Лівобережний — житловий район на північному заході Дніпра в Індустріальному й Амур-Нижньодніпровському адміністративних районах міста Дніпро.
Був одною з останніх районів масових забудов радянської доби у Дніпрі. Будувався у 1980-их роках.
Географія району Редагувати
Житловий район Лівобережний розділяється на 4 мікрорайони: Лівобережний-1, Лівобережний-2 (ж.м. Березинський, Березинка) та Лівобережний-3, 4. До Амур-Нижньдніпровського адмін. району відносяться східні Лівобережний 1 й 2; до Індустріального адмін. району відносяться — Лівобережний 3 й 4.
Донецьке шосе розділяє з півдня на північ Лівобережний на Лівобережний 1, 2 (на сході від шосе) й Лівобережний 3, 4 (на захід від шосе). Лівобережний-1 розташований північніше за Лівобережний-2. Проспект Миру розділяє зі сходу на захід Лівобережний-3 (північніше від проспекту) й Лівобережний-4 (південніше від проспекту).
На південь від Лівобережного-4 розташоване довгасте озеро Курочкине (Куряче).
Південною межею району мало стати Полтавське шосе, що планувалося вести від сучасного Нижньодніпровського трубного заводу під проспектом Слобожанським у Дома Торгівлі, південніще району Калинової вулиці, через Донецьке шосе (південніше Лівобережного-2 й -4) й далі північніше житлової забудови Кам'янки й Березанівки виходячи на шлях до Кобеляк. По ньому планувалося ще з 1960-их років провести трамвайну лінію від заводу на майбутній житловий район Лівобережний. Проте обхідне Полтавське шосе було збудоване на півдні Камʼянки.
На заході району розташоване закрите (Новоклочківське) кладовище, дачне селище й аеродром Кам'янка. На півдні району лежить поселення Ломівка.
На півночі району промислові підприємства й мікрорайон Березинський. На сході від району розташоване закрите (Клочківське) кладовище й житловий район по Калиновій вулиці.
Березинка Редагувати
Березинський район (або у просторіччі Березинка) забудовувався по вулиці Березинській, як західна частина Клочко-6, що зараз лежить північніше Березинської вулиці, східніше Донецького шосе й західніше старої забудови Клочко-6. Проте назва Березинка закріпилася за Лівобережним-1, іноді Лівобережним-2 й на початку будівництва — за Лівобережним-3.
Основні вулиці Редагувати
Лівобережний-1 Редагувати
- Донецьке шосе;
- вулиця Марії Лисиченко
- вулиця Терещенківська
- вулиця Березинська
- провулок Крушельницької
Лівобережний-2 Редагувати
- Донецьке шосе;
- вулиця Терещенківська
- вулиця Богомаза
- провулок Крушельницької
Лівобережний-3 Редагувати
- проспект Миру;
- Донецьке шосе;
- вулиця Березинська;
- вулиця Миколи Міхновського;
- вулиця Генерала Захарченка;
- провулок Фестивальний;
- провулок Вільний;
Лівобережний-4 Редагувати
- проспект Миру;
- Донецьке шосе;
- вулиця Усенка
- вулиця Лебедєва-Кумача
Освітні установи Редагувати
- Навчально-виховний комплекс № 131 загальноосвітній навчальний заклад I ступеня — гімназія; провулок Крушельницької, 10 (Лівобережний-1);
- Середня загальноосвітня школа № 133; провулок Крушельницької, 5а (Лівобережний-2);
- Середня школа № 135; Березинська вулиця, 31 (Лівобережний-3);
- Навчально-виховний комплекс І ступеня № 138; Березинська вулиця, 29 (Лівобережний-3);
- Середня загальноосвітня школа № 147; проспект Миру, 51а (Лівобережний-4).
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |