Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (травень 2010) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2010) |
Рі́хард Цвен Кр́успе, відомий також як Ріхард Ц. Круспе, Ріхард Круспе-Бернштайн (нім. Richard Zven Kruspe, Richard Z. Kruspe-Bernstein; 24 червня 1967, Віттенберґе, НДР) — німецький музикант, найбільш відомий, як соло-гітарист німецького індастріал-метал гурту Rammstein. Він є провідним гітаристом новонімецького хардкор-гурту Rammstein і вокалістом створеного ним же проекту Emigrate.
Ріхард Круспе | |
---|---|
нім. Richard Zven Kruspe | |
Richard Zven Kruspe | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Ріхард Цвен Круспе |
Дата народження | 24 червня 1967 (56 років) |
Місце народження | Віттенберґе, НДР |
Роки активності | 1985-Донині |
Громадянство | США Німеччина |
Національність | німець |
Професія | музикант |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | соло-гітара,вокал |
Жанр | Індастріал-метал,Neue Deutsche Härte |
Псевдоніми | Ріхард Круспе-Бернштайн |
Колективи | Rammstein,Emigrate |
Лейбл | Motor Music |
rammstein.de | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Короткий огляд ред.
- Справжнє прізвище: Kruspe (після одруження з американською актрисою Карон Бернштейн в 1999 році деякий час носив подвійне прізвище Kruspe-Bernstein, після розлучення від нього відмовився)
- Діти: дочка Khira Li Lindemann — нар. 28 лютого 1991. Також в одному з останніх інтерв'ю з'явилася інформація про сина Ріхарда Мерліна, який народився в 1992 році.
- Освіта: кваліфікований кулінар, вища музична.
- Працював: продавцем у пункті прийому скляного посуду, далекобійником, інше невідомо.
- Музичне минуле: Orgasm Death Gimmick, First Arsch, Das Elegante Chaos, Das Auge Gottes, Die Firma.
Біографія ред.
Народився Ріхард в багатодітній сім'ї, де крім нього ще були брат і сестра. Ріхард був наймолодшим з усіх. Роки дитинства пройшли в маленькому містечку Віттенберґе (нім. Wittenberge) і в сусідньому Шверні, на півночі НДР.
У молодості величезний вплив на нього мала творчість гуртів AC/DC та Kiss.
«Якось я намалював назву «KISS» у своєму зошиті, що було, звичайно, суворо заборонено, — згадує Ріхард. — Так що мене шпетили у дворі прямо перед всією школою. Але після цього KISS стали подобатися мені ще більше ….» Оригінальний текст (нім.) «» |
І до цього дня Ріхард залишається прихильником цього колективу, що, втім, не перешкодило йому пізніше критично висловитися про їхню творчість, в якому шоу покликане приховати нестачу сенсу в музиці.
У 12 або 13 років батьки віддали маленького Ріхарда в спорт, що було також дуже типово для НДР-івських сімей того часу, і близько семи років Ріхард професійно займався боротьбою, з чим пов'язано безліч оповідань про його рестлерське минуле. За словами Ріхарда, саме воно навіяло йому ідею вибрати роль борця у відомому кліпі Mein Teil. Але спортивні захоплення не завадили нашому герою вибрати своєю головною любов'ю іншу стихію — музику. Очі на його призначення Ріхарду розкрила в один прекрасний день дівчина: "Коли мені було 16, я побував у Чехословаччині зі своїми друзями і в кінці поїздки купив гітару, — розповів як-то гітарист. — Спершу я хотів перепродати її, тому що в НДР гітари коштували великих грошей, а гроші, зрозуміло, були справою зовсім не зайвою. Ми вирушили назад і зупинилися в наметовому таборі. Я сидів біля вогнища, і якась дівчина попросила мене зіграти. Я пояснив їй, що не вмію грати, але вона продовжувала наполягати. Я немов з розуму зійшов, взяв гітару і почав смикати струни. Чим голосніше я грав, тим більше їй це подобалося. І тут мені в голову прийшла геніальна думка: Дівчата люблять хлопців, які вміють грати на гітарах! "Трохи пізніше Ріхард зрозумів, що його ледь не з самого дитинства цікавила музика, а його вчителька музики вважала, що у хлопчика є гарне почуття ритму і його треба віддавати в музичну школу: "Мені було дванадцять і я постійно слухав музику — ліворуч від мене стояв програвач, магнітофон праворуч, а посередині сидів я і всьому цьому підспівував. Одного разу я зрозумів, що у мене талант до музики. Тоді я почав вправлятися: два роки поспіль, близько шести годин кожен день. Після цього я вступив до музичного училища, ще чотири роки займався музикою і грав у багатьох групах ". Таким чином, до 20 років Ріхард здобув музичну освіту в НДР-івської джаз-школі (яку він має, до речі, єдиний з Rammstein).
До власної творчості гітарист донині ставиться з відчутним трепетом. Його мрією було створити власну групу, і в один прекрасний день він поїхав вихлюпувати свій незатребуваний креатив в столицю, Берлін. "Одного разу в Шверині мені стало надто тісно, можливості були надто обмежені, а повітря, щоб дихати вільно, було усе витрачено, — говорить Ріхард. — Мені стало ясно, що тут дуже мало людей, які роблять музику дійсно з пристрасті, я постійно мав їх підганяти. Мене ж музична сцена зробила практично хворим. І в 1988 році я переїхав до Берліна, хоча не знав там жодної людини. Я знімав квартиру на Люхенер штрасе з видом на маленький задній дворик, у мене була з собою гітара і була ударна установка, і там я міг займатися музикою, скільки захочу ".
Тут треба сказати, що на переїзд Ріхарда в Берлін вплинули, швидше за все, ще й сімейні обставини. Він з дитинства жив без батька, з матір'ю та вітчимом, і кілька разів говорив в різних інтерв'ю, що у нього були не дуже хороші відносини з обома батьками. (Ріхард про свою матір:
«У мене з мамою не дуже гарні стосунки, але я думаю, зараз вона вважає, що я займаюся не останньою дурницею.» Оригінальний текст (нім.) «» |
Відомо, що в перший раз він привів свою матір на концерт Rammstein тільки в 2001 році.) Загальновідома історія про конфлікт Ріхарда з вітчимом, коли той зірвав зі стіни в його кімнаті постер із Kiss — групою, яку Ріхард у свої 12 років обожнював — і порвав його. Майбутній гітарист проплакав всю ніч, але до ранку плакат уже висів на своєму колишньому місці.
Практично у всіх командах, де Ріхард тоді грав, його знали під псевдонімом Шолль (Scholle з німецької перекладається як «брила» або як «камбала» — яке саме значення мав на увазі Ріхард, по сю пору залишається для нас таємницею). Шолль був зовсім не схожий на нинішнього Ріхарда: Його улюбленими зачісками в той час були довгі дреди висвітленні або стрижка зі світлим меліруванням, яку доповнював довгий хвіст на потилиці, і яку Тілль, котрий ще не був на той момент вокалістом групи Rammstein, з цієї причини одного разу охрестив «білочкою». Ріхард вже в той час мав проблеми зі Штазі, оскільки не завжди виходив на роботу. Це було однією з найбільших проблем для музикантів НДР, оскільки участь у музичному колективі вважати за роботу уряд категорично відмовлявся. Додатковим способом його заробітку в той час було те, що він сам майстрував і продавав різні прикраси, що свідчить про суттєві творчі здібності не тільки в сфері високих матерій, а й у площині побутового конструювання. «В Берліні тоді у музикантів було дві можливості жити, — любить розповідати Ріхард. — Або ти мав привілеї як професіонал і міг займатися музикою, або ти взагалі не мав права писати музику, тому що офіційно тобі була присвоєна інша професія. Тому я майстрував прикраси, продавав їх на вулицях Берліна, а у вільний час писав музику. Потім я по абсолютно нелюдському курсу обміняв 15000 східних марок, отримав за них 1200 західних марок, і, зустрівши одного разу в якомусь кафе людину „з того боку“, запитав його, не міг би він купити мені гітару. Тоді мені здавалося: Потрібно тільки обзавестися навороченою гітарою, і тобі взагалі не потрібно буде вміти грати — вона сама буде грати все як треба. І ось так я віддав цій людині гроші, хоча майже його не знав. Гроші він взяв — а потім пропав на два місяці. Я вирішив — так, часу було достатньо, щоб зрозуміти, що мене обдурили. А 1200 західних марок тоді були дійсно великою, дуже великою сумою, яку я довго збирав. Але незадовго до Різдва до мене в двері постукали — прийшла посилка. Це була моя перша справжня гітара. Але коли я її розпакував і зіграв, я зрозумів — це всього лише гітара…»
Історія покупки цієї першої гітари нерідко переказувалася лідер-гітаристом в різних інтерв'ю, так само як і історія про те, чому він одного разу вирішив тікати зі Східної Німеччини. У Берліні в той час було дуже неспокійно. Наближався криза НДР-івської влади, в 89-му настала знаменита «осінь демонстрацій» — і на одній з таких демонстрацій Ріхард опинився через рік після свого переїзду. 10 жовтня з ним сталася подія, яка повністю визначила його погляди на життя в НДР. "Того дня я абсолютно випадково потрапив на одну з цих демонстрацій. Я був оточений поліцейськими і відвезений кудись на околицю міста на вантажівці. Після години їзди вантажівка зупинилася десь в районі Вайсензее. Призначенням була поліцейська станція, і там мене тримали три дні. Шість годин я повинен був стояти біля стіни, і якщо я пробував ворушитися, мене били. При цьому я був абсолютно ні в чому не винен, але це поліцію, звичайно ж, не цікавило. Після трьох днів я був повністю «готовий» і вирішив: досить. Раніше у мене ще ніколи не було думок залишити НДР. Але тоді мені стало ясно, я повинен звідси їхати. Так я незабаром втік до Австрії через «зелений» угорський кордон. Мій шлях привів мене в західний Берлін. Але я розумів, що це не найкраще рішення … "
Звичайно, рішення було не ідеальним — до біженців зі Сходу у ФРН ставилися не особливо добре. Однак музична робота тривала, записувалися демоверсії пісень, тоді ще до болю схожих на їхні американські «шаблони». В цей же час Ріхард розлучився з матір'ю своєї дочки Кіри (нею, до речі кажучи, була колишня дружина Тілля, вони з Ріхардом ніколи не були одружені, і прізвище Ліндеманн дісталася дівчинці від матері), і в житті його, як він пізніше говорив, настала смуга глибокої депресії. (Попри те, що Ріхард так офіційно і не визнав Кіру, оскільки дитина була незаконною, у нього збереглися чудові стосунки з дочкою. Незважаючи на малий вік, Кіра вже встигла взяти участь у кількох проєктах, пов'язаних з життям Rammstein — у 8 років вона знімалася у пісні Tier на знаменитому концерті Live aus Berlin у 98 році, в більш старшому віці — в епізодах кліпу на пісню Amerika, а її голос можна почути в приспіві пісні Spieluhr).
Після року, проведеного в західному Берліні, і падіння стіни Ріхард знову повернувся на свою батьківщину в Шверін, де почав роботу над проєктом Das Auge Gottes, яка обірвалася практично на самому початку. Саме тоді відбулося знайомство Ріхарда з майбутнім солістом Rammstein, а тоді — ще тільки барабанщиком групи First Arsch Тіллем Ліндеманном. До того ж часу відноситься найвідоміший проєкт, в якому брав участь Ріхард — Orgasm Death Gimmik.
Проте в один прекрасний день ODG Ріхарду здалися надто нудними — швидше за все, через їх украй невизначений стиль — і, кинувши напризволяще так і не встигло до ладу себе застовпити музичне дітище, зайнявся планами щодо того, щоб зібрати іншу команду. Ще якийсь час він грав разом з Die Firma, де відбулося його знайомство з майбутнім барабанщиком Rammstein Крістофом Шнайдером. Тоді ж були сказані перші слова про новий спільний проєкт, який тоді ніхто ще не називав Rammstein. "У той час я частенько думав про Америку, — розповідає Ріхард. — І я обов'язково хотів подивитися на цю країну, де все здавалося можливим. Тут зіграло свою роль не тільки моє захоплення американською музикою, а й просто бажання подивитися на новий, чужий світ. Захоплення цим світом. Після багатьох років у НДР, після життя за стіною Америка була для мене синонімом свободи ". Тоді Ріхард разом з Олівером і Тіллем перший раз злітали в Америку. Саме після цієї подорожі з'явилися думки про те, як важливо зберігати свою індивідуальність, і виникла ідея створити проєкт, пов'язаний саме з німецькою музикою.
Залишилось сказати ще пару слів про Ріхарда й Америку, оскільки саме з цією країною він пізніше пов'язав своє життя. Під час літнього туру Rammstein по США в 1999 році після концерту в Нью-Йорку 3 червня менеджер групи Емануель Фіалік познайомив Ріхарда з його майбутньою дружиною, топ-моделлю і кіноактрисою Карон Бернштейн (відома за фільмами «Бізнес для насолоди», "Хто цей чоловік ", " Загублені в часі "та ін.) "Я ще зовсім не знав англійської, коли робив їй пропозицію, — зізнавався Ріхард. — Це було великим переживанням для мене ". Весілля відбулося 29 жовтня 1999 на пляжі в Лонг Айленд. Вона була проведена за єврейськими звичаями і супроводжувалася гітарними композиціями, складеними Ріхардом спеціально до цієї події. Свідком був Тілль Ліндеманн. Правда, медового місяця у молодят так і не було, бо через три дні після весілля Ріхард був змушений повернутися в Берлін, щоб разом з рештою групи приступити до роботи над новим альбомом. З тих пір Ріхард довгий час мав два будинки, по півроку живучи в Німеччині, а по півроку в Америці, якщо група не перебувала у турі. Проте в 2003 році шлюбний союз Ріхарда з Карен розпався.
У 2002 році, після кризи, яка ледь не призвела до розпаду групи, Ріхард переїхав у Нью-Йорк остаточно. Якийсь час він жив у Сохо, в квартирі, обладнаній власною студією, потім переїхав звідти. Нерозтрачений креатив, однак, досі не дає Ріхарду спокійно жити. З новітньої історії достеменно відомо, що саме він послужив однією з причин тої самої кризи, в якій опинилася група в момент роботи над четвертим студійним альбомом Reise, Reise — і вихід знайшовся тільки тоді, коли Ріхарду дали «добро» на роботу з власною студійкою.
Ця студійка під назвою Emigrate побачила світ 31 серпня 2007 року. Після її виходу Ріхард був повний надій з'їздити в тур зі своїм особистим альбомом, однак йому завадила та обставина, що на той час уже пора було починати роботу над новим студійним альбомом Rammstein — Liebe ist für alle da
Особливі прикмети ред.
Сережка у правому вусі до кінця 1997. Дуже багато палить. Любить дивитися на себе в дзеркалі.
Цитати ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ріхард Круспе |
Ріхард про мрії:
Ріхард про Бога:
Дискографія ред.
У Rammstein ред.
- Herzeleid (Motor Music, 25 вересня 1995).
- Sehnsucht (Motor Music, 22 серпня 1997).
- Mutter (Motor Music, 2 квітня 2001).
- Reise, Reise (Motor Music, 27 вересня 2004).
- Rosenrot (Motor Music, 28 жовтня 2005).
- Liebe ist für alle da, (Motor Music, 16 жовтня 2009).
В Emigrate ред.
Сингли ред.
- Du Riechst So Gut — (24 серпня 1995).
- Seemann — (2 січня 1996).
- Engel — (1 квітня 1997).
- Engel, Fan Edition (23 травня 1997).
- Du Hast (18 червня 1997).
- Das Modell (23 листопада 1997).
- Du Riechst So Gut '98 (17 квітня 1998).
- Stripped (27 червня 1998).
- Asche zu Asche (15 січня 2001).
- Sonne (сингл) (12 лютого 2001).
- Links 2 3 4 (14 травня 2001).
- Ich Will (10 вересня 2001).
- Mutter (сингл) (25 березня 2002).
- Feuer Frei! (14 жовтня 2002).
- Mein Teil (сингл) (26 липня 2004).
- Amerika (сингл) (13 вересня 2004).
- Ohne dich (22 листопада 2004).
- Keine Lust (28 січня 2005).
- Benzin (сингл) (2005)
- Rosenrot (сингл) (16 грудня 2005).
- Man gegen Mann (3 березня 2006).
- Pussy (18 вересня 2009).