Прямоба́лка (у минулому: Село № 21, Денневіц) — село Арцизької міської громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Засноване в 1834 році німецькими колоністами. Засновники — 64 родини з бессарабських колоній, Бранденбурга, Померанії, Мекленбурга та Саксонії.
| село Прямобалка | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Одеська область | |
| Район | Болградський район | |
| Громада | Арцизька міська громада | |
| Код КАТОТТГ | UA51060010110069219 | |
| Основні дані | ||
| Засноване | 1834 | |
| Населення | 1075 | |
| Площа | 1,63 км² | |
| Густота населення | 659,51 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 68440 | |
| Телефонний код | +380 4845 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 45°53′31″ пн. ш. 29°18′01″ сх. д. / 45.89194° пн. ш. 29.30028° сх. д.Координати: 45°53′31″ пн. ш. 29°18′01″ сх. д. / 45.89194° пн. ш. 29.30028° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 62 м | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 68440, Одеська обл., Болградський р-н, с.Прямобалка, вул.Покровська,46а | |
| Карта | ||
Прямобалка | ||
Прямобалка | ||
| Мапа | ||
| Прямобалка у Вікісховищі |
Історія ред.
14 листопада 1945 село Деневиць перейменовано на Прямобалка, Деневицька сільська рада на Прямобалківську.
Археологічні знахідки ред.
Поселення епохи пізньої бронзи і перших століть н. е.: за 1,5 км на південь від села на лівому березі р. Ташлик на мису між балками, площа 100×100 м; за 1 км на південь від села на лівому березі р. Ташлик. Поселення епохи пізньої бронзи за 1,5 км на південь від села на правому березі р. Ташлик навпроти кар'єра, площа 300×700 м. Поселення епохи пізньої бронзи і слов'ян VI—VII ст. на південній околиці села на правому березі р. Ташлик, на мисі біля ставка, площа 50×400 м.
Населення ред.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1059 осіб, з яких 509 чоловіків та 550 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1063 особи.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 46,88 % |
| російська | 37,58 % |
| болгарська | 10,42 % |
| румунська | 4,10 % |
| грецька | 0,56 % |
| гагаузька | 0,37 % |
Відомі люди ред.
- Готліб Шульц[de] — німецький торговець худобою, фермер і великий землевласник у Бессарабії.
- Готфрід Шульц[de] — землевласник і торговець худобою в Бессарабії.
Герб і прапор ред.
На синьому (лазуровому) полі срібна вузька мурована балка. У верхньому полі золота квітка соняшника, у нижньому — срібний ріг достатку у перев'яз зліва з якого висипається золоте зерно, який супроводжується у правому верхньому куті срібним георгіївським хрестом. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною.
Символіка ред.
Геральдична балка вказує на географічне розміщення села вздовж балки. Три кладки мурованої балки символізують три кар'єра по здобичі каміння. Соняшник, символіка квітки пов'язана з сонцем: золотистим кольором і променевими пелюстками символізує південний край, світло, тепло. Ріг достатку символ економічного достатку, багатства та процвітання. Зерно символ плодючості, рослинних сил, безперервного життєвого процесу, яке підкреслює розвиток насіннєзнавства державного підприємства дослідного господарства, селекційно-генетичного інституту Української академії аграрних наук по утворенню та реалізації насіння та посадкових ярових і озимих культур. Георгіївський хрест символізує перемогу російської армії над наполеонівськими військами в вересні 1813 року біля Деневіца в Пруссії, на згадку якого було названо село. А також нагадує повного кавалера ордена Святого Георгія М. І. Кутузова, ім'ям якого назване господарство. Золотий, жовтий колір є символом багатства, благородства, достатку. Срібний, білий колір символізує чистоту та невинність. Лазуровий символізує красу, гідність, добро. Герб розміщений у золотому картуші, який рекомендований Українським геральдичним товариством, прикрашений сільською короною, яка вказує на статус села.
Пам'ятки ред.
У селі на кладовищі є пам'ятка історії місцевого значення — братська могила 10 сільських активістів, розстріляних в червні 1941 року.
Також збереглися німецька кірха (використовується як православний храм), будинок Готтлієба Хаага та німецьке кладовище.
Примітки ред.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |