www.wikidata.uk-ua.nina.az

Просторово часовий інтервал Просторо во часови й інтерва л або просто інтерва л аналог відстані між двома подіями в теор

Просторово-часовий інтервал

Просторо́во-часови́й інтерва́л або просто інтерва́л — аналог відстані між двома подіями в теорії відносності. Визначається співвідношенням:

де c — швидкість світла.

У теорії відносності кожна подія характеризується часом та місцем, тобто, чотирма координатами: часом t та трьома просторовими координатами — x, y, z. Для наочності ці координати подають у чотиривимірному псевдоевклідовому просторі Мінковського. Згідно з основним постулатом спеціальної теорії відносності просторово-часовий інтервал не залежить від вибору системи відліку, тобто є інваріантним відносно перетворень Лоренца.

Просторово-часовий інтервал є комплексною величиною. Якщо

то інтервал називають часоподібним. Для таких інтервалів завжди існує інерційна система відліку, в якій ці події відбулися в одному місці. Якщо дві події відбуваються з одним і тим же тілом, то інтервал між ними завжди часоподібний.

Якщо

то інтервал називають простороподібним. Для таких інтервалів завжди існує інерційна система відліку, в якій ці дві події відбулися одночасно, але в будь-якій інерційній системі відліку обидві події відбуваються в різних місцях простору.

Велике значення в теорії відносності має величина  — квадрат інтервалу між нескінченно близькими подіями:

Загальна теорія відносності

У неінерційних системах відліку, тобто, у системах, що пов'язані зі спостерігачем, який рухається з прискоренням або перебуває в гравітаційному полі, квадрат локального приросту просторово-часового інтервалу записується в загальному вигляді

де і  — диференціали компонент 4-вектора, а  — певний 4-тензор, який називається метрикою простору-часу. За заведеними при використанні 4-векторів правилами нотації повторення індексу внизу і вгорі означає суму по цьому індексу.

Як і в спеціальній теорії відносності просторово-часовий інтервал однаковий у всіх системах відліку, але тільки локально.

Див. також

Джерела

  1. ↑ Ландау, Лифшиц, 1974, с. 15—16.
  2. Ландау, Лифшиц, 1974, с. 17.
  3. ↑ Ландау, Лифшиц, 1974, с. 18.
  4. Ландау, Лифшиц, 1974, с. 19.

Посилання


Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prostoro vo chasovi j interva l abo prosto interva l analog vidstani mizh dvoma podiyami v teoriyi vidnosnosti 1 Viznachayetsya spivvidnoshennyam s 12 c 2 t 1 t 2 2 x 1 x 2 2 y 1 y 2 2 z 1 z 2 2 displaystyle s 12 sqrt c 2 t 1 t 2 2 x 1 x 2 2 y 1 y 2 2 z 1 z 2 2 de c shvidkist svitla U teoriyi vidnosnosti kozhna podiya harakterizuyetsya chasom ta miscem tobto chotirma koordinatami chasom t ta troma prostorovimi koordinatami x y z Dlya naochnosti ci koordinati podayut u chotirivimirnomu psevdoevklidovomu prostori Minkovskogo 1 Zgidno z osnovnim postulatom specialnoyi teoriyi vidnosnosti prostorovo chasovij interval ne zalezhit vid viboru sistemi vidliku tobto ye invariantnim vidnosno peretvoren Lorenca Prostorovo chasovij interval ye kompleksnoyu velichinoyu Yaksho c 2 t 1 t 2 2 x 1 x 2 2 y 1 y 2 2 z 1 z 2 2 gt 0 displaystyle c 2 t 1 t 2 2 x 1 x 2 2 y 1 y 2 2 z 1 z 2 2 gt 0 to interval nazivayut chasopodibnim Dlya takih intervaliv zavzhdi isnuye inercijna sistema vidliku v yakij ci podiyi vidbulisya v odnomu misci 2 Yaksho dvi podiyi vidbuvayutsya z odnim i tim zhe tilom to interval mizh nimi zavzhdi chasopodibnij 3 Yaksho c 2 t 1 t 2 2 x 1 x 2 2 y 1 y 2 2 z 1 z 2 2 lt 0 displaystyle c 2 t 1 t 2 2 x 1 x 2 2 y 1 y 2 2 z 1 z 2 2 lt 0 to interval nazivayut prostoropodibnim Dlya takih intervaliv zavzhdi isnuye inercijna sistema vidliku v yakij ci dvi podiyi vidbulisya odnochasno 3 ale v bud yakij inercijnij sistemi vidliku obidvi podiyi vidbuvayutsya v riznih miscyah prostoru 4 Velike znachennya v teoriyi vidnosnosti maye velichina d s 2 displaystyle ds 2 kvadrat intervalu mizh neskinchenno blizkimi podiyami d s 2 c 2 d t 2 d r 2 displaystyle ds 2 c 2 dt 2 d mathbf r 2 Zmist 1 Zagalna teoriya vidnosnosti 2 Div takozh 3 Dzherela 4 PosilannyaZagalna teoriya vidnosnosti RedaguvatiU neinercijnih sistemah vidliku tobto u sistemah sho pov yazani zi sposterigachem yakij ruhayetsya z priskorennyam abo perebuvaye v gravitacijnomu poli kvadrat lokalnogo prirostu prostorovo chasovogo intervalu zapisuyetsya v zagalnomu viglyadi d s 2 g i j d x i d x j displaystyle ds 2 g ij dx i dx j de d x i displaystyle dx i i d x j displaystyle dx j diferenciali komponent 4 vektora a g i j displaystyle g ij pevnij 4 tenzor yakij nazivayetsya metrikoyu prostoru chasu Za zavedenimi pri vikoristanni 4 vektoriv pravilami notaciyi povtorennya indeksu vnizu i vgori oznachaye sumu po comu indeksu Yak i v specialnij teoriyi vidnosnosti prostorovo chasovij interval odnakovij u vsih sistemah vidliku ale tilki lokalno Div takozh RedaguvatiSvitlovij konus 4 vektorDzherela Redaguvati a b Landau Lifshic 1974 s 15 16 Landau Lifshic 1974 s 17 a b Landau Lifshic 1974 s 18 Landau Lifshic 1974 s 19 Posilannya RedaguvatiLandau L D Lifshic E M Teoreticheskaya fizika ros izdanie shestoe ispravlennoe i dopolnennoe Nauka 1974 T tom II Teoriya polya Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prostorovo chasovij interval amp oldid 29500065