Пітер Барлоу (англ. Peter Barlow; 13 жовтня 1776 — 1 березня 1862) — англійський фізик і математик.
Пітер Барлоу | |
---|---|
англ. Peter Barlow | |
Народився | 13 жовтня 1776 або 15 жовтня 1776 Норвіч, Велика Британія |
Помер | 1 березня 1862[…] (85 років) Вуліч, Велика Британія |
Поховання | :
|
Країна | Велика Британія |
Діяльність | математик, фізик, викладач університету |
Галузь | фізика, математика, механіка |
Вчене звання | член Лондонського королівського товариства (з 1823). |
Членство | Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук |
Відомий завдяки: | лінзою Барлоу, таблицями Барлоу, формулою Барлоу |
Діти | Peter William Barlowd William Henry Barlowd |
Нагороди | |
Пітер Барлоу у Вікісховищі |
Біографічні дані Редагувати
Барлоу народився в Норвічі. Освіту отримав самостійно. В 1801 році у віці двадцяти п'яти років його було призначено викладачем математики в Королівське військове училище у Вулічі (південно-східний Лондон). На цій посаді Барлоу працював до 1847 року. У 1823 році він став членом Королівського товариства а через два роки отримав медаль Коплі. Член Петербурзької (1826) і Французької (1828) академій наук. У 1832 році його було обрано почесним членом Американської академії мистецтв і наук. Барлоу приділяв багато уваги паровозобудуванню і брав участь у засіданнях залізничних комісій у 1836, 1839, 1842 та 1845 роках. Він також провів декілька розслідувань для новоствореної Залізничної інспекції на початку 1840-х років.
Його сини Пітер Вільям Барлоу та Вільям Генрі Барлоу стали видатними інженерами-будівельниками XIX століття.
Наукові заслуги Редагувати
Наукові роботи відносяться до магнетизму, електромагнетизму, оптики. Підготував математичні таблиці квадратів та кубів, квадратних і кубічних коренів, обернених величин всіх цілих чисел до 12500 («таблиці Барлоу»). Вивчав досконалі числа. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на покази корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, деревини, каменю, цементу. Він зробив значний внесок у створення «Encyclopaedia Metropolitana».
Барлоу отримав багато нагород від британських і зарубіжних наукових співтовариств.
Його основні роботи:
- «Елементарні дослідження з теорії чисел» (1811);
- «Новий математичний і філософський словник» (1814);
- «Нові математичні таблиці» (1814);
- «Нарис про магнітне притягання, а також про закони земного та електромагнетизму» (1824).
Пітер Барлоу також опублікував декілька робіт з теорії міцності матеріалів, а саме «Нарис про міцність і напруження в деревині» (1817) та «Монографію про опір матеріалів». Шосте видання (1867) першої з цих робіт було підготовлене синами Барлоу після його смерті і доповнене біографією їх батька.
Також, відомий роботами, присвяченими дослідженню електромагнетизму (колесо Барлоу), розробці конструкцій ахроматичних телескопів (лінза Барлоу).
Див. також Редагувати
- Закон Барлоу
- Формула Барлоу
- Лінза Барлоу
- Колесо Барлоу
- Таблиці Барлоу
Примітки Редагувати
- Czech National Authority Database
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- ↑ Encyclopedia Britannica Online: Peter Barlow
- ↑ Lance Day and Ian McNeil, Biographical dictionary of the history of technology, Routledge, 1995, page 42.
- ↑ . Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 3 червня 2012.
- Book of Members, 1780-2010: Chapter B. American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 17 травня 2011.
- Таблицы Барлоу/ Под. ред. Л. С. Хренова. М.: Наука, 1975. — 376 с.
- An Elementary Investigation of the Theory of Numbers(англ.)
- A New Mathematical and Philosophical Dictionary(англ.)
- New Mathematical Tables(англ.)
Джерела Редагувати
- Храмов Ю. А. Физики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977. — 512 с. — 50 000 прим.
Посилання Редагувати
- (англ.)
- (англ.)
- John J. O'Connor; Edmund F. Robertson Peter Barlow у MacTutor History of Mathematics archive. (англ.)