Фе́дір Аполло́нович Піро́цький (нар. 17 лютого (1 березня) 1845, Сенча, Полтавська губернія, Російська імперія — пом. 28 лютого (12 березня) 1898, Олешки, Херсонська губернія, Російська імперія) — інженер, винахідник першого у світі трамвая на електричній тязі.
Федір Піроцький | |
---|---|
Народився | 17 лютого (1 березня) 1845 Сенча, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 28 лютого (12 березня) 1898 (53 роки) Олешки, Херсонська губернія, Російська імперія |
Місце проживання | Київ, Санкт-Петербург |
Країна | Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | винахідник, інженер |
Alma mater | Костянтинівський кадетський корпус Михайлівська військова артилерійська академія |
Відомий завдяки: | перший у світі трамвай на електричній тязі |
Висловлювання у Вікіцитатах Піроцький Федір Аполлонович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Федір Аполлонович Піроцький народився у колишньому сотенному містечку Сенча Лохвицького повіту Полтавської губернії у дворянській (козацького походження) родині військових лікарів. Він походив із шляхетьского роду Піроцьких.
Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. Тут подружився з відомим вченим-електротехніком Павлом Яблочковим.
1871 рік — повернувся до Санкт-Петербургу, працював у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління. Виявив себе здібним винахідником (серед інших винаходів — новий тип доменних печей). 1874 рік — почав електротехнічні експерименти на «Волковському полі» у Санкт-Петербурзі. Розробив проєкт машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах. Зворотним провідником була земля. 1875 рік — на ділянці Сестрорєцької залізниці запустив вагони на електричній тязі. Було електрифіковано майже одну верству шляху. У його конструкції рейки були підключені до генератора Грема. Обидві вони були ізольовані від землі.
1880 рік — зробив спробу модернізувати міські двоповерхові трамваї на кінній тязі (конку), перевівши їх на електричну тягу. 3 вересня (22 серпня) електричний трамвай почав перевозити жителів Санкт-Петербурга ділянкою колії довжиною 85 метрів, збудованої на території Рождественського вагонного парку. Цей експеримент тривав до 28 (16) вересня 1880 року. На заваді втіленню електричного трамвая в Петербурзі стала протидія зацікавлених осіб. Підприємці, які вклали великі капітали в конку, що ще не окупилися, перешкодили практичному здійсненню проєкту Піроцького. Натомість на Заході протягом 5 наступних років усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.
Спираючись на публікаціях Піроцького, фірма Siemens & Halske ще 1879 року продемонструвала на берлінській виставці невеличкий «потяг» з окремим локомотивом і двома невеликими причіпними пасажирськими платформами. У цей час Карл Генріх фон Сіменс працював у Росії й часто спілкувався з Піроцьким, зацікавившись його дослідами. 1881 рік — брати фон Сіменс відкрили в Берліні першу постійну електричну трамвайну лінію. У Російській імперії електричний трамвай почав регулярну роботу лише 1892 року. Це сталося в Києві заходами Аманда Струве та Василя Первенка (у Москві електричний трамвай запрацював 1899 року, а на вулицях Петербурга — 1907-го року).
Тим часом Піроцький повернувся на службу артилерійським офіцером, і невдовзі був переведений до Івангородської фортеці Варшавського військового округу. Як винахідник, серед усього іншого, він проклав перший підземний електричний кабель в Санкт-Петербурзі для передачі електроенергії від гарматного ливарного заводу до Артилерійської школи (1881 рік). Так само був автором проєкту централізованої підземної міської електромережі, запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Зробив багато винаходів у інших галузях — будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв'язку, артилерійській і ракетній техніці.
1888 рік — вийшов у відставку у званні полковника і виїхав в Україну (село Маслівка Олешківського повіту, де успадкував маєток від дядька). Втім, інші претенденти на маєток невдовзі відсудили його в Піроцького, скориставшись розбіжностями в написанні його прізвища в документах. Решту життя Піроцький провів у місті Олешки — за однією версією, у військовому пансіонаті, за іншою — в готелі «Афіни». Після його смерті, щоби оплатити похорон, довелося продати особисте майно Піроцького.
Пам'ять Редагувати
19 травня 2023 року Полтавська міська рада перейменувала вулицю Чкалова на вулицю Федора Піроцького.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 23 травня 2011.
- Історична правда, 18.05.2011
- https://www.facebook.com/poltava.news (19 травня 2023). У Полтавській громаді офіційно перейменували ще 95 вулиць (перелік). Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 19 травня 2023.
Література та джерела Редагувати
- Федір Піроцький. Полтавчанин, який винайшов трамвай // Історична правда, 18.05.2011
- Лідія Лівінська, Юрій Бобраницький. Трамвай без прописки // Україна молода, № 132, 20.07.2004
- Корній Комон. Звідки пішов трамвай // Дзеркало тижня
- Белькинд Л. Д., Конфедератов И. Я., Шнейберг Я. А. История техники. — М.—Л., 1956
- Ржонсницкий Б. Н. Ф. А. Пироцкий и его работы в области электротехники. — Известия АН СССР. Отделение технических наук. № 3. 1951. С. 430
- Ржонсницкий Б. Н. Фёдор Аполлонович Пироцкий. — М.-Л.: Госэнергоиздат, 1951
- Ржонсницький Б. М. Ф. А. Піроцький. Винахідник трамвая. — К.: Держтехвидав Украïни, 1951
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |