| Пхакадзе Георгій Олександрович | |
|---|---|
| Народився | 28 березня 1941 Київ |
| Помер | 8 червня 1995 (54 роки) Київ |
| Країна | СРСР → Україна |
| Національність | грузин |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | біохімія, хімія полімерів |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | чл.-кор. АН УРСР та АН СРСР Фердман Д. Л. |
| Батько | Пхакадзе Олександр Лазарович (видатний український хірург) |
| Нагороди |
Георгій Олександрович Пхакадзе (нар. 28 березня 1928 — пом. 8 червня 1995) — відомий український вчений-біохімік, доктор біологічних наук, професор, лауреат Міжнародної премії Президії АН СРСР та Президії Чехословацької АН, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.
Життєпис ред.
Георгій Олександрович Пхакадзе народився 28 березня 1941 року у місті Київ. У 1958 році закінчив середню школу №136 зі срібною медаллю та вступив до Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця на лікувальний факультет, який закінчив у 1964 році. Після інституту Г. О. Пхакадзе навчався в аспірантурі в Інституті біохімії АН УРСР, Де у 1967 р. під керівництвом чл.-кор. АН УРСР та АН СРСР Д. Л. Фердмана захистив дисертаційну роботу за темою «Вивчення біохімічних процесів у міофібрилах» на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук. 3 1968 до 1971 р. Г. О. Пхакадзе працював на посаді молодшого наукового співробітника у відділі біохімії м'язів Інституту біохімії АН УРСР. У 1971 році за конкурсом займає посаду старшого наукового співробітника Інституту хімії високомолекулярних сполук АН УРСР відділу кінетики та механізмів реакцій полімеризації (Завідувач відділу Ліпатова Т. Е.. З березня 1976 року Г. О. Пхакадзе працював на посаді старшого наукового співробітника, а з листопада 1983 р. — завідувача лабораторії (з 1985 відділу) біосумісності полімерів Інституту органічної хімії АН УРСР. З 1992 відділ перебуває в складі Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України перейменованого 1998 року у відділ полімерів медичного призначення (зараз відділ очолює д.б.н. Галатенко Н. А.). У 1982 р. Г. О. Пхакадзе захистив дисертаційну роботу за темою «Експериментальне обґрунтування застосування поліуретану в якості матеріалу для алопластики» на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук. У цьому ж році він став лауреатом Державної премії УРСР у галузі науки і техніки за цикл робіт «Теоретична розробка нових біодеструктуючих полімерів медичного призначення, їх експериментальна перевірка, створення технології виробництва та впровадження в клініку». Наукове звання старшого наукового співробітника йому присвоєно у 1973 р., а професора — у 1990 р.
Науковий доробок ред.
Георгій Олександрович згуртував науковий колектив, у якому об'єднав спеціалістів з хімії, біології і медицини, що сприяло розвитку нових і перспективних напрямів науки з розробки та застосування полімерів медичного призначення. Під його керівництвом проводилися роботи з розробки принципово нових полімерів, що деструктують у живому організмі, зокрема таких, що мають природні сполуки в основному ланцюзі. Істотний вклад Г. О. Пхакадзе в біохімію чужорідних сполук становило дослідження біохімічних процесів клітинних реакцій при контакті штучних імплантатів з тканинами організму та закономірностей їх перебігу при біодеструкції полімерів. За участі Г. О. Пхакадзе створені препарати з іммобілізованими ферментами, антибіотиками, цитостатиками, антиалкогольних препаратів, які проявляють стійку біологічну активність. Найуспішнішою розробкою стало вдосконалення клею КЛ-3 та обґрунтування його застосування у медичних цілях. КЛ-3 здатний з'єднувати тканини організму в умовах вологого середовища операційної рани та формувати високоеластичну дрібнопористу полімерну плівку. Ці властивості разом із відсутністю токсичного впливу, регульованою швидкістю полімеризації, а також поєднанням властивостей медичного клею та пломбуючої маси вигідно відрізняють КЛ-3 від відомих марок медичних клеїв. Сполуки на основі поліуретанів, що були створені під його науковим керівництвом, дозволяють ефективно лікувати бронхіальні та кишкові свищі, виразки шлунку та 12-палої кишки. Їх застосовують при оперативних втручаннях на печінці, нирках, жовчних протоках, селезінці, мозку, в щелепно-лицевій хірургії, для герметизації анастомозів при операціях на шлунково-кишковому тракті та судинах, при пластиці судин, пломбуванні протоків підшлункової залози за деструктивних форм панкреатиту та пухлин, у пластичній хірургії.
Науковий напрям, розроблений Г. О. Пхакадзе, відкрив широкий шлях для створення принципово нових ефективних методів лікування. Він мав багато сміливих творчих планів, у здійснення яких щиро вірив — адже мав для цього всі підстави. Він накреслив шляхи розробки штучних судин, мріяв про створення штучного серця. Георгій Олександрович був особою унікальних людських якостей — люблячим батьком, щирим другом, чуйним колегою, якому були притаманні безмежна доброта, розум та мудрість.
Нагороди ред.
Г. О. Пхакадзе — лауреат Міжнародної премії АН СРСР і Чехословацької АН, Державної премії УРСР в галузі науки і техніки. Нагороджений срібною і трьома бронзовими медалями ВДНГ СРСР, почесним знаком ,,Винахідник СРСР", медалями ,,За Доблесну працю", ,,В пам"ять 1500-річчя Києва", ,,До 40-річчя визволення Чехословаччини Радянською Армією", почесною грамотою Президії Академії наук Української РСР і ЦК профспілки працівників АН УРСР.
Він автор понад 130 наукових праць, зокрема 5 монографій і 21 авторського свідоцтва СРСР на винаходи.
Вибрані наукові праці ред.
Монографії ред.
- 1. Липатова Т.Е, Пхакадзе Г. А. Применение полимеров в хирургии. — Киев: Наук. думка, 1977. — 132 с.
- 2. Липатова Т. Е., Пхакадзе Г. А. Медицинские клеи. — Киев: Наук. Думка, 1979. — 44 с.
- 3. Липатова Т. Е., Пхакадзе Г. А. Полимеры в эндопротезировании. — Киев: Наук. думка, 1983.- 160 с.
- 4. Пхакадзе Г. А. Биодеструктируемые полимеры. — Киев: Наук. думка, 1990. — 160 с.
- 5. Харьков Л. В., Пхакадзе Г. А., Дудко Д. В., Гататенко Н. А., Юсубов Ю. А. Клеевые соединения в челюстно-лицевой хирургии. — Киев: Наук. думка, 1993. — 88 с.
Патенти ред.
- 1. Спосіб лікування крайових кісткових дефектів після резекції з приводу пухлин Номер патенту: 13395 Опубліковано: 28.02.1997 Буфіус Н. М., Пхакадзе Г. О., Коноваленко В. Ф., Савицька О. С., Толстопятов Б. А., Галатенко Н. А., Зінченко В. А., Барабой В. А., Волков І. Б.
- 2. Полиуретановый имплантат для пластики сосудистых аневризм АС СССР № 1050699 Липатова Т. Э., Алексеева Т. Т., Луговская Г. Г., Яценко В. П., Пхакадзе Г. А., Коломийцев А. К., Ситковский Н. Б., Липатов С. Ю., Даньшин Т. И.
- 3. Клей медицинский АС СССР № 884705 Липатова Т. Э., Пхакадзе Г. А., Веселовский Р. А.
Статті ред.
- 1. Lipatova, T. E., Pkhakadze, G. A., Snegirev, A. I., Vorona, V. V., & Shilov, V. V. (1984). Supermolecular organization of some polyurethanes containing sugar derivatives in the main chain. Journal of Biomedical Materials Research Part A, 18(2), 129—136.
- 2. Lipatova, T. E., Pkhakadze, G. A., Vasil'chenko, D. V., Vorona, V. V., & Shilov, V. V. (1983). Structural peculiarities of block copolyurethanes with peptide links as rigid block extenders. Biomaterials, 4(3), 201—204.
- 3. Pkhakadze, G., Grigorieva, M., Gladir, I., & Momot, V. (1996). Biodegradable polyurethanes. Journal of Materials Science: Materials in Medicine, 7(5), 265—267.
- 4. Пхакадзе, Г. А., Терещенко, Л. Т., Галатенко, Н. А., Коломийцев, А. К. (1993). Клеточный путь биодеструкции полиуретанов и его регуляция. Биосовместимость, 1, 33-41.
- 5. Галатенко, Н. А., Пхакадзе, Г. А., Савицкая, Е. С., Буфиус, Н. Н. (1989). Возможность усиления регенерации ткани путем повышения степени дифференцировки клеточных элементов в условиях тканевого дефекта. Biopolymers and Cell, 5(4), 84-90.
Примітки ред.
- . www.kdpu-nt.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 13 квітня 2018.
Джерела ред.
- 1. Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України 50 років 1958—2008 Київ-2008 Лебедєв Є. В. (відп. редактор)
- 2. до 70-річчя від дня народження доктора біологічних наук, професора Георгія Олександровича Пхакадзе Укр. біохім. журн., 2011, т. 83, № 1 С.107-108