Ракове́ць — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області, розташоване на правому березі р. Дністер, за 25 км від центру громади і залізничної станції Городенка. Населення — 823 особи. До 2020 адміністративний центр Раковецької сільської ради. Сільраді також було підпорядковане село Семенівка.
| село Раковець | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Городенківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080030220072569 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1440 (583 роки) |
| Населення | 823 |
| Площа | 14,211 км² |
| Густота населення | 57,91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78114 |
| Телефонний код | +380 03430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′11″ пн. ш. 25°18′04″ сх. д.H G O |
| Водойми | Дністер, Семенівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78114 Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Раковець, вул. Галицька, 18 |
| Карта | |
Раковець | |
Раковець | |
| Мапа | |
| Раковець у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.
Географія Редагувати
Селом протікає річка Семенівка.
Історія Редагувати
Відоме за матеріалами ґродських і земських книг з 1440 року. Знане завдяки руїнам феодального Раковецького замку XVII ст. У 1676 році ним оволоділи турки.
Під час окупації гітлерівці замордували 12 селян Раківця, 54 — вигнали на каторгу до Третього Райху.
Пам'ятки Редагувати
Замок (1660 р.) Редагувати
Замок у селі Раковець розташований на природній скельній терасі, що стрімко обривається до правого берега річки Дністер на південній околиці села. Будівництво замку розпочалося в 40 роках XVII століття, було завершене в 1660 році. Замок, розміром 60 на 40 метрів, мав три оборонні вежі та житлові приміщення в західній частині.
Церква Святого Димитрія Великомученика (1858 р.) Редагувати
У селі, в мальовничій долині неподалік річки Дністер, стоїть мурована церква Святого Дмитрія Великомученика. Споруджена в 1858 році. Біля головного входу на подвір'я храму височить дзвіниця на три яруси.
Каплиця-костел (1835 р.) Редагувати
На старому цвинтарі в центрі села стоїть каплиця-костел. Споруджена в 1835 році. Над входом у каплицю збереглася плита з надписом: «Текля зі Скарбків Боровських Дверніцька присвячує той пам'ятник для чоловіка Міхала Дверніцького і брата його Александра Дверніцького дня 29 місяця листопада 1835 року». (Tekla ż Skarbków Borowskich Dwernicka poswięca te Pamiątkę dla Męza Michała Dwernickiego i brata Jego Alexandra Dwernickiego gnia 29 Miesćąca Listopada 1835 Roku.)
Економіка Редагувати
На території села провадиться ставкове рибне господарство.
4 липня 2015 року у селі відбулося офіційне відкриття пристані для плотів, байдарок і катерів, які курсують по Дністру. Його засновники планують відкрити ще кілька подібних в інших місцях на Дністрі. Сподіваються, що це сприятиме розвитку туризму в районі.
Відомі люди Редагувати
Народились Редагувати
- Борковський Іван — український і чехословацький археолог
- Остап Левицький — український педагог, письменник, перекладач, громадсько-культурний діяч (літературний псевдонім — Остап Ковбасюк).
Пов'язані Редагувати
- Парохом села був отець Евстахій Шухевич — батько Осипа Шухевича, дід Володимира Шухевича, прапрадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
- Дорош Юліан-Юрій Омелянович — український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець, член Українського фотографічного товариства.
Цікаві факти Редагувати
- На околицях Раківця виявлено 2 пізньопалеолітичні стоянки, знайдено золоті монети Олександра Македонського та поселення давньоруських часів.
- у селі знімали перший західноукраїнський повнометражний фільм — До добра і краси.
Примітки Редагувати
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.83, № 830
- На Городенківщині виник скандал навколо озера у Раковці
- На Дністрі відкрився перший річковий порт «Раковець». http://galka.if.ua/. Ґалка. 5 липня 2015. Процитовано 10 грудня 2018.
- Іван ДРАБЧУК. Ще раз про походження Івана Борковського. — «Галичина», 29 серпня 2017 року.
- Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972.- 944 с., іл. с. 52
- Майстер світла і тіні, — «Галичина», 05 вересня 2017 року.
Джерела Редагувати
- Rakowiec (3), wś, pow. horodeński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 515. (пол.) — S. 515—516. (пол.)
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |