www.wikidata.uk-ua.nina.az

Романістика мовознавство У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Романістика значення Романі стика від лат

Романістика (мовознавство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Романістика (значення).

Романі́стика (від лат. romanus «римський») або романська філологія — напрямок індоєвропейської філології, що вивчає романські мови та літератури, а також фольклор і культуру романських народів Старого та Нового світу.

Історія Редагувати

Романістика виникла ще у часи Середньовіччя як суміжна гуманітарна дисципліна, що вивчає відносини між класичною латиною та романськими мовами. Інтерес до романістики зріс після появи поезії трубадурів, які використовували для запису пісень окситанську мову. Як наука романістика почала формуватися лише в епоху Відродження, оскільки до цього багато романських мов вважалися лише діалектами, говорами, койне чи ідіомами латини.

Першим філологом-романістом вважається Данте, який сприяв становленню літературної італійської мови (пор. його працю «De vulgari eloquentia» про народну італійську мову). У XIX столітті німецький філолог Фрідріх Крістіан Діц заклав основи сучасного романського порівняльно-історичного мовознавства. З часом сфера романістики розширилася. Тепер вона займається не лише власне романськими мовами, але також вивчає культуру романських народів. Особливий інтерес для романістів становить процес виникнення та еволюції романських мов з латини, сам процес романізації, включаючи субстрат, суперстрат, адстрат, а також класифікація романських мов і діалектів.

Сфера дослідження Редагувати

У романістиці вирізняють такі області вживання романських мов за часом їхнього поширення, як Romania antiqua (європейські країни, де розмовляють романськими мовами до сьогодні),Romania nova (романськомовні країни Африки й Америки). Колишні романськомовні країни чи області, де сьогодні романські мови не вживаються, називають Romania submersa, це насамперед Велика Британія, Південно-західна Німеччина, Балканський півострів. Основою романських мов була не класична, писемна латина, а пізня розмовна латинська мова, яку традиційно називають народною латиною.

Романістика займається насамперед вивченням таких мов, як французька, італійська, іспанська, португальська (Лузитаністика), румунська, а також менші мови, такі як каталонська, галісійська, окситанська, ретороманська, ладинська, фріульська, сардська. Оскільки розрізнення мов та діалектів не є однозначним, у різних довідкових виданнях називають від 10 до 16 сучасних романських мов. Спірним серед науковців є статус таких мов, як астурійска, арагонська, гасконська та корсиканська, які трактують то як самостійні, то як діалектні варіанти більших мов. Франко-провансальська мова вживається в різних діалектних варіантах, але не має стандартного літературного варіанту. До сфери наукових інтересів романістики відносяться також креольські мови, що виникли на основі романських.

Завдяки спільному походженню романських мов з латини романістика заклала підвалини порівняльно-історичного мовознавства, розробивши методи порівняльного вивчення мов в діахронному та синхронному аспекті. Внаслідок спеціалізації наукових дисциплін науковці доволі рідко розглядають сьогодні всю сукупність романських мов водночас, натомість з'явилися окремі дисципліни романістики, що займаються якоюсь однією національною філологією, наприклад іспаністика (іспанська філологія), лузитаністика (португальська філологія) тощо.

Романістика поділяється на дві головні дисципліни: романське літературознавство та романське мовознавство. Культуру романських народів розглядає романська культурологія.

Романське мовознавство формулює гіпотези про перебіг процесу утворення романської мовної групи, займається типологічним описом спільних і відмінних рис романських мов. До тем романістики належить також вивчення варіативності романських мов (романські діалектологія, стилістика), їхньої структури (морфологія, синтаксис, текст) та історії. Останнім часом з'являється дедалі більше досліджень з романістики, що розвивають гіпотези загального мовознавства, прагматики чи когнітивного мовознавства.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Бібліографічні видання Редагувати

Найповнішою бібліографією з романістики є «Romanische Bibliographie», що сьогодні видається німецьким видавництвом Німаєр:

  • Romanische Bibliographie / Bibliographie romane / Romance Bibliography, Tübingen: Niemeyer 1961ff. (спершу Zeitschrift für Romanische Philologie (ZrP) Supplemente, Halle/Saale, потім Tübingen 1875ff.; література з 1875-1913; 1924ff.)

Загальні огляди Редагувати

  • Günter Holtus, Michael Metzeltin, Christian Schmitt (Hrsg.): Lexikon der Romanistischen Linguistik (LRL), Tübingen: Niemeyer, 1988-2005 (12 томів).
  • Gerhard Ernst, Martin-Dietrich Gleßgen, Christian Schmitt u.a. (Hrsg.): Romanische Sprachgeschichte, 3 Bde., Berlin: de Gruyter, 2003-2008.
  • Trudel Meisenburg, Christoph Gabriel: Romanische Sprachwissenschaft, Paderborn: UTB/BRO, 1. Auflage 2007
  • Hans Robert Jauß, Erich Köhler, Hans Ulrich Gumbrecht (Hrsg.): Grundriß der romanischen Literaturen des Mittelalters (GRLMA), 11 Bde., Heidelberg: Winter 1972-1993.
  • Wolf-Dieter Lange, Burghard Baltrusch u.a. (Hrsg.): Kritisches Lexikon der romanischen Gegenwartsliteraturen (KLRG), Tübingen: Narr, 1990ff.
  • Wilhelm Theodor Elwert: Die romanischen Sprachen und Literaturen. Ein Überblick, München: Beck 1979, ISBN 978-3-406-05721-2
  • Rainer Hess, Gustav Siebenmann, Tilbert D. Stegmann: Literaturwissenschaftliches Wörterbuch für Romanisten (LWR), 4., überarb. u. erw. Aufl., Tübingen: Francke, 2003 (=UTB 1373), ISBN 978-3-8252-1373-2
  • Petrea Lindenbauer, Michael Metzeltin, Margit Thir: Die romanischen Sprachen. Eine einführende Übersicht, Wilhelmsfeld, Egert, 1995.
  • Michael Metzeltin: Erklärende Grammatik der romanischen Sprachen, Wien, Praesens, 2010.
  • Michael Metzeltin: Las lenguas románicas estándar. Historia de su formación y de su uso, Uviéu, Academia de la Llingua Asturiana, 2004, 300 pp. online

Журнали Редагувати

  • Germanisch-romanische Monatsschrift
  • Grenzgänge. Beiträge zu einer modernen Romanistik[1]
  • Lendemains
  • Quo vadis, Romania? Zeitschrift für eine aktuelle Romanistik
  • Revue de linguistique romane
  • Romance Philology
  • Romania
  • Romanische Forschungen. Vierteljahresschrift für romanische Sprachen und Literaturen
  • Romanistische Zeitschrift für Literaturgeschichte / Cahiers d‘Histoire des Littératures Romanes
  • Romanistik in Geschichte und Gegenwart
  • Romanistisches Jahrbuch
  • The Romanic Review
  • Vox Romanica
  • Zeitschrift für romanische Philologie

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Romanistika znachennya Romani stika vid lat romanus rimskij abo romanska filologiya napryamok indoyevropejskoyi filologiyi sho vivchaye romanski movi ta literaturi a takozh folklor i kulturu romanskih narodiv Starogo ta Novogo svitu Zmist 1 Istoriya 2 Sfera doslidzhennya 3 Div takozh 4 Literatura 4 1 Bibliografichni vidannya 4 2 Zagalni oglyadi 4 3 Zhurnali 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiRomanistika vinikla she u chasi Serednovichchya yak sumizhna gumanitarna disciplina sho vivchaye vidnosini mizh klasichnoyu latinoyu ta romanskimi movami Interes do romanistiki zris pislya poyavi poeziyi trubaduriv yaki vikoristovuvali dlya zapisu pisen oksitansku movu Yak nauka romanistika pochala formuvatisya lishe v epohu Vidrodzhennya oskilki do cogo bagato romanskih mov vvazhalisya lishe dialektami govorami kojne chi idiomami latini Pershim filologom romanistom vvazhayetsya Dante yakij spriyav stanovlennyu literaturnoyi italijskoyi movi por jogo pracyu De vulgari eloquentia pro narodnu italijsku movu U XIX stolitti nimeckij filolog Fridrih Kristian Dic zaklav osnovi suchasnogo romanskogo porivnyalno istorichnogo movoznavstva Z chasom sfera romanistiki rozshirilasya Teper vona zajmayetsya ne lishe vlasne romanskimi movami ale takozh vivchaye kulturu romanskih narodiv Osoblivij interes dlya romanistiv stanovit proces viniknennya ta evolyuciyi romanskih mov z latini sam proces romanizaciyi vklyuchayuchi substrat superstrat adstrat a takozh klasifikaciya romanskih mov i dialektiv Sfera doslidzhennya RedaguvatiU romanistici viriznyayut taki oblasti vzhivannya romanskih mov za chasom yihnogo poshirennya yak Romania antiqua yevropejski krayini de rozmovlyayut romanskimi movami do sogodni Romania nova romanskomovni krayini Afriki j Ameriki Kolishni romanskomovni krayini chi oblasti de sogodni romanski movi ne vzhivayutsya nazivayut Romania submersa ce nasampered Velika Britaniya Pivdenno zahidna Nimechchina Balkanskij pivostriv Osnovoyu romanskih mov bula ne klasichna pisemna latina a piznya rozmovna latinska mova yaku tradicijno nazivayut narodnoyu latinoyu Romanistika zajmayetsya nasampered vivchennyam takih mov yak francuzka italijska ispanska portugalska Luzitanistika rumunska a takozh menshi movi taki yak katalonska galisijska oksitanska retoromanska ladinska friulska sardska Oskilki rozriznennya mov ta dialektiv ne ye odnoznachnim u riznih dovidkovih vidannyah nazivayut vid 10 do 16 suchasnih romanskih mov Spirnim sered naukovciv ye status takih mov yak asturijska aragonska gaskonska ta korsikanska yaki traktuyut to yak samostijni to yak dialektni varianti bilshih mov Franko provansalska mova vzhivayetsya v riznih dialektnih variantah ale ne maye standartnogo literaturnogo variantu Do sferi naukovih interesiv romanistiki vidnosyatsya takozh kreolski movi sho vinikli na osnovi romanskih Zavdyaki spilnomu pohodzhennyu romanskih mov z latini romanistika zaklala pidvalini porivnyalno istorichnogo movoznavstva rozrobivshi metodi porivnyalnogo vivchennya mov v diahronnomu ta sinhronnomu aspekti Vnaslidok specializaciyi naukovih disciplin naukovci dovoli ridko rozglyadayut sogodni vsyu sukupnist romanskih mov vodnochas natomist z yavilisya okremi disciplini romanistiki sho zajmayutsya yakoyus odniyeyu nacionalnoyu filologiyeyu napriklad ispanistika ispanska filologiya luzitanistika portugalska filologiya tosho Romanistika podilyayetsya na dvi golovni disciplini romanske literaturoznavstvo ta romanske movoznavstvo Kulturu romanskih narodiv rozglyadaye romanska kulturologiya Romanske movoznavstvo formulyuye gipotezi pro perebig procesu utvorennya romanskoyi movnoyi grupi zajmayetsya tipologichnim opisom spilnih i vidminnih ris romanskih mov Do tem romanistiki nalezhit takozh vivchennya variativnosti romanskih mov romanski dialektologiya stilistika yihnoyi strukturi morfologiya sintaksis tekst ta istoriyi Ostannim chasom z yavlyayetsya dedali bilshe doslidzhen z romanistiki sho rozvivayut gipotezi zagalnogo movoznavstva pragmatiki chi kognitivnogo movoznavstva Div takozh RedaguvatiSlov yanoznavstvo Germanistika AnglistikaLiteratura RedaguvatiBibliografichni vidannya Redaguvati Najpovnishoyu bibliografiyeyu z romanistiki ye Romanische Bibliographie sho sogodni vidayetsya nimeckim vidavnictvom Nimayer Romanische Bibliographie Bibliographie romane Romance Bibliography Tubingen Niemeyer 1961ff spershu Zeitschrift fur Romanische Philologie ZrP Supplemente Halle Saale potim Tubingen 1875ff literatura z 1875 1913 1924ff Zagalni oglyadi Redaguvati Gunter Holtus Michael Metzeltin Christian Schmitt Hrsg Lexikon der Romanistischen Linguistik LRL Tubingen Niemeyer 1988 2005 12 tomiv Gerhard Ernst Martin Dietrich Glessgen Christian Schmitt u a Hrsg Romanische Sprachgeschichte 3 Bde Berlin de Gruyter 2003 2008 Trudel Meisenburg Christoph Gabriel Romanische Sprachwissenschaft Paderborn UTB BRO 1 Auflage 2007 Hans Robert Jauss Erich Kohler Hans Ulrich Gumbrecht Hrsg Grundriss der romanischen Literaturen des Mittelalters GRLMA 11 Bde Heidelberg Winter 1972 1993 Wolf Dieter Lange Burghard Baltrusch u a Hrsg Kritisches Lexikon der romanischen Gegenwartsliteraturen KLRG Tubingen Narr 1990ff Wilhelm Theodor Elwert Die romanischen Sprachen und Literaturen Ein Uberblick Munchen Beck 1979 ISBN 978 3 406 05721 2 Rainer Hess Gustav Siebenmann Tilbert D Stegmann Literaturwissenschaftliches Worterbuch fur Romanisten LWR 4 uberarb u erw Aufl Tubingen Francke 2003 UTB 1373 ISBN 978 3 8252 1373 2 Petrea Lindenbauer Michael Metzeltin Margit Thir Die romanischen Sprachen Eine einfuhrende Ubersicht Wilhelmsfeld Egert 1995 Michael Metzeltin Erklarende Grammatik der romanischen Sprachen Wien Praesens 2010 Michael Metzeltin Las lenguas romanicas estandar Historia de su formacion y de su uso Uvieu Academia de la Llingua Asturiana 2004 300 pp onlineZhurnali Redaguvati Germanisch romanische Monatsschrift Grenzgange Beitrage zu einer modernen Romanistik 1 Lendemains Quo vadis Romania Zeitschrift fur eine aktuelle Romanistik Revue de linguistique romane Romance Philology Romania Romanische Forschungen Vierteljahresschrift fur romanische Sprachen und Literaturen Romanistische Zeitschrift fur Literaturgeschichte Cahiers d Histoire des Litteratures Romanes Romanistik in Geschichte und Gegenwart Romanistisches Jahrbuch The Romanic Review Vox Romanica Zeitschrift fur romanische PhilologiePosilannya RedaguvatiRomanistika movoznavstvo katalog posilan Open Directory Project Arhivna kopiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Romanistika movoznavstvo amp oldid 30874142