Ремко Камперт

Ремко Ваутер Камперт (нід. Remco Campert, 28 липня 1929(1929-07-28), Гаага — 4 липня 2022(2022-07-04), Амстердам) — нідерландський письменник, поет і колумніст. Лауреат Нідерландської літературної премії за 2015 рік.

Ремко Камперт
нід. Remco Campert
Ім'я при народженні	нід. Remco Wouter Campert
Псевдонім	Various
Народився	28 липня 1929(1929-07-28)^[…] Гаага, Нідерланди
Помер	4 липня 2022(2022-07-04) (92 роки) Амстердам, Нідерланди
Країна	Нідерланди
Діяльність	поет, письменник, колумніст, перекладач, журналіст, сценарист
Мова творів	нідерландська
Роки активності	1950 — 2018
Жанр	п'ятидесятники^[d]
Батько	Ян Камперт^d
Мати	Joekie Broedelet^d
У шлюбі з	Fritzi Harmsen van Beek^d
Діти (2)	Cleo Campert^d
Нагороди	Премія Пітера Гофта (1976) Gouden Ganzenveer^d (2011) Jan Campert Prize for poetry^d (1956) Multatuli Award^d (1959) Нідерландська літературна премія (2015) Herman Gorterprijs^d (1955) Reina Prinsen Geerligs prize^d (1953) Cestoda price^d (1987) Anne Frank Prize^d (1958) Prose prize of the City of Amsterdam^d (1959)
Ремко Камперт у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Ремко Камперт народився в Гаазі, син письменника і поета Яна Камперта^[ru], автора вірша De achttien dooden, і актриси Вільгельміни Броделет^[nl]. Батьки розлучилися, коли йому було три роки, після чого, в залежності від ситуацій і обставин, майбутній поет і письменник жив то з одним з батьків, то з дідусем і бабусею.

Ян Камперт, ще до Другої світової війни відомий своєю антифашистською позицією, під час окупації Нідерландів був заарештований за допомогу євреям і інтернований у нацистський концентраційний табір Ноєнгамме, де й помер у 1943 році. Після смерті батька Ремко жив з матір'ю в місті Епе (Гелдерланд). У 1945 році, після капітуляції третього Рейху вони повернулися в Амстердам.

Камперт підписує книгу на поетичному вечорі, присвяченому його 80-річному ювілею

Навчаючись в Амстердамському ліцеї (Amsterdam Lyceum) Ремко почав зрідка писати статті і малювати комікси для шкільної газети. Навчання мало приваблювало Камперта, і з часом він став все частіше пропускати заняття, вважаючи за краще відвідувати кінотеатри, джаз-клуби або бари, а не уроки. Врешті він закінчив ліцей, фактично не отримавши середньої освіти. У 1949 році Камперт одружився з Фредді Ратгерс, через п'ять років вони розлучилися

В період з 1949 по 1952 рік Камперт малював комікси для голландського журналу Mandrill і щоденної газети Het Parool^[en]. У травні 1950 року він разом зі шкільним другом Руді Кусброком^[nl], згодом відомим поетом, перекладачем, письменником і есеїстом, заснував журнал Braak. У тому ж році Ремок видає свою першу книгу, поему «Десять уроків з Тімоті» (Ten lessons with Timothy). На життя Камперт заробляв створенням рекламних текстів і перекладом іноземних літературних творів.

У 1955 році, незабаром після розлучення з Ратгерс, Ремко одружився вдруге, з письменницею Фріцці Хармсен ван Бік, дочкою автора коміксів Мартінуса Хармсена ван Біка. Після двох років спільного життя в Бларикюмі^[nl], Камперт розлучився і повернувся в Амстердам. У 1961 році Ремко одружився втретє, на Люсії ван ден Берг. У 1964 році вони переїхали в Антверпен, але два роки потому розлучилися і Камперт повернувся в Амстердам, де познайомився з галеристкою Деборою Вольф, з якою жив до 1980 року.

У 1970-х роках Камперт писав дуже мало, хоча й продовжував видаватися. Як він сам пояснив журналісту Яну Броккену з голландського журналу Haagse Post^[nl]: «Я не міг писати багато років поспіль. Мені це не подобалося. Я відчував фізичну відразу до цього. Я думав про це, але був паралізований сумнівами». У 1970-х роках Ремко малював комікси для журналу Haagse Post, а в 1979 році для вечірньої газети NRC Handelsblad^[ru].

У 1979 році Камперт, подолавши свої втому і сумніви, відновлює активну літературну діяльність. У 1985 році вийшов один з найвідоміших романів Ремко — «Дія Сомбермана» (нід. Somberman's actie), екранізований в 1999 році.

З 1989 по 1995 рік Камперт виступав у театрах по всій країні та за її межами у п'єсі, яку він написав разом з письменником і колишнім футболістом Яном Мюлдером. Їх виступи були засновані на їхніх літературних творах. З 1995 по 2006 рік Ремко і Мюлдер спільно під псевдонімом CaMu щодня писали колонки для першої смуги національної газети de Volkskrant^[ru]. В кінці кожного року ці колонки виходили у вигляді книги під назвою "КаМю…: Щорічний огляд Ремко Камперта і Яна Мюльдера (нід. CaMu ....: Het jaaroverzicht van Remco Campert en Jan Mulder). У 1995 році Камперт прочитав по радіо свій бестселер «Het leven vurrukkulluk».

Камперт був одружений чотири рази, є двоє дітей: Емануела (1960 року народження) і Клео (1963 року народження). Після розставання з Деборою Вольф Камперт переважно мовчав про своє особисте життя, лише одного разу пояснивши своє сімейне становище в 1994 році в інтерв'ю Сейсу ван Хорі, журналісту газети Nieuwsblad van het Noorden^[en]: «Я не задихаюся, я сам собі найкраща компанія. Кожен раз, коли я жив разом з кимось, мені здавалося, що я буду перебувати під водою цілими днями. Бути удвох, це двічі самотність, і мені це не потрібно. Більше щастя — одружитися на своїй кар'єрі». Втім, такий погляд на сімейне життя не завадив Ремко в 1996 році знову зійтися з Деборою Вольф і укласти з нею офіційний шлюб.

Бібліографія

Поезія 1950 — Ten lessons with Timothy 1951 — Vogels vliegen toch 1951 — Vierendelen (група співавторів) 1952 — Een standbeeld opwinden 1953 — Berchtesgaden 1955 — Met man en muis 1955 — Het huis waarin ik woonde 1959 — Bij hoog en bij laag 1962 — Dit gebeurde overal 1965 — Hoera, hoera 1968 — Mijn leven's liederen 1968 — Dit gebeurde overal/Hoera, hoera 1970 — Betere tijden 1976 — Alle bundels gedichten; 1951—1970 1979 — Theater 1983 — Scènes in Hotel Morandi 1984 — Drie vergeten gedichten 1984 — Amsterdamse dagen 1984 — Zeven vrijheden (вірші до гравюр Ханнеса Постма) 1985 — Dit gebeurde overal 1986 — Collega's 1988 — Een neger uit Mozambique (антологія) 1988 — Toen ik je zag (вірші до фотографій Петера Дейонга) 1992 — Rechterschoenen 1994 — Restbeelden: notities van Izegrim 1994 — Straatfotografie 1995 — Dichter (збірка віршів) 1997 — Ode aan mijn jas 1999 — Rataplan / Lamento (антологія з 32 віршів, переклад з індонезійської) 2000 — Kus zoekt mond (антологія) 2002 — Ja rozen (антологія любовних віршів) 2004 — Over en weer (співавтор — Сейс Нотебом) 2006 — Acht waterschetsen (з фотографіями Ервіна Олафа) 2007 — Nieuwe herinneringen 2007 — Lamento (вийшли на альбомі «Campert» під музику голандського джазового музиканта Бенджаміна Германа) 2011 — Een oud geluid 2012 — Poes is dood (вийшов у серії Matchboox з зображеннями Луї Готьє) 2012 — De Bloem (вийшов у серії Matchboox із зображеннями Дебори Камперт) 2014 — Licht van mijn leven 2016 — Langs de Kaai (співавтор — Ісбрант ван Вейнгаарден) 2018 — Open ogen

Проза 1953 — De oude dame 1953 — Eendjes voeren (оповідання) 1955 — Met man en muis 1955 — Alle dagen feest (оповідання) 1956 — Van de wijs (оповідання) 1956 — Lodewijk Sebastiaan (оповідання для дітей) 1958 — De jongen met het mes (оповідання) 1960 — Een ellendige nietsnut (оповідання) 1960 — Oome Loes 1961 — Het leven is vurrukkulluk 1962 — Het paard van ome Loeks (оповідання) 1963 — Liefdes schijnbewegingen 1964 — Nacht op de kale dwerg (оповідання) 1965 — Het gangstermeisje 1968 — Tjeempie! of Liesje in luiletterland (опубліковане під назвою Remko Kampurt) 1968 — Fabeltjes vertellen (оповідання) 1969 — Hoe ik mijn verjaardag vierde (оповідання) 1971 — Campert compleet (збірка оповідань) 1972 — James Dean en het verdriet (антологія) 1972 — In het wilde weg 1973 — De jongen met het mes/Nacht op de kale dwerg (оповідання) 1974 — Op reis (співавтор — Віллем ван Малсен) 1974 — Alle dagen feest (оповідання) 1974 — Basta het toverkonijn (оповідання для дітей) 1976 — Luister goed naar wat ik verzwijg (думки й афоризми, за Герду Де Лей) 1978 — Waar is Remco Campert? (оповідання) 1980 — Na de troonrede (оповідання) 1980 — De tijden 1982 — Een beetje natuur (оповідання) 1983 — De Harm en Miepje Kurk story 1984 — Wie doet de koningin (колонки для Haagse Post) 1984 — Kinderverhalen van Remco Campert 1985 — Somberman's actie 1985 — Somberman's maandag (текст доповіді для Boekenbal) 1985 — Zijn hoofd verliezen 1986 — Rustig 1986 — Tot Zoens (оповідання) 1987 — Eetlezen (колонки) 1989 — Zachtjes neerkomen

1990 — Gouden dagen 1990 — Graag gedaan (колонки й оповідання) 1991 — Campert compleet vervolg (оповідання 1971—1991) 1991 — Dansschoenen 1993 — Het bijzettafeltje (колонки) 1994 — Fiebelekwinten (співавтор — Ян Мюльдер) 1994 — Vele kleintjes 1995 — Ohi, hoho, bang, bang of Het lied van de vrijheid 1996 — De zomer van de zwarte jurkjes (оповідання) 1996 — Heet van de naald (дитяча книга) 1996 — Oom Boos-Kusje en de kinderen (дитяча книга) 1997 — CaMu 1996 (колонки) 1998 — CaMu 1997 (колонки) 1998 — Een mooie jonge vriendin en andere belevenissen 1999 — CaMu 1998 (колонки) 1999 — Familie-album (співавтор — Ян Мюльдер) 2000 — Als in een droom 2000 — CaMu 1999 2000 — De schrijver — Een literaire estafette (група співавторів) 2001 — CaMu 2000 (колонки) 2001 — Alle verhalen 2001 — De familie Kneupma 2001 — Beschreven Blad 2002 — CaMu 2001 2003 — De Lijst Mallebrootje. Drs. Mallebrootje en het jonge ding uit de achterban (колонки) 2004 — CaMu 2003 2004 — Campert compleet 2004 — Schrijversleven 2004 — Een liefde in Parijs 2004 — Over mijn vader 2005 — Tien jaar Nederland (CaMu) 2006 — CaMu 2005 2006 — Een geschenk uit de hemel 2006 — Het satijnen hart 2007 — Een lach en een traan 2007 — Dagboek van een poes 2007 — De olifant die lui was 2008 — Het avontuur van Iks en Ei 2010 — Om vijf uur in de middag 2010 — Mijn eenmanszaak 2012 — Het verband tussen de dingen ben ik zelf (колонки) 2013 — Hôtel du Nord 2017 — Campert & Campert

Нагороди та премії

• 1953 — премія Рейні Прінсен Герлігс
• 1955 — премія міста Амстердам за кращий поетичний твір
• 1956 — премія Яна Камперта
• 1958 — премія Анні Франк
• 1959 — премія міста Амстердам за найкращий прозовий твір
• 1960 — премія Амстердамської художньої ради
• 1976 — премія Пітера Корнелісона Хофта
• 1987 — премія «Цестода»
• 2011 — «Золоте гусяче перо^[nl]»
• 2014 — «Золота друкарська машинка» (нід. Gouden Schrijfmachine)
• 2015 — Нідерландська літературна премія

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11914249X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Remco Campert
   d:Track:Q17299517
3. http://web.archive.org/web/20170323081348/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/remco-campert
4. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
5. Schrijver Remco Campert op 92-jarige leeftijd overleden // NU.nl — 2022.
   d:Track:Q2183577
6. LIBRIS — 2012.
   d:Track:Q1798125
7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
8. RKDartists
   d:Track:Q17299517
9. Prijs der Nederlandse Letteren naar Remco Campert (нід.). NOS. 8 лютого 2015. Процитовано 22 березня 2018. 
10. Author – Remco Campert. Nederlands Letterenfonds^[nl] (англ.). Процитовано 22 березня 2018. 
11. . ilb^[de] (нім.). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 березня 2018. 
12. Remco Campert. Lambiek Comiclopedia (англ.). Процитовано 22 березня 2018. 
13. Somberman's actie (1999). Scholieren.com (нід.). Процитовано 22 березня 2018. 
14. Remco Campert leest 'Lamento' onder muzikale begeleiding van Benjamin Herman, Gideon van Gelder, Kasper Kalf en Joost Kroon, filmpje op YouTube, upload 7 augustus 2010
15. Belga (21 листопада 2014). Remco Campert wint Gouden Schrijfmachine. deredactie.be (нід.). Процитовано 22 березня 2018. 

Посилання

• Біографія, роботи і тексти Ремко Камперта (нід.) у Цифрової бібліотеки нідерландської літератури (dbnl)
• Ремко Камперт (англ.) на сайті World Cat Identities