyaki sakalibi stali pravitelyami Taifas knyazivstva v Iberiyi pislya rozpadu halifatu Kordova Cilkom mozhlivo sho v deyakih starih tekstah sakaliba vidnositsya do inshih narodiv Shidnoyi Yevropi Zokrema Ibn Fadlan nazivaye pravitelya Volzkoyi Bolgariyi yak Korol Saqaliba Ce mozhe buti abo tomu sho bagato slov yani yak rabi i prosti poselenci zhili v yih volodinnyah v toj chas abo tomu sho na moment napisannya bolgari upravlinnya slov yanskih zemlyah Slov yanske naselennya kontaktuvalo z musulmanskim svitom osoblivo intensivno v serednovichnij period yevropejski zokrema italijski ta provansalski musulmanski ta yevrejski rabotorgovci prodavali slov yanskih rabiv do Krimu pivdennu Yevropu i Vizantiyu Rabotorgivlya v serednovichnij Yevropi XII XVI stolit nabula shirokogo poshirennya v mistah po vsomu Seredzemnomor yu Slov yan polonili i dostavlyali v Krim Pivnichne Prichornomor ya i Priazov yi mongoli tatari hazari ta in kochovi narodi Pislya pidkorennya Bolgariyi grekami chimalo slov yan potrapilo i na nevilnicki rinki Konstantinopolya Zvichajno te sho nevilnikami vihidcyami z Slaviyi torguvali yak sami slov yanski verhi i v doderzhavni i do derzhavnogo periodi tak samo yak i vojovnichi susidi slov yan bulo vidomo davno Ne mensh populyarnim buv i najmannya slov yan u vijska riznomanitnih shidnih derzhav osoblivo Vizantiyi sho rozselilisya slov yan v Malij Aziyi de bagato hto z nih spochatku elinizovani a potim perejshli v islam Piznishe do poslug slov yan vdavalisya i bagato islamski krayini Feofan Spovidnik zgadav u svoyih litopisah sho cilu slov yansku armiyu chiselnistyu bilsh nizh 5000 osib rozselili v Siriyi arabski halifi she v 660 h rr Div takozh RedaguvatiRabstvo v Ukrayini Badahoska tajfaPrimitki Redaguvati Golden P B Bosworth C E Guichard P and Meouak Mohamed al aḳaliba P Bearman Th Bianquis C E Bosworth E van Donzel W P Heinrichs Encyclopaedia of Islam 8 2nd ed Brill 1995 p 872 Lewis Race and Slavery in the Middle East Oxford University Press Dzherela RedaguvatiLewis Race and Slavery in the Middle East Oxford Univ Press 1994 Islam in the Balkans religion and society between Europe and the Arab world by H T Norris Vasilev M A Rec na D E Mishin Sakaliba slavyane v islamskom mire v rannee srednevekove M 2002 Galenko O I Rabstvo v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sakaliba Slov yani v musulmanskij Ispaniyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sakaliba amp oldid 38530583