Айсінґьоро Пужу (溥儒, 30 серпня 1896 — 18 листопада 1963) — китайський художник, поет та каліграф.
| Пужу | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Сінью |
| Псевдо | Сішан-іші («Майстер Західна гора») |
| Народився | 30 серпня 1896 Пекін |
| Помер | 18 листопада 1963 (67 років) Тайбей |
| Громадянство | Китайська Республіка |
| Національність | маньчжур |
| Діяльність | художник, каліграф |
| Alma mater | HU Berlin (1917) і Q65966988? (1913) |
| Відомі учні | Wu Yung-hsiangd, Q86421062?, Shiko Itohd, Chi, Wei-yid і Shen Fud |
| Заклад | National Taiwan Normal Universityd і Університет Тунгайd |
| Титул | князь |
| Посада | член Національних зборів Китайської Республікиd і депутат Установчих зборівd |
| Рід | Айсін Ґьоро |
| Батько | Цайінь |
| Мати | панні Сянь |
| Брати, сестри | Puweid |
| У шлюбі з | Лю Цінюань, Лі Моюн |
| Діти | 3 сини та 1 донька |
|
Життєпис ред.
Походив з імператорської родини Айсін Ґьоро. Народився 1896 року в Пекіні. Син князя Цайіня та панні Сюнь, онуе князя Гуна. Пужу — двоюрідний брат імператора Пуї. Його деякий час навіть висували як претендента на імператорський трон, проте імператриця Ци Сі обрала Пуї. Спочатку навчався в імператорському училищі. Після повалення династії Цін в університеті Хосей, який закінчив у 1917 році. Того ж року відправився на навчання до Берлінського університету. Тут він вивчав астрономію й біологію, здобув ступінь доктора наук. Після повернення з Європи у 1928 році переїздить до Кіото (Японія). Тут мав посаду професора в університеті. Потім деякий час перебував у монастирі Цзітай (поблизу Пекіна). У 1934 році входить до штату Національного університету мистецтв.
У 1947 році Пужу був призначений Чан Кайши маньчжурським представником Конституційних зборів. Пужу виступав був категорично проти співпраці Пуї з Японією. У 1949 році з військами Чан Кайши емігрував до Тайваня. Тут у 1950—1963 роках викладав у місцевих університетах. Помер 18 листопада 1963 року в Тайбеї.
Творчість ред.
Був майстром пейзажу, а також працював у жанрі «квіті і птахи». Виступав за збереження традиційного китайського живопису. У ранніх його роботах помітний вплив майстрів часів династії Сун. Намагався розвинути китайські традиції з урахуванням знань про європейське мистецтво, зокрема німецьке. Загалом доробок Пужу становить 318 картин. Відомими є: «Лотоси під час осіннього дощу в Ючені», «Альтанка у горах», «Птахи», «Пейзаж».
Професійно займатися літературною творчістю став з 1946 року. В поезії він наслідував і розвивав старовинні традиції. Чимало віршів написав у жанрі ци. Також спробував себе у написанні фу. Крім того, у Пужу є низка поем, створених у сучасному стилі. Головними темами є спомини дитинства, політичні та суспільні події, описи природи, квітів і птахів. Написані вони не завжди розмовною мовою, багато в них архаїзмів, водночас вірші в жанрі ци менш пишні, ніж у інших авторів. Більша частина поезії увійшла до збірок «Колекція поем Холодної Нефритової Зали», «Ци останніх звуків зелені», «Колекція робіт Західної гори».
Джерела ред.
- http://collection.kmfa.gov.tw/kmfa/artsdisplay.asp?systemno=0000000222&source=catalog&catalogcode=0000000007&color1=C89FBE&color2=D4B4CC
- https://catalog.digitalarchives.tw/item/00/11/b1/9a.html
- https://art.ltn.com.tw/article/paper/1281428
- https://pr.ntnu.edu.tw/ntnunews/index.php?mode=data&id=18177&type_id=72
- http://www.art.ntnu.edu.tw/index.php/tw/2014-03-04-11-18-20/2014-04-14-12-53-49