www.wikidata.uk-ua.nina.az

Савченко Федір Якович Фе дір Я кович Са вченко 2 лютого 1892 18920202 після 1938 історик літературознавець публіцист і д

Савченко Федір Якович

Фе́дір Я́кович Са́вченко (2 лютого 1892(18920202) — після 1938) — історик, літературознавець, публіцист і дипломат, дійсний член НТШ (з 1927).

Савченко Федір Якович
Народився 2 лютого 1892(1892-02-02)
Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1936 або 1936
Діяльність історик, літературознавець, публіцист, literary scholar
Галузь історія, літературознавство і публіцистика
Знання мов українська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко .

Життєпис ред.

Народився 2 лютого 1892 року в місті Хорол. Навчався в Ніжинському Історико-філологічному інституті князя Безбородька та Історико-філологічному інституті в Санкт-Петербурзі, спеціалізувався спершу з історії літератури. У 1914 році був відряджений на навчання в Університет Сорбони, як професорський стипендіат. У Франції, зокрема, виконував спеціальні доручення міністерства народної освіти Тимчасового уряду й до січня 1918 мав акредитацію при французькому уряді. У 1918 році заснував французько-українське товариство Cercle d'etudes franco-ukrainiennes і був редактором видаваного цим товариством тижневика «La France et l'Ukraine». Став керівником та організатором «Української національної ради» у Франції в серпні 1918 року, а ідейними натхненниками стали відомі на той час французькі діячі — військовик, державний діяч Альбер Тома й історик Ернест Дені. Саме вони, на думку французького дослідника французько-українських відносин Себастьяна де Гаске, надихнули Федіра Савченка на створення цієї політичної організації. До складу Ради увійшли також інші українці, зокрема, Яків Екземплярський, російський консул в Парижі (за походженням — українець). За твердженням Ілька Борщака — «блискучий український патріот». Він виконував в організації функції першого заступника Федора Савченка.

20 серпня 1918 року французький міністр закордонних справ Стефан Пішон улаштував прийом представникам бюро Української Національної Ради, зокрема Альберу Тома та Ернесту Дені. Через два дні, 22 серпня, провідна французька загальнонаціональна газета Le Temps інформувала читачів: "Міністр закордонних справ прийняв Українську Національну Раду, яка йому була представлена особисто паном Альбером Тома та паном Ернестом Дені, професором Сорбонни. Українська Національна Рада, очолювана паном Савченком, колишнім викладачем в Російському університеті, має на меті боротися з німецькими впливами.

Уже незабаром УНРада налагодила відносини з Українським національним союзом — загальнонаціональною політичною групою, координаційною структурою в опозиції до Павла Скоропадського. Наприкінці листопада 1918 року Федір Савченко звертається до МЗС Франції із проханням-клопотанням про дозвіл на приїзд до Парижа делегата від Українського Національного Союзу, який хотів провести переговори з урядами країн — членів Антанти стосовно боротьби з більшовизмом й розвитку Української державності. Із приводу цього запиту Стефан Пішон заявляє французькому послу в Швейцарії: «Я не збираюся відповідати п. Савченку, чий Комітет ніяк не визнаний і з яким не маю жодних офіційних відносин». Це сигналізувало про радикальну зміну в офіційному ставленні французького уряду, зокрема очільника МЗС Франції. Ймовірно, що головним фактором такого обструкціо­нізму й несхвалення діяльності Ради була антипатія відповідальних осіб за зовнішню політику Франції в Східній Європі до українського питання, до «українізму» загалом.

У 1921—1924 рр. в еміграції в Німеччині, Швейцарії, Італії, Бельгії, Великі Британії, Австрії, Польщі. За кордоном відбулося його знайомство з Михайлом Грушевським, що визначило його подальшу долю. За пізнішим свідченням Михайла Грушевського, "познайомившися … зі мною в 1919 р., він став під моїм керівництвом працювати над фолькльором, етнольогією і соціольогією, і 1924 року вийшла його перша праця, зроблена під моїм керівництвом: «Обрядовість найпримітивніших». Восени 1924 Федір Савченко на пропозицію Михайла Грушевського переїхав із Берліна до Києва для роботи на штатній посаді у ВУАН.

Був керівником Комісії історії Західної України, співробітником Комісії історичної пісенності. Йому належить ґрунтовне дослідження «Заборона українства 1876 р.: До історії громадських рухів на Україні 1860—1870-х рр.» (1930). У листі до Я.Гординського у Львів 20 лютого 1931, повідомляючи про перші відгуки на його монографію доморослих «марксо-ленінських» істориків, Федір Савченко зауважив: «Оскільки чую розмови, то ставлення досить гостре й критичне, хоч навряд чи кому вдасться зменшити значення тих матеріалів і документів, що я витяг із архівної темряви на світ. У цьому відношенні я не знаю, хто б тут у нас міг зо мною конкурувати».

У 1924—1931 рр. — був довіреною особою керівника Історичної секції ВУАН з усіх науково-організаторських питань: допомагав у редагуванні видань, улагоджував видавничі проблеми з Державним видавництвом України, постійно їздив у всіх справах Михайла Грушевського та Історичної секції ВУАН до Харкова. Несприйняття Михайла Грушевського з боку керівництва ВУАН (Сергія Єфремова, Агатангела Кримського) впливало й на оцінку постаті та діяльності Федора Савченка як його довіреної особи. У 1924—1928 рр. — науковий співробітник, у 1928—1930 рр. — дійсний член Науково-дослідної кафедри історії України у Києві.

Заарештований київським оперативним сектором Державного політичного управління УСРР 8 березня 1931 у сфабрикованій «справі» т. зв. Українського національного центру. 7 лютого 1932 Колегією ОДПУ СРСР засуджений до 5-ти років позбавлення волі. Утримувався в Суздальському та Ярославському політізоляторах. Після завершення терміну покарання за рішенням Особливої наради при НКВС СРСР, затвердженим ЦВК СРСР 10 березня 1936, був засланий на 3 роки до російського міста Саратов. Викладав у школах англійську, у місцевій консерваторії — італійську мови; працював над десятимовним словником, який довів до літери «С». 18 жовтня 1937 вдруге заарештований Управлінням НКВС РРФСР по Саратовській області за обвинуваченням у приналежності до «контрреволюційної есерівської націоналістичної групи». Як і «керівник» останньої Й.Гермайзе, одержав ще 10 років таборів. Від липня 1938 року дружина не отримувала від нього звісток. Подальша доля невідома.

Автор праць ред.

Автор понад 50 праць і статей, друкованих переважно у вид. ВУАН, зокрема в ж. «Україна» («Бальзак на Україні (1847—1850)» (Україна. — 1924. — Кн. 1–2) і зб. «За сто літ», та монографії «Заборона Українства 1876 р.» (К., 1930, перевидана 1970 у «Harvard Series in Ukrainian Studies»). Автор праць «Парубоцькі та дівоцькі громади на Україні» (Первісне громадянство. — 1926. — Вип. 3), «Козаччина у французькому письменстві та козакофільство Меріме» (Укр., 1925), «Перший збірник українських пісень Максимовича» (Укр., 1927.). The Suppression of the Ukrainian Activities in 1876. München, 1970

Джерела та література ред.

Примітки ред.

  1. Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
    d:Track:Q106982540
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Дипломатичний фронт 100 років тому
  4. Енциклопедія історії України

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fe dir Ya kovich Sa vchenko 2 lyutogo 1892 18920202 pislya 1938 istorik literaturoznavec publicist i diplomat dijsnij chlen NTSh z 1927 Savchenko Fedir YakovichNarodivsya 2 lyutogo 1892 1892 02 02 Horol Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer ne ranishe 1936 abo 1936 1 Diyalnist istorik literaturoznavec publicist literary scholarGaluz istoriya 2 literaturoznavstvo 2 i publicistika 2 Znannya mov ukrayinska 2 Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savchenko Zmist 1 Zhittyepis 2 Avtor prac 3 Dzherela ta literatura 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 2 lyutogo 1892 roku v misti Horol Navchavsya v Nizhinskomu Istoriko filologichnomu instituti knyazya Bezborodka ta Istoriko filologichnomu instituti v Sankt Peterburzi specializuvavsya spershu z istoriyi literaturi U 1914 roci buv vidryadzhenij na navchannya v Universitet Sorboni yak profesorskij stipendiat U Franciyi zokrema vikonuvav specialni doruchennya ministerstva narodnoyi osviti Timchasovogo uryadu j do sichnya 1918 mav akreditaciyu pri francuzkomu uryadi U 1918 roci zasnuvav francuzko ukrayinske tovaristvo Cercle d etudes franco ukrainiennes i buv redaktorom vidavanogo cim tovaristvom tizhnevika La France et l Ukraine Stav kerivnikom ta organizatorom Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi u Franciyi v serpni 1918 roku a idejnimi nathnennikami stali vidomi na toj chas francuzki diyachi vijskovik derzhavnij diyach Alber Toma j istorik Ernest Deni Same voni na dumku francuzkogo doslidnika francuzko ukrayinskih vidnosin Sebastyana de Gaske nadihnuli Fedira Savchenka na stvorennya ciyeyi politichnoyi organizaciyi Do skladu Radi uvijshli takozh inshi ukrayinci zokrema Yakiv Ekzemplyarskij rosijskij konsul v Parizhi za pohodzhennyam ukrayinec Za tverdzhennyam Ilka Borshaka bliskuchij ukrayinskij patriot Vin vikonuvav v organizaciyi funkciyi pershogo zastupnika Fedora Savchenka 20 serpnya 1918 roku francuzkij ministr zakordonnih sprav Stefan Pishon ulashtuvav prijom predstavnikam byuro Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi zokrema Alberu Toma ta Ernestu Deni Cherez dva dni 22 serpnya providna francuzka zagalnonacionalna gazeta Le Temps informuvala chitachiv Ministr zakordonnih sprav prijnyav Ukrayinsku Nacionalnu Radu yaka jomu bula predstavlena osobisto panom Alberom Toma ta panom Ernestom Deni profesorom Sorbonni Ukrayinska Nacionalna Rada ocholyuvana panom Savchenkom kolishnim vikladachem v Rosijskomu universiteti maye na meti borotisya z nimeckimi vplivami Uzhe nezabarom UNRada nalagodila vidnosini z Ukrayinskim nacionalnim soyuzom zagalnonacionalnoyu politichnoyu grupoyu koordinacijnoyu strukturoyu v opoziciyi do Pavla Skoropadskogo Naprikinci listopada 1918 roku Fedir Savchenko zvertayetsya do MZS Franciyi iz prohannyam klopotannyam pro dozvil na priyizd do Parizha delegata vid Ukrayinskogo Nacionalnogo Soyuzu yakij hotiv provesti peregovori z uryadami krayin chleniv Antanti stosovno borotbi z bilshovizmom j rozvitku Ukrayinskoyi derzhavnosti Iz privodu cogo zapitu Stefan Pishon zayavlyaye francuzkomu poslu v Shvejcariyi Ya ne zbirayusya vidpovidati p Savchenku chij Komitet niyak ne viznanij i z yakim ne mayu zhodnih oficijnih vidnosin Ce signalizuvalo pro radikalnu zminu v oficijnomu stavlenni francuzkogo uryadu zokrema ochilnika MZS Franciyi Jmovirno sho golovnim faktorom takogo obstrukcio nizmu j neshvalennya diyalnosti Radi bula antipatiya vidpovidalnih osib za zovnishnyu politiku Franciyi v Shidnij Yevropi do ukrayinskogo pitannya do ukrayinizmu zagalom 3 U 1921 1924 rr v emigraciyi v Nimechchini Shvejcariyi Italiyi Belgiyi Veliki Britaniyi Avstriyi Polshi Za kordonom vidbulosya jogo znajomstvo z Mihajlom Grushevskim sho viznachilo jogo podalshu dolyu Za piznishim svidchennyam Mihajla Grushevskogo poznajomivshisya zi mnoyu v 1919 r vin stav pid moyim kerivnictvom pracyuvati nad folklorom etnologiyeyu i sociologiyeyu i 1924 roku vijshla jogo persha pracya zroblena pid moyim kerivnictvom Obryadovist najprimitivnishih Voseni 1924 Fedir Savchenko na propoziciyu Mihajla Grushevskogo pereyihav iz Berlina do Kiyeva dlya roboti na shtatnij posadi u VUAN Buv kerivnikom Komisiyi istoriyi Zahidnoyi Ukrayini spivrobitnikom Komisiyi istorichnoyi pisennosti Jomu nalezhit gruntovne doslidzhennya Zaborona ukrayinstva 1876 r Do istoriyi gromadskih ruhiv na Ukrayini 1860 1870 h rr 1930 U listi do Ya Gordinskogo u Lviv 20 lyutogo 1931 povidomlyayuchi pro pershi vidguki na jogo monografiyu domoroslih markso leninskih istorikiv Fedir Savchenko zauvazhiv Oskilki chuyu rozmovi to stavlennya dosit gostre j kritichne hoch navryad chi komu vdastsya zmenshiti znachennya tih materialiv i dokumentiv sho ya vityag iz arhivnoyi temryavi na svit U comu vidnoshenni ya ne znayu hto b tut u nas mig zo mnoyu konkuruvati U 1924 1931 rr buv dovirenoyu osoboyu kerivnika Istorichnoyi sekciyi VUAN z usih naukovo organizatorskih pitan dopomagav u redaguvanni vidan ulagodzhuvav vidavnichi problemi z Derzhavnim vidavnictvom Ukrayini postijno yizdiv u vsih spravah Mihajla Grushevskogo ta Istorichnoyi sekciyi VUAN do Harkova Nesprijnyattya Mihajla Grushevskogo z boku kerivnictva VUAN Sergiya Yefremova Agatangela Krimskogo vplivalo j na ocinku postati ta diyalnosti Fedora Savchenka yak jogo dovirenoyi osobi U 1924 1928 rr naukovij spivrobitnik u 1928 1930 rr dijsnij chlen Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini u Kiyevi Zaareshtovanij kiyivskim operativnim sektorom Derzhavnogo politichnogo upravlinnya USRR 8 bereznya 1931 u sfabrikovanij spravi t zv Ukrayinskogo nacionalnogo centru 7 lyutogo 1932 Kolegiyeyu ODPU SRSR zasudzhenij do 5 ti rokiv pozbavlennya voli Utrimuvavsya v Suzdalskomu ta Yaroslavskomu politizolyatorah Pislya zavershennya terminu pokarannya za rishennyam Osoblivoyi naradi pri NKVS SRSR zatverdzhenim CVK SRSR 10 bereznya 1936 buv zaslanij na 3 roki do rosijskogo mista Saratov Vikladav u shkolah anglijsku u miscevij konservatoriyi italijsku movi pracyuvav nad desyatimovnim slovnikom yakij doviv do literi S 18 zhovtnya 1937 vdruge zaareshtovanij Upravlinnyam NKVS RRFSR po Saratovskij oblasti za obvinuvachennyam u prinalezhnosti do kontrrevolyucijnoyi eserivskoyi nacionalistichnoyi grupi Yak i kerivnik ostannoyi J Germajze oderzhav she 10 rokiv taboriv Vid lipnya 1938 roku druzhina ne otrimuvala vid nogo zvistok Podalsha dolya nevidoma 4 Avtor prac red Avtor ponad 50 prac i statej drukovanih perevazhno u vid VUAN zokrema v zh Ukrayina Balzak na Ukrayini 1847 1850 Ukrayina 1924 Kn 1 2 i zb Za sto lit ta monografiyi Zaborona Ukrayinstva 1876 r K 1930 perevidana 1970 u Harvard Series in Ukrainian Studies Avtor prac Parubocki ta divocki gromadi na Ukrayini Pervisne gromadyanstvo 1926 Vip 3 Kozachchina u francuzkomu pismenstvi ta kozakofilstvo Merime Ukr 1925 Pershij zbirnik ukrayinskih pisen Maksimovicha Ukr 1927 The Suppression of the Ukrainian Activities in 1876 Munchen 1970Dzherela ta literatura red Rublov O S Savchenko Fedir Yakovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 419 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Rublov O S Osobistij sekretar akademika M S Grushevskogo F Ya Savchenko Represovane krayeznavstvo 20 30 i roki Kiyiv 1991 Rublov O S Povertayuchis do nadrukovanogo Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Kiyiv 1993 vip 2 Savchenko Fedir Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir S 2684 Primitki red Czech National Name Authority Database as Linked Data Baze narodnich jmennych autorit v podobe propojenych dat d Track Q106982540 a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Diplomatichnij front 100 rokiv tomu Enciklopediya istoriyi UkrayiniPosilannya red Savchenko Fedir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1657 1000 ekz Yurkova Oksana Maye istorichnu cinnist sprava formulyar DPU USRR na Fedora Savchenka struktura ta dokumenti Mihajlo Grushevskij Studiyi ta dzherela Kniga 1 Kiyiv 2018 512 s Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini Savchenko F Pershij zbirnik ukrayinskih pisen Maksimovicha 1827 1927 Fedir Savchenko Vseukr akad nauk Kiyiv b v 1928 57 s 1 ark portr Rublov O S Atashe akademika Grushevskogo Savchenko Fedir Yakovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Savchenko Fedir Yakovich amp oldid 40368168