Рисбе́рма (нід. rijsberm, від нід. rijs — прут, хворостина та нід. berm — вал, насип) — водопроникна частина кріплення річища каналу або річки в межах водоскидної споруди (зокрема, водозливної греблі) безпосередньо за водобоєм; складова частина флютбета.
Рисбермою запобігають розмиванню річища, гасять енергію потоку, вирівнюють і знижують швидкість його. Нею гасять також напір фільтраційного потоку в основі споруди і запобігають механічній суфозії ґрунту основи. Частину рисберми, що примикає до водобою, роблять з бетонних плит і масивів, бетонних і залізобетонних плит, з'єднаних гнучкою арматурою, а також із зрубів, заповнених каменем; кінцеву її частину — з габіонів, фашин, кам'яної накиді тощо.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Хлапук М. М., Шинкарук Л. А., Дем'янюк А. В., Дмитрієва О. А. Гідротехнічні споруди: Навчальний посібник. — Рівне: НУВГП, 2013. — 241 с. ISBN 978-966-327-263-4
- Смирнов Г. Н. Гидрология и гидротехнические сооружения: Учеб. для вузов / Г. Н. Смирнов, Е. В. Курлович, И. А. Витрешко, И. А. Мальгина; Под ред. Г. Н. Смирнова. — М.: Высшая школа, 1988. — 472 с.
- Кириенко И. И. Гидротехнические сооружения: Учебное пособие / И. И. Кириенко, Ю. А. Химерик. — К.: Вища школа, 1987. — 154 с.
Посилання ред.
- «Рисберма» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 8, С. 539.
- Рисберма // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 170. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- «Рисберма» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] в УРЕ.