Раду III Вродливий (рум. Radu cel Frumos) — господар Волощини (1437 або 1438–1475) — господар Волощини (грудень 1462 — листопад 1473, грудень 1473 — весна 1474, весна — вересень 1474, жовтень 1474 — січень 1475), молодший брат Влада Цепеша.
Раду III Вродливий рум. Radu cel Frumos | |
грудень 1462 — листопад 1473 | |
---|---|
Попередник: | Влад III Дракула |
Наступник: | Басараб III Старий |
грудень 1473 — весна 1474 | |
Попередник: | Басараб III Старий |
Наступник: | Басараб III Старий |
весна 1474 — вересень 1474 | |
Попередник: | Басараб III Старий |
Наступник: | Басараб III Старий |
жовтень 1474 — січень 1475 | |
Народження: | 1437 або 1438 Тирговіште, Волощина |
Смерть: | 1475 Константинополь, Османська імперія |
Країна: | Волощина |
Рід: | Басараби-Дракулешті |
Батько: | Влад II Дракул |
Мати: | Василіса Мушат |
Шлюб: | Марія Деспіна |
Діти: | Марія Войкіца |
Медіафайли у Вікісховищі |
У 1443 році Раду і Влад були віддані в Османську імперію заручниками до султана Мурада. У полоні Раду близько зійшовся з спадкоємцем султана Мурада, Мехмедом і, згідно із записами візантійського історика Лаоніка Халкоконділа, їхня дружба прийняла інтимний характер. Є припущення, що Раду прийняв іслам. Коли султан Мурад відправив Влада у Волощину захоплювати трон, Раду залишився при османському дворі.
Примітно, що прізвисько «Frumos» (Вродливий) Раду отримав від турків, і в оригіналі воно звучало як «Yakışıklı».
Після того, як Мехмед став султаном, Раду брав участь у його війнах проти Узун Хасана, а в 1462 році вирушив разом з військами Мехмеда у Волощину для повалення старшого брата Влада з престолу, що йому і вдалося. Сам Влад втік до Угорщини через повстання проти нього бояр, а Раду став господарем.
За час свого правління Раду Красивий встиг повоювати з молдавським господарем Штефаном чел Маре, який у результаті і допоміг Бессарабу Старому повалити Раду.
Раду Красивий був одружений з Марією Деспіною, і в шлюбі у нього була єдина дочка — Марія Войкіца. Під час одного з військових зіткнень з Молдовою Раду з родиною опинилися в облозі у фортеці Димбовіца, звідки сам Раду втік, а його дружина і дочка опинилися заручницями Штефана Великого.
Раду Красивий неодноразово ще повертав собі трон, але після 1475—го року зник. У Молдово-німецькому літописі 1457–1499 років згадується, що він зник безвісти.
Примітки ред.
- Михайлович Костянтин (2010). Записки яничара.
- ↑ МОЛДАВСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ЛІТОПИС 1457-1499.
Література ред.
- V. Mărculeț, A.V. Ștefănescu, S. Ion, Gherghina Boda, G. Marcu, M. Chiriac, Elena-Gabriela Maximciuc, I. Mărculeț, S. Stoica, Dicționarul domnilor Țării Românești și ai Moldovei, Ed. Meronia, București, 2009.
- Bogdan Petriceicu Hasdeu, Istoria critică a românilor, vol. I, București, 1875.
- A. D. Xenopol, Istoria românilor din Dacia Traiană, vol. I, Iași, 1889.
- Nicolae Iorga, Studii și documente cu privire la istoria românilor, vol. III, București, 1901.
- Dan Cernovodeanu, Știința și arta heraldică în România, Ed. Științifică și Enciclopedică, București, 1977
Правителі Волощини | ||
Попередник: 1. Влад III Дракула 2-4.Басараб III Старий | Господар Волощини 1462 — 1473 1473 — 1474 весна — вересень 1474 1474 — 1475 | Наступник: Басараб III Старий |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раду III Вродливий |