Садиба Знаменське-Райо́к (рос. усадьба Знаменское-Раёк) — історична садиба, що належала сенаторові Ф. Глібову і вибудувана за проектом архітектора Миколи Львова.
| Палацово-парковий ансамбль Знаменське-Райок | |
|---|---|
| | |
| 56°57′16″ пн. ш. 35°15′16″ сх. д. / 56.95448800002777290° пн. ш. 35.25472100002777864° сх. д.Координати: 56°57′16″ пн. ш. 35°15′16″ сх. д. / 56.95448800002777290° пн. ш. 35.25472100002777864° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Розташування | Тверська область, Торжокський район |
| Тип | садиба[d] і пам'ятка архітектури[d] |
| Тип будівлі | палац |
| Стиль | палладіанство |
| Автор проєкту | архітектор і діяч російського просвітництва Львов Микола Олександрович, паркобудівник — він же |
| Будівельник | Львов Микола Олександрович |
| Архітектор | Львов Микола Олександрович |
| Засновник | батько Ф. І. Глібова |
| Перша згадка | 1746 рік |
| Початок будівництва | 1781 |
| Побудовано | 1799 |
| Основні дати: 1781—1787—1799 | |
| Будівлі: палац , пейзажний парк (залишки), курдонер, садибна церква Знаменія Божої Матерія, дзвіниця поварня, стайня, чотири флігелі, парадна брама, курдонер | |
| Відомі мешканці | імператриця Катерина II, архітектор Львов Микола Олександрович, художник Боровиковський Володимир Лукич |
| Стан | потребує реставрації і ремонтів, а здичавілий парк — повного відновлення |
| Палацово-парковий ансамбль Знаменське-Райок Палацово-парковий ансамбль Знаменське-Райок (Росія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія створення ред.
Рідкісний ансамбль із палацу і чотирьох компактних флігелів в оточенні периметральної колонади він створив для сенатора Ф. І. Глібова. Садиба Знаменське-Райок останнього неподалік міста Торжок мала ще одну приховану функцію — його розглядала як власний подорожній палац імператриця Катерина II. Звідси бароковий масштаб п'яти окремих споруд, поєднаних колонадою (рідкісний серед садибних споруд Львова), котрий стримують лише типові архітектурні форми палладіанства.
Розкішний садибний будинок з флігелями і пейзажним парком був вибудованй на дорозі від Санкт-Петербурга до Москви. Причетними до створення садово-паркового ансамблю були також архітектори К. Буці, А. Трофимов, англієць В. Ірвен, італієць Франческо Руска.
За межами парадного двору (курдонеру) був створений пейзажний парк на високому березі річки Логовеж. Переказують, що тут були штучні ставки, паркові містки, вибудовані з місцевих валунів, купальня, грот, паркові павільйони та скульптури.
Опис ред.
Незважаючи на невідповідне використання за часів СРСР, ансамбль споруд колишньої садиби непогано зберігся, навіть наскрізна галерея, утворена місцями дво- місцями однорядною доричною колонадою. Об'єм господського будинку вибудований в надзвичайно спрощених формах палладіанства, і лише його висота доводить його головування в ансамблі. Головний вхід прикрашений трикутним фронтоном, чотириколонним портиком та високими сходами. Серед стриманого декору фасаду — руст першого поверху та сандрики над віконними отворами. Будинок вінчає приземкуватий бельведер, що приховує подвійне склепіння центральної зали, улюблене в спорудах Миколи Львова. Історичні інтер'єри частково збрігли спрощений класичний декор і характерні стінописи кінця XVIII століття.
Чотири флігелі — однакової компактної форми з невисокими куполами, що не відповідало різним функціям споруд. Тому два із чотирьох флігелів поєднані блоком-прибудовою по-за межами колонади, що збільшило корисну площу флігелів.
У XX ст ред.
Садиба дивом збереглася під час погромів колишніх дворянських садиб за часів комуністичного правління в СРСР. Цьому сприяло облаштування в садибі дитячою колонії макаренківського типу. Після дитячою колонії споруди садиби перейшли до підприємства «Центросвар» з міста Твер, котре облаштувало тут туристичну базу. Мешканці невеличкого поселення поряд обслуговували і дитячу колонію, і туристичну базу, поки споруди не покинули взагалі. У зв'язку зі значною мистецькою вартістю споруд колишньої садиби розпочали довготривалу реставрацію панського будинку, а в одному з флігелів облаштовано туристичний готель.
Пейзажний парк практично знищений, як і всі його павільйони та первісне розпланування.
Джерела і посилання ред.
- «Всеобщая история архитектуры», М. т 6, 1968
- сборник «Русское искусство 18 века» (статья М. А. Ильина «О палладианстве в творчестве Дж. Кваренги и Н. Львова»)
Никулина Н. И. «Николай Львов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1971
- Глумов А. «Н. А. Львов», серия «Жизнь в искусстве», М, «Искусство», 1980
- сборник «Архитектурное наследство», вып. 50. М., 2009. Статья, А. В. Чекмарёв, «Постройки Н. А. Львова и его круга в провинции: новые открытия» с. 255—279
- А. Б. Никитина, «Архитектурное наследие Н. А. Львова». СПб., 2006. С. 498.
- А. В. Татаринов, «Архитектурные работы Н. А. Львова». // Н. А. Львов. Избранные сочинения. Кельн, Веймар, Вена, СПб., 1994.
- * «Раёк». Глава из книги Валерия Писигина «Путешествие из Москвы в Санкт-Петербург». — М.: ЭПИЦентр. 1997.
- [1]Знаменское-Раек на 1976 год
- [2]Знаменское-Раек на 2012 год
- [3] датування садиби Знаменське-Райок
Примітки ред.
- Глумов А. «Н. А. Львов», серия «Жизнь в искусстве», М, «Искусство», 1980, с.119
- Глумов А. «Н. А. Львов», серия «Жизнь в искусстве», М, «Искусство», 1980, с.118