www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рут Бенедикт англ Ruth Fulton Benedict 5 червня 1887 Нью Йорк 17 вересня 1948 Нью Йорк американська антрополог та етноло

Рут Бенедикт

Рут Бенедикт (англ. Ruth Fulton Benedict; 5 червня 1887, Нью-Йорк — 17 вересня 1948, Нью-Йорк) — американська антрополог та етнолог. Представниця етнопсихологічного напряму в американській антропології. Розвинула нову теоретичну схему вивчення культур на основі «моделей культури», досліджувала етос японської культури, розвінчувала расову теорію.

Рут Бенедикт
англ. Ruth Benedict
Ім'я при народженні англ. Ruth Fulton
Псевдо Anne Singleton
Народилася 5 червня 1887(1887-06-05)[…]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Померла 17 вересня 1948(1948-09-17) (61 рік)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
·інфаркт міокарда
Поховання Mount Hope Cemeteryd
Країна  США
Місце проживання Нью-Йорк
Діяльність антрополог
Галузь культурна антропологія і volkerpsychologied
Alma mater Колумбійський університет (1923), Коледж Вассара (1909) і Нова школа
Науковий ступінь доктор філософії (1923)
Науковий керівник Франц Боас
Вчителі Elsie Clews Parsonsd і Франц Боас
Відомі учні Фредеріка де Лагуна
Знання мов англійська
Заклад Колумбійський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук, American Folklore Societyd і Американська антропологічна асоціація
У шлюбі з Stanley Rossiter Benedictd
Нагороди

Національна зала слави жінок (2005)

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1947)

Обрана до Національної зали слави жінок, відзначена на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Ранні роки Редагувати

Народилася 5 червня 1887 в Нью-Йорку. Її мати Беатріс Шаттук працювала в місті шкільною учителькою, батько Фредерік С. Фултон будував кар'єру як гомеопатичний лікар і хірург. Хоча батько любив роботу і дослідження, це в кінцевому підсумку призвело до його передчасної смерті: підхопив невідоме захворювання під час операції в 1888 році. Через його хворобу сім'я переїхала назад у Норідж з Нью-Йорка на ферму матері бабусі й дідуся Рут. Через рік батько помер, коли Рут не було ще й двох років.

Мати важко переживала смерть чоловіка. Рут ненавиділа смуток матері та розглядала його як слабкість. Для неї найбільшим табу в житті було плакати перед людьми й показуючи вираження болю. Вона згадує: «Я не люблю свою матір, мене обурював її культ горя».

Немовлям Рут захворіла на кір, який залишив її частково глухою, що не було виявлено, поки вона не пішла в школу.

Дошка біля будинку, де Рут провела дитинство

Захоплення Бенедикт питаннями смерті почалося в ранньому віці. У книзі «Моделі культури» вивчала культуру «Pueblo» (Пуебло) і як вони мали справу з горем і смертю. Бенедикт описує, що люди можуть впоратися з реакціями на смерть, такими як розчарування і горе, по-різному. Всі спільноти мають соціальні норми, яким слідують; деякі дозволяють більше виразності, коли мають справу зі смертю, такі як траур, в той час, як іншим спільнотам подібного не дозволено.

Освіта Редагувати

У 1905 році Рут вступила до престижного коледжу Вассара, який закінчила в 1909 році зі ступенем бакалавра гуманітарних наук. У коледжі спеціалізувалася в галузі англійської літератури, але продовжувати кар'єру в цьому напрямку не стала.

Франц Боас

Протягом наступних кількох років випробувала багато різних робочих місць: оплачувані громадські роботи для благодійної організації суспільства, викладання англійської у школі для дівчат в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Працюючи там, сформувала зацікавленість в Азії, що згодом вплинула на її вибір в антропології. Проте після року залишила викладати. У неї була депресія, й вона потерпала через важку самотність. Проте через читання таких авторів, як Волт Вітмен і Джеффріс, що підкреслювали ентузіазм, зберегла надії на краще майбутнє.

У 1921 році вступила до Колумбійського університету, де її науковим керівником став найбільший американський антрополог Франц Боас, якого вона, як і деякі інші учні, називала «тато Франц». У 1923 році здобула ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію на тему «Про духів-оберегів у Північній Америці».

У цей час почалася її дружба з молодими вченими Едуардом Сепір і Маргарет Мід, з якою вона, вірогідно, мала романтичні стосунки і навіть переконала її поміняти спеціалізацію з психології на антропологію.

Особисте життя Редагувати

У 1914 році одружилася з молодим біохіміком Стенлі Бенедиктом.

У 1917 році під час експерименту Стенлі отруївся газом, і для відновлення здоров'я сім'я перебралася в літній будинок в Нью-Гемпширі. Вивчення культурної антропології Бенедикт почала в 1919 році, відвідуючи лекції Елсі Клюз Парсонс та Олександра Гольденвейзера в Новій школі соціальних досліджень. Водночас, дізнавшись про своє безпліддя, вирішила зайнятися наукою.

Чоловік був проти кар'єри Бенедикт. Крім того, через шлюб вона не отримувала за свою наукову діяльність в Колумбійському університеті платні, оскільки вважалося, що її забезпечує чоловік. У 1930 році їх шлюб розпався, Бенедикт отримала посаду доцентки при Франці Боасі.

Маргарет Мід і Рут Бенедикт вважаються найбільш відомими жінками-антропологами свого часу. Одна з причин, чому Мід та Бенедикт добре ладнали, в тому, що обидві розділяли пристрасть до роботи, і кожна відчувала гордість бути успішною працюючою жінкою в той час, коли це було рідкістю. Вони були відомими критиками роботи одне одної. Обидві хотіли знищити стереотипи про жінок того часу, бажали показати, що працюючі жінки можуть бути успішними.

У мемуарах про своїх батьків, дочка Маргарет Мід припускає, що відносини між Рут і Маргарет були частково сексуальними.

Робота в університеті Редагувати

У 1934 році Бенедикт очолила відділення антропології Колумбійського університету. У 1941 році стала членом-засновницею Інституту інтеркультурних досліджень. Одночасно службою військової інформації США їй було доручено провести аналіз японської культури. Результатом стала знаменита робота «Хризантема і меч». У 1945 році надійшла пропозиція роботи в Німеччині, але вона відмовилася через проблеми зі здоров'ям.

У 1946 році отримала грант у 100 000 доларів на порівняльне дослідження 7 різних культур. Після попередньої підготовки збиралася поїхати в східну Європу для перевірки вірогідності своїх висновків, але 17 вересня 1948 померла.

Наукова діяльність Редагувати

Брала участь в експедиціях з вивчення північноамериканських племен:

  • серрано (1922),
  • зуньї (1924),
  • кочіті (1925)
  • піма (1926).

Основою її власного методу став пошук відмінностей в культурах (ізоморфізм культур), виражений у своєрідності звичаїв і поведінки.

"Моделі культури" Редагувати

У 1934 році вийшла книга Бенедикт «Моделі культури» (Patterns of Culture). Книга перекладена 14 мовами і викладається в американських університетах як класична праця з культурної антропології. Саме в цій праці Бенедикт розвинула нову теоретичну схему вивчення культур. В основі дослідження лежить концепція «моделей культури», спрямована на виявлення властивого кожній культурі єдності — центрального стрижня, загальної теми культури, визначальної конфігурації всіх її елементів. Цей центральний момент Бенедикт називає етосом культури. За Бенедикт, природа окремої людини настільки пластична, що суспільство «ліпить» з неї щось собіподібне.

Основна ідея в структурі культури є, відповідно до передмови Маргарет Мід, «людські культури як особистість з великої літери». Як пише Бенедикт в цій книзі, «Культура як особистості, більш-менш послідовна модель думки й дії». Кожна культура, як вона довела, вибирає з «великої дуги людських можливостей» тільки кілька характеристик, які стають провідними особистісними рисами осіб, що проживають в цій культурі. Ці риси містять взаємопов'язане сузір'я естетики й цінностей в кожній культурі, які разом складаються в унікальний гештальт.

Бенедикт висловлює віру в культурний релятивізм. Вона хотіла показати, що кожна культура має свої власні моральні імперативи. Вона заперечувала принижування звичаїв або цінності культури, відмінної від власної. Ми не повинні намагатися оцінити людей за нашими мірками.

"Раси людства" Редагувати

Одна з менш відомих робіт Бенедикт ― брошура «Раси людства», написана з колегою Джин Велвіш з кафедри антропології Колумбійського університету. Ця брошура була призначена для американських військ. У ній простою мовою, з ілюстраціями, були викладені науково обґрунтовані аргументи проти расової теорії.

"Хризантема і меч" Редагувати

«Хризантема і меч» (The Chrysanthemum and the Sword), видана в 1946: основною метою авторки було виявлення етосу японської культури. Крім того, через принципову неможливість вивчати японську культуру зсередини (книга написана під час Другої світової війни, де США протистояла Японія), Рут Бенедикт був запропонований і теоретично обґрунтований метод вивчення культури на відстані, що будується на вивченні історичних досліджень, мемуарів мандрівників, художньої літератури, філософії й релігії, пропагандистських та політичних матеріалів. Через неспроможність відвідати нацистську Німеччину чи Японію під Хірохіто антропологи використовували культурні матеріали для досліджень на відстані. Вони намагалися зрозуміти культурні традиції, які могли б бути рушійною силою агресії, і сподівався знайти можливі слабкості, або впливові засоби переконання.

Робота Бенедикт включала велике дослідження, спрямоване на розуміння японської культури, що значною мірою було завершене в 1944 році. Американці не могли зрозуміти особливості японської культури. Наприклад, вважали цілком природним для американських військовополонених хотіти, щоб їх сім'ї знали, що вони живі, і мовчати, коли їх запитують інформацію про пересування військ і т. д., в той час, як японські військовополонені навіть не намагалися зв'язатися зі своїми родинами. Бенедикт акцентує на важливій ролі у розумінні місця імператора Японії в японській попкультурі.

Основні праці Редагувати

  • Patterns of Culture. — Boston-New York: Houghton, Mifflin and Company, 1934. — 260 p.
  • Race: Science and Politics. — New York: Modern Age Books, 1940. — 274 p.
  • The Races of Mankind (with Gene Weltfish) // Public Affairs Pamphlet. — No. 85. — New York: Public Affairs Committee, Inc., 1943.
  • The Chrysanthemum and the Sword, Palterns of Japanese Culture. — Boston: Houghton, Mifflin Company, 1946. — 324 p.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 80.
    d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. ↑ Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 113. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
    d:Track:Q28721132d:Track:Q16733642d:Track:Q1508259
  6. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  7. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  8. . yanko.lib.ru. Архів оригіналу за 26 жовтня 2009. Процитовано 29 грудня 2015. 
  9. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст
  10. ↑ . Словари и энциклопедии на Академике. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 29 грудня 2015. 
  11. ↑ . anthropology.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 29 грудня 2015. 
  12. ↑ . www.nndb.com. Архів оригіналу за 12 травня 2009. Процитовано 29 грудня 2015. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rut Benedikt angl Ruth Fulton Benedict 5 chervnya 1887 Nyu Jork 17 veresnya 1948 Nyu Jork amerikanska antropolog ta etnolog Predstavnicya etnopsihologichnogo napryamu v amerikanskij antropologiyi 8 Rozvinula novu teoretichnu shemu vivchennya kultur na osnovi modelej kulturi doslidzhuvala etos yaponskoyi kulturi rozvinchuvala rasovu teoriyu Rut Benediktangl Ruth BenedictIm ya pri narodzhenni angl Ruth Fulton 1 Psevdo Anne Singleton 1 Narodilasya 5 chervnya 1887 1887 06 05 2 3 Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA 1 Pomerla 17 veresnya 1948 1948 09 17 5 3 6 61 rik Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA infarkt miokardaPohovannya Mount Hope Cemeteryd 7 Krayina SShAMisce prozhivannya Nyu JorkDiyalnist antropologGaluz kulturna antropologiya i volkerpsychologiedAlma mater Kolumbijskij universitet 1923 1 Koledzh Vassara 1909 1 i Nova shkola 1 Naukovij stupin doktor filosofiyi 1923 Naukovij kerivnik Franc BoasVchiteli Elsie Clews Parsonsd 5 i Franc BoasVidomi uchni Frederika de LagunaZnannya mov anglijska 2 Zaklad Kolumbijskij universitetChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk American Folklore Societyd i Amerikanska antropologichna asociaciyaU shlyubi z Stanley Rossiter Benedictd 5 Nagorodi Nacionalna zala slavi zhinok 2005 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d 1947 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiObrana do Nacionalnoyi zali slavi zhinok vidznachena na Poversi spadshini Dzhudi Chikago Zmist 1 Ranni roki 2 Osvita 3 Osobiste zhittya 4 Robota v universiteti 5 Naukova diyalnist 5 1 Modeli kulturi 5 2 Rasi lyudstva 5 3 Hrizantema i mech 6 Osnovni praci 7 Primitki 8 PosilannyaRanni roki RedaguvatiNarodilasya 5 chervnya 1887 v Nyu Jorku Yiyi mati Beatris Shattuk pracyuvala v misti shkilnoyu uchitelkoyu batko Frederik S Fulton buduvav kar yeru yak gomeopatichnij likar i hirurg Hocha batko lyubiv robotu i doslidzhennya ce v kincevomu pidsumku prizvelo do jogo peredchasnoyi smerti pidhopiv nevidome zahvoryuvannya pid chas operaciyi v 1888 roci 9 Cherez jogo hvorobu sim ya pereyihala nazad u Noridzh z Nyu Jorka na fermu materi babusi j didusya Rut Cherez rik batko pomer koli Rut ne bulo she j dvoh rokiv 9 Mati vazhko perezhivala smert cholovika Rut nenavidila smutok materi ta rozglyadala jogo yak slabkist Dlya neyi najbilshim tabu v zhitti bulo plakati pered lyudmi j pokazuyuchi virazhennya bolyu Vona zgaduye Ya ne lyublyu svoyu matir mene oburyuvav yiyi kult gorya 9 Nemovlyam Rut zahvorila na kir yakij zalishiv yiyi chastkovo gluhoyu sho ne bulo viyavleno poki vona ne pishla v shkolu 10 nbsp Doshka bilya budinku de Rut provela ditinstvoZahoplennya Benedikt pitannyami smerti pochalosya v rannomu vici U knizi Modeli kulturi vivchala kulturu Pueblo Pueblo i yak voni mali spravu z gorem i smertyu Benedikt opisuye sho lyudi mozhut vporatisya z reakciyami na smert takimi yak rozcharuvannya i gore po riznomu Vsi spilnoti mayut socialni normi yakim sliduyut deyaki dozvolyayut bilshe viraznosti koli mayut spravu zi smertyu taki yak traur v toj chas yak inshim spilnotam podibnogo ne dozvoleno 10 Osvita RedaguvatiU 1905 roci Rut vstupila do prestizhnogo koledzhu Vassara yakij zakinchila v 1909 roci zi stupenem bakalavra gumanitarnih nauk 10 U koledzhi specializuvalasya v galuzi anglijskoyi literaturi ale prodovzhuvati kar yeru v comu napryamku ne stala nbsp Franc BoasProtyagom nastupnih kilkoh rokiv viprobuvala bagato riznih robochih misc oplachuvani gromadski roboti dlya blagodijnoyi organizaciyi suspilstva vikladannya anglijskoyi u shkoli dlya divchat v Los Andzhelesi Kaliforniya Pracyuyuchi tam sformuvala zacikavlenist v Aziyi sho zgodom vplinula na yiyi vibir v antropologiyi Prote pislya roku zalishila vikladati U neyi bula depresiya j vona poterpala cherez vazhku samotnist Prote cherez chitannya takih avtoriv yak Volt Vitmen i Dzheffris sho pidkreslyuvali entuziazm zberegla nadiyi na krashe majbutnye 9 U 1921 roci vstupila do Kolumbijskogo universitetu de yiyi naukovim kerivnikom stav najbilshij amerikanskij antropolog Franc Boas yakogo vona yak i deyaki inshi uchni nazivala tato Franc 11 U 1923 roci zdobula stupin doktora filosofiyi zahistivshi disertaciyu na temu Pro duhiv oberegiv u Pivnichnij Americi U cej chas pochalasya yiyi druzhba z molodimi vchenimi Eduardom Sepir i Margaret Mid z yakoyu vona virogidno mala romantichni stosunki 12 i navit perekonala yiyi pominyati specializaciyu z psihologiyi na antropologiyu 11 Osobiste zhittya RedaguvatiU 1914 roci odruzhilasya z molodim biohimikom Stenli Benediktom U 1917 roci pid chas eksperimentu Stenli otruyivsya gazom i dlya vidnovlennya zdorov ya sim ya perebralasya v litnij budinok v Nyu Gempshiri 11 Vivchennya kulturnoyi antropologiyi Benedikt pochala v 1919 roci vidviduyuchi lekciyi Elsi Klyuz Parsons ta Oleksandra Goldenvejzera v Novij shkoli socialnih doslidzhen 9 Vodnochas diznavshis pro svoye bezpliddya virishila zajnyatisya naukoyu 11 Cholovik buv proti kar yeri Benedikt Krim togo cherez shlyub vona ne otrimuvala za svoyu naukovu diyalnist v Kolumbijskomu universiteti platni oskilki vvazhalosya sho yiyi zabezpechuye cholovik U 1930 roci yih shlyub rozpavsya Benedikt otrimala posadu docentki pri Franci Boasi 11 Margaret Mid i Rut Benedikt vvazhayutsya najbilsh vidomimi zhinkami antropologami svogo chasu Odna z prichin chomu Mid ta Benedikt dobre ladnali v tomu sho obidvi rozdilyali pristrast do roboti i kozhna vidchuvala gordist buti uspishnoyu pracyuyuchoyu zhinkoyu v toj chas koli ce bulo ridkistyu 9 Voni buli vidomimi kritikami roboti odne odnoyi Obidvi hotili znishiti stereotipi pro zhinok togo chasu bazhali pokazati sho pracyuyuchi zhinki mozhut buti uspishnimi U memuarah pro svoyih batkiv dochka Margaret Mid pripuskaye sho vidnosini mizh Rut i Margaret buli chastkovo seksualnimi Robota v universiteti RedaguvatiU 1934 roci Benedikt ocholila viddilennya antropologiyi Kolumbijskogo universitetu U 1941 roci stala chlenom zasnovniceyu Institutu interkulturnih doslidzhen Odnochasno sluzhboyu vijskovoyi informaciyi SShA yij bulo dorucheno provesti analiz yaponskoyi kulturi Rezultatom stala znamenita robota Hrizantema i mech U 1945 roci nadijshla propoziciya roboti v Nimechchini ale vona vidmovilasya cherez problemi zi zdorov yam U 1946 roci otrimala grant u 100 000 dolariv na porivnyalne doslidzhennya 7 riznih kultur Pislya poperednoyi pidgotovki zbiralasya poyihati v shidnu Yevropu dlya perevirki virogidnosti svoyih visnovkiv ale 17 veresnya 1948 pomerla Naukova diyalnist RedaguvatiBrala uchast v ekspediciyah z vivchennya pivnichnoamerikanskih plemen serrano 1922 zunyi 1924 kochiti 1925 pima 1926 10 Osnovoyu yiyi vlasnogo metodu stav poshuk vidminnostej v kulturah izomorfizm kultur virazhenij u svoyeridnosti zvichayiv i povedinki Modeli kulturi Redaguvati U 1934 roci vijshla kniga Benedikt Modeli kulturi Patterns of Culture Kniga perekladena 14 movami i vikladayetsya v amerikanskih universitetah yak klasichna pracya z kulturnoyi antropologiyi Same v cij praci Benedikt rozvinula novu teoretichnu shemu vivchennya kultur V osnovi doslidzhennya lezhit koncepciya modelej kulturi spryamovana na viyavlennya vlastivogo kozhnij kulturi yednosti centralnogo strizhnya zagalnoyi temi kulturi viznachalnoyi konfiguraciyi vsih yiyi elementiv Cej centralnij moment Benedikt nazivaye etosom kulturi Za Benedikt priroda okremoyi lyudini nastilki plastichna sho suspilstvo lipit z neyi shos sobipodibne 12 Osnovna ideya v strukturi kulturi ye vidpovidno do peredmovi Margaret Mid lyudski kulturi yak osobistist z velikoyi literi Yak pishe Benedikt v cij knizi Kultura yak osobistosti bilsh mensh poslidovna model dumki j diyi Kozhna kultura yak vona dovela vibiraye z velikoyi dugi lyudskih mozhlivostej tilki kilka harakteristik yaki stayut providnimi osobistisnimi risami osib sho prozhivayut v cij kulturi Ci risi mistyat vzayemopov yazane suzir ya estetiki j cinnostej v kozhnij kulturi yaki razom skladayutsya v unikalnij geshtalt 9 Benedikt vislovlyuye viru v kulturnij relyativizm Vona hotila pokazati sho kozhna kultura maye svoyi vlasni moralni imperativi Vona zaperechuvala prinizhuvannya zvichayiv abo cinnosti kulturi vidminnoyi vid vlasnoyi Mi ne povinni namagatisya ociniti lyudej za nashimi mirkami Rasi lyudstva Redaguvati Odna z mensh vidomih robit Benedikt broshura Rasi lyudstva napisana z kolegoyu Dzhin Velvish z kafedri antropologiyi Kolumbijskogo universitetu Cya broshura bula priznachena dlya amerikanskih vijsk U nij prostoyu movoyu z ilyustraciyami buli vikladeni naukovo obgruntovani argumenti proti rasovoyi teoriyi Hrizantema i mech Redaguvati Hrizantema i mech The Chrysanthemum and the Sword vidana v 1946 osnovnoyu metoyu avtorki bulo viyavlennya etosu yaponskoyi kulturi Krim togo cherez principovu nemozhlivist vivchati yaponsku kulturu zseredini kniga napisana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni de SShA protistoyala Yaponiya Rut Benedikt buv zaproponovanij i teoretichno obgruntovanij metod vivchennya kulturi na vidstani sho buduyetsya na vivchenni istorichnih doslidzhen memuariv mandrivnikiv hudozhnoyi literaturi filosofiyi j religiyi propagandistskih ta politichnih materialiv Cherez nespromozhnist vidvidati nacistsku Nimechchinu chi Yaponiyu pid Hirohito antropologi vikoristovuvali kulturni materiali dlya doslidzhen na vidstani Voni namagalisya zrozumiti kulturni tradiciyi yaki mogli b buti rushijnoyu siloyu agresiyi i spodivavsya znajti mozhlivi slabkosti abo vplivovi zasobi perekonannya Robota Benedikt vklyuchala velike doslidzhennya spryamovane na rozuminnya yaponskoyi kulturi sho znachnoyu miroyu bulo zavershene v 1944 roci Amerikanci ne mogli zrozumiti osoblivosti yaponskoyi kulturi Napriklad vvazhali cilkom prirodnim dlya amerikanskih vijskovopolonenih hotiti shob yih sim yi znali sho voni zhivi i movchati koli yih zapituyut informaciyu pro peresuvannya vijsk i t d v toj chas yak yaponski vijskovopoloneni navit ne namagalisya zv yazatisya zi svoyimi rodinami 11 Benedikt akcentuye na vazhlivij roli u rozuminni miscya imperatora Yaponiyi v yaponskij popkulturi Osnovni praci RedaguvatiPatterns of Culture Boston New York Houghton Mifflin and Company 1934 260 p Race Science and Politics New York Modern Age Books 1940 274 p The Races of Mankind with Gene Weltfish Public Affairs Pamphlet No 85 New York Public Affairs Committee Inc 1943 The Chrysanthemum and the Sword Palterns of Japanese Culture Boston Houghton Mifflin Company 1946 324 p Primitki Redaguvati a b v g d e Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 80 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 113 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 FemBio database d Track Q61356138 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Rut Benedikt Hrizantema i mech Modeli yaponskoj kultury yanko lib ru Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2009 Procitovano 29 grudnya 2015 a b v g d e zh Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu 0 ne vkazano tekst a b v g BENEDIKT Rut Fulton eto Chto takoe BENEDIKT Rut Fulton Slovari i enciklopedii na Akademike Arhiv originalu za 6 lyutogo 2016 Procitovano 29 grudnya 2015 a b v g d e Kniga Rut Benedikt Hrizantema i mech Anthropology anthropology ru Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 29 grudnya 2015 a b Ruth Benedict www nndb com Arhiv originalu za 12 travnya 2009 Procitovano 29 grudnya 2015 Posilannya RedaguvatiBenedikt Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rut Benedikt amp oldid 40315943