Рисоїд чорноголовий (Sporophila angolensis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з північним рисоїдом.
? Рисоїд чорноголовий | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець чорноголового рисоїда Самиця чорноголового рисоїда | ||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
| Sporophila angolensis (Linnaeus, 1766) | ||||||||
Ареал виду | ||||||||
Підвиди | ||||||||
| (Див. текст) | ||||||||
| Синоніми | ||||||||
| Loxia angolensis Oryzoborus angolensis | ||||||||
Посилання | ||||||||
|
Опис ред.
Довжина птаха становить 10-13 см, вага 16 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, горло, спина, верхня частина грудей, крила і хвіст чорні, нижня частина грудей і живіт рудувато-коричневі або бордові, внутрішня сторона крил біла. У самиць верхня частина тіла темно-коричнева, крила і хвіст чорнуваті з каштановими краями, нижня частина тіла рудувато-коричнева, горло каштанове, внутрішня сторона крил біла. Дзьоб чорний. конічної форми, лапи темно-сірі.
Таксономія ред.
Чорноголовий рисоїд був описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у 1766 році, в дванадцятому виданні його праці «Systema Naturae» під назвою Loxia angolensis. Лінней опирався на більш ранній опис, зроблений англійським натуралістом Джорджем Едвардсом у 1764 році. Едвардс помилково вважав, що птах походив з Анголи; ця помилка була відбражена в науковій назві виду. Пізніше типове місцезнаходження чорноголового рисоїда було виправлено на східну Бразилію.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія ред.
Чорноголові рисоїди мешкають в Колумбії, Венесуелі, Бразилії, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Еквадорі, Перу, Болівії, Парагваї, Аргентині та на Тринідад і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах та в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться насінням і комахами. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці 2 зеленувато-білих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення. Вони досягають статевої зрілості у віці 1 року.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 149–150. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Committee on Classification and Nomenclature (1983). (вид. 6th). Washington, DC: American Ornithologist's Union. с. 689. ISBN 0-943610-32-X. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Linnaeus, Carl (1766). (Latin). 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 303. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Edwards, George (1758–1764). (English, French). Part 3. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 296, Plate 352. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 150. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2022.
Посилання ред.
- Lill, Alan (1974). . The Auk 91 (1): 35–43. JSTOR 4084659. doi:10.2307/4084659. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |