Проспе́кт Свобо́ди — центральна вулиця Нового Кодаку — давнього козацького, паланкового міста, а тепер західного району Дніпра над правим берегом Дніпра в Новокодацькому адміністративному районі. Тягнеться паралельно Дніпра зі сходу на захід на усій довжині Нового Кодаку. Довжина 3100 м.
| Проспект Свободи Дніпро | |
|---|---|
| Вид на проспект Свободи | |
| Місцевість | Новий Кодак |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Проспект Свободи» |
| Трамваї | Т № 3, 18, 19 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | w37752639 |
| Мапа | |
На Новокодацькій площі розташовується станція метро «Проспект Свободи».
Історія Редагувати
Проспект Свободи у давнину був частиною подніпровського шляху з Києва на Крарійську переправу й далі на Крим та східні степи.
Ще у 1929 році носила назву - Широка вулиця.
Забудова Редагувати
Проспект починається з промислової вулиці Ударників й у Діївці продовжується Великою Діївською вулицею.
У центрі Нового Кодаку проспект Свободи перетинається шляхопроводом з Новокодацького мосту — Кодацьким шляхом, що розбудовується на південь до Київського й Криворізького в'їзду до міста. У центрі Нового Кодаку колишня будівля Будинку культури Дніпропетровського металургійного заводу й колишній кінотеатр імені Петровського, а зараз семінарський храм Святих Петра і Павла Православної церкви України. Забудований переважно одноповерховими будівлями сторічної давнини.
На початку останньої третини проспекту Свободи, що означена перехрестям з вулицею Панаса Мирного, розташована Новокодацької площі (колишня Дзержинського) й призаводська площа у проходної ДЕВЗ. Район площі забудований «хрущовками» по периметру. У кінці проспект з правої сторони у 1990-і роки був забудований багатоповерхівками, що відносяться до мікрорайону Червоний Камінь.
Будівлі Редагувати
- № 2 — закинута Сірковододнева лікарня,
- № 59 — Культурно-дозвільний комплекс «Кодацький» — колишній Палац культури трубопрокатного заводу імені Леніна, 1957 рік, типовий проект архітектора К. Барташевича на 530 місць, Театр Чародій,
- № 89б Семінарський храм святих Петра і Павла Православної церкви України (раніше кафедральний собор Української православної церкви Київського патріархату), колишній кінотеатр ім. Петровського
- № 136 — Дніпровський воєнізований гірсько-рятувальний загін,
- № 147 Вечірня (змінна) середня загальноосвітня школа № 11,
- № 187 — електромеханічна служба «Дніпровського метрополітену»,
- № 218 середня загальноосвітня школа № 88,
- (вулиця Орбітальна 13) — НВО «Електровозобудування» (ДЕВЗ),
- № 222 — клуб «Електровозобудування» (ДЕВЗ),
Перехресні вулиці Редагувати
- вулиця Ударників
- вулиця Академіка Белелюбського
- вулиці Павлика Морозова
- Кодацька вулиця
- провулок Металургів
- вулиці Купріна
- провулок Кіріна
- вулиця Коккінакі
- провулок Лемешева
- Ризький провулок
- Педюменський провулок
- Перший Проїзний провулок
- Лубенська вулиця
- вулиця Марії Грінченко
- Кодацький шлях
- вулиця Кахівка
- Фортечна вулиця
- Байдаківська вулиця
- Деревлянська вулиця
- Сибірська вулиця
- Нагірний провулок
- вулиця Семена Бардадима
- Гвардійська вулиця
- вулиця Ганни Барвінок
- вулиця Панаса Мирного
- Новокодацька площа
- Кобзарська вулиця
- Чукотська вулиця
- Новокодацька вулиця
- Чорноморський тупик
- провулок Свободи
- Чорноземна вулиця
- Велика Діївська вулиця
Транспорт Редагувати
Проспектом прокладена трамвайна лінія № 3, 18 й 19 маршрутів у райони Фабрика, Кам'янка й Лівобережний. Трамвай № 3 з Половиці (Центру) через Фабрику на Новий Кодак був прокладений ще до Жовтневого перевороту. № 18 й 19 стали можливими з будівництвом Кодацького мосту й радянському проекту «швидкісного трамваю».
Під проспектом Свободи, у його західній частині прокладена лінія метро й існує станція «Проспект Свободи».
Частиною проспекту курсують автобусні маршрути.
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
