Ринва

Ри́нва (від пол. rynna < нім. Dachrinne — «даховий жолоб») — труба або жолоб для швидкого прийняття і відведення води з даху під час дощу, зливи. Слово «ринва» може вживатися як в значенні «водостічна труба», так і в значенні «водостічний жолоб, лоток».

Будова ринви:
a — жолоб
b — заглушка
c — лійка
d — коліно
e — горизонтальна ланка
f — вертикальна ланка
g — колектор-трійник

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ринва (значення).

Опис

У вигляді жолоба кріпиться паралельно (горизонтально) до нижнього краю скату даху, а у вигляді труби — паралельно (вертикально) до кута або стіни будинку (інколи вмурована в стіну).

Виготовляють ринви переважно з міді або поцинкованої сталі. Сучасні ринви нерідко роблять з пластикових матеріалів; у деяких країнах південно-східної Азії — традиційно з бамбуку.

Жолоб

Жолоб (риштак) кріпиться під даховим звисом на гаках чи кронштейнах таким чином, щоб приймати воду з поверхні покрівлі (а також з розжолобків за їхньої наявності). Жолоб зазвичай складається з окремих ланок, сполучених герметичними з'єднувачами. Ланки жолоба можуть бути прямими, кутовими і спорядженими лійками («канадки»). Кінці жолоба виходять на лійку труби, але вони можуть закриватися заглушками (лійка розміщується всередині жолоба).

Труба

Вертикальна ринва (труба) містить такі елементи: лійку, коліна, міжколінні ланки і відвід. Лійка (жолобниця) призначається для приймання води і може мати форму зрізаного конуса, піраміди чи паралелепіпеда. Коліна встановлюються, коли треба забезпечити вигин ринви (наприклад, для її проведення від крайки звису до стіни). Відвід розташовується внизу і слугує для спрямування вихідного потоку. Для приєднання додаткових труб ринва споряджається колекторами. Кріпиться труба до стіни хомутами на стрижнях.

Під ринвою можуть влаштовувати наземний жолоб до дощової каналізації чи встановлювати діжку, бочку для збору дощової води.

Інше

• Згідно зі «Словарем Грінченка», «ринвою» колись називали дерев'яний жолоб, по якому вода текла з лотоків на колесо водяного млина. Жолоб, по якому спускають зайву воду, називався пуста ринва чи ялова ринва.

Мовні звороти

• З дощу та під ринву — виплутатися з одної неприємності, щоб одразу ускочити в гіршу
• Як з ринви — суцільним потоком.

Див. також

• Горгулья
• Жолоб
• Острішок
• Сима
• Труба

Примітки

1. Ринва // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 17.
2. Ринва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Ринва [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.] // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
4. Риштак [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.] // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
5. Жолобниця [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.] // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
6. . Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017. 

Джерела

• Ринва // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.