Йо́сип Льво́вич Розенфе́льд (рос. Иосиф Львович Розенфельд; * 22 серпня 1914, містечко Сатанів Проскурівського повіту Подільської губернії, нині смт Городоцького району Хмельницької області — † серпень 1981, Москва) — радянський фізико-хімік, учений у галузі корозії та електрохімії металів. Доктор хімічних наук (1952). Професор (1957). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР. Іноземний член Саксонської академії наук у Лейпцигу (1981).
| Розенфельд Йосип Львович | |
|---|---|
| Народився | 22 серпня 1914 Сатанів, Проскурівський повіт, Подільська губернія |
| Помер | 31 серпня 1981 (67 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Кунцевське кладовище |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | фізико-хімік, викладач університету, хімік |
| Alma mater | State University of Non-Ferrous Metals and Goldd |
| Галузь | хімія, фізична хімія і corrosion protectiond |
| Науковий ступінь | Доктор хімічних наук |
| Членство | Саксонська академія наук |
| Нагороди |
Біографія ред.
1939 року закінчив Московський інститут кольорових металів і золота, 1941 року — аспірантуру при ньому. У 1941—1946 роках перебував в армії. Брав участь у Другій світовій війні. Відзначився під час бойових дій на фронті, за що нагороджений орденами та медалями СРСР.
У 1946—1981 роках працював в Інституті фізичної хімії АН СРСР.
Помер у серпні 1981 року. Поховано на Новокунцевському кладовищі .
Наукова діяльність ред.
Основні роботи в галузі теоретичних і прикладних проблем корозії та захисту металів від корозії. Виконав цикл робіт з теорії атмосферної корозії, в яких вперше запропонував низку прецизійних методів дослідження електрохімічної кінетики в тонких шарах електролітів. Розвинув техніку коррозійно-електрохімічного експерименту і застосування фізико-хімічних методів для розв'язання завдань щодо встановлення механізму корозії та захисту металів.
Праці ред.
- Розенфельд И. Л. Атмосферная коррозия металлов. — Москва: Издательство АН СССР, 1960. — 372 с.
- Розенфельд И. Л., Жигалова К. А. Ускоренные методы коррозионных испытаний металлов. — Москва: Металлургия, 1966. — 347 с.
- Розенфельд И. Л. Коррозия и защита металлов. — Москва: Металлургия, 1969. — 448 с.
- Розенфельд И. Л. Коррозия и защита металлов (локальные коррозионные процессы). — Москва: Металлургия, 1970. — 448 с.
- Розенфельд И. Л. Ингибиторы коррозии. — Москва: Химия, 1977. — 350 с.
- Розенфельд И. Л., Рубинштейн Ф. И. Антикоррозионные грунтовки и ингибированные лакокрасочные покрытия. — Москва: Химия, 1980. — 200 с.
- Розенфельд И. Л., Персианцева В. П. Ингибиторы атмосферной коррозии. — Москва: Наука, 1985. — 278 с.
- Розенфельд И. Л., Рубинштейн Ф. И., Жигалова К. А. Защита металлов от коррозии лакокрасочными покрытиями. — Москва: Химия, 1987. — 222 с.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Новокунцевське кладовище (частина третя)[недоступне посилання](рос.)
Література ред.
- Колотыркин Я. М., Спицын В. И., Фрумкин А. Н. Иосиф Львович Розенфельд: (К 60-летию со дня рождения) // Электрохимия. — 1975. — Выпуск 1. — С. 186—187.
- К 70-летию И. Л. Розенфельда: Человек, умевший видеть будущее // Защита металлов. — 1984. — Т. 20. — № 5. — С. 825.
- К 90-летию Иосифа Львовича Розенфельда // Коррозия: материалы, защита. — 2004. — № 4. — С. 46.
Посилання ред.
- Російська єврейська енциклопедія. Розенфельд Йосип Львович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
| Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |