www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Савич Примітки Ім я при народженні Лук яненкоНародився 19 січня 1914 1914 01 19 Савинки Корюківський район УкраїнаП

Іван Савич

Іван Савич
Іван Савич
Ім'я при народженні Іван Савич Лук'яненко
Народився 19 січня 1914(1914-01-19)
Савинки, Корюківський район, Україна
Помер 28 листопада 2000(2000-11-28) (86 років)
Громадянство  СРСР →  Україна
Діяльність журналіст, поет
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савич.

Іван Савич (справжнє ім'я Лук'яненко Іван Савич; 19 січня 1914, село Савинки Корюківського району Чернігівської області — 28 листопада 2000) — український поет та журналіст.

Біографія ред.

Іван Лук'яненко народився в родині селянина. Закінчив Український комуністичний інститут журналістики в Харкові та філологічний факультет Київського університету. Працював у редакції київської газети «Пролетарська правда», викладав українську літературу в Кременецькому та Старобільському вчительських інститутах також працював вчителем на Донбасі.

Від початку німецько-радянської війни в діючій армії. Був командиром взводу, помічником начальника штабу полку з розвідки. 30 липня 1942 року в Сальських степах був тяжко поранений у груди й потрапив до полону. Перебуваючи в режимному офіцерському таборі, брав участь у підпіллі (писав і розповсюджував листівки, проводив політичну роботу серед військовополонених). Після звільнення до березня 1946 року був бійцем військово-будівельного загону. По війні працював учителем української літератури на Донбасі.

9 лютого 1948 року його було арештовано у Старобільську, а 30 травня 1948 року військовим трибуналом Прикарпатського військового округу засуджено на 25 років виправно-трудових таборів. Обвинувачений за узвичаєною в той час схемою, перебування в полоні трактувалося як «зрада батьківщини». Покарання відбував у таборах міста Інта (Комі АРСР).

12 червня 1956 року рішенням Комісії Президії Верховної Ради СРСР Савича було визнано засудженим безпідставно і звільнено із зняттям судимості.

Після реабілітації повернувся до педагогічної і літературної роботи. Вступив до Спілки письменників 1959 року.

Творчість ред.

Збірка поезій «З вічних джерел» (1957), «Позивні з майбутнього» (1959), «Щасливая та доріженька» (1961), «Тяжіння земне», «Роси на травах» (1964), «Зоретворці» {1967), «І серце одпочине» (1970), поема «Марія Заньковецька» (1961). Окремі вірші перекладалися болгарською, угорською, татарською мовами. Книжки «Вічні джерела» та «Народження колоска» перекладені російською.

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями.

Почесний громадянин міста Старобільськ.

Видання ред.

  • І. Савич. Роси на травах. — Донецьк : Донбас, 1964. — 72 с.
  • І. Савич. Чистота : Поезії. — Київ : Дніпро, 1966. — 148 с.
  • И. Савич. Из вечных источников : Стихи. — Москва : Советский писатель, 1967. — 95 с. (рос.)
  • І. Савич. Зоретворці : Поезії. — Донецьк : Донбас, 1967. — 116 с.
  • І. Савич. І серце одпочине : Поезії. — Київ : Радянський письменник, 1970. — 71 с.
  • И. Савич. Роджение колоска : Стихи. — Москва : Советский писатель, 1979. — 102 с. (рос.)
  • І. Савич. Народження колоска : Поезії. — Київ : Радянський письменник, 1974. — 71 с.
  • І. Савич. Юнь комунівська. — Київ : Молодь, 1976. — 150 с.
  • І. Савич. На шлях буття. — Донецьк : Донбас, 1976. — 95 с.
  • І. Савич. Незборима пам'ять : Художньо-мемуарні оповіді. — Київ : Молодь, 1980. — 124 с.
  • І. Савич. Зірко моя вечорова : Вірші та поеми. — Донецьк : Донбас, 1984. — 184 с.
  • І. Савич. Рубежі : Поезії. — Київ : Радянський письменник, 1986. — 94 с.
  • І. Савич. Відлуння віку : Поезії. — Київ : Дніпро, 1989. — 159 с.
  • І. Савич. Крізь полярні завої : Поезії. — Київ : Радянський письменник, 1989. — 62 с.
  • І. Савич. Розвідники весни. — Донецьк : Донбас, 1990. — 159 с.
  • І. Савич. Партитура тривоги : Поезії. — Новоайдар : Спілка журналістів України. Новоайдарська первинна організація, 1994. — 88 с.
  • І. Савич. З урожайного лану : Поезії. Вибране з вибраного. — Луганськ : Укрроспроммаш, 1997. — 68 с.
  • І. Савич. Інтинські тернії: Збірка поезій та спогадів колишнього політв'язня Комі-Гулагу. — [Б. м.] : Джерело, 1998. — 172 с.
  • І. Савич. Дивосвіт любові. — Луганськ : Світлиця, 2000. — 80 с.
  • И. Савич. Через полярные заносы. — Луганск : Знание, 2003. — 52 с. (рос.)
  • І. Савич. Іронія долі // Українське Диво. — 2005. — Кн. 2. — С. 457–459.

Література ред.

  • Золотий скарб. Луганськ: ОУНБ им. Горького, 2004.
  • Іван Світличний — очима сучасників // Реабілітовані історією. Луганська область. Луганськ, 2005 кн. 2, с. 29-32.
  • М. Бублик. Земля, над якою воювала «співоча ескадрилья» // Україна молода, 27 листопада 2008 (електронна версія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]).
  • Н. Терновська. Життєві тернії апостола правди // Культура Донбаса, 26 січня 2005, № 3, с. 1, 6
  • Д. Лук'яненко. Добре слово про поета і дідуся // Вісник Старобільщини, 2007, № 5/6, с. 3.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Primitki Ivan SavichIvan SavichIm ya pri narodzhenni Ivan Savich Luk yanenkoNarodivsya 19 sichnya 1914 1914 01 19 Savinki Koryukivskij rajon UkrayinaPomer 28 listopada 2000 2000 11 28 86 rokiv Gromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist zhurnalist poetNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savich Ivan Savich spravzhnye im ya Luk yanenko Ivan Savich 19 sichnya 1914 selo Savinki Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 28 listopada 2000 ukrayinskij poet ta zhurnalist Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Nagorodi 4 Vidannya 5 Literatura 6 DzherelaBiografiya red Ivan Luk yanenko narodivsya v rodini selyanina Zakinchiv Ukrayinskij komunistichnij institut zhurnalistiki v Harkovi ta filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Pracyuvav u redakciyi kiyivskoyi gazeti Proletarska pravda vikladav ukrayinsku literaturu v Kremeneckomu ta Starobilskomu vchitelskih institutah takozh pracyuvav vchitelem na Donbasi Vid pochatku nimecko radyanskoyi vijni v diyuchij armiyi Buv komandirom vzvodu pomichnikom nachalnika shtabu polku z rozvidki 30 lipnya 1942 roku v Salskih stepah buv tyazhko poranenij u grudi j potrapiv do polonu Perebuvayuchi v rezhimnomu oficerskomu tabori brav uchast u pidpilli pisav i rozpovsyudzhuvav listivki provodiv politichnu robotu sered vijskovopolonenih Pislya zvilnennya do bereznya 1946 roku buv bijcem vijskovo budivelnogo zagonu Po vijni pracyuvav uchitelem ukrayinskoyi literaturi na Donbasi 9 lyutogo 1948 roku jogo bulo areshtovano u Starobilsku a 30 travnya 1948 roku vijskovim tribunalom Prikarpatskogo vijskovogo okrugu zasudzheno na 25 rokiv vipravno trudovih taboriv Obvinuvachenij za uzvichayenoyu v toj chas shemoyu perebuvannya v poloni traktuvalosya yak zrada batkivshini Pokarannya vidbuvav u taborah mista Inta Komi ARSR 12 chervnya 1956 roku rishennyam Komisiyi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Savicha bulo viznano zasudzhenim bezpidstavno i zvilneno iz znyattyam sudimosti Pislya reabilitaciyi povernuvsya do pedagogichnoyi i literaturnoyi roboti Vstupiv do Spilki pismennikiv 1959 roku Tvorchist red Zbirka poezij Z vichnih dzherel 1957 Pozivni z majbutnogo 1959 Shaslivaya ta dorizhenka 1961 Tyazhinnya zemne Rosi na travah 1964 Zoretvorci 1967 I serce odpochine 1970 poema Mariya Zankovecka 1961 Okremi virshi perekladalisya bolgarskoyu ugorskoyu tatarskoyu movami Knizhki Vichni dzherela ta Narodzhennya koloska perekladeni rosijskoyu Nagorodi red Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya ta medalyami Pochesnij gromadyanin mista Starobilsk Vidannya red I Savich Rosi na travah Doneck Donbas 1964 72 s I Savich Chistota Poeziyi Kiyiv Dnipro 1966 148 s I Savich Iz vechnyh istochnikov Stihi Moskva Sovetskij pisatel 1967 95 s ros I Savich Zoretvorci Poeziyi Doneck Donbas 1967 116 s I Savich I serce odpochine Poeziyi Kiyiv Radyanskij pismennik 1970 71 s I Savich Rodzhenie koloska Stihi Moskva Sovetskij pisatel 1979 102 s ros I Savich Narodzhennya koloska Poeziyi Kiyiv Radyanskij pismennik 1974 71 s I Savich Yun komunivska Kiyiv Molod 1976 150 s I Savich Na shlyah buttya Doneck Donbas 1976 95 s I Savich Nezborima pam yat Hudozhno memuarni opovidi Kiyiv Molod 1980 124 s I Savich Zirko moya vechorova Virshi ta poemi Doneck Donbas 1984 184 s I Savich Rubezhi Poeziyi Kiyiv Radyanskij pismennik 1986 94 s I Savich Vidlunnya viku Poeziyi Kiyiv Dnipro 1989 159 s I Savich Kriz polyarni zavoyi Poeziyi Kiyiv Radyanskij pismennik 1989 62 s I Savich Rozvidniki vesni Doneck Donbas 1990 159 s I Savich Partitura trivogi Poeziyi Novoajdar Spilka zhurnalistiv Ukrayini Novoajdarska pervinna organizaciya 1994 88 s I Savich Z urozhajnogo lanu Poeziyi Vibrane z vibranogo Lugansk Ukrrosprommash 1997 68 s I Savich Intinski terniyi Zbirka poezij ta spogadiv kolishnogo politv yaznya Komi Gulagu B m Dzherelo 1998 172 s I Savich Divosvit lyubovi Lugansk Svitlicya 2000 80 s I Savich Cherez polyarnye zanosy Lugansk Znanie 2003 52 s ros I Savich Ironiya doli Ukrayinske Divo 2005 Kn 2 S 457 459 Literatura red Zolotij skarb Lugansk OUNB im Gorkogo 2004 Ivan Svitlichnij ochima suchasnikiv Reabilitovani istoriyeyu Luganska oblast Lugansk 2005 kn 2 s 29 32 M Bublik Zemlya nad yakoyu voyuvala spivocha eskadrilya Ukrayina moloda 27 listopada 2008 elektronna versiya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine N Ternovska Zhittyevi terniyi apostola pravdi Kultura Donbasa 26 sichnya 2005 3 s 1 6 D Luk yanenko Dobre slovo pro poeta i didusya Visnik Starobilshini 2007 5 6 s 3 Dzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Pismenniki Ukrayini zhertvi stalinskih represij Vidatni diyachi Luganshini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivan Savich amp oldid 38465674