Рудольф Шмундт (нім. Rudolf Schmundt; 13 серпня 1896, Мец — 1 жовтня 1944, Растенбург) — генерал піхоти вермахту, головний ад'ютант Адольфа Гітлера.
| Рудольф Шмундт | |
|---|---|
| нім. Rudolf Schmundt | |
| Народився | 13 серпня 1896 Мец, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія |
| Помер | 1 жовтня 1944 (48 років) Кентшин, Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія, Німеччина |
| Поховання | |
| Країна | Німецька імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
| Magnum opus | Schmundt-Protokolld |
| Військове звання | генерал від інфантерії |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Батько | Ріхард Шмундт |
| Брати, сестри | Wilhelm Schmundtd |
| Нагороди | |
|
Біографія ред.
Спадковий військовий, Шмундт поступив на армійську службу в серпні 1914 року, після закінчення гімназії, в підрозділ, яким командував його батько, і перебував на службі під час всієї Першої світової війни, досягнувши чину лейтенанта. З 1921 року — кадровий офіцер рейхсверу.
29 січня 1938 року призначений головним ад'ютантом Гітлера і до кінця життя перебував в його найближчому оточенні. З жовтня 1942 по червень 1944 року також ще очолював кадрове управління сухопутних військ.
В результаті вибуху бомби під час Растенбурзької наради в ставці Гітлера Шмундт отримав важкі поранення, від яких помер через два з половиною місяці.
Спадок ред.
Докладні записи, які Шмундт вів в ході секретних нарад у Гітлера, після закінчення Другої світової війни були представлені на Нюрнберзькому процесі як докази обвинувачення.
Звання ред.
- Фанен-юнкер (4 серпня 1914)
- Лейтенант (22 березня 1915)
- Обер-лейтенант (1 травня 1926)
- Гауптман (капітан) (1 лютого 1932)
- Майор (1 січня 1936)
- Оберст-лейтенант (підполковник) (1 жовтня 1938)
- Оберст (полковник) (4 серпня 1939)
- Генерал-майор (1 січня 1942)
- Генерал-лейтенант (1 квітня 1943)
- Генерал піхоти (1 вересня 1944)
Нагороди ред.
Перша світова війна ред.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Міжвоєнний період ред.
- Рятувальна медаль (1926)
- Почесний хрест ветерана війни
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Друга світова війна ред.
- Данцигський хрест 2-го класу
- Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія) (11 червня 1942)
- Золотий партійний знак НСДАП (1 квітня 1943)
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду (19 червня 1943)
- Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в золоті (20 липня 1944)
- Німецький Орден 1-го ступеня (№ 7; 7 жовтня 1944) — нагороджений посмертно.
Згадки в культурі ред.
- Згадується у серіалі «Сімнадцять миттєвостей весни» як один з ад'ютантів Гітлера, що є анахронізмом, оскільки дія фільму відбувається в лютому-березні 1945 року.
Примітки ред.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- Schmundt, Rudolf - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com (англ.). Процитовано 27 листопада 2018.
Джерела ред.
- Reinhard Stumpf: General der Infanterie Rudolf Schmundt; in: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-089-1, ISBN 3-534-12678-5(Wissenschaftliche Buchgesellschaft), Seite 226—235
- Dermot Bradley/ Richard Schulze-Kossens (Hrsg.): Tätigkeitsbericht des Chefs des Heerespersonalamtes General der Infanterie Rudolf Schmundt, Osnabrück 1984, S. 15.
- LUMSDEN, R., Medals and Decorations of Hitler's Germany, Airlife, 2001.