Реформи Кьохо (яп. 享保の改革, きょうほうのかいかく, кьохо но кейкаку) — назва курсу соціально-економічних перетворень в Японії, що здійснювалися протягом 30-річного правління Токуґави Йосімуне (1716—1745), 8-го сьоґуна сьоґунату Едо. Названі за девізом Імператорського правління «Кьохо» (1716—1736). Разом із «реформами Кансей» (1787 — 1793) та «реформами Темпо» (1841—1843) відносяться до трьох найбільших реформаторських курсів періоду Едо.
Короткі відомості ред.
- 1717 (2 рік Кьохо): реформа валюти; упорядкування системи обміну срібла на золото, впровадження нових монет.
- 1719 (4 рік Кьохо): прийняття «Закону вирішення суперечок за домовленістю».
- 1720 (5 рік Кьохо):
- 1721 (6 рік Кьохо):
- 1722 (6 рік Кьохо):
- 1725 (10 рік Кьохо): прийняття закону, про встановлення податку кутімай на сплату данини рисом.
- 1728 (13 рік Кьохо): впровадження нової системи оподаткування, за якою 50 % врожаю сплачувалися сьоґунату, а решта 50 % лишалася селянам (до цього сьоґунат збирав лише 40 % врожаю).
- 1730 (15 рік Кьохо): прийняття закону, за яким володарі регіональних ханів та осацькі великі купці повинні були періодично скуповувати рис, сприяючи тим самим підняттю цін на нього.
- 1735 (20 рік Кьохо): проголошення дозволу на вирощування торгових і технічних культур у селянських господарствах, за умови збільшення сплати данини.
- 1736 (1 рік Ґембун): реформа валюти
- 1736 (1 рік Ґембун): прийняття «Затверджених положень про судочинство».
- 1744 (1 рік Ґембун): заснування обсерваторії в Канді, Едо.
Джерела та література ред.
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.