Південна бухта (раніше Чобан-Ліман крим. Çoban Liman, також Гавань) — бухта в Севастополі, впадає у Велику Севастопольську бухту між мисами Миколаївським і Павловським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. Знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє південну сторону Севастополя на центральну (міську) та корабельну сторони.
| | |
| Південна бухта | |
| 44°36′26″ пн. ш. 33°31′52″ сх. д. / 44.6072361° пн. ш. 33.5311917° сх. д.Координати: 44°36′26″ пн. ш. 33°31′52″ сх. д. / 44.6072361° пн. ш. 33.5311917° сх. д. | |
| Частина від | Севастопольська бухта |
|---|---|
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни | Україна |
| Регіон | Севастополь |
| Міста та поселення | Севастополь |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 687999 |
| Південна бухта Південна бухта (Автономна Республіка Крим) Південна бухта Південна бухта (Sevastopol) | |
| Південна бухта у Вікісховищі |
У гирлі бухти розташований залізничний вокзал Севастополя. На виході з бухти на західному березі знаходиться Графська пристань, трохи південніше — Севастопольський морський торговельний порт. На східному березі розташовуються лазарєвські казарми (в яких розміщується філіал МДУ ім. Ломоносова). На цьому ж березі у Південну бухту впадає Корабельна бухта, яка використовується Севморзаводом.
Бухта є стоянкою для багатьох суден військового, торгового та інших призначень.
Історія Редагувати
До заснування Севастополя бухта була відома під назвами Чабан-Ліман чи Чобан-Ліман (в перекладі «пастуша бухта») та Картали-Кош (в перекладі «бухта шулік»).
У 1783 році на північно-західному березі бухти почали будувати перші будівлі новоствореного Севастополя. Бухта отримала назву Південна бухта чи просто Гавань. З часом друга назва не прижилася, за бухтою залишилася назва Південна бухта.
На початку XIX сторіччя у гирлі бухти виникає Каторжна слобідка, поблизу Корабельної бухти — Корабельна слобідка. На останній селилася біднота: моряки, рибалки, солдати та їхні сім'ї. Каторжну слобідку населяли конвоїри кораблів «Полтава» та «Лісний», на яких утримувалися арештанти. Для конвоїрів та їхніх сімей побудували казарми, пекарню, кухні.
До Кримської війни в бухті був побудований невеликий устричний завод.
У 1830-1840-іі на східному березі бухти збудували адміралтейство та монументальні казарми, що отримали назву лазарєвських на честь командира Чорноморського флоту Михайла Лазарєва. Для їх будівництва зрили цілу гору, ґрунтом з якої засипали болота у гирлі бухти. Засипані болота отримали назву Пересип, пізніше тут побудували залізничний вокзал.
В ході Кримської війни у вересні 1854 через бухту побудували плавучий міст. Він був зруйнований у ході другого бомбардування Севастополя. Ще один міст через бухту був зведений південніше. Один з якорів цього мосту був знайдений у 1980-і при ремонті залізниці та встановлений на Історичному бульварі біля будівлі Панорами Оборони Севастополя.
1875-го відкрита залізнична станція Севастополя, зведена у гирлі бухти на Пересипу.
У ніч на 13 листопада 1941 року в Південній бухті в результаті авіанальотів німецької авіації затонув крейсер Чорноморського флоту «Червона Україна».
Джерела Редагувати
Посилання Редагувати
- Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
| Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Севастополь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |