www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рожанський Дмитро Аполлінарійович 20 серпня 1 вересня 1882 18820901 Київ Російська імперія 27 вересня 1936 Ленінград СРС

Рожанський Дмитро Аполлінарійович

Рожанський Дмитро Аполлінарійович (20 серпня (1 вересня) 1882(18820901), Київ, Російська імперія — 27 вересня 1936, Ленінград, СРСР) — фізик родом з Києва, член-кореспондент AH CPCP (з 1933); у 1911—1921 професор Харківського університету; дійсний члени НТШ (1929).

Рожанський Дмитро Аполлінарійович
Народився 1 вересня 1882(1882-09-01)
Київ, Російська імперія
Помер 27 вересня 1936(1936-09-27) (54 роки)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1911)
Галузь радіофізика
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd
Nizhny Novgorod Radio Laboratoryd
Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН
Вчене звання професор
Науковий ступінь член-кореспондент РАНd (1933)
Відомі учні Слуцкін Абрам Олександрович
Членство Академія наук СРСР
Нагороди

Alexander Popov Prized

Основні праці стосуються електричних розрядів та радіофізики.

Життєпис Редагувати

Народився в сім'ї інженера-технолога.

У 1894 р. вступив до 4-ї київської гімназії, в 1899 р — до Першої Імператорської київської гімназії.

У 1900 р. закінчив гімназію і вступив на фізичне відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету.

У 1904 році закінчив університет і був залишений в ньому на кафедрі фізики до 1907 р. для підготовки до професорського звання. Одночасно працював лаборантом на кафедрі фізики Петербурзького електротехнічного інституту, яку в той час очолював О. С. Попов.

У 1905—1906 рр. під час літніх канікул працював в лабораторії Н. Т. Сімона в Інституті прикладної електрики в Геттінгені (Німеччина), продовживши там досліди Попова щодо застосування Браунівської трубки (прообразу сучасного осцилографа) для дослідження швидких електричних коливань. У ці й наступні роки виконав ряд досліджень поведінки дуги та іскри в електричному ланцюзі змінного струму.

У 1908—1909 рр. склав магістерські іспити. У 1911 р. захистив дисертацію на ступінь магістра фізики «Вплив іскри на коливальний розряд конденсатора». У дисертації досліджувалася особливість розряду конденсатора при наявності в розрядному ланцюзі нелінійного елемента — іскри, яка в той час була основним джерелом електромагнітних коливань. За цю роботу Рожанському було присуджено премію імені А. С. Попова. Результати дослідження були, зокрема, використані при будівництві у 1913 р. іскрових радіостанцій (потужністю близько 100 кВт) в Москві і в Царському Селі неподалік Петрограда.

Харківський період (1911—1921) Редагувати

Після захисту дисертації переїхав до Харкова. У 1911 р. — обраний приват-доцентом, у 1912 р. — виконуючим обов'язки екстраординарного професора кафедри фізики Харківського університету.

У 1914—1921 рр. — професор і завідувач кафедри фізики Харківського університету.

У 1913—1914 рр. вийшли кілька фундаментальних робіт Рожанського, зокрема книги «Електричні промені» та «Електричні коливання і хвилі» (в двох частинах).

Нижньогородський період (1921—1923) Редагувати

Ще під час роботи у Харкові Рожанський брав участь в діяльності Нижегородської радіотехнічної лабораторії (організована в 1918 р. М.О. Бонч-Бруєвичем). У 1921 р. був запрошений туди на постійну роботу. Виконав ряд фундаментальних праць з різних проблем радіотехніки, в тому числі з теорії автогенераторів.

У 1923 р. встав на сторону професора В. П. Вологдіна в його конфлікті з Бонч-Бруєвичем. Вологдін розробляв альтернативний метод отримання радіохвиль за допомогою високочастотних машин, Бонч-Бруєвич до цього ставився різко негативно. У лабораторії стався розкол, він і Рожанський вирішив разом з Вологдіним та О. Ф. Шоріним переїхати з Нижнього Новгорода до Петрограду.

Ленінградський період (1923—1926) Редагувати

У 1923 р. почав працювати науковим консультантом в Центральній радіотехнічної лабораторії (ЦРЛ) Тресту заводів слабкого струму. Під керівництвом Рожанського в цій лабораторії розроблялися методи генерування коротких і ультракоротких радіохвиль і стабілізації частоти короткохвильових генераторів.

З 1923 р. Рожанський на запрошення А. Ф. Йоффе перейшов на роботу до Ленінградського політехнічного інституту. Читав «Курс електричних коливань», який знайомить студентів з фізичними основами радіотехніки, та низку інших курсів і семінарів. Став заступником декана фізико-механічного факультету ЛПІ, який очолював Йоффе. Пізніше став завідувачем кафедри технічної електроніки, якою керував до кінця життя.

У 1925 р. побудував дві короткохвильові радіостанції потужністю 250—300 Вт, що працювали в діапазоні хвиль 50-75 м. У тому ж році приїхав до Харкова для вивчення поширення коротких хвиль, і привіз із собою приймальний пристрій. У вимірах сигналів брав участь Ю. Б. Кобзарев.

У 1926 р. у ЦРЛ за схемою Рожанського був зібраний дволамповий малопотужний передавач для роботи на хвилях 20-50 м. Під час першої ж передачі на виклик відгукнулися радіостанції Стокгольма, Лондона, Кенінсбергу. Надалі Рожанський розробив короткохвильовий передавач потужністю 4 кВт.

Арешт, звільнення й останній період життя Редагувати

25 вересня 1930 р. на фізико-механічному факультеті Політехнічного інституту пройшли збори в рамках компанії з підготовки суду у справі «Промпартії». Після доповіді учасникам було запропоновано одноголосно проголосувати за страту «шкідників». Рожанський єдиний з учасників зборів утримався при голосуванні. На запитання про мотиви цього Рожанський відповів, що йому нічого не відомо про цю справу, і що він проти як шкідництва, так і смертної кари. Після цього, 28 вересня 1930 р. у газеті «Ленинградская правда» («Ленінградська правда») вийшла стаття «Рожанським немає місця в родині радянських вчених».

В ніч з 4 на 5 жовтня 1930 р. Рожанський був заарештований ОГПУ і поміщений у в'язницю «Кресты». Майже одночасно з ним були арештовані кілька співробітників інституту. 29 листопада Рожанський був виключений зі списків співробітників інституту. У в'язниці вченого піддавали постійним тривалим допитам, вимагаючи поставити свій підпис на підтримку звинувачення. Спочатку його «справу» намагалися зв'язати зі справою «Промпартії», проте Рожанський не знав нікого з фігурантів справи, і слідство незабаром відійшло від цього звинувачення.

За свідченням Кобзарева, від співробітників Рожанского також вимагали свідчень проти нього, але, мабуть, ніхто з них таких свідчень не дав. За спогадами дочки Рожанського Ольги (зі слів батька), слідчий намагався натиснути на одного із заарештованих разом з ним інженерів з вимогою, щоб той звинуватив Рожанського в створенні приладу «для підслуховування думок Сталіна». Інженер був доведений слідчим до важкого нервового розладу, однак нічого не підписав. У в'язниці Рожанський тяжко захворів ендокардитом і опинився у тюремній лікарні. Рожанському вдалося передати дружині записку про те, що відбувається з ним у в'язниці, сховавши її в передану для прання сорочку.

Йоффе, який відразу ж після арешту Рожанського почав домагатися його звільнення, звертався до С. М. Кірова, який в той час займав посаду секретаря Ленінградського обкому партії, та наркома важкої промисловості Г. К. Орджонікідзе. Обидва обіцяли допомогти, однак чи вдалося їм якось вплинути на долю вченого — залишається невідомим. Тим часом Рожанського припинили викликати на допити, кілька місяців він пробув в одиночній камері. Після подачі заяви прокурору про те, що він не знає за що заарештований, сидить без слідства і має намір оголосити голодовку, Рожанського перевели до Ленінградського технічного бюро, де працювали в основному ув'язнені інженери і науковці. Там він пропрацював кілька місяців до кінця липня 1931 р.

19 липня 1931 р. постановою управління НКВД Ленінграда справу Рожанського було припинено через брак доказів. 26 липня 1931 р. він без будь-яких пояснень був звільнений і продовжив свою наукову та педагогічну діяльність. Рожанського одразу відновили на роботі у всіх посадах.

У 1933 р. обраний членом-кореспондентом Академії наук по Відділенню математичних і природничих наук (фізичні науки).

Влітку 1935 р. Йоффе, який створив і очолив Ленінградський фізико-технічний інститут (ЛФТІ), запросив Рожанського очолити в ньому лабораторію з проблеми радіовиявлення літаків. Через кілька місяців в ній почав працювати також Ю. Б. Кобзарев. У лабораторії був розроблений імпульсний метод радіолокації стосовно до задачі виявлення літаків на великих відстанях. До кінця 1935 р. була створена установка для проведення експериментів, яка стала прообразом першої вітчизняної імпульсної радіолокаційної станції (РЛС) «Редут». Розробку цієї РЛС було завершено вже під керівництвом Кобзарева, який очолив лабораторію після смерті Рожанського.

Помер 28 вересня 1936 р. вдома від серцевого нападу.

Наукові досягнення Редагувати

З початку 30-х рр. вивчав електричні розряди в газах. Рожанський виконав фундаментальні роботи про вплив іскри на форму та період розряду і на форму резонансної кривої.

У 1910 запропонував метод осцилографування швидких електричних процесів із застосуванням трубки Брауна, в 1922 — метод розрахунку випромінювання антен («метод наведених ерс»).

Виконав ряд робіт з дослідження лампових генераторів, вивчення характеристик ламп, проектування антенних пристроїв. Запропонований ним метод наведених електрорухаючих сил став основою для розрахунку антенних систем.

У 1933 розробив спосіб вимірювання діелектричної постійної при надвисоких частотах, вільний від недоліків методів П. Друде. Керував роботами зі створення перших короткохвильових передавачів, по стабілізації частоти лампових генераторів, по дослідженню поширення коротких хвиль.

Дослідження Рожанського та його учнів А.О. Слуцкіна та Д.С. Штернберга привели до створення магнетронів дециметрового діапазону.

Роботи з радіолокації, що проводились у ФТІ під керівництвом Рожанського, завершилися створенням перших радянських імпульсних радіолокаторів далекого виявлення літаків.

Експериментально вивчив дисперсію й абсорбцію дециметрових хвиль в спиртах. Розробив методику для вимірювання ємності поверхневих шарів і опору кристалів в рамках вивчення явища поляризації в кристалах, відкритих А.Ф. Йоффе.

Рожанський створив школу радіофізиків, до якої належать доктора наук й академіки Г. В. Брауде, Ю. Б. Кобзарев, М. С. Нейман, А. О. Слуцкін, О. М. Щукін, Д. С. Штейнберг, В. Й. Бунимович, М. Т. Грехова та ін.

Праці Редагувати

Див. також Редагувати

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рожанський.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Рожанский Дмитрий Аполлинариевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. ↑ Физики о себе: [сб. документов]. Ленинград: Наука. Ленингр. отд-ние. 1990. 
  3. ↑ Бартенев В. Г. , Кобзарев Г. Ю. Дмитрий Аполлинариевич Рожанский – выдающийся ученый-радиофизик. 
  4. ↑ Рожанский И.Д., Рожанская М.М., Филонович С.Р. (2003). (рос.). Москва: Наука. с. 52–58. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 13 лютого 2021. 
  5. Рожанский Дмитрий Аполлинариевич. ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА "НАУЧНОЕ НАСЛЕДИЕ РОССИИ". 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rozhanskij Dmitro Apollinarijovich 20 serpnya 1 veresnya 1882 18820901 Kiyiv Rosijska imperiya 27 veresnya 1936 Leningrad SRSR fizik rodom z Kiyeva chlen korespondent AH CPCP z 1933 u 1911 1921 profesor Harkivskogo universitetu dijsnij chleni NTSh 1929 Rozhanskij Dmitro ApollinarijovichNarodivsya 1 veresnya 1882 1882 09 01 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer 27 veresnya 1936 1936 09 27 1 54 roki Leningrad RSFRR SRSR 1 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist naukovecAlma mater Sankt Peterburzkij Imperatorskij universitet 1911 Galuz radiofizikaZaklad HNU imeni V N Karazina Sankt Peterburzkij derzhavnij elektrotehnichnij universitetd Nizhny Novgorod Radio Laboratoryd Fiziko tehnichnij institut im A F Ioffe RANVchene zvannya profesorNaukovij stupin chlen korespondent RANd 1933 Vidomi uchni Sluckin Abram OleksandrovichChlenstvo Akademiya nauk SRSRNagorodi Alexander Popov PrizedOsnovni praci stosuyutsya elektrichnih rozryadiv ta radiofiziki Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Harkivskij period 1911 1921 1 2 Nizhnogorodskij period 1921 1923 1 3 Leningradskij period 1923 1926 1 4 Aresht zvilnennya j ostannij period zhittya 1 5 Naukovi dosyagnennya 2 Praci 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v sim yi inzhenera tehnologa 2 U 1894 r vstupiv do 4 yi kiyivskoyi gimnaziyi v 1899 r do Pershoyi Imperatorskoyi kiyivskoyi gimnaziyi U 1900 r zakinchiv gimnaziyu i vstupiv na fizichne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Sankt Peterburzkogo universitetu 2 U 1904 roci zakinchiv universitet i buv zalishenij v nomu na kafedri fiziki do 1907 r dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Odnochasno pracyuvav laborantom na kafedri fiziki Peterburzkogo elektrotehnichnogo institutu yaku v toj chas ocholyuvav O S Popov 3 U 1905 1906 rr pid chas litnih kanikul pracyuvav v laboratoriyi N T Simona v Instituti prikladnoyi elektriki v Gettingeni Nimechchina 2 prodovzhivshi tam doslidi Popova shodo zastosuvannya Braunivskoyi trubki proobrazu suchasnogo oscilografa dlya doslidzhennya shvidkih elektrichnih kolivan 3 U ci j nastupni roki vikonav ryad doslidzhen povedinki dugi ta iskri v elektrichnomu lancyuzi zminnogo strumu U 1908 1909 rr sklav magisterski ispiti U 1911 r zahistiv disertaciyu na stupin magistra fiziki Vpliv iskri na kolivalnij rozryad kondensatora U disertaciyi doslidzhuvalasya osoblivist rozryadu kondensatora pri nayavnosti v rozryadnomu lancyuzi nelinijnogo elementa iskri yaka v toj chas bula osnovnim dzherelom elektromagnitnih kolivan Za cyu robotu Rozhanskomu bulo prisudzheno premiyu imeni A S Popova Rezultati doslidzhennya buli zokrema vikoristani pri budivnictvi u 1913 r iskrovih radiostancij potuzhnistyu blizko 100 kVt v Moskvi i v Carskomu Seli nepodalik Petrograda 3 Harkivskij period 1911 1921 Redaguvati Pislya zahistu disertaciyi pereyihav do Harkova U 1911 r obranij privat docentom u 1912 r vikonuyuchim obov yazki ekstraordinarnogo profesora kafedri fiziki Harkivskogo universitetu U 1914 1921 rr profesor i zaviduvach kafedri fiziki Harkivskogo universitetu U 1913 1914 rr vijshli kilka fundamentalnih robit Rozhanskogo zokrema knigi Elektrichni promeni ta Elektrichni kolivannya i hvili v dvoh chastinah Nizhnogorodskij period 1921 1923 Redaguvati She pid chas roboti u Harkovi Rozhanskij brav uchast v diyalnosti Nizhegorodskoyi radiotehnichnoyi laboratoriyi organizovana v 1918 r M O Bonch Bruyevichem 3 U 1921 r buv zaproshenij tudi na postijnu robotu Vikonav ryad fundamentalnih prac z riznih problem radiotehniki v tomu chisli z teoriyi avtogeneratoriv U 1923 r vstav na storonu profesora V P Vologdina v jogo konflikti z Bonch Bruyevichem Vologdin rozroblyav alternativnij metod otrimannya radiohvil za dopomogoyu visokochastotnih mashin Bonch Bruyevich do cogo stavivsya rizko negativno U laboratoriyi stavsya rozkol vin i Rozhanskij virishiv razom z Vologdinim ta O F Shorinim pereyihati z Nizhnogo Novgoroda do Petrogradu Leningradskij period 1923 1926 Redaguvati U 1923 r pochav pracyuvati naukovim konsultantom v Centralnij radiotehnichnoyi laboratoriyi CRL Trestu zavodiv slabkogo strumu Pid kerivnictvom Rozhanskogo v cij laboratoriyi rozroblyalisya metodi generuvannya korotkih i ultrakorotkih radiohvil i stabilizaciyi chastoti korotkohvilovih generatoriv Z 1923 r Rozhanskij na zaproshennya A F Joffe perejshov na robotu do Leningradskogo politehnichnogo institutu Chitav Kurs elektrichnih kolivan yakij znajomit studentiv z fizichnimi osnovami radiotehniki ta nizku inshih kursiv i seminariv Stav zastupnikom dekana fiziko mehanichnogo fakultetu LPI yakij ocholyuvav Joffe Piznishe stav zaviduvachem kafedri tehnichnoyi elektroniki yakoyu keruvav do kincya zhittya U 1925 r pobuduvav dvi korotkohvilovi radiostanciyi potuzhnistyu 250 300 Vt sho pracyuvali v diapazoni hvil 50 75 m U tomu zh roci priyihav do Harkova dlya vivchennya poshirennya korotkih hvil i priviz iz soboyu prijmalnij pristrij U vimirah signaliv brav uchast Yu B Kobzarev U 1926 r u CRL za shemoyu Rozhanskogo buv zibranij dvolampovij malopotuzhnij peredavach dlya roboti na hvilyah 20 50 m Pid chas pershoyi zh peredachi na viklik vidguknulisya radiostanciyi Stokgolma Londona Keninsbergu Nadali Rozhanskij rozrobiv korotkohvilovij peredavach potuzhnistyu 4 kVt Aresht zvilnennya j ostannij period zhittya Redaguvati 25 veresnya 1930 r na fiziko mehanichnomu fakulteti Politehnichnogo institutu projshli zbori v ramkah kompaniyi z pidgotovki sudu u spravi Prompartiyi Pislya dopovidi uchasnikam bulo zaproponovano odnogolosno progolosuvati za stratu shkidnikiv Rozhanskij yedinij z uchasnikiv zboriv utrimavsya pri golosuvanni Na zapitannya pro motivi cogo Rozhanskij vidpoviv sho jomu nichogo ne vidomo pro cyu spravu i sho vin proti yak shkidnictva tak i smertnoyi kari Pislya cogo 28 veresnya 1930 r u gazeti Leningradskaya pravda Leningradska pravda vijshla stattya Rozhanskim nemaye miscya v rodini radyanskih vchenih 4 V nich z 4 na 5 zhovtnya 1930 r Rozhanskij buv zaareshtovanij OGPU i pomishenij u v yaznicyu Kresty Majzhe odnochasno z nim buli areshtovani kilka spivrobitnikiv institutu 29 listopada Rozhanskij buv viklyuchenij zi spiskiv spivrobitnikiv institutu U v yaznici vchenogo piddavali postijnim trivalim dopitam vimagayuchi postaviti svij pidpis na pidtrimku zvinuvachennya Spochatku jogo spravu namagalisya zv yazati zi spravoyu Prompartiyi prote Rozhanskij ne znav nikogo z figurantiv spravi i slidstvo nezabarom vidijshlo vid cogo zvinuvachennya 4 Za svidchennyam Kobzareva vid spivrobitnikiv Rozhanskogo takozh vimagali svidchen proti nogo ale mabut nihto z nih takih svidchen ne dav Za spogadami dochki Rozhanskogo Olgi zi sliv batka slidchij namagavsya natisnuti na odnogo iz zaareshtovanih razom z nim inzheneriv z vimogoyu shob toj zvinuvativ Rozhanskogo v stvorenni priladu dlya pidsluhovuvannya dumok Stalina Inzhener buv dovedenij slidchim do vazhkogo nervovogo rozladu odnak nichogo ne pidpisav U v yaznici Rozhanskij tyazhko zahvoriv endokarditom i opinivsya u tyuremnij likarni Rozhanskomu vdalosya peredati druzhini zapisku pro te sho vidbuvayetsya z nim u v yaznici shovavshi yiyi v peredanu dlya prannya sorochku 4 Joffe yakij vidrazu zh pislya areshtu Rozhanskogo pochav domagatisya jogo zvilnennya zvertavsya do S M Kirova yakij v toj chas zajmav posadu sekretarya Leningradskogo obkomu partiyi ta narkoma vazhkoyi promislovosti G K Ordzhonikidze Obidva obicyali dopomogti odnak chi vdalosya yim yakos vplinuti na dolyu vchenogo zalishayetsya nevidomim Tim chasom Rozhanskogo pripinili viklikati na dopiti kilka misyaciv vin probuv v odinochnij kameri Pislya podachi zayavi prokuroru pro te sho vin ne znaye za sho zaareshtovanij sidit bez slidstva i maye namir ogolositi golodovku Rozhanskogo pereveli do Leningradskogo tehnichnogo byuro de pracyuvali v osnovnomu uv yazneni inzheneri i naukovci Tam vin propracyuvav kilka misyaciv do kincya lipnya 1931 r 4 19 lipnya 1931 r postanovoyu upravlinnya NKVD Leningrada spravu Rozhanskogo bulo pripineno cherez brak dokaziv 26 lipnya 1931 r vin bez bud yakih poyasnen buv zvilnenij i prodovzhiv svoyu naukovu ta pedagogichnu diyalnist Rozhanskogo odrazu vidnovili na roboti u vsih posadah 4 U 1933 r obranij chlenom korespondentom Akademiyi nauk po Viddilennyu matematichnih i prirodnichih nauk fizichni nauki Vlitku 1935 r Joffe yakij stvoriv i ocholiv Leningradskij fiziko tehnichnij institut LFTI zaprosiv Rozhanskogo ocholiti v nomu laboratoriyu z problemi radioviyavlennya litakiv Cherez kilka misyaciv v nij pochav pracyuvati takozh Yu B Kobzarev U laboratoriyi buv rozroblenij impulsnij metod radiolokaciyi stosovno do zadachi viyavlennya litakiv na velikih vidstanyah Do kincya 1935 r bula stvorena ustanovka dlya provedennya eksperimentiv yaka stala proobrazom pershoyi vitchiznyanoyi impulsnoyi radiolokacijnoyi stanciyi RLS Redut Rozrobku ciyeyi RLS bulo zaversheno vzhe pid kerivnictvom Kobzareva yakij ocholiv laboratoriyu pislya smerti Rozhanskogo Pomer 28 veresnya 1936 r vdoma vid sercevogo napadu Naukovi dosyagnennya Redaguvati Z pochatku 30 h rr vivchav elektrichni rozryadi v gazah Rozhanskij vikonav fundamentalni roboti pro vpliv iskri na formu ta period rozryadu i na formu rezonansnoyi krivoyi U 1910 zaproponuvav metod oscilografuvannya shvidkih elektrichnih procesiv iz zastosuvannyam trubki Brauna v 1922 metod rozrahunku viprominyuvannya anten metod navedenih ers Vikonav ryad robit z doslidzhennya lampovih generatoriv vivchennya harakteristik lamp proektuvannya antennih pristroyiv Zaproponovanij nim metod navedenih elektroruhayuchih sil stav osnovoyu dlya rozrahunku antennih sistem U 1933 rozrobiv sposib vimiryuvannya dielektrichnoyi postijnoyi pri nadvisokih chastotah vilnij vid nedolikiv metodiv P Drude Keruvav robotami zi stvorennya pershih korotkohvilovih peredavachiv po stabilizaciyi chastoti lampovih generatoriv po doslidzhennyu poshirennya korotkih hvil Doslidzhennya Rozhanskogo ta jogo uchniv A O Sluckina ta D S Shternberga priveli do stvorennya magnetroniv decimetrovogo diapazonu Roboti z radiolokaciyi sho provodilis u FTI pid kerivnictvom Rozhanskogo zavershilisya stvorennyam pershih radyanskih impulsnih radiolokatoriv dalekogo viyavlennya litakiv Eksperimentalno vivchiv dispersiyu j absorbciyu decimetrovih hvil v spirtah Rozrobiv metodiku dlya vimiryuvannya yemnosti poverhnevih shariv i oporu kristaliv v ramkah vivchennya yavisha polyarizaciyi v kristalah vidkritih A F Joffe Rozhanskij stvoriv shkolu radiofizikiv do yakoyi nalezhat doktora nauk j akademiki G V Braude Yu B Kobzarev M S Nejman A O Sluckin O M Shukin D S Shtejnberg V J Bunimovich M T Grehova ta in 3 Praci RedaguvatiRozhanskij D A Vliyanie iskry na kolebaniya induktivno svyazannyh vibratorov v sokrashennom vide dolozheno na 2 m Mendeleevskom sezde Soch D Rozhanskogo Zhurnal Russkogo fiziko himicheskogo obshestva Fizicheskij otdel 1912 T 44 vyp 7 S 359 376 1 l chert Elektronnaya kniga Rozhanskij D A Duga peremennogo toka i iskrovoj razryad Soch D A Rozhanskogo Zhurnal Russkogo fiziko himicheskogo obshestva Fiz otd Otd pervyj 1907 T 39 vyp 6 S 161 178 Rezyume na fr yaz Ioffe A F Untersuchungen uber konzentrierte Raumladungen Polarisation im Kalkspat Issledovanie koncentrirovannyh prostranstvennyh zaryadov polyarizaciya v izvestkovom shpate A Joffe D Rojansky K Sinelnikov Zeitschrift fur Physik 1930 Bd 66 H 3 4 S 143 171 Otd ott Rozhanskij D A K teorii poyushej dugi Soch D A Rozhanskogo Zhurnal Russkogo fiziko himicheskogo obshestva Fizicheskij otdel 1907 T 38 vyp 8 S 455 463 Rezyume na fr yaz Rozhanskij D A Kurs fiziki Ch 2 Kolebaniya i volny Zvuk Svet Sost prof D A Rozhanskij pod red akad A F Ioffe M L Gos nauch tehn izd vo 1931 248 s Rozhanskij D A Kurs fiziki Ch 2 Akustika i optika D A Rozhanskij pod obsh red A F Ioffe 2 e izd L M ONTI Gl red obshetehn lit 1935 515 s Rozhanskij D A Fizika gazovogo razryada Prof D A Rozhanskij M L ONTI NKTP SSSR Gl red tehniko teoret lit 1937 348 s Rozhanskij D A Elektricheskie kolebaniya i volny Konspekt lekcij chitannyh v LPI im M I Kalinina Prof D A Rozhanskij B m izd Nauchno tehn kruzhka fizikov LPI 1928 Ch 1 Vozbuzhdenie kolebanij 88 s Rozhanskij D A Elektricheskie luchi Uchenie ob elektromagnitnyh kolebaniyah i volnah S 49 risunkami v tekste D A Rozhanskij SPb Izd K L Rikkera 1913 106 s Rozhanskij D A Elektromagnitnye kolebaniya i volny Konspekt lekcij chitannyh v LPI im M I Kalinina V 2 ch Prof D A Rozhanskij pod obsh red D A Rozhanskogo B m izd N T K elektrikov L P I 1930 Ch 2 Izluchenie i rasprostranenie elektromagnitnoj energii II 162 i e 161 s Rozhanskij D A Vliyanie iskry na kolebatelnyj razryad kondensatora D A Rozhanskij SPb tipolitogr Shredera 1911 185 1 l il Rozhanskij D A Fizicheskie osnovaniya teorii rasprostraneniya korotkih voln D A Rozhanskij L M Gos tehniko teoret izd vo 1934 44 s Problemy novejshej fiziki Pod obsh Red A F Ioffe i dr vyp XIX 5 Div takozh RedaguvatiRozhanskij Mikola ApollinarijovichU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozhanskij Primitki Redaguvati a b v Rozhanskij Dmitrij Apollinarievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v Fiziki o sebe sb dokumentov Leningrad Nauka Leningr otd nie 1990 a b v g d Bartenev V G Kobzarev G Yu Dmitrij Apollinarievich Rozhanskij vydayushijsya uchenyj radiofizik a b v g d Rozhanskij I D Rozhanskaya M M Filonovich S R 2003 Dmitrij Apollinarievich Rozhanskij ros Moskva Nauka s 52 58 Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 13 lyutogo 2021 Rozhanskij Dmitrij Apollinarievich ELEKTRONNAYa BIBLIOTEKA NAUChNOE NASLEDIE ROSSII Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Polyakova N L Dmitro Apollinarijovich Rozhanskij Uch Zap Harkivskogo derzhavnogo un tu 1953 t 49 ros Fizika i fiziki v NTSh u Lvovi Rozhanskij I D Rozhanskaya M M Filonovich S R Dmitrij Apollinarievich Rozhanskij Moskva Nauka 2003 159 s Kobzarev Yu B Sozdanie otechestvennoj radiolokacii nauch tr memuary vospominaniya Moskva Nauka 2007 1000 prim Fiziki o sebe sb dokumentov Leningrad Nauka Leningr otd nie 1990 S 209 213 ISBN 5 02 024507 X Kobzarev Yu B Sena L A Tuchkevich V M Dmitrij Apollinarievich Rozhanskij Uspehi fizicheskih nauk 1982 Vyp 138 S 675 678 Radiofizicheskij fakultet za 60 let so dnya osnovaniya Harkov Harkovskij nacionalnyj un t im V N Karazina 2012 328 s 300 prim ISBN 978 966 623 920 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rozhanskij Dmitro Apollinarijovich amp oldid 40750405