? Підберезник | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Leccinum scabrum (Bull.) Gray (1821) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Boletus scaber Krombholzia scabra Gyroporus scaber Ceriomyces scaber Krombholziella scabra Trachypus scaber Leccinum roseofractum Leccinum subcinnamomeum Boletus avellaneus Leccinum rigidipes | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
Підбере́зник (Boletus scaber Bull. ех Fr. Leccinum scabrum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray, Krombholzia scabra (Bull.) Karst.) — вид грибів з родини болетових (Boletaceae). Місцеві назви — березник, березовик, бабка, бабка темна, козарик.
Будова ред.
Шапка 5-12 (до 15-20) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта з тупим краєм, сірувато-коричнювата, рудувато-оливкувато-коричнева, іноді темно-коричнева, колір шапки дуже мінливий, різних відтінків, гола, зрідка тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, згодом сіруваті, оливкуваті, дрібні, округлі. Спори (8)11-21 Х 4-7 (8) мкм.
Ніжка довжиною 4-15(20), діаметром 0,5-3 см, суцільна, щільна. Форма ніжки циліндрична, внизу дещо розширена, колір сіро-білуватий, темно-волокниста покрита темними поздовжнім лусочками. М'якоть ніжки з віком стає дерев'яно-волокнистою, жорсткою.
М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі колір не змінюється або трохи рожевіє, з приємним запахом і смаком.
Поширення та середовище існування ред.
В Україні поширений на Поліссі, в Лісостепу та на Закарпатті. Росте переважно в березових і мішаних (з березою) лісах. Збирають у травні — жовтні.
Практичне використання ред.
Добрий їстівний гриб. Заготовляють на Поліссі. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують, солять.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Leccinum scabrum // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
- Gray, S.F. 1821. A natural arrangement of British plants. 1:1-824
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 90—91.
- Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.
Посилання ред.
- Підберезовик // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підберезник |
- Bull., Herbier de la France 3: t. 132 (1783)
- (Bull.) P. Karst., Revue Mycologique Toulouse 3 (9): 17 (1881)
- (Bull.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 162 (1886)
- (Bull.) Murrill, Mycologia 1 (4): 146 (1909)
- (Bull.) Maire, Publicacions del Instituto Botánico Barcelona 3 (4): 46 (1937)
- (Bull.) Romagn., Rev. Mycol. (Paris): 141 (1939)
- Watling, Notes from the Royal Botanical Garden Edinburgh 28 (3): 313 (1968)
- Pilát & Dermek, Ziva: 85 (1969)
- J. Blum, Bulletin de la Société Mycologique de France 85 (4): 560 (1970)
- P.D. Orton, Transactions of the British Mycological Society 91 (4): 560 (1988)
- Підберезник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Підберезник (Leccinum scabrum) // uk.about-mushrooms.com
- Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961, с. 31.